Історія науки

Сергій Малинич. Світло у нашій оселі. Частина 4. Енергоощадність, екологічність, ефективність.

Змінювалися часи й епохи, і водночас змінювалися й зростали потреби людства в енергії та сировині. Саме це зростання й поставило перед нами нагальні проблеми: ощадливе використання природних ресурсів та збереження довкілля. Але чи так багато енергії витрачається на освітлення? Спробуймо оцінити це на прикладі нашої столиці – Києва. За офіційними даними, у Києві проживає понад мільйон сімей. Нехай кожна сім’я щоденно вмикає одну лампу розжарення потужністю 100 Вт протягом 8 годин. Лампа споживатиме за один місяць 0,1 кВт × 8 год. × 30 днів = 24 кВт•год електроенергії. Місячне споживання мільйона таких ламп становитиме 24 млн кВт•год. Водночас місячне виробництво електроенергії усіма агрегатами ДніпроГЕС становить приблизно 330 млн. кВт•год. Тож витрати на освітлення лише у Києві сягають десятої частки енергії ДніпроГЕС! Насправді кожна сім’я користується більше, ніж однією електролампою, а ще є лампи в офісах та школах, на заводах та фабриках. Тому пошук нових ефективних джерел світла є необхідною умовою подальшого існування людської цивілізації. Так само, як розумна економія. ...

Сергій Малинич. Світло у нашій оселі. Частина 3. Холодне свічення

З попередньої розповіді ти дізнався про те, як лампа розжарення перетворює енергію електричного струму у світлову. Основним недоліком жарівок є марнування більшості енергії: вона перетворюється у тепло, якого, на жаль, недостатньо для обігріву приміщень. Тому є потреба у джерелах світла, що випромінюють не внаслідок сильного нагрівання робочого тіла, а завдяки іншим процесам, за яких втрати енергії значно менші. Свічення, що має нетеплову природу, називають люмінесценцією. Явища люмінесценції дуже поширені та різноманітні, але нас зараз цікавитиме свічення газів під час проходження крізь них електричного струму. ...

Сергій Малинич. Світло у нашій оселі. Частина 2. Електрична жарівка

Впродовж багатьох століть джерелом енергії для всіх машин та механізмів слугувала сила м'язів, води та вітру. Згодом люди навчилися використовувати енергію пари, для отримання якої потрібно було спалювати дрова, вугілля або нафту. До середини ХІХ століття парові машини набули надзвичайного поширення: вони працювали на текстильних фабриках, цукроварнях, металургійних та машинобудівних заводах. З'явився новий вид транспорту – паротяг, а пароплави замінили романтичні вітрильники. Вдосконалення парових машин дало поштовх розвитку таких наук, як механіка та термодинаміка. Цей час назавжди увійшов в історію як доба пари. Одне тільки лишалося без змін, а саме штучне освітлення. Як і сотні років тому, в побуті й на виробництві, у кабінетах та театрах життя людей освітлювало полум'я. Змінювалися лише речовини, що згоряли, та конструкція світильників. ...

Сергій Малинич. Світло у нашій оселі. Частина 1. Життєдайна сила вогню

Неможливо уявити собі життя без світла. Сонце дарує нам його щодня, але його проміння проникає не всюди – є безліч приміщень та місць, де потрібне штучне освітлення. А з настанням темряви ми звичним порухом руки вмикаємо розмаїті світильники у своєму помешканні – продовжуємо день для роботи, дозвілля, домашніх потреб. Наші далекі пращури гуртувалися навколо багаття у печерах, щоби приготувати їжу та погрітися. Кидаючи хисткі тіні на стіни печери, вогонь освітлював життя людей. При світлі вогню первісний художник малював на цих стінах життя племені. В основному це сцени полювання та інших дуже важливих подій. ...

0