Кольорова планета

Дарія Біда. Чому так темно уночі?

Одразу скажемо: чорного кольору немає. Якого ж тоді кольору ніч, вугілля, сажа, ворона, болото? – запитаєш ти. Так, вони чорні. Але чорний – це скоріше не колір, а його відсутність. Давайте з’ясуємо чому. У темряві предмети не мають кольорів, ми розрізняємо колір предметів лише за освітлення. Це тому, що біле світло – складне, а тіла по-різному його відбивають. Червоні троянди найкраще відбивають червону складову сонячного випромінювання, а всі інші – поглинають, трава відбиває зелені промені сонячного спектра, квітка соняшника – жовті. Якщо ж тіло не відбиває променів, то навіть за яскравого сонячного освітлення воно виглядатиме чорним. Поверхня чорних тіл поглинає майже всі промені сонячного спектра. Світло не відбивається від таких тіл, а відсутність відбитих променів наше око сприймає як „чорноту”. Тобто, чорними є тіла, поверхня яких поглинає майже всі промені сонячного світла, а поверхні білих тіл, навпаки, відбивають практично усі сонячні промені. У темряві тіла не освітлюються, а отже, і не можуть відбивати променів. Жодних. Тому в темряві всі тіла – чорні. ...

Віра Сенчина. Фіолетова родина

Квітів у лісі і в полі так багато! Досить взяти лише по одній квіточці, щоб вийшов величезний букет. Але зібрати їх разом не вдасться, бо квітнуть вони у різний час. Тож візьмемо у наш букет лише декілька, найулюбленіших. Квітка-аристократ Найперший у нашій „фіолетовій” родині – крокус або шафран Гейфеля (Crocus heuffelianus). Не встиг розтанути сніг, ...

Дарія Біда. Побачити невидиме. Частина 2

Основою сприйняття світу людиною є зорові відчуття. Саме зір дарує нам понад 80 % інформації про навколишній світ. Недарма ми кажемо  „побачимо”, „з огляду на”, „очевидно” навіть тоді, коли не йдеться про зорові образи. Наші погляди визначаються не лише тим, що можна побачити очима, вони – частина переконань та принципів, а життєву позицію, програму поведінки та діяльності ми називаємо „світоглядом”. ...

Дарія Біда. Побачити невидиме. Частина 1

Сонячні промені нагрівають повітря, воду, Землю, усі навколишні тіла. Цей факт відомий вам із власного досвіду – на сонечку тепло. Але якщо біле світло – складне, то які саме промені гріють найбільше – червоні, зелені чи фіолетові? Саме це вирішив з’ясувати 1800 року англійський астроном і фізик Вільям Гершель. Він повторив дослід Ньютона, розклавши світло за допомогою скляної призми у спектр. Пересуваючи термометр уздовж спектра, учений виявив, що найбільшу температуру термометр фіксує за межами червоної частини спектра, там, де око не сприймає ніякого світла! Гершель пояснив це наявністю невидимого випромінювання Сонця. Оскільки це випромінювання знаходилося відразу за червоною частиною спектра (тобто відхилялося призмою слабше, ніж червоні промені), його назвали інфрачервоним („нижче червоного”) випромінюванням – ІЧ. Поза фіолетовою частиною спектра термометр Гершеля випромінювання не зафіксував. А міг би! Якби призма, що розкладає світло, була не скляною, а, наприклад, кварцовою. У сонячному світлі є випромінювання, яке відхиляється призмою сильніше, ніж фіолетове, але це випромінювання поглинається склом. ...

Якого кольору небо?

На Землі, атмосфера якої, в основному, складається з азоту і кисню, небо – блакитне. На Венері небо – жовто-сіре. Атмосфера Венери поглинає синю і зелену частину спектра. Опівдні небо на Марсі – жовто-оранжеве. Але не тому, що атмосфера Марса сильніше розсіює червоні промені. В атмосфері Марса багато червоного пилу. Коли на Марсі сходить і заходить ...

Природні барвники

Щоб отримати барвники, подрібніть рослини чи їхні частини і довго кип’ятіть у воді, отримаєте концентрований відвар. Червоний – відвар із листків червоної капусти або стебел звіробою. Якщо кору вільхи потримати кілька днів у воді, а потім приготувати відвар, теж отримаємо червоний барвник. ...

Дарія Біда. Дерево-веселка

Усі знають, що евкаліпт – одне з найвищих дерев у світі. Австралійський інспектор Вільям Фергюсон у звіті, зробленому 1972 року згадує 150-ти метровий евкаліпт виду Eucalyptus regnans, який обгорів і впав під час пожежі. На жаль, сьогодні евкаліпти не виростають вище 101 метра. Але є в природі евкаліпт, який може здивувати не лише висотою, але й ней-мовірною красою. ...

Дарія Біда. Фіолетові примхи природи

Фіолетовий – це досить рідкісний, не „повсякденний” колір у природі. Напевне, саме тому він часто асоціюється у людей з чарівниками і фантазією. Згадайте казки: фіолетові шати – улюблений одяг магів. Вельможі теж не оминали його своєю увагою. Величний фіолетовий завжди був присутній в одязі королів і духовенства. Напевне, для того, щоб приймати все зі спокійним серцем, заспокоїти душу і наповнити розум енергією натхнення. ...

Дарія Біда. Блакитний блюз

Таке високе, чисте небо. Відпочиває погляд, спрямований у його далечінь. Легко на душі. Напрошуються синоніми: мирне небо, наше небо, безкрає, неозоре, ясне, блакитне. До речі, природа блакитного кольору неба не така проста, як може здатися на перший погляд. І пояснив її  лише 1899 року англієць Джон Вільям Стретт, лорд Релей, який вивчав закони розсіювання світла і з’ясував, що атмосфера Землі у видимому діапазоні найменше розсіює червоне світло*, трохи більше – оранжеве, жовте і т. д. Саме тому на світанку і заході Сонце, небо і хмари забарвлені в оранжево-червоні кольори. ...

Дарія Біда. Апельсиновий рай

У вашої подруги немає настрою? Вона легко дратується, ображається, а на очі без причин навертаються сльози? Ви запитуєте її, що трапилось, і чуєте у відповідь: – Весняна депресія… ...

Дарія Біда. Білий-білий, найбіліший!

Йде сніг… Яке хвилююче видовище! Сніжинки кружляють, падають, лягають, вкриваючи все навкруги. Летить лапатий сніг, створюючи відчуття дитинства, щастя, світла, свята. Вишукані шанувальники прекрасного в природі – японці – порівнюють свіжий сніг із пелюстками квітів сливи. Все біле, все! Не розрізняє око Пелюстки сливи і холодний сніг. Де сніг? Пелюстки де? І лише аромат Підкаже ...

https://e-kolosok.org/category/subheading/colored_planet/99999/
0