Наукова робота. Синтетичні миючі засоби та довкілля (на прикладі прального порошку)

Роботу виконала:
Корж Марія Рзаєвна,
учениця 10 -А класу
Гребінківської гімназії
Гребінківської міської ради
Полтавської області

Науковий керівник:
Шевченко Світлана Олексіївна,
вчитель хімії та біології
Гребінківської гімназії
Гребінківської міської ради
Полтавської області,
лауреатка IV Всеукраїнського Інтернет-конкурсу
„УЧИТЕЛЬ РОКУ–2019” за версією
науково-популярного природничого журналу
„КОЛОСОК” у номінації „Біологія”

ВСТУП

Хімія — постійний супутник людини, ми практично щоденно зустрічаємося з продуктами хімічної промисловості та з хімічними процесами. Це прання білизни, миття посуду, доглядання за підлогою та меблями застосування клею, а також готування їжі, умивання з милом, догляд за шкірою обличчя та інша особиста гігієна тощо.

Нині побутова хімія — це самостійна галузь промисловості. Щороку у світі виробляється майже 30 млн. тон товарів побутової хімії. Це мийні, дезінфікуючі засоби, засоби догляду за меблями й підлогою, для боротьби з комахами і захисту рослин, засоби для вибілювання, підкрохмалювання, підсинювання, різноманітні фарби, клеї, автокосметика тощо.

Пральний порошок – саме той засіб, без якого не може обійтися жодна господиня, що дарує чистоту нашому одягу і білизні, тільки на перший погляд здається абсолютно безпечним. Насправді в пральному порошку дуже часто присутні небезпечні компоненти, які до кінця складно вимити в процесі прання, і які негативно впливають на живі організми у довкіллі.

Мета роботи: дослідити дію пральних порошків на живі організми довкілля; оцінити наслідки потрапляння прального порошку у природні водойми; розширити уявлення людей про хімічний склад СМЗ та шкідливість їх компонентів.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

1. З’ясувати з різних джерел інформації склад пральних порошків, вплив їх на різні біологічні об’єкти.
2. Порівняти склад пральних порошків з відповідністю Технічному регламенту мийних засобів.
3. Дослідним шляхом визначити фізико-хімічні характеристики пральних порошків: pH розчинів, вплив пральних порошків на біологічні об’єкти.
4. В результаті роботи зробити висновки.

Об’єкт дослідження: товари побутової хімії – пральний порошок.

Предмет дослідження: вплив прального порошку на довкілля.

Методи, які використовувались під час досліджень:

• аналіз доступної наукової літератури та періодичних знань;
• лабораторний експеримент;
• аналіз, синтез і узагальнення результатів лабораторних експериментів та анкетування.

Практична цінність роботи.

Результати проведених досліджень можуть бути використані:

1) для профілактичних бесід з учнями та батьками, лекцій для населення в межах лекторію міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації» на 2018–2019 роки;

2) на уроках біології, основ здоров’я, екології.

Об’єм та структура роботи: робота викладена на 34 сторінках комп’ютерного набору, складається з вступу, огляду літератури, розділу практичних досліджень та висновків.

Бібліографія: в переліку літератури наведено 12 джерел. Текст проілюстрований 5 додатками.

Особистий внесок дослідника: робота виконана в Гребінківській гімназії при хімічній лабораторії. Самостійно виконаний аналіз літературних джерел, математичні обрахунки соцопитування, а також сформульовані всі положення та висновки роботи.

Теоретичне і практичне значення дослідження.

Теоретичне і практичне значення дослідження полягає в тому, що його основні положення та результати можуть бути використані при викладанні шкільного курсу хімії, біології, екології, на класних годинах, при бесідах з учнями і батьками, населенням. Закликати людей до відмови використання фосфатних пральних порошків.

Проблема використання засобів побутової хімії дуже актуальна і може бути вивчена в наступних дослідженнях.

Апробація роботи: основні положення роботи та її окремі фрагменти доповідалися та обговорювалися:

• на засіданні Гребінківського районного наукового товариства учнів «Мала академія наук» ;
• на засіданні Гребінківського міського методичного об’єднання учителів хімії і біології та учнів гімназії ;
• на батьківській конференції Гребінківської гімназії.

