Наукова робота. Геотуристичні маршрути півдня Дніпропетровскої області

Роботу виконала:
Стрельчонок Софія Сергіївна,
учениця 11 класу,
Томаківської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів №2

 

Педагогічний керівник:
Суліменко Віта Василівна,
вчитель географії,
вищої категорії, старший вчитель
Томаківської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів №2,
фіналіст V Всеукраїнського Інтернет-конкурсу
„УЧИТЕЛЬ РОКУ – 2020” за версією науково-популярного
природничого журналу „КОЛОСОК” у номінації „Географія”

Вступ

Прагнення до пізнання природи, до відкриття найцікавіших її сторінок притаманне людині від давніх давен до сьогодення. Земля багата на численні пейзажі рідкісної геологічної краси, які можна досліджувати. Ці «мовчазні» свідки вічної еволюції Землі є доказами неперевершеної сили і творчості природи, які відображаються в захоплюючих чергуваннях рельєфу поверхні і гірських порід, а також в красі геологічних явищ.

Практичне значення геологічного середовища важко переоцінити. Адже це не тільки джерело мінеральної сировини, що потрібне для прогресивного розвитку людства, а й унікальні за різноманітністю природні ландшафти. Більшість з них являються цікавими і привабливими екскурсійними та туристичними об’єктами. Завдяки наявності таких об’єктів є високі шанси на успішний розвиток геотуризму, що є інструментом для стійкого соціально-економічного розвитку регіону.

Так, в Дніпропетровській області активно розвивається історичний, спортивний, зелений, сільський, дитячий, молодіжний, діловий, етно та інші види внутрішнього туризму. А от геологічний туризм знаходиться на початковому етапі розвитку, який сам по собі є унікальним, бо фокусується на автентичності території і на сьогодні є досить актуальним питанням, як обласного, так і Всеукраїнського рівня, особливо у зв’язку з тимчасовою втратою Криму і його туристичних багатств.

Актуальність теми даного дослідження полягає в тім, що геотуристичні маршрути є новітньою геотуристичною дестинацією, що направлені на залучення туристів і їх пізнавальні інтереси. Для Дніпропетровщини, що має низку цікавих геологічних об’єктів створення геотуристичних маршрутів нова можливість зайняти певну нішу в туризмі.

Геологічні пам’ятки на відмінну від пам’яток живої природи, не можуть бути відновленими ні за яких умов і зникають з поверхні Землі назавжди. Саме це стало поштовхом для обрання об’єкта дослідження.

Основною метою роботи є дослідження геооб’єктів та маршрутів півдня Дніпропетровської області через оцінку ефективності їх використання для стійкого розвитку досліджуваної території.

Для досягнення поставленої мети були вирішені наступні завдання:

  • узагальнено теоретико-методологічні аспекти оцінки геотуристичного потенціалу регіону;
  • розглянуто основні характеристики геотуризму;
  • проаналізовано туристичне середовище Дніпропетровщини та визначено місце геотуризму в нім;
  • досліджено геотуристичні об’єкти (маршрути) півдня Дніпропетровської області;
  • проведено валоризацію геотуристичного потенціалу об’єктів і маршрутів півдня Дніпропетровської області;
  • зроблено висновки.

Об’єктом дослідження є унікальні геологічні феномени півдня Дніпропетровщини.

Предметом дослідження є оцінка ефективності використання елементів ландшафтів регіону як об’єктів геотуризму.

Для досягнення мети і вирішення поставлених задач були використані наступні методи: теоретичний – вивчення та аналіз наукової літератури, описовий, узагальнення, картографічний, порівняння.

Практична цінність одержаних результатів полягає у тому, що теоретичні розробки, висновки і рекомендації, запропоновані автором роботи, можуть стати основою проведення подальших теоретичних і науково-практичних досліджень у сфері геотуристичного розвитку півдня Дніпропетровської області.

У результаті проведеного дослідження автором були отримані нові результати:

  1. Здійснено наукове обґрунтування новітнього напряму раціонального природокористування – геотуризму.
  2. Проведено валоризацію геооб’єктів півдня Дніпропетровщини.
  3. Проаналізовано значення, які характеризують досліджувані геооб’єкти.
  4. Визначено потенціал розвитку геотуризму на півдні Дніпропетровської області.
  5. Розроблено рекомендації з практичного використання отриманих результатів при вирішенні завдань оцінки можливості й ефективності використання елементів ландшафтів регіону як об’єктів геотуризму.

Безпосередньо автором здійснено:

  • інформаційний пошук та аналіз літературних даних за темою науково-дослідної роботи;
  • виділені та детально описані геотуристичні об’єкти півдня Дніпропетровської області, цікаві для відвідування громадянами з точки зору привабливості і доступності;
  • за розробленими критеріями проведена оцінка геотуристичного потенціалу півдня Дніпропетровщини.

Описані значення геооб’єктів можуть бути використані при вивченні навколишнього середовища на різних рівнях освіти та в наукових цілях. Значення геооб’єктів дають надію на розвиток унікального виду туризму, а саме – геотуризму, який вимагає невеликих фінансових витрат і може бути організований майже повсюдно.

Розділ 1. Теоретико – методичні аспекти оцінки геотуристичного потенціалу регіону

1.1. Геотуризм як можливість пізнання унікальності території: сутність, основні принципи та особливості

Поняття «геотуризм» є досить новим для суспільства. Передісторія виникнення поняття «геотуризм» («геологічний туризм») не є складною. Багато книг, наукових праць, доповідей було написано на тему геології. Поряд з тим, як геологія активно вивчалася науковцями, інші дослідники звертали свою увагу на поняття «туризм», але лише одиниці поєднували ці два поняття в єдине ціле.

Однією з перших, хто поєднав геологію і туризм, стала Мьюрей Грей в 2004 р., яка в своїй книзі «Георізномініття: оцінка та збереження абіотичної природи» довела, що ці два поняття чітко переплітаються один з одним. Автор проводить паралель між геологією і туризмом, з точки зору того, що освоєння різних територій є важливою економічною складовою, але це може нанести шкоди біорізноманіттю та георізноманіттю місцевості [1].

Аналіз наукових праць дозволив нам систематизувати наукові підходи до розуміння й визначення сутності геотуризму та виділити найбільш базові з них (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Визначення поняття «геотуризм»

Автор

Визначення

Томас Хосе

Вперше вжив термін «геотуризм» (англ. geotourism) як певний спосіб дії: надання такого освітнього забезпечення і послуг, щоб окрім отримання звичайних естетичних вражень, уможливити туристам розуміння геології і геоморфології місця (включаючи його роль у розвитку наук про Землю).

Рос Довлінг,

Девід Ньювсам

Сприймали геотуризм як такий, що може надати краще пізнання та розуміння Землі, її незвичних місць, її унікальних територій та культур [2, 3, 4]

Єжи Жаба,

Кшиштоф Гайдзік

«…це вид туризму, який підтверджує унікальність географічного місця – оточення, спадщини, естетики, культури, рельєфної особливості території, та унікальності місцевого населення…»

Зінько Ю.В.

Геотуризм – вид подорожі, спрямований на збереження природи, культурної спадщини, традицій, вивчення історії, географії, популяризацію неповторності тієї чи іншої території, залучення інвестицій, розвиток патріотизму

Хайді Мегерле

«… це галузь тематичного туризму, заснована на зборі, обробці, валоризації і маркетингу широкого спектру тем в історії Землі і ландшафту, в тому числі їх взаємодії

Продовж. табл. 1.1

з рослинністю, фауною, історією культурного ландшафту і використанням сучасного ландшафту людьми».

Пьотр Мігонь

Зазначив, що “гео” стосується “геології, геоморфології і природних рис ландшафту – форм рельєфу території, скам’янілостей, порід і мінералів, з акцентом на виявлення і розуміння процесів, які формували і формують зараз ці елементи середовища”.

Тадеуш Сломка, Аліція Кісіеська-Свідзерська

Геотуризм – це вид туризму спрямований на пізнання подорожуючими особливостей тієї чи іншої території, її природну, культурну чи історичну спадщину

Таким чином, геотуризм – це вид пізнавального туризму, що ґрунтується на вивченні геологічних (геоморфологічних) об’єктів і процесів, а також отриманні від контакту з ними естетичних вражень.

Об’єктом геотуризму є унікальність місцевості, це можуть бути незвичні ландшафти, гірські породи, унікальність флори і фауни, берегові лінії, річкові долини, водоспади, печери. З метою типізації геологічних пам’яток природи використовується класифікація, що представлена у Додатку А.

Поряд з природними особливостями місцевості, геотуризм направлений на ознайомлення з культурними характеристиками території: унікальний фольклор, ремесла, одяг, звичаї, місцева кухня тощо.

Геотуризм є особливим видом туризму, який поєднує в собі, найпопулярніші, на сьогоднішній день, види подорожей. Кожен з цих видів вносить щось унікальне, те, що і створює унікальність самого геотуризму. Саме тому, в геотуризмі існують різноманітні напрямки, які визначаються на основі вподобань туристів та формуються завдяки природним, культурним, людським та іншим ресурсам (рис. 1.1).

 

Рисунок 1.1 – Основні види туризму, що формують геотуризм

Пропонується виділити два основні блоки видів туризму, що формують основу геотуризму. Перший блок передбачає ті напрямки, в основу яких покладено культурні ресурси. Український дослідник Н. П. Крачило визначає культурний (культурно-розважальний) туризм як туристичні подорожі з метою ознайомлення з історико-культурними, археологічними і архітектурними пам’ятками, відвідування музеїв, галерей, театрів, фестивалів, спортивних змагань та інших об’єктів культури [ 6, с.8].

Другий блок формується на основі природних ресурсів. В першу чергу до цієї групи віднесено екологічний туризм, що може бути представлений у вигляді зеленого, сільського, агротуризму та ін. видів. Екотуризм спрямований на охорону природного й культурного середовища регіонів, які відвідуються туристами.

