Біблійні дерева та кущі

Марія Надрага. Пшениця та ячмiнь

Серед найпопулярніших та найбільш знаних в Україні рослин, про які багаторазово згадує Біблія, є пшениця та ячмінь. Вони належать до групи найважливіших рослин Святого Письма. У Біблії згадуються не лише назви цих рослин, але й терміни на кшталт „збіжжя”, „зерно”, „хліб”, „колосся” тощо. У вузькому розумінні слова такі узагальнені назви стосуються саме пшениці та ячменю, хоча у ширшому їх значенні може йти мова і про інші зернові сільськогосподарські культури. Історія культивування пшениці сягає багатьох тисячоліть. Археологічні знахідки на територіях Ірану, Іраку та Туреччини свідчать, що там її вирощували ще у VIІI–VII тис. до н. е. Згадки про пшеницю можна віднайти у клинописах шумерів (IV–III тис. до н. е.). Пшеницю вирощували у Стародавньому Єгипті та Китаї, а у Європу вона потрапила з Азії. Наші предки, слов’яни, що жили на території України, ще за багато років до нашої ери вирощували пшеницю. Її зерна археологи знаходять у Закарпатській області, у скіфських могилах та на трипільських стоянках. ...

Марія Надрага. Акація

(ACACIA MILL) РОДИНА: БОБОВІ (FABACEAE) Велике значення для будівництва у біблійні часи мала акація, про що свідчать численні згадки на сторінках Біблії. Зокрема, саме з деревини акації Господь наказав Мойсеєві зробити кивот, носила і жертовник (Вихід 25, 10; 25, 13; 25, 28; 27, 1; 27, 6; 30, 1; 30, 5). У святині Соломона багато споруд ...

Марія Надрага. Платан схiдний, сосна iталiйська пiнiя

Хоча традиційно платани вважають найпрекраснішими деревами Сходу, Біблія нечасто згадує про цю рослину. Варто також відмітити, що у різних українських перекладах Біблії „платан”, „явір”, ба навіть „каштан” вживають як синоніми. ...

Марія Надрага. Волоський горiх

Волоський горіх – дерево до 35 м заввишки. Якщо йому не заважають сусідні дерева, він утворює розлогу, наче дуб, крону. Горіх – однодомна рослина з ароматними непарнопірчастими листками. Чоловічі квітки зібрані у довгі суцвіття сережки, жіночі – розміщені по 2–3 на кінцях пагонів. Рослина утворює великі округлі плоди, які називають горіхами, проте з точки зору морфології – це суха кістянка. Всередині твердої здерев’янілої оболонки такого плоду міститься одна насінина з зародком, що має своєрідні хвилясті сім’ядолі, кожна з яких поділена на дві лопаті. ...

Марія Надрага. Кипарис вiчнозелений

Деревина кипариса так само, як і кедра, для стародавніх євреїв була надзвичайно цінним будівельним матеріалом: „Трями наших домів із кедру, а наші бантини – з кипарису” (Пісня пісень 1, 17). Звичайно, що далеко не кожен єврей у ті часи міг собі дозволити кипарисову деревину, яку імпортували з Лівану (І Царі 9, 11). Її використовували переважно для будівництва дорогих будинків, палаців, а також культових споруд. Так, цар Соломон велике приміщення у святині виклав кипарисовим деревом, вкритим золотом: „Головний дім покрив кипарисовим деревом і обклав його чистим золотом, а зверху вирізьбив пальми та завитки” (ІІ Хроніка 3, 5). З кипарисової деревини були також підлога та двері у храмі Соломона1 (І Царі 6, 15; І Царі 6, 34). ...

Марія Надрага. Шовковиця чорна

Види роду Шовковиця – це листопадні дерева з простими цілісними листками та суцвіттями, схожими на сережки. Листя рослин має велике практичне значення, оскільки його використовують для вигодовування гусениць шовковичного шовкопряду (Bombyx mori), з коконів якого отримують натуральну шовкову пряжу. Шовковицю здавна культивують в Азії та Європі. У Китаї шовківництво було відоме ще за 3000 років до н. е. Прекрасну тканину охоче купували в усіх країнах, але секрет її виробництва оберігався під загрозою смертної кари. Протягом майже чотирьох тисячоліть Китай зберігав шовкову монополію. І тільки у 555 році грени (яйця шовкопряда) таємно вивезли до Європи. До того часу сюди надходили лише шовк-сирець та готові тканини, які транспортували Великим шовковим шляхом: через Середню Азію, навколо Каспійського моря, Кавказ і далі – через Константинополь. ...

Марія Надрага. Мигдаль звичайний

Мигдаль звичайний – дерево до 10 м заввишки з ланцетоподібними листками. Наприкінці зими рослина цвіте розкішними білими (або рожевими) квітками, що мають приємний аромат. Квітки мигдалю з’являються ще перед розгортанням листків. Плід – сіро-зелена сплюснута кістянка, всередині якої знаходиться яйцеподібне насіння. Насіння (ядро) мигдалю називають мигдалинами. Воно містить від 40 до 70 % олій, 10–20 % білків, вітаміни групи В, вітамін Е. Також ядра мигдалю багаті на мінеральні речовини (сполуки магнію, фосфору, кальцію) і мікроелементи (Купрум, Ферум, Манган, Цинк). Мигдалини надзвичайно калорійні: у 100 г ядер міститься 645 ккал. ...