Дослідження проводилось протягом жовтня – вересня 2016 – 2018 року

РОЗДІЛ 1. АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ

1.1 Синтетичні миючі засоби

Синтетичні миючі засоби (СМС) – це рідкі, пастоподібні і порошкоподібні речовини, які містять поверхнево-активні речовини, а також композиції різних органічних і неорганічних хімічних сполук, що підвищують ефективність поверхнево-активних речовин. Вони мають односторонній вуглеводневий ланцюг і групу, що бере участь в реакціях.

Основною складовою частиною СМС є органічні поверхнево-активні речовини, що змочують, емульгують є піноутворювачами . Сукупність цих властивостей обумовлює їх миючу дію.

Основними компонентами яких є катіоноактивні, амфотерні (амфолітні) аніоноактівние синтетичні миючі речовини і, звичайно ж, ПАР (неіоногенні поверхнево-активні речовини). Саме завдяки їм, частинки бруду розм’якшуються, подрібнюються, і залишаються в мильному розчині, Тому під час миття, ми часто спостерігаємо велику кількість піни,(пухирців повітря), які з легкістю видаляє бруд з поверхні. 

Пральний порошок — спеціально розроблений для чищення текстилю, мийний засіб, який являє собою суміш хімічних сполук у твердій формі у вигляді порошку, водний розчин яких здатний відокремлювати забруднення від поверхні текстилю при гідромеханічній обробці, переводити їх у розчин, і утримувати в ньому.

Пральні порошки, зазвичай, являють собою однорідні суміші, розсипчасті, з сухими на дотик, без зайвої вологи крупинками (гранулами) білого кольору із кольоровими включеннями — ензимами.

Мийна суміш, складається з трьох основних інгредієнтів:

• речовини, що контролюютьтвердість води (≈ 50% за вагою);
• натрійдодецилбензолсульфонатяк поверхнево-активна речовина (15%),
• відбілювачі (7%).

Допоміжні компоненти:

• ферменти (ензими) ;
• протеази (розщеплюють білки);
• амілази (розщеплюють крохмаль) ;
• ліпази (розщеплюють ліпіди / жир) ;
• целюлази (розщеплюють целюлозу).

Ще в 60-х роках минулого століття науковці Великобританії вперше заговорили про шкідливий вплив синтетичних мийних засобів, зокрема порошків, на довкілля та здоров’я людей. Сьогодні науковці з різних країн одностайні: пральні порошки – один з головних факторів постійного і масового негативного впливу на людину і природу. Адже застосовуються вони практично всіма, скрізь і протягом всього життя. Розчини порошку і його залишки на одязі контактують з шкірою людини, потрапляють в організм, накопичуються в окремих органах і тканинах та призводять до хвороб. У процесі прання із забрудненою водою виливаються у водойми, звідки береться вода для пиття, поливання, для худоби тощо. Відтак з водою та окремими продуктами харчування ці речовини повертаються в організм людини.

1.2 Вплив прального порошку на здоров’я людини та довкілля

Зараз, до найбільш актуальних проблем сьогодення, від вирішення яких залежить майбутнє людства, відносять проблеми забруднення довкілля. Останні десятиліття особливо стало прогресувати забруднення всіх складових гідросфери – океанів, морів, річок, ставків, боліт, підземних вод.[5]

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, зараз доступ до питної води мають 89 % населення Земної кулі. При цьому 783 млн. людей змушені користуватися забрудненими джерелами.

Близько 70 % поверхневих вод України і значна частка запасів підземних, втратили своє значення як джерела питного водопостачання і не відповідають встановленим нормативам якості питної води. Майже всі водні об’єкти відносяться до забруднених та дуже забруднених.[11]

Найбільшим фактором впливу на поширення забруднення водойм є якість зворотних вод, які скидаються водокористувачами. Одним з найнебезпечніших компонентів стічних вод є синтетичні мийні засоби, що містять поверхнево-активні речовини (ПАР), фосфати та інші складові. Об’єм мийних засобів, які реалізуються на споживчому ринку України, складає 350-380 тис. тонн в рік.

Більшість каналізаційних мереж та споруд в Україні не працюють належним чином, 60 % загального фосфору, що міститься в мийних засобах, потрапляє з каналізаційними стічними водами до водойм.[8]

Впродовж останніх років збільшуються середньорічні показники вмісту у воді біогенних речовин, втому числі фосфатів. (Таб.1.1.)

 Таблиця 1.1.