Безперечно дуже цікавими та популярними ландшафтними видами туризму виступають водні види туризму, зокрема: рафтінг, дайвінг, каякінг, сплави на байдарках, катамаранах, плотах та ін.

Проте, найпопулярнішим напрямком в геотуризмі, на сьогоднішній день, є подорожі по геопаркам. За визначенням ЮНЕСКО, геопарк – це територія на якій знаходиться одне або більше місць наукового значення, не тільки з геологічної точки зору, але й через суміш археологічних, екологічних та культурних цінностей цього місця. Перші геопарки з’явилися в Європі, на сьогоднішній день вони є майже в кожному куточку світу, найбільше їх налічується в Китаї (140 геопарків). Геопарки – це частини надр, але вони цінуються не енергетичними якостями, а інформаційними, науковими, пізнавальними, естетичними [5].

Саме визначення всіх вищезгаданих видів туризму є базою у визначенні терміну «геотуризму», який було подано вище. Це означає, що геотуризм направлений на підтримку та посилення унікального географічного характеру території. Цей вид туризму фокусується на автентичності території, яка є важливою та цікавою, як для місцевого населення, так і для туристів. Ця автентичність може включати в себе флору, фауну, національні парки, шопінг, кухню, родео, навіть місця розміщення, тобто все те, що робить дестинацію унікальною. Дестинацією називається місце призначення туриста, де він має реалізувати мету своєї подорожі

На світовому рівні геотуризм намагаються розвивати та підтримувати як просто ентузіасти, так і професіонали. Наприклад, Національна Географічна Спілка (National Geographic Society) 5 років тому запровадила Хартію Геотуризму, яка пропагує ідею туризму, що поважає інтереси місцевого населення, культурного та природного надбання даної місцевості [7].

Найактивніше геотуризм розвивається у низці європейських країн (Німеччина, Великобританія, Італія, Польща), а також Австралії, США та в азійських країнах (у першу чергу в Китаї). Стосовно України – то цей новий вид туризму не набув такої популярності, як в інших куточка світу та інших європейських країнах. Хоча територія держави придатна для розвитку геотуризму: природна та культурна спадщина, самобутність регіонів та особливості територій – все це створює прекрасний фундамент для впровадження нового напрямку у туристичному становленні країни геотуристичного напрямку.

Таким чином, геотуризм – нове явище в туризмі, яке з кожним роком набуває популярності, адже в його основі лежить «побудова стосунків» з місцем відвідування – з місцевою культурою, з природним навколишнім середовищем, з людьми, які живуть на даній території. А от успішний розвиток геотуризму можливий у місцевостях (регіонах) зі значним геотуристичним потенціалом і правильно сформованим геотуристичним продуктом.

1.2. Основні складові геотуристичного потенціалу місцевості (регіону)

Геотуристичний потенціал місцевості (регіону) визначають за кількістю і значенням об’єктів геоспадщини, їх різноманіттям і збереженістю, доступністю для відвідування. Території з високим геотуристичним потенціалом, на основі якого сформовані геотуристичні атракції (від лат. аttrahere – привабливість), добре розвинута туристична інфраструктура, організована інформаційно-освітня та промоційна діяльність називають геотуристичним місцевостями (регіонами). Часто на їх основі організовують геопарки, основним завданням яких є збереження геоспадщини, розвиток геотуризму та геоосвіти [8].

Кожна з геотуристичних місцевостей (регіонів) формує свій геотуристичний продукт. Як відомо, туристичний продукт можна визначити як усе те, що купує і отримує турист з метою реалізувати свою подорож – придбані за певну ціну послуги і товари, образ місця, його цінності та ступінь їхньої доступності тощо. Геотуристичний продукт є дещо відмінним і має п’ять головних складових – геологічна основа, зрівноваженість (сталість), навчання й виховання, користь для місцевості і задоволення для туристів. Перші три є визначальним саме для геотуризму, а дві останні бажанні для усіх видів туризму.

Із запропонованого вище визначення геотуристичного потенціалу виходить, що в першу чергу він визначається геологічною спадщиною, тобто сукупністю унікальних геологічних об’єктів в межах даної території, які можуть привернути увагу туристів (рис. 1.2).

Рисунок 1.2 – Основні складові геотуристичного потенціалу території

Однак є як мінімум три обставини, які можуть знижувати геотуристичний потенціал:

  1. пошкодженість або схильність до руйнування унікальних геологічних об’єктів вимагає скоротити або повністю виключити туристичну навантаженість на них;
  2. геологічні пам’ятники можуть бути важкодоступні, розташовуючись, наприклад, на стрімких схилах або ж будучи “закритими” густим рослинним покривом;
  3. деякі об’єкти складні в інтерпретації, тобто вимагають певної професійної підготовки.

Однак було б не логічно розглядати геологічну спадщину в якості єдиної складової геотуристичного потенціалу території. Розвиток геотуризму перебуває під впливом природних, соціально-економічних і туристичних факторів (див. рис. 1.2).

Величезне значення має загальний рівень соціально-економічного розвитку території. Розвиток геотуризму зобов’язує, щоб він був досить високим з таких міркувань:

  1. геотуристична діяльність вимагає наявності підготовленого персоналу і добре функціонуючої інфраструктури;
  2. геотуризм вимагає високої екологічної культури;
  3. використання геологічних пам’яток вимагає прийняття нестандартних рішень (в том числі в правовій площині) і широкої підтримки нетрадиційних ініціатив, а це можливо лише при використанні інноваційних підходів до розвитку території;
  4. об’єкти повинні експлуатуватися без шкоди для їх унікальності, а також міститися в екологічно прийнятному стані.

З інших факторів звернемо увагу на наявність наукових центрів і діяльність органів місцевого самоврядування. Наукові центри (університети, музеї тощо) входять до числа основних суб’єктів геоконсерваціі і їх слід розглядати в якості генераторів ідеї про геотуризм [9]. А органи місцевого самоврядування являються основними організаторами і регуляторами геотуристичної діяльності в межах даної території [10].

З власне туристичних факторів, які впливають на розвиток геотуризму а, отже, визначають геотуристичний потенціал територій, можна назвати величину загального туристичного потенціалу території, наявність туристичної інфраструктури, а також запит на просвітницький туризм (див. рис.1.2). Загальний туристичний потенціал території важливий тому, що, незважаючи на всю специфічність геотуризму, він не може розвиватися у відриві від еко туризму, історико-культурного туризму, природної рекреації.

Число туристів, які доцільно відвідують унікальні геологічні об’єкти, не велике. Наявність об’єктів іншого роду (наприклад, археологічних або історичних пам’яток) інтенсифікує геотуризм. Розвиток інфраструктури (будівництво та ремонт доріг) забезпечує доступ до унікальних геологічних об’єктів. А от запит на просвітницький туризм (навчання) є вирішальним фактором. Знання про земну кору, її феномени і закономірності розвитку значно менш популярні, ніж знання про рослинний або тваринний світ. Як наслідок, більшість потенційних відвідувачів геологічних пам’яток природи мають недостатні знання для самостійного судження про них і тим більше для коректної інтерпретації унікальних феноменів. У зв’язку з цим вони змушені отримувати необхідну інформацію на місці від екскурсовода або ж шляхом самостійного читання інформаційних табло або путівників. Тобто геотуристичний потенціал території знаходиться в прямій залежності від інтелектуального рівня відвідуючих її туристів і їх готовність до навчання як виду відпочинку [7].

Отже, сучасні події в Україні актуалізують питання вибору стратегії подальшого розвитку країни. Яким би не був вибір, до змін країна підійде з конкретно існуючими ресурсами та економічним потенціалом. За рахунок ефективного використання ендогенних ресурсів та потенціалів регіонів можливий стрімкий ріст економіки в цілому. Для того щоб економічно вірно розпорядитися ними необхідно чітко знати їх кількісний та якісний вимір та вміти правильно оцінити.

1.3. Методичні аспекти оцінки геотуристичного потенціалу місцевості (регіону)

Якісна оцінка геотуристичного потенціалу нерозривним чином пов’язана як з аналізом його складових, так і з проведенням геоконсерваційного, туристичного та соціально-економічного вивчення територій. Загальний алгоритм такої оцінки представлений на рис. 1.3.

Рисунок 1.3 – Алгоритм якісної оцінки геотуристичного потенціалу території

Для визначення геотуристичного потенціалу необхідно, виявити унікальні геологічні об’єкти, що, пов’язано з проведенням геологічних досліджень в межах даної території. Існують різні підходи і методи до проведення геоконсерваційних робіт [11, 12], проте всі вони в кінцевому підсумку мають спільні цілі, а саме виділення геологічних пам’яток, їх комплексну характеристику і визначення кола проблем, пов’язаних з їх збереженням. Цього цілком достатньо для наступних висновків щодо можливого використання цих об’єктів в туристичних цілях. Проблема оцінки георізноманіття є складною, тому що існує кілька підходів до тлумачення цієї категорії. У загальному вигляді георізноманіття визначається як кількість типів геологічних пам’яток на цій території з урахуванням їх максимальної унікальності [13]. Однак багато фахівців переводять георізноманіття в якісну категорію, звертаючи увагу на її “філософський” сенс [14, 15]. Визнаючи право на існування обох точок зору, відзначимо, що кількісне визначення георізноманіття дозволяє конкретизувати уявлення про територіальну геологічну спадщину, і, отже, закладає міцну основу для подальших суджень щодо геотуристичного потенціалу.

