Запрошуємо вас до нової мандрівки Європою. Сьогодні шлях лежить до гарячої та пристрасної Іспанії.

Якщо скласти портрет цієї країни, яким він буде? Багато сонця й моря, сліпучо-білі будиночки над гірськими урвищами, королівські замки на базальтових скелях, пахощі апельсинових садів, запальна мелодія фламенко, традиційна корида, футбол, доброзичливі та балакучі іспанці.

Гори і сонце

Іспанія – третя за площею (після України та Франції) європейська країна – розташована на Піренейському півострові. Її, як і Францію, омивають Середземне море і Атлантичний океан. Населення тут майже як в Україні, приблизно 44 млн.

А от природа Іспанії на нашу зовсім не схожа. Більшість території – це гори та високі плоскогір’я. Ближче до моря їхні схили вкриває середземноморська рослинність: мирт, ялівець, тамарикс, дика маслина, суничне дерево, скельний та корковий дуби, сосна. Повітря тут насичене запахом розмарину, чебрецю, лаванди – рослин, які виділяють леткі ефірні олії. На плоскогір’ях Центральної Іспанії рослинність бідна через сухе і спекотне літо, до +40 ⁰С. У посушливому кліматі найбільші ріки Іспанії – Тахо, Ебро, Дуеро – сильно міліють. Частково судноплавним є лише Гвадалквівір, що протікає Андалузькою низовиною.

Натомість північні території країни називають „зеленою Іспанією” (мал. 1). Тут панує вологий океанічний клімат, а схили гір вкриті листяними лісами та зеленими луками.

„Зелена Іспанія”

Мал. 1. „Зелена Іспанія”

Від Франції Іспанія відгороджена Піренеями – найменш доступними горами Європи. Хоча вони нижчі, ніж Альпи (найвищою точкою є пік Ането, 3 404 м), однак тягнуться суцільною стіною, тому довгий час через них не було доріг – лише стежки, та й тепер залізниці обходять ці гори морськими узбережжями. Піренеї вражають глибокими ущелинами, непрохідними долинами, водоспадами і річками, що несподівано зникають у карстових проваллях.

Завдяки субтропічному клімату в Іспанії 280 сонячних днів на рік. Не дивно, що всі узбережжя країни зайняті морськими курортами – Коста-Брава, Коста-Дорада, Коста-Бланка… Мабуть, ви вже здогадалися, що „Коста” означає „берег”. Ось ми й почали вивчати мову іспанців! Чи не зазирнути до місцевої школи?

Іспанські школярі

В іспанській школі вивчають менше предметів, ніж в українській. Історія з географією тут об’єднані в один предмет – „соціаліс”, а фізика з біологією та хімією – у „натураліс”. На уроках музики діти вчаться грати на флейті.

Педагогів учні називають на ім’я і звертаються до них на „ти”. Вчителі ставляться до дітей емоційно, обнімають та цілують їх, мов рідних. А працювати їм нелегко! Доводиться запам’ятовувати вдвічі більше прізвищ, аніж є учнів. Адже в Іспанії дитина при народженні отримує два прізвища – батька і матері.

Оцінок у щоденники не ставлять, а збирають бали з кожного предмета. Якщо результат низький, учень залишається на другий рік. Це в Іспанії не вважають ганьбою – на другий рік тут лишається більше третини учнів!

Король Філіп VІ

Мал. 2. Король Філіп VІ

Скільки мов в Іспанії?

Іспанією править король Філіп VІ (мал. 2). Окрім іспанців, у країні живуть каталонці, галісійці, баски. Їхні мови є офіційними поряд із державною іспанською. Мова басків, що проживають на півночі Іспанії, не дає спокою вченим. Вона виникла раніше від так званих романських мов: іспанської, французької, італійської. Ще й не схожа на жодну іншу мову світу. Крім, можливо, …грузинської! Навіть деякі назви у грузинів та іспанців збігаються. Одна з давніх назв Грузії – Іберія, а давня назва Піренейського півострова – Іберійський. Випадковість? Хтозна… Гордовиті баски пишаються своєю унікальністю та хочуть бути незалежними від Іспанії.

А ще іспанці ніяк не дійдуть згоди щодо тексту власного гімну. Тому Іспанія – одна з небагатьох країн, де гімн виконується без слів. Ця обставина найбільше дошкуляє спортсменам, які не можуть заспівати свій гімн на п’єдесталі пошани.

„Брама світу”

Мал. 3. „Брама світу”

Іспанські королі та картопля

У столиці Іспанії Мадриді є Музей Америки. Іспанці неймовірно горді тим, що відкрили її для світу. Саме іспанська королева Ізабелла у 1492 році допомогла Христофору Колумбу спорядити експедицію, продавши, як припускають, свої коштовності. Звіт про відкриття нових земель мандрівник привіз до Барселони, де перебувала на той час королівська сім’я. У барселонському порту можна побачити „Санта-Марію” – копію каравели Колумба, а на площі Барселони із символічною назвою „Брама світу” височіє 60-метрова колона зі скульптурою мореплавця. Пам’ятник такий великий, що лише палець Колумба, яким він вказує на море, майже метр завдовжки (мал. 3).