Вплив шкідливих речовин, що входять до кладу прального порошку, на довкілля та здоров’я людини

1.3 Сучасний екологічний стан ОТГ Гребінки та Гребінківського району

При попаданні в водойми біогенних речовин (в якості добрив) таких як фосфор і азот, відбувається інтенсивне розмноження водоростей, особливо синьо-зелених, які в процесі свого біологічного розвитку зменшують вміст кисню у воді, утворюють токсичні речовини .

Тобто йде підсилене підживлення водної системи річок і озер шкідливими скидами від міст, відходами виробництв. Така підгодівля води спочатку викликає бурхливе цвітіння, а потім неминуче старіння водойми. У місцях скупчення небезпечної речовини на поверхні води спостерігається розквіт синьо-зелених водоростей, які мають здатність розмножуватися з жахливою силою: 1 г триполіфосфату натрію¹ стимулює утворення 5-10 кг водоростей, які при розкладанні отруюють воду і рибу.

Фосфати не тільки продукують водорості. Активно зростає і планктон. А чим більше у воді будь-якої суспензії, тим менше можливості використовувати річки та водойми як джерела питної води. Але оскільки іншої води у нас немає, то доводиться використовувати цю отруєну. Коло замкнулося. Ми почали труїти фосфатами середовище, в якому живемо – ми ж і отримуємо назад через їжу та питво все те, що самі отруїли.[4]

Наше місто не виняток, воно також потерпає від відходів побутової хімії. Якість питної води, яку ми споживаємо щодня а ґрунту, на якому ми вирощуємо рослини, хвилює практично кожного, адже значною мірою наше самопочуття залежить від їх якості. Якщо нестачу в питній воді тих, чи інших речовин, можна компенсувати раціональним та збалансованим харчуванням, то надлишок хімічних компонентів, що входять до продуктів харчування, майже завжди має згубні наслідки для здоров’я людини. В результаті діяльності людей гідросфера змінюється: кількісно( зменшення кількості води, придатної для використання) та якісно (забруднення).

Серед основних забруднень водних угідь Гребінківського ОТГ розрізняють:

• фізичне забрудненняводи відбувається внаслідок: накопичення в ній нерозчинних домішок – піску, глини, мулу в результаті змивання дощовими водами з розораних ділянок (полів);

Примітка.

Триполіфосфат натрію (трифосфат натрію, натрійтрифосфат) є сіллю тріполіфосфорної кислоти у вигляді білої розсипчастої порошкоподібної або гранульованої маси. У якісному продукті відсутні домішки та вкраплення, що відрізняються від основного кольору, а також великі конгломерати. Випуск здійснюється в двох різновидах – харчовому (добавка Е451) і технічному , як добавка при пранні всіх видів тканин у будь-якій воді різної температури. Хімічна формула: Na5P3O10.

• хімічне забрудненнявідбувається через надходження у водойми зі стічними водами різних шкідливих домішок, неорганічного та органічного складу.

Основними джерелами забруднення води в районі залишаються підприємства, які забирають близько 20% води на свої потреби та сільське господарство, яке інтенсивно використовує воду для зрощення полів, більшість цієї води все ж таки повертається у вигляді так званих поворотних вод, але вони сильно забруднені і потребують очищення (Дод. А)

Найзлободеннішими екологічними проблемами, що пов’язані із негативними впливами антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття є:

• екстенсивне ведення сільського господарства;
• екологічно необґрунтоване використання земель (підорювання схилів балок та річкових долин, виорювання балкових систем, що призводить до змивів, абразійних процесів та деградації біорізноманітності та ін.);
• здійснення постійних весняних та осінніх палів сухої рослинності, зокрема пожнивних решток (випалювання очерету, спалювання пожнивних решток, випалювання степової рослинності в балках), що призводить до порушення місцезнаходжень, збіднення біорізноманітності;
• забур’янення територій як результат порушення ґрунтового покриву і утримання його на стадіях первинних сукцесій;
• забруднення водойм органікою та порушення гідрорежиму річок (малих і середніх) на багатьох ділянках призводить до «цвітіння води», що негативно позначається на гідробіонтах та в цілому рибних запасах;
• нераціональна технологія обробітку ґрунтів у деяких фермерських господарствах (швидка заробка угідь після взяття врожаю);
• розпаювання добре збережених природних територій із подальшим їх використанням у якості сільськогосподарських угідь;
• самозахоплення земель і господарське їх перетворення.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Фізична якість пральних порошків

За даними соціологічного опитування, серед учнів та батьків гімназії (дод. Б), для подальшого дослідження були обрані 6 видів найпопулярніших порошків: «Tide»(1),«Lock»(2),«Sarma»(3),«Вухатий нянь»(4), «Galinka»(5), «Gala»(6). Результати спостережень були занесені до таблиць та були побудовані діаграми.

