У світі тварин

Тетяна Мантула. Робочі та вихідні дні сально-потової залози

У зайця сально-потові залози містяться на нижньому боці лапок. Пробіг вухань – і залишив після себе “пахучі” сліди. Саме за ними лисиця чи вовк дізнаються про місцезнаходження здобичі. ...

Тетяна Мантула. Правила виживання

Часто доводиться чути, що тварин рахують восени. І це не дивно, оскільки з них виживають лише ті, які від народження виявилися найбільш пристосованими до умов природного середовища. Спробуємо з’ясувати, яким має народитися малюк тварини, щоб мати найбільшу здатність до виживання. Правило ведмежатка – виживає найменший Здавалося б, що більша вага дитинчати, то краще. Та виявляється ...

Ольга Євстігнєєва. Розповіді Фелісії

Одного дуже похмурого вечора, займаючись дуже нудною справою, я дуже тихо заздрила безтурботності моєї кицьки Фелісії, яка солодко позіхала на своєму м’якенькому килимку. „Які гарні, біленькі зубки в неї! Але ж вона жодного разу не була в дантиста!” – дивувалась я, зазираючи у її пащеку. „Чому у мене таких немає?” – подумала я з такою ж білою, як її зуби, заздрістю. Враз мене засліпило світло, яке йшло з глибини котячих очей. Отямившись від спалаху і протерши очі, я побачила перед собою милу дів-чину в сіренькій м’якій піжамі. Поряд з нею лежав пухнастий комір. ...

Надія Щипель. Ненажерливі рослини або Смерть мухам!

Письменники-фантасти, змальовуючи життя на далеких планетах чи невдалі досліди вчених-землян, описують страшних хижих рослини, які  здатні нападати на тварин. „Ну й вигадка! – засміється хтось, – Не можуть рослини їсти тварин”. І буде неправий. Перед тим як „створити” позаземне життя, автори наукової фантастики детально вивчають особливості земних рослин і тварин. Є на нашій планеті рослини, ...

Ірина Пісулінська. З життя одного пагорба

Є в Україні багато місць дивовижної краси. Одне з них – околиці містечка Підкамінь, що на Бродівщині. Довкола – поля, пагорби, лісок. Від Каменя Велетня видно далеко-далеко. На одному з сусідніх пагорбів – монастир, який заворожує і дивовижною красою, і старезністю, і навіть зруйнованістю. Він був свідком багатьох подій, але, здається, що йому до душі спокій навколишніх пагорбів. Довкола цвітуть кущі шипшини, під якими ховаються ароматні суниці, дурманить запах чебрецю, куртини якого вінками оповили пагорби. ...

Ірина Пісулінська. Не чіпай

На фото зверху – бурундук сибірський Якщо більшість героїв на природній сцені знайти досить складно, то деякі, навпаки, яскравим забарвленням одразу кидаються в очі. Здогадалися, який герой одягнув такий яскравий костюмчик? Правильно, неїстівний! Так само, як у театралізованих дійствах різних народів світу ми одразу ж впізнаємо небезпечних героїв за страшним гримом та відповідним сценічним одягом, ...

Андрій Кийко. Фуро, або фретка

Людина приручила тхорів ще в Давньому Єгипті. На відомій картині Леонардо да Вінчі „Пані з горностаєм” насправді зображений не горностай, а фретка альбіносної форми. Саме у Середньовіччі з’явилася одомашнена форма тхора, яку називають фуро, або фретка, інколи – тхір єгипетський. Тхори належать до родини Кунячі. Родичами звичайного або лісового тхора є тхір степовий, або світлий, ...

Андрій-Тарас Башта. Кажани України

Розмаїття рукокрилих нагадує розмаїття птахів. Найменші види мають масу до 1,5 г, і їх можна порівняти з колібрі. Інші важать у понад тисячу разів більше і мають розмах крил, як в орлів – майже 2 м. Не хвилюйтесь, розмах крил найбільшого в Україні кажана сягає лише 40 см. ...

Ірина Пісулінська. А хто-хто в Антарктиді живе?

Ми вже знайомили вас з мешканцями Антарктиди. Пам’ятаєте про домовленість біля кожного дивовижного факту ставити знаки оклику !!!? Сьогодні їх буде значно більше. Розпочнемо з пінгвінів, адже Антарктида відома насамперед як домівка цих птахів, хоч зустрічаються вони і в інших місцях Південної півкулі. Лише пінгвіни Аделі та імператорські гніздяться безпосередньо на льодовому материку. ...