Загальний висновок щодо геотуристичного потенціалу даної території робиться, виходячи з результатів геоконсерваційної оцінки, оцінки георізноманіття, оцінки впливу факторів на розвиток геотуризму з урахуванням попередніх стратегій, а також оцінки прибутковості (див. рис. 1.3). З перерахованого звернемо увагу на третю позицію. Видається очевидним, що природні, соціально-економічні та туристичні фактори будуть по-різному визначати можливості розвитку туризму в залежності від обраних стратегій розвитку останнього. Наприклад, якщо основний акцент зроблений на відвідування унікальних геологічних об’єктів в ході спеціально організованих автобусних екскурсій, то велике значення має розвиток мережі автомобільних доріг і наявність під’їзних шляхів до об’єктів. Навпаки, стратегії, орієнтовані на індивідуальне відвідування об’єктів в ході піших екскурсій, змушують приділяти увагу питанням безпеки, впливу погодних явищ. В іншому випадку в якості стратегії може бути вибрано розвиток геотуризму в рамках охоронних і рекреаційних зон. Така стратегія передбачає участь місцевої або регіональної адміністрації (і постійну фінансову підтримку цієї сторони), що ставить туристичний потенціал в залежність від стану відповідних механізмів управління та інвестиційних програм на місцевому або регіональному рівні.

Для тих територій, де геотуризм вже розвивається бачиться доцільним оцінка ступеня освоєння потенціалу.

Розглянемо один з можливих способів застосування результатів оцінки геотуристичного потенціалу території. Розвиток геотуризму буде стійким за таких умов:

  1. відповідний сектор повинен відчувати або поступове зростання, або залишатися незмінним без істотних скорочень і появи коротко або довгострокових ризиків;
  2. геотуристична і природоохоронна діяльність повинна бути не тільки пов’язаною, але і взаємовигідною;
  3. геотуризм повинен бути добре інтегрований в туристичну індустрію певної території та сприяти її успішному розвитку.

Виконання цих умов можливо лише при раціональному і ефективному використанні геотуристичного потенціалу території. Це завдання може вирішуватися шляхом створення регіональних кластерів пізнавального туризму, що передбачає спільний і спрямований розвиток туризму на основі сукупності природних, геологічних, історичних, археологічних і культурних об’єктів в межах певної території. При цьому геотуристична діяльність може бути організована на базі геопарків [13]. Аналізуючи сучасні уявлення про регіональні кластери [16–18], можна прийти до висновку про те, що саме поняття про геотуристичний потенціал може бути успішно використано для виділення і просторового оконтурювання територій, придатних для створення регіональних кластерів пізнавального туризму, а також визначення перспектив їх розвитку. Оцінка геотуристичного потенціалу території дозволяє якісно визначати зміни його величини в просторі. Цілком очевидно, що території з великим потенціалом будуть краще підходити для включення в кластери або для створення великих геопарків.

У нашого регіону є шанси розвивати геотуризм на основі використання можливостей, сформованих за рахунок наявного геопотенціалу, враховуючи його значення та вплив на розв’язання ключових економічних та соціальних проблем в контексті забезпечення умов для стійкого розвитку.

Розділ 2. Аналіз стану та перспектив розвитку геотуристичних маршрутів півдня Дніпропетровщини

2.1. Загальна характеристика туристичного потенціалу Дніпропетровської області та місце геотуризму в нім

Сучасні тенденції та умови функціонування світової економіки диктують нові пріоритети та напрями розвитку. На сьогоднішній день туризм стає перспективною галуззю, який впливає на соціально-економічний розвиток як країни в цілому, так і окремих її регіонів.

Історично склалося так, що Дніпропетровщина є однією з найбільш промислово потужних і економічно розвинених областей. Питання розвитку туризму на її території є актуальним. Оскільки вона має пам’ятні місця, які пов’язані з історією козацтва, археологічні, етнічні, історико-культурні та архітектурні пам’ятки, маршрути релігійного спрямування. Крім того, до комплексних об’єктів природи області залучені цінні геоботанічні об’єкти з рідкісними, реліктовими та зникаючими видами рослин.

Природно-заповідний фонд Дніпропетровської області станом на 01.01.2020 р. має в своєму складі 178 об’єкта, які представлені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Перелік об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) Дніпропетровської області

Всього

Кількість обєктів ПЗФ

Площа, тис. га

Загальнодержавного значення

31

33,1

Місцевого значення

147

63,3

Всього об’єктів ПЗФ області

178

96,4

Із них понад 80% визнано перспективними. Найбільшу площу серед об’єктів ПЗФ мають: ландшафтні заказники – “Приорільський” (8 377 га), “Петропавлівські лимани” (4 199 га) та Дніпровсько-Орільський природний заповідник (3766, 70 га). До об’єктів ПЗФ області належать заказники – 107, пам’ятки природи (комплексні, ботанічні, геологічні, гідрологічні) – 51, заповідні урочища – 3, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва – 8, ботанічні сади – 3, природний заповідник – 1, регіональний ландшафтний парк – 1, дендрологічний парк – 1, заповідне урочище – 1[19].

Важливим кроком до виконання завдання по дослідженню, інвентаризації і створенню комп’ютерної бази даних геологічних пам’яток було прийняття і реалізація геологічною службою КП „Південукргеологія” ревізійного обстеження геологічних пам’яток природи території Сумської, Полтавської, Харківської, Дніпропетровської, Запорізької областей та південно-західної частини Донецької.

За результатами проведеного ревізійного обстеження Дніпропетровщина має найбільшу кількість геологічних пам’яток природи (геосайтів) на території Східної України (6 областей, або 25% площі України), які представлені в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Розподіл геологічних пам’яток за типами


Згідно наведеної таблиці розподілу геологічних пам’яток природи за типами найбільша кількість об’єктів геологічної спадщини по Дніпропетровській області зумовлена як її структурно-тектонічним положенням так і кращою вивченістю. Область розташована в зоні зчленування трьох великих структурних елементів: Українського щита з Причорноморською і Дніпровсько-Донецькою западинами (рис. 2.1).

Рисунок 2.1 – Блок-діаграма [25]

Український щит, в свою чергу, представлений Середньопридніпровським мегаблоком (обмеженим Криворізько-Кременчуцькою і Оріхово-Павлоградською потужними зонами розломів) і невеликими фрагментами Західно-Інгулецької зони Кіровоградського мегаблоку на сході та Приазовського на заході. Саме цим зумовлена складність і різноманіття геологічної будови території, історії її розвитку, широкий спектр петротипів порід, значний діапазон віку стратиграфічних підрозділів (від архею до антропогену), різноманіття літолого-фаціальних особливостей порід та найбільш потужній в Україні потенціал мінерально-сировинних ресурсів [14]. А звідси і надзвичайне різноманіття і велика наукова цінність численних місцезнаходжень виходів на поверхню унікальних фрагментів геологічних розрізів, які представляють практично всі 18 типів геологічних пам’яток природи за діючою класифікацією (Додаток А).

Рисунок 2.2 – Геологічні пам’ятки Дніпропетровської області [20]

Популяризації геотуризму сприяє створений путівник-довідник «Геологічні пам’ятки України» виданий в чотирьох томах, який фактично залишається єдиним джерелом інформації про геологічні пам’ятки області. Проте, подані класифікації геологічних пам’яток багато в чому дискусійні. Дніпропетровська область в ньому представлена дуже різноманітно. На її території розташовано 38 геологічних пам’яток, серед яких є геоморфологічні (4), стратиграфічні (10), мінералогічні (1), палеонтологічні (1), петрографічні (9), тектонічні (1), гляціологічний (2), геоекономічний (1), магматичний (2) та комплексні (7), яким притаманні властивості 2 або більше типів [20] (рис. 2.2).

16 геосайтів мають офіційний природоохоронний статус. Сім об’єктів належать до стратиграфічного типу (Орлине гніздо або «Скелі МОДРу», Балка Північна Червона, Токівські граніти, Басанський кар’єр, Каховські кручі, Стратотип кодацького горизонту та Вовчанське відслонення межигірської світи) і 5 розглядаються як палеонтологічні (Мандриківські верстви в Рибальському кар’єрі, Біогерми верхнього сармату, неостратотип томаківських верств, Опорний розріз середнього сармату в с. Суха Калина та Опорний розріз середнього сармату біля смт Губиниха). Більшість з цих пам’яток мають комплексне значення і характеризують не тільки певну послідовність нашарування та унікальні місцезнаходження викопної фауни, але й створюють чудові форми рельєфу, представляють фрагменти родовищ корисних копалин [20].

У межах гірничопромислових районів Дніпропетровщини в результаті експлуатації родовищ корисних копалин сформувалися різні види гірничопромислових ландшафтів та об’єктів, які поступово перетворюються на геотуристичні дестинацій. Ці території та об’єкти є ресурсною базою для розвитку геотуризму різного спрямування, а саме пізнавального, професійно-ділового, наукового, навчального, оздоровчого, спортивного (екстремального).

 Перспективні геотуристичні території та об’єкти Дніпропетровської області зображені на рис. 2.3.

Рисунок 2.3 – Перспективні геотуристичні території та об’єкти Дніпропетровської області

Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що геотуризм є перспективною сферою розвитку, для організації якої є всі передумови:

  • наявність унікальних об’єктів природного походження, які повно і наочно характеризують перебіг геологічних процесів, що мають наукову цінність і доступні для безпосереднього спостереження і дослідження;
  • специфічні місцеві геологічні та геоморфологічні особливості, тривалу історію розвитку гірничодобувних галузей Дніпропетровська область створює передумови формування ресурсної бази для розвитку геотуризму різного спрямування – пізнавального, наукового, професійно-ділового, навчального, оздоровчого, спортивного, екстремального.

Але функціонування і розвиток геотуристичного бізнесу стримується багатьма факторами, основними з яких є: обмежений попит на цей просвітницький вид туризму, слабка реклама, відсутність спеціалізованих готелів та стратегії розвитку геотуризму на перспективу.

Вищенаведене потребує поглибленого вивчення.

2.2. Дослідження геотуристичних маршрутів півдня Дніпропетровщини

У південно-східній частині Дніпропетровської області, на кордні з Запорізькою областю розташований Томаківський район (рис. 2.4).

Рисунок 2.4 – Райони Дніпропетровської області – Томаківський район [25]

Походження назви „Томаківка”, пов’язане з назвою острова, де була козацька січ. Існує також легенда, що назву йому дала цариця, яка, проїжджаючи повз запорізьку слобідку, побачила цвіт маку.

