Наукові відкриття

Юлія Рудас. Хімікиня, яка зробила наш світ безпечнішим

Кевлар – не надто поширене слово, проте воно відоме навіть хлопчакам, які полюбляють грати в онлайн-гру „World of Tanks”. Якщо запитати на уроці хімії: що ви знаєте про кевлар, то хоч хтось один таки згадає про кевларові жилети й каски у цій грі. Кевлар набагато міцніший і легший за сталь і не менш популярний: індивідуальний ...

Сергій Малинич. Дивовижний фулерен, або Про філософію, архітектуру, футбол та Нобелівські премії

Віддавна людей вабила краса й досконалість простих геометричних форм. В них люди вбачали глибокий, подекуди містичний, зміст. Їх наділяли особливими властивостями та пов'язували із ними надії на пізнання таємниць природи. Ще у Стародавній Греції, понад два тисячоліття тому, люди знали про існування п'ятьох опуклих правильних многогранників. Правильними їх назвали тому, що їхні грані утворені однаковими правильними многокутниками, а вершини рівновіддалені від деякої точки, яку називають центром. Найменшу кількість граней має тетраедр, гранями якого є чотири рівносторонні трикутники. Далі йде куб із шістьма квадратними гранями. Октаедр має вісім трикутних граней, а дванадцять поєднаних між собою п'ятикутників називають додекаедром. Найбільше граней – двадцять рівносторонніх трикутників – має ікосаедр. Краї многокутників називають ребрами многогранника, а точки, у яких збігається кілька ребер, – його вершинами. ...

0