Абетка вчителя

НЕРОЗЛУЧНI ДРУЗI

Квіткові рослини і комахи живуть у злагоді і допомагають одне одному. У квітці комахи знаходять для себе поживу. Бджоли, мухи, бабки, мотилі полюбляють квітковий нектар і пилок. Але й квіти не можуть обійтися без комах. Вони приваблюють їх не лише запахом і яскравим забарвленням, але й особливими візерунками, яких ми не бачимо. Такі „злітно-посадочні” смуги направляють комаху прямісінько до місця з пилком і смачним нектаром. Перелітаючи з квітки на квітку, комахи переносять пилок і запилюють рослину.

Після запилення у квітках не вистачає їжі для працелюбних друзів. Щоб бджола даремно не сідала на неї, квітка подає знак про те, що нектар закінчився: втрачає аромат і барви, скидає пелюстки, відвертає голівку. У пошуках нектару бджола пролітає повз таку рослину.

У багатьох рослин всередині квіток, які закриваються, температура вночі вища за навколишню. У цих квітках комашкам і тепло, і безпечно, і їжа поруч. У дзвониках не дуже тепло, зате завжди відчинено.

СЛОВНИЧОК РОЗУМНИКА

Симбіоз – сумісне життя представників різних біологічних видів: тварин, рослин, грибів, бактерій.

Наукова казка

КАЗКА ПРО ДОБРУ КВIТКУ

Маленька Мушка прокинулась рано-вранці та й почала наввипередки з іншими мушками та метеликами весело літати над галявиною. І незчулася, як звечоріло і похолодало, а небо затягнули важкі хмари – ось-ось піде дощ. Злякалась Мушка, сіла на травичку і ледь не плаче. Але тут її помітив знайомий Барвистий Метелик.

– Гей, Мушко, ти чого тут сидиш? Зараз дощ піде! – здивувався він.

– А що ж мені робити? У мене немає домівки! – поскаржилась Мушка.

– Лети зі мною! – порадив Метелик, привітно змахнув крилами, сів на якусь рослинку і… зник! Мушка й собі не забарилася – шусть за ним. Як же вона здивувалася, опинившись у сухій і теплій, затишній кімнатці. Ззовні відразу ж почулося: тук-тук-тук. Спочатку повільно, а згодом все швидше і швидше. Під монотонний дощовий супровід стомлена Мушка швидко заснула. А коли прокинулася, все навколо було сповито чарівним фіолетовим світлом. Це сонце зазирало до криївки крізь прозорі стіночки. Вилізла Мушка з кімнатки і зрозуміла, що знайшла нічний притулок у Дзвонику.

Усіх приймає гостинний Дзвоник: і метеликів, і жучків, і мушок, і павучків. Така це добра квітка. Вона завжди відкрита, і дощик не страшний тим, хто знайшов тут притулок.

Віра Сенчина

ЛIСОВИЧОК ТА ПТАШКИ

Сяяло сонечко, щебетали пташки, вітерець гуляв поміж гілок дерев. Під дубом на траві спав Лісовичок. Коли промінчик сонця торкнувся його обличчя, він прокинувся, солодко потягнувся та голосно сказав: „Доброго ранку, лісочку. Як я тебе люблю! Свіже повітря, ніжна прохолода, різнокольорові квіти! Все просто чудово!”

Він спробував знову заснути, але почув розмову Сороки та Синички, що вмостилися на гілці поряд:

– Сова вихвалялася, що цієї ночі трьох мишей піймала, – кричала Сорока.

– І як вона може їх їсти? Вони ж такі огидні. А гусені – ніжні, соковиті, – відповіла Синичка, витягуючи з-під кори дерева личинку. – Мої дітки такі ненажери. Годую їх 400 разів на день. Кожне пташенятко з’їдає за добу більше, ніж саме важить, та їм все одно мало.

– А велику і волохату гусінь ти також полюбляєш? – випитувала Сорока.

– Ні, таких може їсти тільки зозуля.

Пташки ще довго щебетали б, та Лісовичок прогнав їх:

– Геть звідси! Ви заважаєте мені насолоджуватися тишею та спати. Ні, з цими пернатими „радіостанціями” треба щось робити.

Він звернувся за допомогою до своєї хрещеної – Феї. Попросив її зробити так, щоб галасливі пташки зникли. Скільки Фея не заперечувала, що птахи корисні для лісу, знищують комах, які об’їдають листя, корені, деревину рослин, Лісовичок наполягав на своєму:

– Я дуже люблю свій ліс, але ще більше люблю поспати, та спів птахів мені заважає.

– Ти пошкодуєш про це, – сумно промовила Фея, махнула руками, і птахи зникли.

У лісі настала тиша. Задоволений Лісовичок зайняв своє улюб­лене місце під деревом у надії додивитися фантастичний сон. Та коли прокинувся, його веселий настрій швидко зник. Він був здивований тим, як змінився ліс: листків на деревах стало зовсім мало, та й ті, що залишилися, пожовкли, покрутилися, мов неживі, молоді паростки дерев усохли. Раптом Лісовичок почув дивні звуки, схожі на хрумтіння. Він підійшов ближче і побачив величезну гусінь, яка з насолодою об’їдала молоді листочки дерева, і закричав:

– Ти що робиш? Геть звідси!