Іспанці привезли з Америки нові для європейців культури – картоплю, томати, кукурудзу, соняшник, квасолю, тютюн. Цікаво, як ми до ХVІ століття жили без картоплі?

Багатства Андалусії

Південь Іспанії займає Андалусія – земля маслинових гаїв та виноградників, фламенко і кориди. Музику фламенко іспанці перейняли в андалуських циганів. Фламенко – це пристрасний танець (мал. 4), що супроводжується співом, грою на гітарі та кастаньєтах. ЮНЕСКО занесла цей музичний стиль до переліку світових пам’яток культури. Гітару теж створили в Андалусії: у ХVІ–ХVІІІ століттях до старовинного струнного інструмента лютні додали ще дві струни.

Фламенко

Мал. 4. Фламенко

В Андалусії зародилася й корида – мистецтво бою з биком (мал. 5). У деяких провінціях, як-от в Каталонії, її заборонили на вимогу захисників тварин. Андалусійці ж відстоюють традицію, стверджуючи, що глядачі приходять подивитися не на страждання бика, а на мистецтво тореадора. Навіть жовтий і червоний кольори іспанського прапора пов’язують із коридою: смуги крові бика на жовтому піску.

Корида

Мал. 5. Корида

Андалуські містечка й села – це побілені кам’яні будиночки, що брукованими вузькими вулицями спинаються схилами гір (мал. 6). Білосніжні стіни відбивають палюче сонячне проміння, а подвір’я (патіо) прикрашені горщиками з квітами (мал. 7).

Андалуське містечко

Мал. 6. Андалуське містечко

Патіо

Мал. 7. Патіо

Кожне місто має свої принади. Наприклад, старовинна Ронда розрізана глибокою ущелиною, над якою нависають будинки (мал. 8). От де, мабуть, батьки не пускають дітей у самостійні прогулянки! „Звисаючі” будинки часто трапляються в іспанських поселеннях. А чи не хотіли би ви пройтися „королівською” стежкою неподалік Ронди? Не поспішайте погоджуватися, подивіться, на якій вона карколомній висоті! (мал. 9). Це один із найнебезпечніших туристичних маршрутів у світі.

Ронда

Мал. 8. Ронда

„Королівська” стежка неподалік Ронди

Мал. 9. „Королівська” стежка неподалік Ронди

У містах Андалусії – Севільї, Кордові, Гранаді – збереглося багато арабських пам’яток. Араби (маври) захопили Піренейський півострів у 711 році і панували майже вісім століть. У Кордові вони збудували велетенську мечеть, стелю якої підтримує понад 800 колон (мал. 10). А в Гранаді звели „восьме диво світу” – Альгамбру („Червоний палац”). Через денну спеку будували його вночі, і при світлі вогнищ стіни здавалися червоними. Зовні неприступний, всередині палац вражає витонченим кам’яним мереживом, садами й фонтанами (мал. 11). Герб Гранади містить спогад про ті давні часи – розрубаний навпіл плід граната як символ перемоги іспанців над маврами. „В кучерях Гвадалквівіру пломеніють квіти граната. Одна – кров’ю, друга – сльозами, – ллються ріки твої, Гранадо” – писав іспанський поет Федеріко Гарсіа Лорка.

Колони мечеті у Кордові

Мал. 10. Колони мечеті у Кордові

Альгамбра („Червоний палац”)

Мал. 11. Альгамбра („Червоний палац”)

Через Валенсію – до Каталонії

На сході країни потопає в апельсинових садах Валенсія. Гіркий апельсин як лікарську рослину сюди привезли араби, а з часом вивели їстівні сорти. Зараз Іспанія постачає найбільше апельсинів на європейські ринки, а вулиці приморських містечок навесні заповнені пахощами апельсинового цвіту.

Будинок архітектора Антоніо Гауді

Мал. 12. Будинок архітектора Антоніо Гауді

Північний схід Іспанії – це Каталонія. Її столицею є вже знайома нам Барселона – „домівка” Літніх Олімпійських ігор 1992 року, найбільше місто на середземноморському узбережжі Європи. Сучасний мегаполіс має багато цікавих об’єктів. Це і найбільша в Європі футбольна арена, адже каталонська „Барселона” та мадридський „Реал” належать до найсильніших футбольних клубів Європи. І незвичайні криволінійні будинки архітектора Антоніо Гауді (мал. 12). І візитна картка Барселони – Саграда Фамілія (Храм Святого Сімейства). Гауді працював над ним 45 років і не завершив, бо, за легендою, потрапив під трамвай, задивившись на вежі свого творіння. А задивлятися є на що! Вибаглива фантазія архітектора прикрасила собор чудернацьким оздобленням, серед якого не тільки скульптури святих, а й равлики, птахи, плоди, ліани… Після завершення будівництва собор сягатиме 170 м! (мал. 13).