Марія Надрага. Хурма, ебенове дерево

Види роду хурма – це переважно дерева до 15 м заввишки з простими повздовжньо-яйцеподібними чи ланцетоподібними листками. Квітки білуватого кольору, розміщені по 3–15 у пазухах листків. Хурма утворює 3 типи квіток: жіночі, чоловічі і двостатеві. Плоди – ягоди, зверху опушені. Стиглі плоди переважно жовті, часом помаранчеві, рожевочервоні або чорні. М’якуш у плодів смачний та поживний: містить від 16 до 19 відсотків глюкози і фруктози, понад 1 % білка, багато вітаміну С. Характерною особливістю плодів хурми є високий вміст танінів, а тому споживання нестиглих плодів може викликати шлункові розлади. Хурму рекомендують вживати у їжу тільки у період пізньої стиглості, коли таніни руйнуються. Всередині плоду міститься бронзове насіння. ...

Марія Надрага. Фiсташка

Oсь уже понад 2 000 років на узбережжі Середземного моря культивують фісташки. Вирощують їх заради плодів, надзвичайно поживних та калорійних – вони містять до 68 % жирів. Плоди вживають у їжу сирими, солять, смажать, використовують для виготовлення сурогатів кави, додають до шоколадних та ковбасних виробів. Вони мають тонізуючу дію, а тому фісташку називають ще й деревом життя. Мабуть, недаремно фісташкові плоди під час голоду у країні Ханаан1 разом з медом, ладаном, бальзамом та мигдалинами були найкращим подарунком для Йосифа. Такий дарунок наказав приготувати своїм синам Ізраїль перед їхньою мандрівкою у Єгипет: „На це відозвався до них Ізраїль, їхній батько: „Коли так мусить бути, то зробіть ось що: візьміть у ваші мішки щонайкращого цієї землі й завезіть тому чоловікові гостинця: трохи бальзаму, трохи меду, пахощів, ладану, фісташок та мигдалів” (Буття 43, 11). ...

Марія Надрага. Мирт звичайний

Флору Середземномор’я важко собі уявити без мирта звичайного. Мирт звичайний – зимозелений кущ або дерево (до 5-ти метрів заввишки). У теплому кліматі його крона може розростатися до 3-х метрів у діаметрі. Рослина має яйцеподібні вічнозелені, шкірясті, блискучі та ароматичні листки. Зацвітає у кінці червня. Цвіте білими пахучими квітами, які розміщені поодиноко у пазухах листків. Плоди – округлі, блакитно-чорні ягоди. У південних країнах плоди мирта вживають у їжу. Якщо уважно роздивитися дрібні листочки цього чагарника на світлі, то можна помітити численні цяточки. Це – вакуолі, наповнені ефірною олією, завдяки якій рослина має цілющі властивості. Мирт оздоровлює повітря в приміщеннях, його корисно утримувати людям з хворими легенями чи бронхами. Миртову олію використовують у парфумерії. ...

Марія Надрага. Дуб

У біблійні часи дубові ліси займали великі території Палестини. Дуби – світлолюбні рослини. Їхні пагони змінюють напрям росту декілька разів на сезон, залежно від освітлення, а тому гілля у старих дубів мають чудернацькі вигини. У дубів товсті та могутні стовбури, а темна кора вкрита глибокими тріщинами. Що старіше дерево, то глибші ці тріщини-зморшки. Такі дерева нагадують людей, що, проживши складне життя, витерпівши багато незгод та подолавши їх, випромінюють силу і могутність. Саме тому дуб здавна вважають уособленням сили, про що неодноразово читаємо і у Біблії (Ісая 2, 13 Захарій 11,2, Амос 2, 9). У Книзі Книг рослина передусім є образом Божої сили. „Голос Господній дуби перевертає й обдирає в лісах кору. А в його храмі усе каже „Слава!” (Псалом 29, 9). ...

Марія Надрага. Яблуня лiсова

У європейських країнах помірного поясу деревом пізнання добра і зла традиційно вважали яблуню. На жаль, книга Буття не подає опису цієї рослини, а тому достеменно не відомо, плоди якого саме дерева скуштували Адам та Єва. У Греції та Італії переконані, що це плоди фікуса. З історії відомо, що яблуко розбрату стало причиною Троянської війни. Щоправда, могли це бути і плоди інших рослин. У християн та євреїв плід яблуні має погану славу, його вважають небезпечним та спокусливим. ...

Марія Надрага. Рицина звичайна. Фiкус сикомор

РИЦИНА ЗВИЧАЙНА (RICINUS COMMUNIS L.) РОДИНА: МОЛОЧАЙНI (EUPHORBIACEAE) „I виростив Бог рицинового куща, і він вигнався понад Йону. І втішився Йона від цього рицинового куща великою радістю. А при сході зірниці другого дня призначив Бог черв’яка, і він підточив рицинового куща, і той усох” (Йона 4, 6-7). У різноманітних українських біблійних перекладах цього фрагменту Біблії ...

0