Хімія і життя

Ірина Мацьків. Дивовижна хімія монет

Термін „нумізматика” (від лат. numisma, грец. nómisma – монета) використовують з часів Середньовіччя як назву науки про монети. Сьогодні ця дисципліна вивчає не лише монети, але й гроші та медалі, історію грошового обігу та монетного виробництва, процеси фальшування монет і банкнот. Також слово „нумізматика” позначає різновид колекціонування. ...

Ганна Боярських. Солі на кухні

„Сіль на кухні” та „кухонна сіль” – дуже співзвучні словосполучення, проте це не одне й те ж. Та і кухонна сіль – не єдина сіль у царстві господинь . Хімічні дріжджі Кисла натрієва сіль карбонатної кислоти (NaHCO₃) наявна на кухні кожної господині. Проте не кожна хазяйка знає, що питна сода – сіль . Але ж ...

Ганна Боярських. Хімія на кухні

Звичайно, хімія простягла свої руки далеко за межі кухні, проте ми поки що обмежимося саме цією локацією. Отже, хімія на кухні. Перше, з чим асоціюється кухня, це, безперечно, їжа. Але ми розпочнемо з кухонного інвентаря. А до їжі поки нагулюємо апетит . Хімічний посуд Колби, пробірки, мензурки та мірні циліндри – не зовсім типовий посуд ...

Микола Мукоїда. Хімія шкірного покриву

Чистота не тільки надає тілу приємного зовнішнього вигляду, але є неодмінною умовою здоров’я. Забруднення шкіри може призвести до зараження покривів тіла, втрати волосся або зубів, хвороб, спричинених бактеріями, що потрапили з навколишнього середовища. Умиваючись вранці, ми найменше думаємо про хімічні реакції, які допомагають підтримувати чистоту й охайний зовнішній вигляд. Проте розуміючи ці процеси, ви зробите правильний вибір на користь своєму здоров’ю. ...

Ганна Боярських. Загадковий тайнопис

За давніми, переказами коли Ісус Христос ніс свій хрест на Голгофу, з натовпу, що супроводжував процесію, вийшла жінка і втерла скривавлене і спітніле лице Христа льняною хусткою. На тканині, що згодом дістала назву „плат Вероніки”, залишився лик Христа. Вражає, чи не так? Проте щось схоже можна зробити і власноруч, потрібно лише трохи поглибити свої знання ...

Ганна Боярських. Кривава хімія. Частина 2

Матір’ю кислот, хлібом хімічної промисловості, а ще кров’ю хімії називають сульфатну (сірчану) кислоту (H2SO4). Як без крові неможливе функціонування живого організму, так і без цієї кислоти неможливе виробництво добрив, свинцевих акумуляторів, хімічних волокон, барвників, димоутворюючих та вибухових речовин, добування величезної кількості мінеральних кислот та солей, здійснення багатьох органічних синтезів, існування харчової добавки Е513. Також матір кислот стоїть на варті боротьби з наркоманією. Якщо 1–3 краплі 37–40 %-го розчину формальдегіду розчинити у 10 мл концентрованої сульфатної кислоти, отримаємо реактив Маркуса (Маркі), що є індикатором на опіати (морфін, омнопон, промедол) в крові, сечі і трупному матеріалі. Реактив може забарвлюватися майже в усі кольори веселки залежно від того, з яким наркотичним засобом він контактує. ...

Ганна Боярських. Кривава хiмiя. Частина 1

Кров – квінтесенція людського організму. Ще Гете устами Мефістофеля казав: „Кров, бачиш, своєрідний сік”. Розтікаючись по організму незчисленними кровоносними судинами, ця життєдайна рідина виконує багато функцій. У кров поступають гормони, що виділяють залози внутрішньої секреції, які регулюють роботу багатьох органів. Вона транспортує до кожної клітини організму необхідні вітаміни і мікроелементи, які отримує від кишківника. Кров ...

Ганна Боярських. Багатоликий. Частина 2

У першій частині статті ми розглянули надзвичайні властивості алмазу і графіту. Але на цьому дива не закінчуються. Застосування іншої алотропної модифікації Карбону взагалі здається запозиченим з області наукової фантастики! Свою назву ці сполуки (а їх багато!) отримали за схожість з архітектурними спорудами Річарда Бакмінстера Фуллера – „геодезичними куполами”, – вони гордо звуться фулеренами. За відкриття цієї алотропної модифікації Карбону Роберт Керл, Гарольд Крото і Річард Смолі у 1996 році отримали Нобелівську премію з хімії. А виділити фулерени у простому вигляді вченим вдалося в 1985 році. Багатий Карбон на Нобелівські премії! ...

Ганна Боярських. Багатоликий. Частина 1

Жоден хімік тобі не скаже, скільки всього сполук можуть утворити елементи, розташовані в таблиці Д. І. Менделєєва. Навіть приблизно. Проте кожен хімік з впевненістю констатує, що більшість сполук, створених природою та синтезованих людиною, в своєму складі мають атоми Карбону (С). У вигляді сполук Карбон утворює так звані органічні речовини, що є основою будь-якого живого організму. ...

Лілія Семенова. Пластикове століття

Напевно, ви пам’ятаєте, що в історії людства була кам’яна доба, бронзова, потім настала залізна. Ну, а зараз, в якому столітті ми живемо? Подивіться уважно навколо: що нас оточує? Лінійка – з пластмаси, ручка – пластикова, годинники – пластмасові, планшет – теж з пластику, і телефон – з пластмаси! Ми живемо в пластикових будинках, їмо з ...

Ганна Боярських. Раз, два, три – рідино, завмри!

Кожний знає, що рідини – рухливі субстанції, які не мають власної форми¹ і приймають форму посудини, в якій перебувають. Якщо посудину перевернути, рідина з неї витече. А чи можна примусити рідину „затамувати подих” і зменшити текучість? Виявляється, що так! Найпростіший варіант – заморозити її. Але є й інші способи. Збільшити в’язкість рідкого продукту – прямий „обов’язок” згущувачів. Вони разом зі стабілізаторами та емульгаторами позначені кодами Е400–Е499 на етикетках у пункті „Склад продукту”. Принцип дії згущувачів простий: їхні молекули взаємодіють із молекулами рідини (найчастіше водою) і зв’язують їх, консистенція розчину змінюється, він стає густішим і більш в’язким. Приємною новиною є те, що згущувачі та желеутворюючі речовини – нешкідливі Е-шки. Є навіть і корисні згущувачі (за умови вживання їх „без фанатизму”). ...

Ганна Боярських. Спиртова мiмiкрiя

Інноваційним замінником цукру ХХІ століття називають еритрит (еритритол). Цей чотириатомний спирт (здогадайся, скільки гідроксильних груп він містить у своєму складі) є повністю натуральним продуктом. Він є у водоростях, лишайниках роду Rocella, сливах, грушах, динях, грибах, винограді, вині, соєвому соусі і навіть в організмі людини! Еритритол – білий порошок (Так! Не всі спирти рідкі!), солодкий на смак, має легкий „охолоджувальний” ефект, добре розчиняється у воді і плавиться за температури 119–123 °С. Ти вже, мабуть, встиг уявити собі його структурну формулу: ...

Ганна Боярських. Звичні? Незвичні спирти.

Зазвичай слово „спирт” у нас асоціюється або з медициною, або з алкогольними напоями. Але це – так званий етиловий спирт. І не дивно, що він першим спадає на думку, адже за рік у світі використовується приблизно 65 млн тонн саме цього спирту, який є беззаперечним лідером за попитом серед інших представників свого класу. Але спиртів ...

0