Олена Крижановська. „Гарне мiсце порожнім не буде, або Гніздо кажанів”

Вам цікаво, чи влаштовували ще білки своє гніздо біля мого балкону? (Про цю пригоду читайте в журналі “Колосок” № 2-4 за 2015 рік). Звісно, я розповім продовження „рудохвостої” історії. Але трохи згодом. Кілька років білки до своєї урбаністичної домівки не поверталися. А за той час на їхньому місці оселилися нові сусіди… ***** Знову буяв травень. ...

Олександра Коломієць. Ось такий пігі–мікс, або Свинячі історії

Свиня стала другою після собаки свійською твариною. Причиною тому – допитливість та всеїдність звірів, які постійно навідувалися до місць проживання людей у давні часи. Товариський характер притаманний усім підвидам диких предків свиней, тому й одомашнення відбувалося майже синхронно в усьому світі. Археологічні знахідки свідчать, що вже 12 700 років тому диких свиней утримували в поселеннях людей басейну Тигра. Порівнюючи дослідження ДНК викопних решток свиней та сучасних, вчені-генетики зробили висновки, що центри доместикації свиней 8–9 тис. років тому розташовувалися і на території сучасного Китаю та Малої Азії. Потім тварин завезли до районів давніх цивілізацій Середземного моря. 3 Близького Сходу одомашнені свині потрапили до Європи. Однак європейці й самі почали приручати місцевих диких кабанів (вепрів). Вдалося це представникам культури Ертебелле понад 4 тис. років тому. ...

Анна Зайцева-Анциферова. Родинне дерево вовчків. Частина 2

У роду лісових вовчків Dryomys описано п’ять видів: два вимерлих і три сучасних. Власне вовчок лісовий Dryomys nitedula (Pallas, 1779) є найпоширенішим видом не тільки роду, а й родини Вовчкових загалом. Невеликий звірок (довжина тіла 12 см, хвоста – до 9 см) має мінливе за регіонами забарвлення хутра, поступаючись ошатністю лише вовчку садовому. У вовчка лісового, що поширений на території України, світло-коричнева спинка і жовтувате черевце. Його пухнастий хвіст, інколи з білою облямівкою, ніби розчесаний на дві сторони. Особливо примітним вовчка лісового робить темна „маска”, що тягнеться від ока до вуха. Цей гризун має європейсько-азійське коріння; у викопних залишках трапляється дуже рідко (на відміну від сучасної території поширення). Сьогодні цей вид можна побачити і у Європі, і в Азії. Він не є вибагливим щодо місця проживання. Водночас, європейський ареал – це, здебільшого, дубові ліси. В Україні вовчок лісовий трапляєтьсяу лісах на заході та півночі, і єдиний з вітчизняних вовчків мешкає у східних регіонах. ...

Олена Крижановська. Гарне мiсце порожнім не буде, або Гніздо кажанів

Вам цікаво, чи влаштовували ще білки своє гніздо біля мого балкону? (Про цю пригоду читайте в журналі “Колосок” № 2-4 за 2015 рік). Звісно, я розповім продовження „рудохвостої” історії. Але трохи згодом. Кілька років білки до своєї урбаністичної домівки не поверталися. А за той час на їхньому місці оселилися нові сусіди… ***** Знову буяв травень. ...

Анна Зайцева-Анциферова. Родинне дерево вовчків. Частина 1

Сучасне „родинне дерево” вовчків нараховує тільки дев’ять „гілочок”. Із них чотири роди – „наші”, трапляються в Україні, а решта – „чужоземці”, мешкають у країнах Євразії та Африки. Вовчок горішковий – популярний герой Вовчок горішковий, він же ліщиновий, він же ліскулька Muscardinus avellanarius (Linnaeus, 1758) – єдиний сучасний представник роду Muscardinus на противагу десятку вимерлих видів. ...

Анна Зайцева-Анциферова. Загадкові нічні дереволази

Коли люди чують слово „вовчки”, то неодмінно думають про родичів вовків. Насправді ж тварина, яка українською називається вовчком, не має до вовка ані найменшого стосунку. Якщо ви побачите цих звірят у лісі, то напевно подумаєте, що зустріли мишок з пухнастими хвостиками вивірок. Але вовчки за способом життя і поведінкою відрізняються від інших гризунів. Тому в науковій систематиці вони становлять окрему групу – Вовчкові (Gliridae). ...

0