Загадки природи

Катерина Нікішова. Тепло твоє, Земле

Як там, під землею? Щоб твердо стояти на землі, треба знати напевне, з чого ж  наша опора складається. Тверда оболонка нашої планети, складена гірськими породами з високими пружними властивостями, називається літосферою. Але в цій „кам’яній оболонці” є розломи, що ділять її на крупні частини – літосферні плити. Кажуть, що ніщо не стоїть на місці. Ось ...

Олег Орлянський. Викривлений світ

Що спільного у циліндра і конуса? Не поспішай з відповіддю, подумай. Уяви паперову трубку, крізь яку, наче в підзорну трубу, можна розглядати таємничий світ навколо. Це циліндр. А тепер уяви схожий на азійську шапку гостроверхий ковпак, який захищає голову від сонця, або лійку, яка спрямовує потік зерна у вузьке горлечко, або ж просто пакет для насіння. Це конус. Що спільного між циліндром і конусом? Вони… пласкі! Парадокс? Можливо. Наприкінці 2015 року виповнилося 100 років теорії, яка складається з таких парадоксів. Це Загальна Теорія Відносності, або скорочено ЗТВ. ...

Олег Орлянський. Ізотопи, гіпотези та ядерні реактори

У природі найпоширеніші три ізотопи урану: Уран-238, Уран-235 та Уран-234. Ядро кожного з цих атомів містить 92 протони, а кількість нейтронів легко обчислити. В Урану-238: 238-92=146 нейтронів, в Урану-235: 235-92=143 нейтрони, а в Урану-234 – 142 нейтрони. В земних гірських породах усі три ізотопи перемішані. Атомів Урану-238 приблизно в 140 разів більше, ніж Урану-235, якого, в свою чергу, в 130 разів більше, ніж Урану-234. Тобто, в нашій трійці на кожен атом найлегшого ізотопу Урану припадає 140 • 130 =18 200 атомів найважчого. Це наче одна людина і заповнений уболівальниками стадіон „Динамо” ім. Валерія Лобановського в Києві. Здогадайтеся, за такої чисельної переваги, внесок якого ізотопу у радіоактивність більший? Важкого? Чи все ж таки легкого (не даремно ж запитують, напевне, якийсь підступ)? Виявляється, внесок практично однаковий! Період піврозпаду Урану-234 становить 246 тисяч років, а період піврозпаду Урану-238 – 4 мільярди 470 мільйонів років. Поділивши друге число на перше, знову отримаємо приблизно те ж саме число – 18 200! Виявляється, Атоми рідкісного легкого ізотопу розпадаються у стільки ж разів частіше, у скільки їхня кількість менша. ...

Олег Орлянський. Шахи, бактерії та атомні ядра

Завдяки поділу, бактерії живуть вічно, а радіоактивні атоми миттєво помирають. Під час їхнього розпаду народжуються легші атоми, випромінюються альфа-, бета-, гама-частинки, розігріваються надра планет, електростанції дають дешеву енергію. Та не переймайтеся долею атомів. Бактерії живі, а атоми ні, і тому не здатні відчувати. Вони надто прості для цього. Розміри бактерій в сотні мільярдів разів більші, ніж атомів. Щодо бактерій, то вони набагато складніші, можуть реагувати на зовнішні подразники, переміщуватися, завмирати. І все ж, у таких несхожих між собою бактерій та атомів є дещо спільне – це закон поділу клітин і розпаду атомних ядер. Спробуймо вивести його разом. ...

https://e-kolosok.org/category/subheading/riddles_of_nature/99999/
0