Дослід 1 Фізико-хімічна характеристика пральних порошків

Для дослідження було взято по 1г порошку кожного виду, розчинили їх в 100 мл водопровідної води. Оцінювали:

1. Парфумована композиція (стійкість і специфічність запахів розчинів порошків) (Табл. 2.1).

 Таблиця 2.1

Якість парфумованої композиції («віддушки»)

Наявність сильного запаху свідчить про велику кількість ароматизаторів. Якщо запах змінив свою специфічність, то це свідчить про погану якість ароматизаторів. Найкращим виявився порошок «Вухатий нянь», найгірші результати у «Gala».

Дослід 2 Дослідження рН розчинів пральних порошків, висота піно утворення

Таблиця 2. 2

рН розчину пральних порошків, висота піни

Рис.2. 1 Дані pH розчинів пральних порошків та висота піни

Визначення рН розчинів пральних порошків показало, що середовище їх розчинів лужна: у «Вухатий нянь » – лужна (р Н = 9,3), а у «Tide», «Gala»- підбілювачі (рН = 12). Висота піни найвища у пральних порошків «Losk» ( 4.7 см), «Tide» ( 4.5 см),що свідчить про високий вміст сульфатів (Табл.2.2, рис.2.1).

2.2 Визначення поверхневого натягу води

Для визначення поверхневого натягу води розчинів СМЗ використали формулу

 σ = Vρ g / 2πrn, де

V-об’єм розчину (мл),

ρ – щільність розчину (г /мл),

r- радіус капіляра (м),

g- прискорення вільного падіння (м / с2),

n- число крапель в обсязі V.

Розчини СМЗ приготовлені з розрахунку 1г порошку на 50 мл розчину. Визначили щільність (ρ) води і розчинів СМЗ за допомогою ареометра. Мірною піпеткою визначили кількість крапель в певному обсязі (V) води і розчинів СМЗ. Дослідження повторювали три рази, в таблиці наведені середні арифметичні дані (Табл.2.3)

Таблиця 2. 3

Значення поверхневого натягу

2.3. Дослідження впливу пральних порошків на біологічні об’єкти

Дослід 1 Вплив поливу розчинів пральних порошків на кімнатні рослини.

Для досліду було висаджено 6 вазонів рослин одного виду. Кожну рослину протягом 2 тижнів щодня поливали тільки слабким розчином прального порошку (Табл.2. 4)

Таблиця 2.4

Вплив розчину порошків на кімнатні рослини

Рис.2.2 Графік залежності часу загибелі росли від поливу розчином прального порошку

Вже через 5 дні після поливу квітка в горщику №4 стала в’янути, листя стали не такі щільні, як у п’ятьох інших випробуваних рослин, один листя навіть почали підсихати. Найдовше протримався зразок №6, який тільки до кінця другого тижня став втрачати листя. Фотографії ходу експерименту можна подивитися в додатку. Найменший вплив на ріст і розвиток рослин надав «Gala», найбільше – «Вухатий нянь» (Рис.2.2)

Дослід 2. Визначення часу загибелі опариша звичайного в розчинах пральних порошків

Помістили опариша в зразки в 1% розчини прального порошку Проводили спостереження за його поведінкою та фіксували час утворення конгломерату (Табл.2.5)

 Таблиця 2. 5

Результати вимірювання часу загибелі опариша в розчинах пральних порошків.

При вимірі часу загибелі опаришу було виявлено,найшвидше він загинув у розчині прального порошку «Вухатий нянь» , найдовше прожив у розчині прального порошку «Gala» (Рис.2.3).

Рис. 2. 3 Графік залежності часу загибелі опаришу у розчинах пральних порошків.

