Олександр Шевчук. З історії життя білих карликів. Частина 1
У 1844 році директор Кенігсберзької обсерваторії Фрідріх Бессель виявив, що траєкторія найяскравішої зорі неба Сиріуса незначно відхиляється від прямолінійної. Таке відхилення періодично повторювалось. Бессель висловив гіпотезу, що у Сиріуса є невидимий „темний” супутник і розрахував період обертання обох зір навколо спільного центру мас – приблизно 50 років. Науковий світ поставився до цього повідомлення скептично, адже за підрахунками маса невидимого супутника практично така ж, як у Сиріуса. Чому ж тоді супутник невидимий?
Поширити
Схожі публікації
Олександр Шевчук. З iсторії життя білих карликів. Частина 2
Класична фізика й астрономія не можуть пояснити високу густину білих карликів. Такі пояснення можливі лише в рамках квантової механіки. У 1926 році А. Фаулер у статті „Щільна матерія” показав, що для білих карликів густина і тиск речовини визначаються властивостями особливого стану матерії, який теоретично передбачив видатний італійський фізик Е. Фермі, –...
Космічні апарати-дослідники і не тільки…
7 березня 2009 року з космодрому на мисі Канаверал запустили ракету-носій „Delta-2” з космічним телескопом „Керlеr” на борту. Маса телескопа становить 1 052,4 кг. Основна мета проєкту полягала у виявленні екзопланет земного типу, а також у визначенні параметрів орбіт планет шляхом реєстрації періодичного послаблення зоряного світла під час транзиту.
Дослідження астероїдів і комет (головне про головне)
„Deep Impact” – космічний апарат НАСА, головна місія якого – вивчення комети Темпеля 1. Його запустили 12 січня 2005 року. До комети „Deep Impact” наблизився у липні 2005 року. Від нього відокремився мідний снаряд масою 370 кг – модуль „Impactor” – і на швидкості 10,3 км/c зіштовхнувся з ядром...