– Ой-ой-ой! Налякав! Тепер ніхто нам не завадить досхочу наїстися. Зелені листочки, молоді корінчики – що може бути смачнішим? Зараз як свисну, приповзуть мої подружки і не тільки листочки – і тебе з’їмо!

Наляканий Лісовичок стрімголов побіг до Феї та попросив:

– Благаю тебе, поверни птахів, урятуй ліс.

– Я попереджала тебе, що ліс не може жити без птахів. Зникли птахи – з’явилася гусінь, з’явилася гусінь – гине ліс. Це закон природи, – відповіла розумна Фея, махнула руками – знову прилетіли птахи і прогнали ненажер. Ліс наповнився пташиним дзвінким співом, який відтепер нікому не заважав.

Відтоді Лісовичок добре запам’ятав, що в природі все взаємопов’язане і треба берегти кожну пташку, кожну рослину, щоб наше життя перетворилося на справжню казку!

Марина Яремійчук

Матеріали до уроку

Польові дзвіночки

Піднімає джміль фіранку.

Каже: – Доброго вам ранку!

Як вам, бджілко, ночувалось?

Чи дощу не почувалось?

Виглядає бджілка з хатки:

– У дзвіночку добре спатки.

Цей дзвіночок – як намет.

Тільки дощ – як кулемет.

Л. Костенко

Ігри та завдання

Гра 1. „Завітай у казку”.

  1. Прочитайте дітям „Казку про добру квітку”.
  2. Запропонуйте гру „Польові дзвіночки”. Вивчіть з дітьми вірш Ліни Костенко (МУ). Поділіть клас на групи по 3 учні (автор, дзвіночок, джміль).
  3. Діти готують сценку і демонструють її.

Завдання 1. „Впізнай рослину”.

Квіти цієї рослини – нічний притулок для багатьох комашок, які занадто довго „гуляли”. Вони не закриваються на ніч, мають просторий купол, повернутий донизу. Під ним, наче під дашком, рятується від дощу та нічної роси комашина дрібнота.

Завдання 2. „Впізнай квітку і комаху”. Знайди завдання у газеті „КОЛОСОЧОК” № 28/2012 „Нерозлучні друзі”.

Гра 2. „Завітай у казку”.

  1. Прочитайте дітям казку „Лісовичок та пташки” у форматі сторітелінгу.
  2. Пригадайте з дітьми пташині турботи впродовж року.
  3. Запропонуйте гру „Червень – місяць тиші”.

Діяльність: діти вільно рухаються по класу або на подвір’ї школи.

Грудень, січень, лютий – холодно, шукають поживу (діти тремтять).

Березень, квітень, травень – прилітають з вирію, будують гнізда, дзвінко співають (діти бігають, махають руками, щебечуть).

Червень – висиджують пташенят в гніздах. У лісі тихо. Пташки намагаються не видати співом своє гніздо з пташенятами (діти завмирають навприсядки).

Липень, серпень – вигодовують малят, літають за їжею (бігають, махають руками).

Вересень, жовтень, листопад – відлітають у вирій або залишаються на зиму („перелітні” – біжать у протилежний кінець подвір’я, „осілі” – бігають поблизу вас).

Порада: щоб ускладнити гру, місяці називайте не за порядком. Щоб спростити – називайте спочатку пору року, а потім – місяць.

Дослідницьке завдання. Як гусінь перетворюється на метелика?

  1. Наприкінці травня спіймайте декілька гусениць, бажано різних. По-перше, не з кожної вийде метелик, а по-друге, цікаво порів­няти поведінку різних комах. Гусінь капусниці можна знайти на городі. Вона синьо-зелена з трьома жовтими продовжними смужками і з чорними цятками. Голіруч її брати не можна! Вона виділяє їдку речовину, яка роз’їдає шкіру. На городі можна знайти і матово-зелену гусінь метелика білана ріпакового. А якщо пощастить, то на моркві, петрушці або кропі можна знайти гусінь махаона. Вона велика, добре помітна, зелена з чорними смужками і червоними цятками. На кропиві можна знайти гусінь кропивниці. Там само або на малині – гусінь метелика павичеве око. На плодових деревах гризе листя гусінь шовкопряда або яблуневої молі.
  2. Майбутніх метеликів посадіть в банку або пластикову пляшку зі зрізаним верхом. Туди ж покладіть рослини або гілочки, на яких сиділа гусінь, і закрийте посудину марлею.
  3. Щодва дні змінюйте зелений корм. Спостерігайте за своїми піддослідними: як вони їдять листя, як повзають, як ростуть.
  4. За якийсь час гусінь перетвориться на лялечку. Тепер її краще не турбувати. Наберіться терпіння і чекайте, коли з лялечки вибереться красивий метелик.
Поширити
0