Томаківський район має недостатньо вивчений, потужний фонд геологічних пам’яток природи (рис 2.5).

Рисунок 2.5 – Перспективні геотуристичні території та об’єкти у межах адміністративних районів та міст Дніпропетровської області (площа, %)

Ряд цікавих геологічних об’єктів, розташованих в межах району, заслуговують уваги і можуть бути використані в геотуризмі у якості опорних об’єктів геологічних екскурсій. Номер у дужках поруч з назвою кожного геооб’єкту відповідає нумерації, використаній у рисунку 2.6. та таблиці 2.3.

Рисунок 2.6 – Геотуристичні об’єкти південно – східної частини Дніпропетровської області [20]

Умовні позначення до рис. 2.6:

Геотуристичні об’єкти: 4 – Басанський кар’єр; 5 – Каховські кручі; 8 – Біогерми верхнього сармату; 21 – Неотектоніка в слаболітифікованих товщах; 28 – Розріз топилівських верств біля с. Новокам’янка.

Розглянемо кожен з них детальніше.

Басанський кар’єр (4).

Відстань між смт Томаківка та м. Марганець 25 км. В 6 км на північний схід в м. Марганці знаходиться Басанський кар’єр, яким відкриті марганцеві руди Нікопольського басейну. Кар’єр надає унікальну можливість спостерігати та досліджувати на великій площі повний розріз палеоген-неогенових відкладів (від борисфенської світи, яка містить одне з найбільших у світі родовищ марганцевих руд до четвертинних субаеральних відкладів), типовий для зони зчленування Південного схилу Українського щита з Причорноморською западиною (рис 2.7).

Рисунок 2.7 – Відслонення порід неогену у Басанському кар’єрі Нікопольського родовища

 Під четвертинними субаеральними відкладами, що представлені лесами та викопними ґрунтами голоценового, кодацького, дніпровського, завадовського, тилігуйського, лубенського, сульського, мартоношського, широкінського, іллічівського, крижанівського та березанського горизонтів залягають відклади понтичного регіоярусу та топилівські верстви, верхньосарматського, середньосарматського та нижньосарматського підрегіоярусу верхнього міоцену, конкського, караганського та чокрацького регіоярусів середнього міоцену і борисфенської світи олігоцену.

Осадово-діагенетичні руди цього родовища залягають на незначній глибині, серед порід борисфенської світи палеогену, мають високу якість і складають 75 відсотків від загальних запасів марганцю колишнього СРСР. У межах родовища видобувають також глини у якості керамзитової сировини, формовочні і будівельні піски, будівельні вапняки [20].

Каховські кручі (5).

У відслоненнях північного узбережжя Каховського водосховища, на ділянці між селами Вищетарасівка і Новокиївка Томаківського району виходять на поверхню різноманітні гірські породи неогенового віку, які накопичувалися в морських басейнах Паратетису і містять рештки викопної фауни чудової збереженості (рис. 2.8).

Рисунок 2.8 – Гірські породи неогенового віку у відслоненнях північного узбережжя Каховського водосховища

Каховські кручі вражають неповторним різноманіттям ландшафтів, пануванням безлічі геологічних процесів, наявністю численних джерел і струмків, велетенських зсувів, чудовими відслоненнями гірських порід різного віку. На окремих ділянках берегової зони, де перепад висот у вузькій смузі узбережжя сягає 65 м (від +16 до +80 м), у прямовисних кручах підмитого берега, відслонюється чудовий розріз морських відкладів неогенового віку. Різноманіття їхнього літологічного складу, гама кольорів, зміни фаціальних особливостей, велика кількість черепашок викопних молюсків виняткової збереженості, характер нашарування та контактових взаємовідношень верств, позбавляють жодного шансу залишитися байдужим.

В долішній частині сарматського регіоярусу, який починає розріз, залягають темно-сірі до чорних, щільні, аргилітоподібні, плитчасті глини волинського підрегіоярусу. Чорні і темно-коричневі глини нижнього сармату містять численні тонкі проверстки черепашкового детриту і цілі стулки чудової збережності [20].

Cлід відзначити цікаву особливість розрізу чорних глин, яка притаманна їм у будь якому відслонені узбережжя Каховського водосховища, яка відбивається помітною загіпсованістю товщі. Гіпс зустрічається у вигляді добре огранованих, чистих, прозорих кристалів різного габітусу, їх закономірних двійників та зрощень з розмірами від 1–2см до 20 см, розташованих у тріщинних порожнинах і між площинами окремості, що свідчить про їхнє епігенетичне походження.

Вище залягають переважно карбонатні породи з частим чергуванням проверстків вапняків, вапнистих та доломітових глин різного складу і забарвлення.

Кінець середньо-сарматського часу та початок пізньосарматського характеризується короткочасною регресією морського басейну. Це чітко відбито в розрізах узбережжя Каховського водосховища, де до цієї границі приурочений карбонатноглинястий проверсток, який часто містить вуглефікований рослинний детрит та рештки тонкостінних черепашок.

Єдиним відслоненням, де можна спостерігати в корінному заляганні онкоїди є вихід середньо-верхньосарматських відкладів в 6 км на захід від с. Вищетарасівка [21]. Наявність керівної молюскової фауни свідчить, що це верхньосарматські утворення. Онкоїди являють собою біогерми шкаралупувато концентричної будови, вапняно-доломітового складу із розмірами від 10 – 20 см до 1 – 1,4 м.

Цей далеко не повний перелік геологічних скарбниць відслонень узбережжя Каховського водосховища, в сукупності з величними природними ландшафтами, унікальними особливостями рельєфу з неперевершеним різноманіттям його форм, створених різними геологічними процесами, насиченістю верств палеонтологічними рештками та рідкісним різноманіттям сучасного ландшафту свідчать про видатне значення цього об’єкта природи, як комплексної геологічної пам’ятки природи державного значення.

Каховські кручі являють собою найбільш повний, топовий і доступний для вивчення розріз неогену південного схилу Українського щита.

Біогерми верхнього сармату (8)

У відслоненні, розташованому між с. Вищетарасівка і м. Марганцем, вперше виявлені онкоїдні тіла біогермів, які залягають у глинясто-карбонатній товщі порід, пізньосарматський вік яких чітко палеонтологічно обґрунтований і не викликає сумнівів (рис. 2.9).

Рисунок 2.9 – онкоїдні тіла біогермів, які залягають в глинясто-карбонатній товщі порід

У нижній частині цієї товщі, на контакті з темно-сірими аргілітоподібними глинами середнього сармату, у значній кількості знайдено стулки Mactra (Chersonimactra) сaspia E i c h w. та M. (Chersonimactra) bulgarica T o u l a, типові для херсонського підрегіоярусу [20].

Визначальну роль у поширенні біогермів у межах широтної звивини Дніпра відіграли абіогенні чинники, що контролювали розвиток органогенних побудов в області зчленування Українського щита і Причорноморської западини. Загальновизнаним можна вважати факт приуроченості розвитку біогермів до чітко відображених у рельєфі дна водоймищ уступів, що розділяють мілководні і глибоководніші ділянки басейнів із різним тектонічним режимом занурення фундаменту. Показово, що саме в пізньосарматський час, для якого загалом характерна перебудова структурних планів у Причорноморській западині, активізувалася субширотна система розломів та, перш за все, Конкського розлому, з яким пов’язані численні знахідки зональностроматолітових біогермів. Стійка тенденція Причорноморської западини до занурення на фоні тривалого підняття Українського кристалічного масиву забезпечувала швидкість росту вапнистих організмів була прямо пов’язана зі швидкістю опускання фундаменту та компенсувала це занурення формуванням біогермних структур.

 Серед інших чинників, що контролюють утворення дрібних тіл біогермів у пізньому сарматі в межах широтної звивини Дніпра, суттєву роль відіграють, безумовно, палеогеографічні чинники. Якщо перші з цих чинників визначали конфігурацію літолого-фаціальних та палеоекологічних комплексів, то від других, або евстатичних, залежали тривалість безперервного існування біогермів, їх розміри та форма тіл, тому що безперервне рівномірне нарощування каркаса догори відбувається тільки за умов, коли швидкість росту вапнистих організмів буде відповідати швидкості занурення фундаменту і компенсувати це занурення формуванням вертикальних біогенних структур.

Отже, розглянуті вище біогермні утворення за сукупністю ознак можна зачислити віднесеними до морфологічного типу Collenia undosa і вони є, як і інші подібні органогенні побудови, поліфітними біоценотичними стяжіннями вапна, що утворилися не тільки завдяки життєдіяльності багатьох форм водоростей, а й за участю механічного і хімічного осадження карбонатів.

Аналіз результатів ревізійного обстеження важливих палеонтологічних і стратиграфічних об’єктів геологічної спадщини Запорізької і Дніпропетровської областей дає змогу зробити висновок про цілком задовільний стан їхньої збереженості.

Неотектоніка в слаболітифікованих товщах (21)

На ділянці між селами Новокиївка і Вищетарасівка в високих берегових уступах, у вигляді прямовисних круч відслонюються морські відклади міоцену від середнього сармату до понтичного регіоярусу включно [21]. Об’єкт демонструє один з небагатьох проявів диз’юнктивної тектоніки в слаболітифікованих товщах (рис. 2.10).

Рисунок 2.10 – Неотектоніка в слаболітифікованих товщах

Відслонення, простягаються вздовж узбережжя суцільною смугою, ускладнення численними багатоступеневими зсувами. В нижніх частинах уступів відслонюються темно-сірі до чорних аргілітоподібні щільні глини, мергелі і доломіти середньосарматського підрегіоярусу та темно-сірі, зелені і зеленувато-сірі глини і мергеі верхнього сармату. Відклади містять значну кількість черепашок різноманітних викопних молюсків, наявність яких дозволяє здійснити розчленування товщі на верстви. Виявлено два відслонення з чітко проявленими неотектонічними порушеннями з амплітудою зміщення до 0,5 м

Розріз топилівських верств біля с. Новокам’янка (28)

Стратотип топилівських верств меотичного регіоярусу пізнього міоцену (бл. 7,0 млн. років) в балці Топила (притока Томаківки) не зберігся. Як лектостратотип топилівських верств пропонується розріз біля с. Новокам’янка у високому береговому уступі Каховського водосховища (рис. 2.11).