Саграда Фамілія (Храм Святого Сімейства)

Мал. 13. Саграда Фамілія (Храм Святого Сімейства)

Голубка Пікассо

Мал. 14. Голубка Пікассо

Іспанія подарувала світу багатьох митців – Гойю, Ель Греко, Далі, Пікассо, знаменита голубка якого стала символом миру (мал. 14). Музей художника-сюрреаліста Сальвадора Далі розташований неподалік Барселони. Тут можна без кінця дивуватися фантазіям митця (мал. 15). На його картинах – годинники, що течуть, як сам час, зображення, що змінюються залежно від відстані до полотна… Але дивакуватий автор не цурався і більш земних справ. Копію однієї з робіт Далі більшість із вас тримала в руках! Саме Далі розробив логотип компанії Chupa Chups, який ми бачимо на відомих цукерках (мал. 16).

Картина Сальвадора Далі

Мал. 15. Картина Сальвадора Далі

логотип компанії Chupa Chup

Мал. 16. Логотип компанії Chupa Chups

У каталонському місті Таррагона можна побачити незвичний пам’ятник – „людську” піраміду (мал. 17). Ставати одне одному на плечі – традиційна розвага каталонців, що, як і фламенко, занесена до переліку світової культурної спадщини. Можна тільки дивуватися, дізнавшись, що найвища жива піраміда мала висоту 9-поверхового будинку! А ще одній каталонській традиції – дарувати коханим троянди і книги в день Св. Георгія (23 квітня) – ми завдячуємо Міжнародним днем книги.

„Людська” піраміда

Мал. 17. „Людська” піраміда

„Країна замків” – Кастилія

Кастилія – центральна частина Іспанії. Саме її шляхами мандрував герой Сервантеса, романтичний і відважний лицар Дон Кіхот із Ла-Манчі. Назва провінції походить від слова „замок, фортеця”. І справді – на вершинах скель тут височіють замки та укріплені монастирі. Їх уособленням є місто Толедо, де колись схрещувалися мечі на лицарських турнірах, звідки розпочиналися хрестові походи. Толедо називали „Короною Іспанії”. Фантастична і сувора панорама міста зі шпилями соборів та громадиною замку Алькасар на високому кам’янистому плато є візитівкою Кастилії (мал. 18).

У центрі Кастилії розташований Мадрид, сучасна столиця Іспанії, з його знаменитим художнім музеєм Прадо, основою колекцій якого стали картини, що збирали іспанські королі впродовж 300 років. А неподалік столиці розташований Ескоріал – резиденція іспанських монархів з усипальницею та старовинною бібліотекою. Це, мабуть, єдина у світі бібліотека, де книги стоять корінцями досередини, аби хтось не пошкодив коштовну палітурку. Папа Римський пообіцяв відлучити від церкви кожного, хто насмілиться вкрасти книгу з бібліотеки Ескоріалу.

місто Толедо

Мал. 18. Місто Толедо

Ще одна цікава пам’ятка ЮНЕСКО в центрі Іспанії вражає яскравим помаранчевим кольором скель, що виступають із густої зелені (мал. 19). Ці скелі неподалік містечка Лас-Медулас залишилися на місці золотих копалень Римської імперії. Кмітливі римляни за допомогою акведуків спрямували сюди потужні потоки річок. Вода розмивала гори, виносячи разом із піском крупинки золота. Історик Пліній Старший зазначав: „Те, що твориться у Лас-Медулас, перевершує роботу титанів”.

Скелі помаранчевого кольору

Мал. 19. Скелі помаранчевого кольору

Де розташований край світу?

У Галісії, на узбережжі океану, є мис Фіністерре (мал. 20). Ця назва поєднує слова „фініш” і „терра” – „кінець землі”. Мабуть, назву мису дали паломники-пілігрими, які йшли до цього краю сотні кілометрів „дорогою Святого Якова”. Їхньою метою був собор у місті Сантьяго-де-Компостелла, де, за легендою, похований апостол Яків. Місто стало духовним центром християн, як Ватикан та Єрусалим. Тут закінчувався шлях пілігримів.

Мис Фіністерре

Мал. 20. Мис Фіністерре

Але для юних читачів „КОЛОСКА” подорож не закінчується. Якщо вам сподобалася Іспанія – знайдіть в Інтернеті рецепти традиційних іспанських страв (паельї, гаспачо, тортильї) та спробуйте щось приготувати. І ви відчуєте себе майже в Іспанії!

Надія Кріт,
вчитель географії
Львівської спеціалізованої школи I-III ступенів №69

ЗАВАНТАЖИТИ СТАТТЮ У ФОРМАТІ PDF

Поширити
0