Історія науки

Надія Кріт. Обрати правильний шлях або, Дещо про навігацію. Частина 2

Положення фігури на шахівниці або корабля під час гри у морський бій ми визначаємо за буквою і цифрою – двома координатами. Географічних координат на поверхні Землі також є дві – широти та довгота. Найпростіший спосіб визначення широти – за Полярною зорею. А як визначити довготу? І, перш за все, звідки її відраховувати? Сьогодні кожен школяр 6-го класу (не обов’язково відмінник!) знає, що географічна довгота – це градусна відстань від нульового меридіану. Між тим, гринвіцький меридіан прийняли за початок відліку довготи лише у XIX столітті, хоча ще античні вчені ламали голови над вибором нульового меридіану. ...

Надія Кріт. Обрати правильний шлях або Дещо про навігацію. Частина 1

Мабуть, декому з наших читачів доводилося їздити в машині, обладнаній GPS-навігатором. Водій зазначає на інтерактивній карті адресу, і приємний голос із динаміка підказує: „300 метрів їдьте прямо... Через 50 метрів поверніть праворуч…”. Правда, зручно? І хіба могло людство колись про таке мріяти? ...

Надія Кріт. Батько географії

Історики не визнають слова „якби”. Та якби Магеллан знав справжні розміри Землі, чи відважився би він на кругосвітню подорож? Чи Колумб поплив би на захід у пошуках східної країни Індії? Навіть ширина Атлантичного океану здавалася морякам Колумба нездоланною. Щоб заспокоїти обурену довгим плаванням команду, Христофор Колумб записував у судовому журналі менші відстані, ніж вони проходили ...

Софія Апуневич. Історія розвитку телескопів. Частина 2

Збільшення розмірів телескопів обмежене технологією їхнього виготовлення. Принципово нову конструкцію телескопа запропонував Ісак Ньютон. Замість лінз він використав дзеркала. Телескоп такої конструкції називають рефлектором. Діаметр рефлектора Ньютона становив 33 мм, довжина – 15 см. Для дзеркал телескопів розробили спеціальний сорт бронзи із домішкою миш’яку. Матеріал такого складу краще шліфується. В обсерваторії Маунт-Паломар 1948 року встановили телескоп з 5-метровим параболічним дзеркалом. Більші дзеркала деформувалися під власною вагою. ...

Надія Кріт. Дорогами географічної карти

А ти пробував подорожувати географічною картою? Якщо вмієш її читати, добре знаєш умовні знаки, – це захоплююче заняття! Юний Джим, герой пригодницького роману Р. Стівенсона „Острів скарбів” у мріях знайти золото годинами просиджував над картою капітана Флінта і вивчив напам’ять невідомий острів, „дослідив кожну його шпаринку, тисячі разів забирався на високий пагорб, названий Підзорною трубою, і милувався звідти дивним краєвидом, що постійно змінювався”. ...

Софія Апуневич. Історія розвитку телескопів. Частина 1

Споглядаючи світлини зоряного неба, туманностей, планет, Місяця, Сонця, ми захоплюємося величчю та красою безмежного Всесвіту. Хтось уявляє себе на космічному кораблі, який летить повз ці красоти, комусь спадають на думку мудрі старці, які за положенням зір віщували долі країнам та їхнім правителям. А чи згадає хтось про інструмент, завдяки якому ці фантастичні картини стають для нас буденними? Цей дуже простий і водночас надзвичайно прецизійний (точний) прилад називається ТЕЛЕСКОП. ...

Сергій Малинич. Світло у нашій оселі. Частина 4. Енергоощадність, екологічність, ефективність.

Змінювалися часи й епохи, і водночас змінювалися й зростали потреби людства в енергії та сировині. Саме це зростання й поставило перед нами нагальні проблеми: ощадливе використання природних ресурсів та збереження довкілля. Але чи так багато енергії витрачається на освітлення? Спробуймо оцінити це на прикладі нашої столиці – Києва. За офіційними даними, у Києві проживає понад мільйон сімей. Нехай кожна сім’я щоденно вмикає одну лампу розжарення потужністю 100 Вт протягом 8 годин. Лампа споживатиме за один місяць 0,1 кВт × 8 год. × 30 днів = 24 кВт•год електроенергії. Місячне споживання мільйона таких ламп становитиме 24 млн кВт•год. Водночас місячне виробництво електроенергії усіма агрегатами ДніпроГЕС становить приблизно 330 млн. кВт•год. Тож витрати на освітлення лише у Києві сягають десятої частки енергії ДніпроГЕС! Насправді кожна сім’я користується більше, ніж однією електролампою, а ще є лампи в офісах та школах, на заводах та фабриках. Тому пошук нових ефективних джерел світла є необхідною умовою подальшого існування людської цивілізації. Так само, як розумна економія. ...

Сергій Малинич. Світло у нашій оселі. Частина 3. Холодне свічення

З попередньої розповіді ти дізнався про те, як лампа розжарення перетворює енергію електричного струму у світлову. Основним недоліком жарівок є марнування більшості енергії: вона перетворюється у тепло, якого, на жаль, недостатньо для обігріву приміщень. Тому є потреба у джерелах світла, що випромінюють не внаслідок сильного нагрівання робочого тіла, а завдяки іншим процесам, за яких втрати енергії значно менші. Свічення, що має нетеплову природу, називають люмінесценцією. Явища люмінесценції дуже поширені та різноманітні, але нас зараз цікавитиме свічення газів під час проходження крізь них електричного струму. ...

Сергій Малинич. Світло у нашій оселі. Частина 2. Електрична жарівка

Впродовж багатьох століть джерелом енергії для всіх машин та механізмів слугувала сила м'язів, води та вітру. Згодом люди навчилися використовувати енергію пари, для отримання якої потрібно було спалювати дрова, вугілля або нафту. До середини ХІХ століття парові машини набули надзвичайного поширення: вони працювали на текстильних фабриках, цукроварнях, металургійних та машинобудівних заводах. З'явився новий вид транспорту – паротяг, а пароплави замінили романтичні вітрильники. Вдосконалення парових машин дало поштовх розвитку таких наук, як механіка та термодинаміка. Цей час назавжди увійшов в історію як доба пари. Одне тільки лишалося без змін, а саме штучне освітлення. Як і сотні років тому, в побуті й на виробництві, у кабінетах та театрах життя людей освітлювало полум'я. Змінювалися лише речовини, що згоряли, та конструкція світильників. ...

Сергій Малинич. Світло у нашій оселі. Частина 1. Життєдайна сила вогню

Неможливо уявити собі життя без світла. Сонце дарує нам його щодня, але його проміння проникає не всюди – є безліч приміщень та місць, де потрібне штучне освітлення. А з настанням темряви ми звичним порухом руки вмикаємо розмаїті світильники у своєму помешканні – продовжуємо день для роботи, дозвілля, домашніх потреб. Наші далекі пращури гуртувалися навколо багаття у печерах, щоби приготувати їжу та погрітися. Кидаючи хисткі тіні на стіни печери, вогонь освітлював життя людей. При світлі вогню первісний художник малював на цих стінах життя племені. В основному це сцени полювання та інших дуже важливих подій. ...

0