Рисунок 2.11 – Розріз біля с. Новокам’янка у високому береговому уступі Каховського водосховища

Верстви містять залишки черепашок, велику кількість кісток риб, прісноводних молюсків. Це один з кращих розрізів топилівських верств в межах їх поширення.

Стратотип топилівських верств, виділений І. Лепікашем по р. Топила (притока р. Томаківки), не зберігся, тому запропонований як лектостратотип розріз, уперше описаний нами 1996 р., розташований біля с. Новокам’янка у бічному яру, який розчленовує високий береговий уступ Каховського водосховища. Піщано-глиняста товща, вперше виділена 1935 р. І. Лепікашем, розглядається як континентальний аналог меотичного ярусу. Вона залягає з розмивом на поверхні фауністично схарактеризова-них відкладів верхнього сармату, а перекрита вапняками понтичного регіоярусу з чис-ленними Dreissensia simplex B a r b., D.tenuissima S і n z., Conqeria amiqdaloides novoros-sica (S і n z), Monodacna sp., Thedoxus sp., Hydrobia sp. За літологією топилівські верстви – це піски кварцові світло-зеленувато-сірі, добре сортовані, дрібнозернисті, у верхній частині верстви глинясті, з дрібними карбонатними стяжіннями. В нижній частині (1,5 м) піски світло-сірі до білих, з прошарками озалізнених і крупнозернистих пісків та лінзами пісковиків. Загальна потужність товщі – 6,5 м. Як і в стратотипі І. Лепікаша, піски містять численні фрагменти панцирів черепах (Emis), велику кількість кісток риб, прісноводні Unio cf. recurvus S u b b., Unio novorosscus S і n z., Viviparus sp. [21].

Топилівські верстви поширені у межах Червоногригорівської, Томаківсько-Новокиївської та інших палеодепресій межиріччя Дніпро – Базавлук. Знахідки топилівських верств зазначені також у долині р. Конки, проте площі їхнього поширення не вивчали.

Стан геологічної пам’ятки з топилівськими верствами цілком задовільний і головною метою подальшого моніторингу об’єкта має бути комплексне палеонтологічне вивчення не тільки власне типового розрізу, а й інших природних виходів верств уздовж Каховського водосховища та розкритих кар’єрами (виходячи з різноманіття їхніх літолого-фаціальних особливостей).

Усі ці об’єкти підлягають ретельному вивченню. Отримані результати можуть бути корисні не тільки для характеристики сучасного стану об’єкта, але й для того щоб можна було обґрунтувати статус як вже існуючих, так і перспективних геологічних пам’яток природи.

Значення виділених геооб’єктів дає надію на розвиток унікального виду туризму, а саме – геотуризму, який вимагає невеликих фінансових витрат і може бути організований майже повсюдно.

2.3. Валоризація геотуристичного потенціалу об’єктів і маршрутів півдня Дніпропетровської області

Рельєф України, на південному сході Дніпропетровської області, характеризується географічним різноманіттям. Саме цим зумовлена складність і різноманіття геологічної будови території, історії її розвитку, широкий спектр петротипів порід, значний діапазон віку стратиграфічних підрозділів (від архею до антропогену), різноманіття літолого-фаціальних особливостей порід та найбільш потужній в Україні потенціал мінерально-сировинних ресурсів. Деякі земельні форми охороняються, проте деякі об’єкти чекають, що будуть під наглядом охорони та додадуться до списку об’єктів природної спадщини. З цією метою геооб’єкти піддаються процедурі оцінки ефективності використання. На підставі результатів цих дій створюється мережа геооб’єктів, пов’язаних навчальними шляхами та геотуристичними маршрутами.

Оцінка процедури, що застосовується до неживих об’єктів природи, описана в зарубіжній літературі. Детальний огляд кількісних методів, що оцінюють різні значення неживих об’єктів для характеристики їх корисності в розвитку геотуризму був опублікований Кубаліковою (2013). Вона описала методи, що використовуються в Італії, Іспанії, Португалії, Греції та Швейцарії. Ґрунтуючись на аналізі критеріїв та категорій, що використовуються в зазначених кількісних методах, Кубалікова запропонувала свій власний метод – валоризації геооб’єктів для цілей геотуризму. Валоризація – з французької мови перекладається як «оцінювати». Цей метод використаємо і ми в нашому дослідженні, щоб оцінити геотуристичний потенціал півдня Дніпропетровської області (п’ять геооб’єктів в межах та поблизу Томаківського району).

Враховуючи аналогічні приклади, відомі з зарубіжної літератури (Рейнард 2004, 2005, Доулінг 2013), ми вважаємо, що існує висока ймовірність того, що геооб’єкти, описані в нашому дослідженні, з огляду на їхній науковий і освітній потенціал, а також естетичну цінність, можуть стати визначною туристичною пам’яткою, що сприятиме розвитку геотуризму, а отже, стійкому соціально-економічного розвитку району, в якому вони знаходяться.

Питання оцінювання геотуристичного потенціалу  розглянуто для 5-х досліджуваних об’єктів півдня Дніпропетровської області репрезентованих у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Досліджувані об’єкти півдня Дніпропетровської області

Геологічна пам’ятка

Адміністративне положення

Тектонічна споруда

Тип геологічної пам’ятки

Ранг геологічної пам’ятки

4

Басанський кар’єр

Нікопольський район, м. Марганець, в 6 км на північний схід

Український щит

Стратиграфічний

Регіонального значення

5

Каховські кручі

Томаківський район, між с. Вищетарасівка і Новокиївка

Український щит

Стратиграфічний

Регіонального значення

8

Біогерми верхнього сармату

Томаківський район, с. Вищетарасівка, на узбережжі Каховського водосховища

Український щит

Палеонтологічний

Місцевого значення

21

Неотектоніка  слаболітифікованих товщах

Томаківський район, між с. Новокиївка і Вищетарасівка

Український щит

Тектонічний

Місцевого значення

28

Розріз топилівських верств

Томаківський район, с. Новокам’янка, східна околиця

Український щит

Стратиграфічний

Місцевого значення

Оцінено такі категорії: наукове значення, освітнє значення, економічна цінність, природоохоронне значення та додана вартість. Категорії, критерії та кількість балів, використані в даному дослідженні для оцінки геотуристичного потенціалу півдня Дніпропетровської області представлені у додатку Б. Оскільки порівнювані групи геооб’єктів різняться між собою, результати порівняльного аналізу можуть розглядатися як допоміжна інформація.

В результаті проведеної валоризації геооб’єктів за розробленими критеріями отримуємо дані наступного вигляду (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Оцінка геооб’єктів Томаківського району, що стосуються наукових, освітніх, економічних, природоохоронних та додаткових цінностей

Геологічна пам’ятка

Наукова цінність

Освітнє значення

Економічна цінність

Природоохоронна цінність

Додані значення

Загальна кількість

Басанський кар’єр (4)

1

1

1

0,5

0,5

1

1

0,5

1

0

0

1

1

1

1

0

0,5

1,5

13, 5

Біогерми верхнього сармату  (8)

1

0

1

0,5

1

1

0,5

0

0,5

0

0

1

0

1

1

0

0,5

0,75

9, 75

Каховські кручі (5)

1

1

1

0,5

0,5

1

0,5

0,5

1

0

0

1

1

1

1

0

0,5

1,5

13

Неотектоніка  слаболітифікованих товщах (21)

1

0

1

0,5

0,5

1

0,5

0

0,5

0

0

1

0

1

1

0

0,5

1

9,5

Розріз топилівських верств (28)

1

0,5

1

0,5

1

1

0,5

0

0,5

0

0

1

0

0,5

1

0

0,5

1

10

          Проаналізуємо отримані результати:

Наукове значення

З числа п’яти проаналізованих географічних об’єктів Каховські кручі (№ 5, табл. 2.4) та Басанський кар’єр (№ 4) отримали максимальну кількість балів (3,5) у категорії наукового значення. Пам’ятки виділяється від інших геооб’єктів, тим що це окремі об’єкти дослідження. Розріз топилівських верств (№ 28) отримали 3 бали. Кожен з них унікальний у місцевому масштабі та дає можливість туристам спостерігати за впливом різних геологічних і геоморфологічних процесів.

Наукова цінність Неотектоніки слаболітифікованих товщах (№ 21)  та  Біогерми верхнього сармату   (№ 8) оцінюється на 2,5 бали. Ці геооб’єкти мають не дуже високу наукову цінність, оскільки (гео)туристи можуть спостерігати результати лише одного-двох геологічних / геоморфологічних процесів.

Освітнє значення

Щонайменше один геооб’єкт (табл. 2.4) оцінюється 3 балами, тобто максимальна кількість у категорії освітнього значення: Басанський кар’єр (№ 4). Це геооб’єкт, де (гео)туристи можуть отримати інформацію про відвідуваний регіон найефективніше.

Об’єкти великі, і кожен, без спеціальної підготовки, не здатний засвоїти інформацію про них. У кожному з п’яти геооб’єктів, що зустрічаються послідовно, ефективна передача знань поступово менш успішна. Біогерм верхнього сармату   (№ 8), Каховські кручі (№ 5) та Розріз топилівських верств (№ 28) отримали по 2,5 бали. Освітня цінність Неотектоніки  слаболітифікованих товщах (№ 21) є найменшою -2 бали.

Економічна цінність

Геооб’єкти, які високо оцінюються за їх економічну цінність існування або потенціалу, можуть бути рушійною силою розвитку геотуризму, а отже, і економічного розвитку регіону. У досліджуваній зоні жоден з проаналізованих геооб’єктів не має максимальної кількості  – 3 балів. Це означає, що немає сильної рушійної сили, яка може вплинути на розвиток усього регіону. Проаналізовані геооб’єкти не мають такої ж спеціалізації в галузі економіки; вони є, або можуть бути в майбутньому, невеликими незалежними економічними підприємствами.

