Мета екскурсії: спостереження за змінами у живій та неживій природі взимку.

Екскурсію можна провести у формі квесту на шкільному подвір’ї. Станціями можуть бути різні об’єкти на місцевості (хвойне дерево, листяне дерево, кущ). Біля кожної станції (на гілці чи у дуплі дерева, під кущем чи під деревом, у пеньку) залишіть заздалегідь підготовані конверти (коробки, пакетики) із наступними запитаннями:

  • Як змінилися з настанням зими хвойні дерева?
  • Як змінилися з настанням зими дерева і кущі?
  • На яких деревах залишилося листя? Якого воно кольору? На якому дереві листя залишилося найбільше?
  • Що відбувається, коли віє вітер?
  • Опишіть бруньки на деревах.
  • Чи є сніг? Послухайте, як скрипить сніг під ногами.
  • Як виглядають сніжинки? Розгляньте сніжинки за допомогою лупи. Запам’ятайте, як вони виглядають – у класі замалюйте в альбом.
  • Чи є на вулиці іній, паморозь, лід, бурульки?

Діти відшукують станції за вашими підказками (наприклад, „холодно-тепло”) і відповідають на запитання.

Матеріали до уроку

Сипле сніг

Сипле, сипле, сипле сніг.
Мов метелики сріблисті,
Сніжинки біленькі, чисті
Тихо стеляться до ніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
Тихо, легко і спроквола
Покриває все довкола,
Ні стежок, ані доріг…
Сипле, сипле, сипле сніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.
Все присипав – доли, гори,
Вже ввесь світ – мов біле море,
Біле море без доріг.
Сипле, сипле, сипле сніг.

М. Підгірянка

Сніжинки

Пролітають біленькі сніжинки
І сріблясто на сонці блищать.
Мамо, мамо, чому я сніжинки
Не умію ніяк упіймать?
Вже здається, що ніби й спіймаю,
А відкрию долоню: нема!
Лиш водичка з долоні стікає,
Лиш водичка в долоні сама.
Каже мамо здивовано доні:
– А чи знаєшь, чому це так є?
Бо у тебе тепленька долоня,
А сніжок від тепла розтає.
І помислила доня хвилинку,
Рукавичку наділа свою.
– Мамо, – каже, тепер я сніжинку
Вже, напевно, напевно зловлю!

С. Кузьменко

ЧОМУ НЕ МОЖНА ЇСТИ СНІГ?

Ви помічали, яке свіже повітря, коли падає сніг? Особливо, якщо сніг лапатий, а пластівці снігу великі і пухнасті. Зізнайтеся, хочеться скуштувати його і втамувати спрагу?

Не варто цього робити. Повітря під час і після снігопаду саме тому свіже і чисте, що сніг вбирає у себе весь бруд. Адже сніг – прекрасний поглинач. Не можна їсти сніг! Це небезпечно для здоров’я.

ЧОМУ СНІЖИНКИ ТАКІ РІЗНІ?

Науковці сфотографували десятки тисяч сніжинок у найрізноманітніших умовах: і високо у хмарах, і поблизу землі, на півночі і на півдні – всюди, де випадає сніг. Усі вони шестикутні. Ти можеш переконатись у цьому, розглянувши їх за допомогою лупи. А ще сніжинки бувають у формі пластинок, стовпчиків, голочок.

Чому вони такі різні? Це тому, що сніжинки утворюються за різних умов: температури, вологості, руху повітря. Ці умови змінюються і на шляху сніжинки до поверхні землі. Лапатий сніг – це багато-багато сніжинок, які змерзаються у сніжні пластівці.

Ігри та завдання

Теренова гра (для груп). „Смачного!”

Матеріали: картки із завданнями, насіння соняшника, горішки, зернята, жолуді (все в окремих пакетах).

Діяльність: роздайте завдання для кожної групи.

І група. Залишіть для білочки частування під деревом: праворуч – 3 горішки, ліворуч – 2 горішки, за деревом – 4 горішки, перед деревом – 1 горішок. Порахуйте, скільки загалом горішків ви залишили для білочки.

ІІ група. Залишіть для мишки частування біля нірки: праворуч – 2 насінини, ліворуч – 3 насінини, позаду нірки – 1 насінину, попереду нірки – 4 насінини. Порахуйте, скільки насінин ви залишили для мишки.

ІІІ група. Покладіть у годівничку частування для пташок: ліворуч – 3 зернинки, праворуч – 2 зернинки, посередині – 5 зернинок. Порахуйте, скільки зернинок ви поклали для пташок.

ІV група. Покладіть біля пенька частування для сойки: ліворуч – 1 жолудь, праворуч – 4 жолуді, позаду пенька – 2 жолуді, попереду – 3 жолуді. Порахуйте, скільки жолудів ви поклали для сойки.

Діти спостерігають за поведінкою тварин, яких побачать. Кожна група замальовує свої спостереження і подає розв’язок завдання.

Рольова гра „Ми синоптики!”

Обладнання: мікрофон або предмет, що його імітує.

Діяльність: учні по черзі готують репортаж про погоду для шкільного телебачення. Ви повідомляєте кожному, що саме оцінити: стан неба, опади, напрям і сила вітру, температура повітря, температура ґрунту, вологість.

Порада: щоб задіяти всіх учнів, можна також зробити випуск про вчорашню погоду та передбачити погоду на завтра. Діти можуть порадити у репортажі, як вдягатися відповідно до погоди.

Завдання 1. Як визначити глибину снігу?

Обладнання: паличка, маркер, лінійка.

Діяльність:

  1. Встроми паличку в сніг так, щоб відчути, як вона впирається у землю.
  2. Відзнач межу снігу на паличці маркером.
  3. Виміряй лінійкою відстань від кінця палички до позначки.

Завдання 2. Розкопайте сніг. Опишіть, що ви побачили під снігом.

Завдання 3. Після екскурсії у класі проведіть бесіду з учнями про ознаки приходу зими.

  • Чи змінилась тривалість дня і ночі? (Короткий день, довга ніч).
  • Яка зміна температури? (Холодно, сніг).
  • Як світить сонце? (Менше гріє, неяскраве, низько над горизонтом).
  • Якого кольору взимку небо? (Здебільшого сіре небо, вкрите хмарами).
  • Що відбувається з водоймами? (Вкриті льодом і снігом).

Завдання 4. Загадайте дітям загадки, а замість відповіді нехай кожен намалює розгадку:

Наче пух, ніби пір’їнки, з неба падають… (сніжинки)

Зірка сніжно-біла на рукав мені злетіла. (Сніжинка)

Запропонуйте дітям придумати власну загадку про сніжинку.

Завдання 5. Лапонька сплела прикраси. Яка з них схожа на сніжинку? (МУ – „Чому сніжинки такі різні?”)

Завдання 6. Пустунчик вирізав з паперу плоскі фігури. Скільки з них схожі на сніжинки?

А. 1.                        Б. 2.                        В. 3.                       Г. 4.                    Д. 6.

Завдання 7. Прочитайте і обговоріть з дітьми вірш Світлани Кузьменко „Сніжинки” (МУ). Чому сніжинки танцюють в долонях, а на ґрунті – ні?

Поширити
0