Дослід 3. Вирощування амеби звичайної у розчинах прального порошку

Фосфати, які потрапляють зі стічними водами до очисних каналізаційних споруд біологічного типу в концентрації більше 5г/т, майже цілком пригнічують біологічні функції мікроорганізмів активного намулу і таким чином руйнують очисні споруди і долучаються до природного середовища неочищеними. Тому ми вирішили перевірити інтенсивність росту найпростіших тварин у водних розчинах прального порошку, адже Амеба звичайна є важливою частиною будь-якої екосистеми. Завдяки їй регулюється кількість мікроорганізмів і бактерій в середовищі існування організму, є їжею для дрібної рибки і комах. Таким чином, амеба підтримує чистоту водойми, в якій живе. (Дод. Д ) [10]

В сих зразках пральних порошків амеби були знайдені, але вели себе кволо, майже не рухались. Прорахування кількості амеб не здійснювалось.

Дослід 4. Вплив синтетичних миючих засобів на швидкість проростання насіння пшениці

Нами було досліджено вплив синтетичних миючих засобів на швидкість проростання насіння пшениці і стан сформованості рослини. Проведені спостереження дозволяють зробити висновок, що розчини пральних порошків гальмують проростання насіння пшениці, доводячи негативний вплив миючих засобів на рослинний покрив планети(Табл.2.6)

 Таблиця 2. 6

Результати фіксування часу з моменту проростання насіння до моменту загибелі рослини

РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ПРАЛЬНИХ ПОРОШКІВ

Верховна Рада України ухвалила постанову “Про розроблення Загальнодержавної програми щодо зменшення та поступового припинення використання на території України миючих засобів на основі фосфатів”. Як передає кореспондент УНІАН, “за” проголосували 342 із 422 народних депутатів України, зареєстрованих у сесійній залі. Передбачено, що Кабінет міністрів до 1 травня 2011 року має подати на розгляд Верховної Ради проект цієї програми. У програмі має бути передбачено, зокрема, узгодженість її положень з Регламентом Європейського парламенту та Європейської Ради (ЄС) від 31 березня 2004 року про миючі засоби; рекомендаціями Єврокомісії від 22 липня 1998 року про належну екологічну практику щодо побутових миючих засобів; Директивами Ради: від 4 травня 1976 року щодо забруднення деякими небезпечними речовинами, що потрапляють до водного середовища ЄС; від 21 травня 1991 року щодо очистки стічних вод; 96/61/ЄС від 24 вересня 1996 року щодо комплексного запобігання і контролю за забрудненням; від 3 листопада 1998 року щодо якості води, призначеної для споживання людиною; Директивою Європарламенту і Ради від 23 жовтня 2000 року щодо засад діяльності ЄС у сфері водної політики; Директивою Європарламенту і Ради від 21 квітня 2004 року щодо екологічного зобов’язання запобіганню та відшкодуванню екологічної шкоди; Директивою Європарламенту від 15 лютого 2006 року щодо забруднення, яке викликане викидом деяких небезпечних речовин у водне середовище ЄС. Крім того, уряд має передбачити перелік першочергових заходів щодо зменшення і поступового припинення використання на території України миючих засобів на основі фосфатів. [6]

Тому майже у кожному супермаркеті можна зустріти засоби для прання із зниженим вмістом шкідливих речовин або екологічно чисті засоби, які не містять фосфатів, ензимів, і синтетичних ароматизаторів. Такі засоби будуть коштувати не на багато дорожче від звичайних, але застосовуючи їх ми, на дбаємо про завтрашній день.

Вибираючи пральний засіб, необхідно користуватися наступними правилами:

1. Уважно ознайомитися зі змістом упаковки.

На упаковці якісного і нефальсифікованого прального засобу обов’язково вказуються хімічні компоненти, що входять до його складу. По них можна судити, в якій кількості міститься в засобі ПАР і інші небезпечні для здоров’я і екології речовини. У разі відсутності цих даних на упаковці їм краще не користуватися.
При купівлі треба пам’ятати, що вартість порошку підвищує наявність натуральних природних ферментів та ПАР, які значно дорожчі за синтетичні.[10]

2. При виборі мийних засобів краще орієнтуватися на знаки відповідності екологічним чи органічним стандартам. Миючі засоби, які пройшли екологічну або органічну сертифікацію, маркуються знаками, що належать певній сертифікаційній системі. В деякі «безфосфатні» порошки додаютьфосфонати¹, які є тим же похідними фосфору. (Дод. В).
3. Потрібно суворо дотримуватися рекомендацій виробника, інформації, вказаної на упаковці, не перебільшувати кількість порошку і обов’язково виключити контакт незахищених рук та інших частин тіла з розчином порошку – насипати його в гумових рукавичках, одягати марлеву маску. Доза прального порошку при пранні білизни 2-3 столові ложки порошку на 4,5 кілограм сухої білизни.
4. Уникайте прямого контакту з отруйними речовинами.
5. Краще не періть руками,та якщо все-таки використовуєте ручний метод прання, то ретельно відмивайте руки від порошку.
6. При кожному пранні встановлюйте на пральній машинці режим з додатковим полосканням.