Два геооб’єкти оцінені в 1 бал: Басанський кар’єр (№ 4) та Каховські кручі (№ 5). Наступні геооб’єкти отримали мінімальну кількість балів – 0,5 у категорії економічної цінності: Біогерми верхнього сармату (№ 8), Неотектоніка  слаболітифікованих товщах (№ 21)  та Розріз топилівських верств (№ 28).

Природоохоронна цінність

Два з п’яти геооб’єктів є добре збережені (4 бали) під час похідних робіт. Через відсутність потенційних загроз очікується, що їх статус у майбутньому буде не гірше, і їх збереження не зменшиться. Це наступні геооб’єкти: Басанський кар’єр (№ 4) та Каховські кручі (№ 5). Три геооб’єкти збереглися трохи гірше: Біогерми верхнього сармату   (№ 8),  Неотектоніка  слаболітифікованих товщах (№ 21) та  Розріз топилівських верств (№ 28).

Додана вартість

На відміну від інших категорій, критерії, використовувані в цій категорії, більш розширені. Оцінка геооб’єкту включає також її культурні цінності, пов’язані з неживим середовищем. Це можуть бути історичні, археологічні, релігійні або етнографічні елементи. Цікава екологічна цінність геооб’єкту також піднімає його остаточну оцінку. На думку туристів, і особливо геотуристів, важлива естетична цінність геосайту. Різноманітність кольорів та структур (форм), що знаходяться в геооб’єкті, а також можливість спостерігати її з різних точок зору, роблять її більш цікавою для туристів.

Жоден з проаналізованих геооб’єктів не має максимальної кількості (3.5) балів у категорії доданої вартості. Басанський кар’єр (№ 4) та Каховські кручі (№ 5) є об’єктами найвищої доданої вартості – 2 бали. Неотектоніка  слаболітифікованих товщах (№ 21) та Розріз топилівських верств (№ 28) отримали 1, 5 балів, Біогерми верхнього сармату   (№ 8)  – 1,25 балів.

Отже, оцінка п’яти геооб’єктів була проведена для того, щоб вказати, чи може потенціал обраних об’єктів зробити можливим розвиток геотуризму на півдні Дніпропетровщини. Іншими словами, необхідно було з’ясувати, чи будуть аналізовані значення, які характеризують кожен із досліджених геооб’єктів, сприяти стійкому соціально-економічному розвитку досліджуваної території.

Результати оцінки  таблиці 2.4 вказують на те, що більшість досліджених геооб’єктів півдня Дніпропетровської області не мають високого геотуристичного потенціалу. Цей висновок відповідає оцінці географічної привабливості геооб’єктів, представлених в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Оцінка геотуристичного потенціалу, що ґрунтується на аналізі отриманих результатів

Кількість балів

Геотуристичний потенціал

17–18.5

Видатний

14–16.75

Високий

9–13.75

Середній

нижче 8,75

Низький

У світлі проведених аналізів (табл. 2.5) всі п’ять геооб’єктів мають середній потенціал геотуризму. Це наступні об’єкти (від найвищої до найнижчої кількості балів у цьому діапазоні): Басанський кар’єр (13,5), Каховські кручі (13), Розріз топилівських верств (10), Біогерми верхнього сармату (9,75), Неотектоніка  слаболітифікованих товщах (9). Всі геооб’єкти, що відносяться до цієї групи, є гарними навчальними об’єктами, оскільки вони забезпечують різноманітні знання в галузі геології та геоморфології. Тому вони мають значний науково-освітній потенціал.

Та на жаль, жоден з цих п’яти геооб’єктів не представляє специфічних економічних цінностей, які мають важливе значення для соціально-економічного розвитку регіону.

Підсумовуючи вище викладене, зазначимо, що геотуризм має перспективу розвинутись на півдні Дніпропетровщини. Зрозуміло, неможливо поки що сподіватися на масштабне залучення туристів, особливо іноземних, до відвідування навіть кращих геологічних пам’яток досліджуваної території через не сформованість геотуристичного продукту, а саме: відсутність розвинутої туристичної інфраструктури, нормального транспортного зв’язку, належного рівня готельного сервісу, налагодженої реклами, громадського харчування та чинної підготовленості об’єктів до їх відвідування.

Тож, починати треба із низки заходів, спрямованих на корисне використання, закладеного природою, геотуристичного потенціалу і націлити зусилля на формування ефективного геотуристичного продукту.

Висновки

В дослідній роботі поставлене та вирішене актуальне завдання, яке полягає у дослідженні геооб’єктів та маршрутів півдня Дніпропетровської області крізь призму оцінки можливості й ефективності використання задля збалансованості і стійкого розвитку досліджуваної території.

Одержані результати дозволили зробити такі висновки:

  1. Розвиток геотуризму відіграє важливу роль в збереженні геологічної спадщини. В ході роботи досліджено теоретичні аспекти сутність, основні принципи та особливості геотуризму. Різноманіття підходів до розуміння сутності геологічний туризм дало змогу вважати його багатоаспектним поняттям і надати авторське розуміння геотуризму як новий вид пізнавального туризму, що ґрунтується на вивченні геологічних (геоморфологічних) об’єктів і процесів, а також отриманні від контакту з ними естетичних вражень.
  2. Запропоновано методику якісної оцінки геотуристичного потенціалу регіону, яка ґрунтується на аналізі складових та проведенні геоконсерваційного, туристичного та соціально-економічного вивчення території. Зазначений в роботі алгоритм реалізує відображення представленої методики, яку  в подальшому необхідно відпрацювати на конкретних прикладах, що вимагає широкого використання цих методів в практичній діяльності організації сфери геотуризму.
  3. Проаналізовано туристичне середовище Дніпропетровської області та місце геотуризму в нім. Встановлено, що Дніпропетровська область має специфічні місцеві геологічні та геоморфологічні особливості, тривалу історію розвитку гірничодобувних галузей створює передумови формування ресурсної бази для розвитку геотуризму різного спрямування.
  4. Досліджено геотуристичні маршрути півдня Дніпропетровської області, які заслуговують уваги і можуть бути використані в геотуризмі у якості опорних об’єктів геологічних екскурсій, а саме: Басанський кар’єр, Каховські кручі, Біогерми верхнього сармату,  Неотектоніка в слаболітифікованих товщах, Розріз топилівських верств біля с. Новокам’янка. Ці геооб’єкти повно і наочно характеризують перебіг геологічних процесів, мають наукову цінність і доступні для безпосереднього спостереження і дослідження.
  5. Проаналізовано результати оцінок проведеної валоризації геотуристичного потенціалу півдня Дніпропетровської області, які вказують на те, що досліджувані геооб’єкти не мають високого геотуристичного потенціалу, хоча дана галузь економічної діяльності є перспективною сферою розвитку, для організації якої є ряд передумови: наявність унікальних об’єктів природного походження, які повно і наочно характеризують перебіг геологічних процесів , їх наукова цінність та доступність для безпосереднього спостереження і дослідження. Але у зв’язку з не сформованістю геотуристичного продукту, а саме: відсутністю розвинутої туристичної інфраструктури, нормального транспортного зв’язку, належного рівня готельного сервісу, налагодженої реклами, громадського харчування та чинної підготовленості об’єктів до їх відвідування функціонування і розвиток геотуризму стримується.

За результатами дослідження автором доведено, що успішний розвиток геотуризму можливий у місцевостях (регіонах) зі значним геотуристичним потенціалом і правильно сформованим геотуристичним продуктом.