Примітка.

Фосфонати (альтернатива фосфатам) – це ефіри і солі фосфонових кислот. Вони відрізняються від фосфатів тим, що в фосфонатах є один Р- С зв’язок, а в фосфатах таких зв’язків немає. Проте, це ті самі сполуки фосфору, які стимулюють ріст водоростей у водоймах.

7. Зберігайте засоби побутової хімії в добре закритих ємкостях і в приміщенні, де дуже рідко знаходяться мешканці будинку, а особливо, діти. Час між застосуванням прального порошку до контакту з їжею або посудом повинен бути не менше п’яти хвилин.
8. Частіше провітрюйте приміщення. [12]

ВИСНОВОК

Опрацювання літератури з даної проблеми та ряд проведених дослідів дають змогу зробити такі висновки:

Побутова хімія є невід’ємною частиною кожної господині. Соціальне опитування серед гімназистів та їх батьків показало, що популярність пральних порошків обумовлена ​​ роботою рекламних компаній та ціною на товар, так як миючі засоби схожі за своїм складом. Проаналізувавши інформацію з різних джерел і виявили, що не всі пральні порошки так безпечні, як про них кажуть в рекламах і на упаковках. Крім ПАР в пральних порошків є барвники, стабілізатори, консерванти, парфумерна композиція, відбілювачі , ензими і багато іншого, проте на коробках повний склад не відображається.

Фізико-хімічна характеристика пральних порошків показала, що найбільш безпечний є порошок«Gala», найнебезпечніший серед протестованих пральних порошків є «Вухатий нянь».

Усі пральні засоби, які досліджували під час експерименту, по різному впливають на тест – об’єкти : найменший вплив на ріст і розвиток рослин надав «Gala», найбільше – «Вухатий нянь»; дія прального порошку «Вухатий нянь» призвела до загибелі опаришу найшвидше , а найдовше прожив у розчині прального порошку «Gala». На розвиток амеби, взагалі, розчини пральних порошків вплинули негативно. Зразки пшениці зреагували на розчини по різному, найдовше протрималась рослина у розчині прального порошку «Gala».

Тож можемо сказати, що найменший вплив на довкілля та живі організми у довкіллі має «Gala», найгірший, за результатами дослідження «Вухатий нянь»

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА ЛІТЕРАТУРИ

Друковані видання

1. Богданова, Вікторія. Хімія в побуті /Вікторія Богданова //Хімія. – 2009. – № 12 (квітень). – Вкладка
2. Гаврилюк Р.П. Школа безпеки /Р.П.Гаврилюк //Шкільна бібліотека плюс. – 2011. – №1 (181) (січень). – С.13.
3. ДСТУ 2972:2010. Засоби мийні синтетичні порошкоподібні. Загальні технічні вимоги та методи випробовування.[Чинний від 2011-01-01]. – К. : Держстандарт України, 2010. – 12 с.
4. Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. – К. Т-во “Знання”, КОО, 2000. –203 с.
5. Кірпічніков Василь. Порошок, який нас убиває: фосфатні пральні порошки і їх шкідливий вплив на здоров’я людини та довкілля /Василь Кірпічніков //Надзвичайна ситуація. – 2011. – № 5. – С. 60-61.
6. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до проекту постанови Верховної Ради України «Про розроблення Загальнодержавної програми щодо зменшення та поступового припинення використання на території України мийних засобів на основі фосфатів».
7. Кнунянц І. Л. «Хімія: великий енциклопедичний словник» / І. Л. Кнунянц., 2000.
8. Пустовалова Л. М. Практикум по біохімії / Л. М. Пустовалова., 1999.

Інтернет джерела

9. Лячинська О. На шляху до Європи. Фосфати у пральних порошках [Електронний ресурс] / Оксана Лячинська. – 2014. – Режим доступу до ресурсу: https://life.pravda.com.ua/society/2014/06/30/173620/.

• Дослідження тенденцій використання фосфатних миючих засобів [Електронний ресурс] // ІІІ-ий Всеукраїнський з’їзд екологів з міжнародною участю – Режим доступу до ресурсу: http://eco.com.ua/content/doslidzhennya-tendentsii-vikoristannya-fosfatnikh-miyuchikh-zasobiv.
• Лящук О. Брудна білизна та чисте довкілля. Склад засобів для прання. [Електронний ресурс] / Ольга Лящук. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: http://ecoclubrivne.org/safe_laundry/.
• Україна і фосфати: що нас вбиває? [Електронний ресурс]. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: http://ecolog-ua.com/news/ukrayina-i-fosfaty-shcho-nas-vbyvaye.

Додатки

Додаток А

Міністерство охорони здоров’я України Гребінківське районне лабораторне відділення Лубенського міжрайонного відокремленого підрозділу лабораторних досліджень Державної установи «Полтавський обласний лабораторний центр

_________________ Міністерства охорони здоров’я України»_________

37400, Полтавська обл., м. Гребінка, вул. 1 Травня, 67 тел./факс (05359)91-0-53

Е-mаіl: gгеbіnkагlv@ukг.пеt

ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України», в межах здійснення моніторингу, на протязі травня-вересня 2018 року проводить мікробіологічні та санітарно-гігієнічні дослідження води відкритих водоймищ за місцями масового відпочинку.

По Гребінківському районі відбір проб води здійснюється з р.Гнила Оржиця за 2 місцями відпочинку . Відбір здійснюється у с. Загребелля та с. Слобода-Петрівка

На лактозо-позитивну кишкову паличку ( ЛКП), як показник бактеріального забруднення , було відібрано 78 проб води Гребінківським районним лабораторним відділенням. Норма наявності кишкової палички ( ЛКП) до 5000 бактерій в 1 дм³. Максимальні рівні лактозо-позитивної кишкової палички становили 1600 бактерій у липні, коли була жарка погода. Поступово показник ЛКП зменшився до 920. Отже, відхилень за мікробіологічними показниками не було виявлено. Також не було виділено патогенних мікроорганізмів – дизентерії, сальмонельозу, холероподібного вібріону, що є збудниками гострих кишкових інфекцій.

Лубенським міжрайонним відокремленим підрозділом було відібрано 38 проб води з р.Гнила Оржиця на санітарно-хімічні показники : колір, рН, розчинний кисень, сухий залишок, хлориди та сульфати. В жаркий період проби води були жовтого кольору, розчинний кисень був нище норми ( норма >5 мг/дм³), що не відповідало вимогам нормативній документації. Вміст інших хімічних показників : сухого залишку-420 мг/дм , хлоридів – 25,4 мг/дм , сульфатів – 58,3 мг/дм , що є нормою для води відкритих водоймищ.

Випадків захворювань, пов’язаних з купання у р.Гн.Оржиця , не зареєстровано.

Бактеріолог Гребінківського РЛВ                                Коваль О.В.

Додаток Б

Результати соціального опитування

Соціальне опитування

Батьки учнів школи 160

Учителі і працівники школи 40

Загальна кількість учасників опитування 220

Анкета складалася з п’яти питань:

1. Який пральний порошок використовує ваша сім’я?
2. Чи економно ви відноситесь до використання прального порошку?
3. Чи дотримуєтесь ви до інструкцій щодо використання пральних порошків зазначених на упаковці?
4. На які критерії ви опираєтесь, вибираючи пральний порошок(економія,реклама,шкідливість)?
5. Чи володієте ви інформацією про вплив пральних порошків на екологію?

Обробка даних

Питання №1. Діаграма вибору прального порошку.

Питання №3 88% респондентів дотримуються інструкції використання пральних порошків.

Питання № 4 Гістограма критеріїв вибору пральних порошків.

Питання №5 44 % респондентів володіють інформацією про вплив пральних порошків на екологію,33% – не володіють,23% – частково володіють

Додаток В

Маркувальні знаки , що вказують на екологічну безпеку прального засобу

Додаток Г

Предмет дослідження

Додаток Д

Дослідження наявність амеби звичайної у розчинах прального порошку

Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації. Будь-який передрук матеріалів з сайту може здійснюватись лише при наявності активного гіперпосилання на e-kolosok.org, а також на сам матеріал!