Список використаних джерел

  1. Murray Gray. Geodiversity, valuing and conserving abiotic nature Ed. J. Wiley & Sons, Chichester, 2004. – 434 p.
  2. Ross K. Dowling and David Newsome. Geotourism. – Oxford; Burlington, MA: Elsevier Butterworth-Heinemann, 2006. – 260 p.
  3. Ross K. Dowling and David Newsome. Geotourism; The Tourism of Geology and Landscape. – Goodfellow Publishers Ltd, 2010. – 258 p.
  4. Ross K. Dowling, David Newsome, Global Geotourism Perspectives. – Goodfellow Publishers Limited, 2010. – 266 p.
  5. Center of Sustainable Destinations – Режим доступу – http://travel.nationalgeographic.com/travel/sustainable/index.html
  6. Крачило М.П. Краєзнавтво і туризм: Навч. посіб. – Навч. вид. – К.: Вища школа, 1994. – 191 с.
  7. Зінько Ю.В. Науково-практичні й освітні аспекти геотуризму. Фізична географія та геоморфології/ Ю.В.Зінько, Я.С. Кравчук, О.С. Шевчук. – К. : ВГЛ -”Обрії”, 2009. – С. 127-139.
  1. Бортник С. Ю., Ковтонюк О. В., Кравчук І. В., Лаврук Т.М. Організація природопізнавальних туристичних маршрутів на території центральної частини гірського масиву Свидовець. Фізична географія та геоморфологія, 3 (91), Київ 2018. с. 55 – 65.
  2. Рубан Д. А. Развитие локальной геотуристической индустрии и основные формы общественного взаимодействия// Актуальные проблемы гостиничного и туристического бизнеса .-Вып.1,Саратов, 2010.
  3. Лапо А. В., Давыдов В. И., Пашкевич Н. Г. и др. Методические основы изучения геологических памятников природы// Стратиграфия. Геологическая корреляция, 1993 .- №6.-с. 75- 83.
  4. Рубан Д. А. Геоконсервация как метод сохранения геологического наследия// Отечественная геология, 2006 .- №2.
  5. Богуцький А.Б. Дослідження та використання геоспадщини Західної України / А.Б. Богуцький, Ю.В. Зінько // Охорона і менеджмент об’єктів неживої природи на заповідних територіях. Матеріали міжнар. наук.-практ. конфер. – Гримайлів- Тернопіль: “Джура”, 2008. – С. 22–33.
  6. Рубан Д. А. Уникальные центры георазнообразия – основа для создания национальных геопарков// Отечественная геология, 2010.- №4.
  7. Геологічні пам’ятки України: у 3-х томах / В.П. Безвинний, С.В. Білецький, О.Б. Бобров та ін.; За ред. В.І. Калініна, Д.С. Гуруського Ю.О., І.В. Антакової. – К.: ДІА, 2006. – Т.1 – 320 с. – Т.2 – 345 с. – Т.3. – 350 с.
  8. Москалюк К.Л. Європейський досвід охорони геолого-геоморфологічної спадщини у геопарках / К.Л. Москалюк, В.П. Брусак. – Фізична географія і геоморфологія: міжвідомч. наук. збірник. Вип.1 (58). – К.: ВГЛ “Обрії”, 2010. – С. 105–111.
  9. Шевчук О. Потенційні геотуристичні об’єкти і регіони України / О. Шевчук – Географія і туризм: національний та міжнародний досвід: Матер. VI Міжнар. наук. конф. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. – С. 407–419.
  10. Москалюк К.Л. Європейський досвід охорони геолого-геоморфологічної спадщини у геопарках / К.Л. Москалюк, В.П. Брусак. – Фізична географія і геоморфологія: міжвідомч. наук. збірник. Вип.1 (58). – К.: ВГЛ “Обрії”, 2010. – С. 105–111.
  11. Кравчук Я. Проектовані геопарки Українських Карпат як демонстраційні моделі еволюції Землі /Я. Кравчук, А. Богуцький, В. Брусак, Ю. Зінько, О. Шевчук. – Науковий вісник Чернівецького національного університету : Збірник наук. праць. – Вип. 612-613 : Географія. – Чернівці: ЧНУ імені Юрія Федьковича, 2012. – С. 102–107.
  12. uk.wikipedia.org/wiki/Природно-заповідний_фонд_Дніпропетровської_області.
  1. Геологічні пам’ятки України: Путівник-довідник (за ред. В. І. Калініна, , Д. С. Гурського). В чотирьох томах.– К., 2007.– Том ІІ. – 308 с.
  2. Манюк Вад. В. Заповідна природа Дніпропетровщини. //Метод.- довідниковий посібник. – Управління екології по Дніпропетровській області. – Дніпропетровськ, 2000. – 64с.
  3. Manyuk V.V. Geological heritage of the Dnipropetrovsk region. //Dublin, ProGeo, 2002. – pp.36 – 37
  4. Гриценко В.П., Іщенко А.А. та інші. Геологічні пам’ятки природи України: проблемививчення, збереження та раціонального використання. // Київ, 1995. – 60 с.
  5. Уімблдон В.А.П., Герасіменко Н.П. та інші. Проблема охорони геологічної спадщиниУкраїни. //Київ, ДНЦ, РИС НАНУ, 1999. – 129с.
  6. Дніпропетровська область : геогр. атлас / Упр. освіти і науки Дніпропетр. обл. держадмін., Дніпропетр. нац. ун-т, Дніпропетр. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти; [відп. ред. Т. В. Погурельська]. – Київ: Мапа, [2001]. – 19, [1] c. : іл. – (Моя мала Батьківщина).

Додаток А

З метою типізації обстежених геологічних пам’яток природи (геосайтів) використовується наступна класифікація, що є синтезуючою класифікацій В.А.П. Уимблдона [23] та В.П.Гриценко [24] з деякими доповненнями.

  1. Стратиграфічний. До нього відносяться природні та штучні відслонення гірських порід, що несуть наукову інформацію про певну послідовність відкладів, їх стратиграфічний обсяг,співвідношення з типовими розрізами, або вони самі є еталонними чи типовими розрізами формацій, ярусів, серій, світ, горизонтів та інших стратиграфічних підрозділів.
  2. Палеонтологічний. До цього типу відносяться виходи на поверхню порід, які містять рештки викопної фауни та флори. Найбільш цінними серед них є ті, фауна з яких має кращу збереженість,велике різноманіття, містить керівні для певного стратиграфічного підрозділу види, найбільш типовий для певного регіону комплекс або унікальний, що може характеризувати своєрідні палеогеографічні умови для даного геохронологічного відрізку часу.
  3. Геохронологічний. Це відслонення, що репрезентують важливі рубежі геологічного часу,отримані за даними визначення абсолютного віку порід, за палеомагнітним методом тощо.
  4. Петрологічний. До цього типу відносяться відслонення магматичних, метаморфічних та осадових гірських порід різного генезису, різних структур та текстур, та таких що належать до різних літолого – фаціальних та структурно-формаційних зон.
  5. Мінералогічний. Такі відслонення, що характеризують вихід на поверхню різноманітних мінералів і мінеральних асоціацій, парагенезисів мінералів та, особливо, рідкісних або типових для України чи певних її регіонів.
  6. Тектонічний. Штучні або природні відслонення, в яких наочно представлені прояви розривної(диз’юнктивної) та складчастої (плікативної) тектоніки, геодинамічні процеси (зсуви, розломи,здвиги, насуви, підсуви, підкиди, скиди, прояви неотектоніки).
  1. Геоморфологічний. Тип об’єднує окремі форми рельєфу або комплекси форм, які найбільш яскраво відображають взаємодію ендогенних та екзогенних рельєфоутворюючих процесів.
  2. Карстовий (спелеологічний). До нього відносяться прояви підземного (печери) та поверхневого(карстові лійки, кари, суфозійні провали) карсту та явища, що їх супроводжують.
  3. Гляціологічний. Пам’ятки цього типу являють собою сліди давніх четвертинних зледенінь у вигляді кінцевоморенних утворень, потужних гляціодислокацій, ератичних валунів, фрагментів озів, камів, друмлінів, лімно- і флюфіогляціальних відкладів.
  4. Гідролого-гідрогеологічний. Об’єднує унікальні природні виходи та резервуари підземних і поверхневих вод (джерела, озера, криниці, болота, водоспади, артезіанські колодязі.).
  5. Геоархеологічний. Це відслонення, що демонструють геологічний вік та палеоекологічну обстановку етапів розвитку матеріальної культури людства, або ж ознаки впливу давньої людини на природне середовище. Геосайти цього типу класифікуються за археологічними підрозділами: шелль, ашель, мустьє і т.д.
  6. Седиментолого-літологічний. До нього відносяться відслонення, що характеризують особливості седиментогенезу, седиментаційні серії та цикли. Класифікуються за типами седиментації: морської (фліш, турбідити,, трансгресивно-регресійні цикли) та континентальної(алювіальні та субаеральні цикліти, льодовикові та озерні тощо).
  1. Геоекономічний. Характеризує виходи на поверхню типових фрагментів родовищ корисних копалин в усьому їхньому різноманітті, раціонально трансформований рельєф.
  2. Геохімічний, ґрунтовий. Відслонення та місцезнаходження, що репрезентують утворення ендогенних геохімічних процесів: ґрунти та кори звітрювання, торфи та гіттія та інші.
  3. Вулканічний. Вулкани (палеовулкани) та продукти їх діяльності.
  4. Космогенний. Астроблеми та гірські породи з ознаками впливу об’єктів космічного походження.
  5. Геокультурологічний. Відслонення та форми рельєфу, що є носіями соціально-культурних цінностей. Поділяються на геологічно-історичний, геологічно-етнографічний, освітньо-просвітянський та естетичний підтипи.
  6. Музейно-колекційний. Збереження еталонних колекцій зразків гірських порід і мінералів,викопної фауни та флори, надає можливість зберегти для нащадків унікальну інформацію навіть про ті місцезнаходження, які уже зникли.

Додаток Б

Таблиця

Категорії, критерії та кількість балів, використані в даному дослідженні для оцінки геотуристичного потенціалу півдня Дніпропетровської області

Категорія

Критерій

 

Бали

0

0,5

1

Наукова цінність

цілісність (об’єкт, що утворює нерозривну цілісність)

повністю зруйнований

зруйнований, але все ще видно нежиттєві особливості

Не зруйнований

частота (кількість подібних об’єктів)

більше 5 об’єктів

2-5 об’єктів

один об’єкт у дослідницькій області

географічне розмаїття (кількість різних особливостей або процесів, видимих в геооб’єкті)

лише 1 видима особливість / процес

2-4 видимі особливості / процеси

більше 5 видимих особливостей / процесів

Наукові відомості

відсутність = не досліджений об’єкт

Наукова стаття в державній газеті

Загальне знання об’єкту, опубліковані монографії

освітнє значення

Репрезентативність і видимість / чіткість різновиду / процесів

слабка репрезентативність / чіткість різновиду та процесу

середня репрезентативність, переважно для фахівців

висока репрезентативність різновиду та процесу, також для аматорів

якість навчального прикладу, освітня корисність

слабкий приклад, слабка навчальна корисність різновиду і процесу

хороший приклад, але вузька навчальна корисність

Дуже хороший приклад з високою навчальною та геотуристичною корисністю

існуючі навчальні продукти

Відсутній

листівки, карти, веб-сторінки

інформаційні дошки, інформація поруч із об’єктом

існуючі форми використання в навчальних цілях (спеціалізований тур, екскурсія)

Відсутність навчального використання

об’єкт є частиною спеціалізованого туру (наприклад, для студентів, геотуристів)

екскурсія для широкої публіки

економічна цінність

доступність

більше 1000 м від автостоянки

менше 1000 м від автостоянки

менше 1000 м від зупинки громадського транспорту

наявність туристичної інфраструктури

більше 10 км від існуючих туристичних об’єктів

5-10 км від існуючих туристичних об’єктів

менш ніж за 5 км від існуючих туристичних об’єктів

місцеві вироби

 

відсутні

кілька виробів

 

 місце є символом для декількох місцевих виробів

Природоохоронна цінність

існуючі загрози та ризик пошкодження

природні та антропогенні загрози

загроза, яка може знищити об’єкт

низький ризик і загроза  практично не існує

 

потенційні загрози та ризик пошкодження

природні та антропогенні загрози

загроза, яка може знищити об’єкт

низький ризик і загроза  практично не існує

поточний стан

Тривале руйнування об’єкту

Об’єкт зруйновано, але вжито заходів для припинення подальшого руйнування

немає руйнування

статус правового захисту

відсутність правового захисту

існуючі пропозиції правового захисту

Діючий правовий захист

Додані цінності

культурні цінності (історичні, археологічні, релігійні), пов’язані з неживим об’єктом

відсутні

Існуючі культурні цінності, але без тісного зв’язку з неживим об’єктом

існуючі культурні цінності в тісному зв’язку з неживим об’єктом

екологічна цінність

Неважлива

Існує вплив, але без особливого значення

важливий вплив геоморфологічних особливостей на екологічну цінність ділянки

естетичне значення (кількість кольорів, типи структури, точки спостереження)

0 – 1 колір, 0,25 – 2-3 кольори, 0,5 – більше 3 кольорів

0 – тільки 1 структура, 0,25 – 2-3 чітко помітні структури, 0,5 – більше 3 структур

0 – відсутність точок спостереження, 0,25 – 1-2 точки спостереження, 0,5 – 3 і більше точок спостереження

Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації. Будь-який передрук матеріалів з сайту може здійснюватись лише при наявності активного гіперпосилання на e-kolosok.org, а також на сам матеріал!

 
 
ПОШИРИТИ
  •  

 

 

xosotin chelseathông tin chuyển nhượngcâu lạc bộ bóng đá arsenalbóng đá atalantabundesligacầu thủ haalandUEFAevertonfutebol ao vivofutemaxmulticanaisonbetbóng đá world cupbóng đá inter milantin juventusbenzemala ligaclb leicester cityMUman citymessi lionelsalahnapolineymarpsgronaldoserie atottenhamvalenciaAS ROMALeverkusenac milanmbappenapolinewcastleaston villaliverpoolfa cupreal madridpremier leagueAjaxbao bong da247EPLbarcelonabournemouthaff cupasean footballbên lề sân cỏbáo bóng đá mớibóng đá cúp thế giớitin bóng đá ViệtUEFAbáo bóng đá việt namHuyền thoại bóng đágiải ngoại hạng anhSeagametap chi bong da the gioitin bong da lutrận đấu hôm nayviệt nam bóng đátin nong bong daBóng đá nữthể thao 7m24h bóng đábóng đá hôm naythe thao ngoai hang anhtin nhanh bóng đáphòng thay đồ bóng đábóng đá phủikèo nhà cái onbetbóng đá lu 2thông tin phòng thay đồthe thao vuaapp đánh lô đềdudoanxosoxổ số giải đặc biệthôm nay xổ sốkèo đẹp hôm nayketquaxosokq xskqxsmnsoi cầu ba miềnsoi cau thong kesxkt hôm naythế giới xổ sốxổ số 24hxo.soxoso3mienxo so ba mienxoso dac bietxosodientoanxổ số dự đoánvé số chiều xổxoso ket quaxosokienthietxoso kq hôm nayxoso ktxổ số megaxổ số mới nhất hôm nayxoso truc tiepxoso ViệtSX3MIENxs dự đoánxs mien bac hom nayxs miên namxsmientrungxsmn thu 7con số may mắn hôm nayKQXS 3 miền Bắc Trung Nam Nhanhdự đoán xổ số 3 miềndò vé sốdu doan xo so hom nayket qua xo xoket qua xo so.vntrúng thưởng xo sokq xoso trực tiếpket qua xskqxs 247số miền nams0x0 mienbacxosobamien hôm naysố đẹp hôm naysố đẹp trực tuyếnnuôi số đẹpxo so hom quaxoso ketquaxstruc tiep hom nayxổ số kiến thiết trực tiếpxổ số kq hôm nayso xo kq trực tuyenkết quả xổ số miền bắc trực tiếpxo so miền namxổ số miền nam trực tiếptrực tiếp xổ số hôm nayket wa xsKQ XOSOxoso onlinexo so truc tiep hom nayxsttso mien bac trong ngàyKQXS3Msố so mien bacdu doan xo so onlinedu doan cau loxổ số kenokqxs vnKQXOSOKQXS hôm naytrực tiếp kết quả xổ số ba miềncap lo dep nhat hom naysoi cầu chuẩn hôm nayso ket qua xo soXem kết quả xổ số nhanh nhấtSX3MIENXSMB chủ nhậtKQXSMNkết quả mở giải trực tuyếnGiờ vàng chốt số OnlineĐánh Đề Con Gìdò số miền namdò vé số hôm nayso mo so debach thủ lô đẹp nhất hôm naycầu đề hôm naykết quả xổ số kiến thiết toàn quốccau dep 88xsmb rong bach kimket qua xs 2023dự đoán xổ số hàng ngàyBạch thủ đề miền BắcSoi Cầu MB thần tàisoi cau vip 247soi cầu tốtsoi cầu miễn phísoi cau mb vipxsmb hom nayxs vietlottxsmn hôm naycầu lô đẹpthống kê lô kép xổ số miền Bắcquay thử xsmnxổ số thần tàiQuay thử XSMTxổ số chiều nayxo so mien nam hom nayweb đánh lô đề trực tuyến uy tínKQXS hôm nayxsmb ngày hôm nayXSMT chủ nhậtxổ số Power 6/55KQXS A trúng roycao thủ chốt sốbảng xổ số đặc biệtsoi cầu 247 vipsoi cầu wap 666Soi cầu miễn phí 888 VIPSoi Cau Chuan MBđộc thủ desố miền bắcthần tài cho sốKết quả xổ số thần tàiXem trực tiếp xổ sốXIN SỐ THẦN TÀI THỔ ĐỊACầu lô số đẹplô đẹp vip 24hsoi cầu miễn phí 888xổ số kiến thiết chiều nayXSMN thứ 7 hàng tuầnKết quả Xổ số Hồ Chí Minhnhà cái xổ số Việt NamXổ Số Đại PhátXổ số mới nhất Hôm Nayso xo mb hom nayxxmb88quay thu mbXo so Minh ChinhXS Minh Ngọc trực tiếp hôm nayXSMN 88XSTDxs than taixổ số UY TIN NHẤTxs vietlott 88SOI CẦU SIÊU CHUẨNSoiCauVietlô đẹp hôm nay vipket qua so xo hom naykqxsmb 30 ngàydự đoán xổ số 3 miềnSoi cầu 3 càng chuẩn xácbạch thủ lônuoi lo chuanbắt lô chuẩn theo ngàykq xo-solô 3 càngnuôi lô đề siêu vipcầu Lô Xiên XSMBđề về bao nhiêuSoi cầu x3xổ số kiến thiết ngày hôm nayquay thử xsmttruc tiep kết quả sxmntrực tiếp miền bắckết quả xổ số chấm vnbảng xs đặc biệt năm 2023soi cau xsmbxổ số hà nội hôm naysxmtxsmt hôm nayxs truc tiep mbketqua xo so onlinekqxs onlinexo số hôm nayXS3MTin xs hôm nayxsmn thu2XSMN hom nayxổ số miền bắc trực tiếp hôm naySO XOxsmbsxmn hôm nay188betlink188 xo sosoi cầu vip 88lô tô việtsoi lô việtXS247xs ba miềnchốt lô đẹp nhất hôm naychốt số xsmbCHƠI LÔ TÔsoi cau mn hom naychốt lô chuẩndu doan sxmtdự đoán xổ số onlinerồng bạch kim chốt 3 càng miễn phí hôm naythống kê lô gan miền bắcdàn đề lôCầu Kèo Đặc Biệtchốt cầu may mắnkết quả xổ số miền bắc hômSoi cầu vàng 777thẻ bài onlinedu doan mn 888soi cầu miền nam vipsoi cầu mt vipdàn de hôm nay7 cao thủ chốt sốsoi cau mien phi 7777 cao thủ chốt số nức tiếng3 càng miền bắcrồng bạch kim 777dàn de bất bạion newsddxsmn188betw88w88789bettf88sin88suvipsunwintf88five8812betsv88vn88Top 10 nhà cái uy tínsky88iwinlucky88nhacaisin88oxbetm88vn88w88789betiwinf8betrio66rio66lucky88oxbetvn88188bet789betMay-88five88one88sin88bk88xbetoxbetMU88188BETSV88RIO66ONBET88188betM88M88SV88Jun-68Jun-88one88iwinv9betw388OXBETw388w388onbetonbetonbetonbet88onbet88onbet88onbet88onbetonbetonbetonbetqh88mu88Nhà cái uy tínpog79vp777vp777vipbetvipbetuk88uk88typhu88typhu88tk88tk88sm66sm66me88me888live8live8livesm66me88win798livesm66me88win79pog79pog79vp777vp777uk88uk88tk88tk88luck8luck8kingbet86kingbet86k188k188hr99hr99123b8xbetvnvipbetsv66zbettaisunwin-vntyphu88vn138vwinvwinvi68ee881xbetrio66zbetvn138i9betvipfi88clubcf68onbet88ee88typhu88onbetonbetkhuyenmai12bet-moblie12betmoblietaimienphi247vi68clupcf68clupvipbeti9betqh88onb123onbefsoi cầunổ hũbắn cáđá gàđá gàgame bàicasinosoi cầuxóc đĩagame bàigiải mã giấc mơbầu cuaslot gamecasinonổ hủdàn đềBắn cácasinodàn đềnổ hũtài xỉuslot gamecasinobắn cáđá gàgame bàithể thaogame bàisoi cầukqsssoi cầucờ tướngbắn cágame bàixóc đĩaAG百家乐AG百家乐AG真人AG真人爱游戏华体会华体会im体育kok体育开云体育开云体育开云体育乐鱼体育乐鱼体育欧宝体育ob体育亚博体育亚博体育亚博体育亚博体育亚博体育亚博体育开云体育开云体育棋牌棋牌沙巴体育买球平台新葡京娱乐开云体育mu88qh88
Поширити
0