Вчені та винахідники

Людмила Супруненко. Людина, що поєднала небо і море

Можливо, у тебе, мій юний читачу, теж колись виникало трепетне відчуття, що ось-ось відбудеться щось незвичне... Тривалий час не вдається вирішити проблеми, хоча всі твої думки зосереджуються на ній. І раптом – легко і просто відповідь наче сама приходить до тебе! Так часто трапляється і коли вчені роблять відкриття. ...

Наталія Скакун. Креативний Дарвiн: від спостережливого натураліста до великого генія

Чарльз Роберт Дарвін (1809–1882) – англійський науковець, що створив теорію еволюції і запропонував принципи природного добору. Подорож на кораблі „Бігль” у 1831–1836 рр. до Галапагоських островів стала початком досліджень ученого. А згодом він написав книгу „Походження видів шляхом природного добору”, яку перевидавали сім разім ще за життя Дарвіна і переклали на більшість європейських мов. З-під його пера вийшли ще кілька ґрунтовних праць, зокрема „Орхідеї”, „Екологія подорожі”, „Вусоногі раки”, „Зміна тварин і рослин під впливом одомашнення” та інші. ...

Світлана Білоус. Принцип Ферма

Дуже часто прізвище великого вченого асоціюється лише з одним, найбільш відомим його відкриттям. Утім генії найчастіше були авторами багатьох ідей, теорій і винаходів, продуктивно працювали в різних галузях наук. Коли знайомишся з життєвим шляхом знаменитостей, виникає бажання потрапити в їхню епоху, поспілкуватися з ними, взяти участь у їхніх дослідженнях. А ще хочеться, повторивши їхні досліди і вивчивши теорії, придумати щось своє, вдосконалити винаходи великих. ...

Повторення дослідів Галілея

Експерименти Галілея з падаючими тілами і кульками, що скочуються з похилої площини, описані в „Бесідах” (1638 рік), вважають початком сучасної науки. Дослідники з Массачусетського технологічного інституту (США) повторили ці досліди з певними змінами й отримали несподіваний результат. ...

Галілей. Правда про рух

Коли Альберт Ейнштейн розпочав писати мемуари, він згадав, як батько вперше показав йому компас. Хлопчик зі здивуванням дивився на стрілку, яка вперто показувала на північ. „Я досі пам’ятаю, як мене вразило це явище, – писав учений. – Виявляється, за всім, що існує на світі, обов’язково приховане щось глибинне і потаємне!” Що далі – то складніше ...

Дарія Біда. Голки, нитки і древні етруски

Його дитинство було справді щасливим. Видатний англійський фізик Джеймс Кларк Максвелл народився в сім’ї шотландського дворянина знат-ного роду Клерків (Clerks). Двоповерховий кам’яний будинок Максвеллів стояв у мальовничій безлюдній місцевості на півночі Англії. Малий Джеймс приятелював з усім живим: поні, собакою, осою, а щоб краще чути „спів” жабок, брав їх до рота! Навколишній світ був для ...

Дарія Біда. Гулівер у країні мрійників

Ще сто років тому багато звичних для нас речей – автомобілі, літаки, висотні будинки, телефони – здавалися казковими. Саме наприкінці позаминулого століття зароджувалися ці технічні „дива”, а письменники-фантасти наввипередки намагалися передбачити досягнення науки і техніки. Наприклад, прообразом сучасних літаків у творах були велетенські повітряні лайнери, схожі на океанські, які перевозили з одного кінця земної кулі в іншу тисячі людей, з ресторанами, басейнами, бібліотеками. ...

Тетяна Суворова. Альфред Нобель: громадянин світу

Відгадайте загадку: для спортсмена – олімпійське золото, для кінозірки – „Оскар”, а для вченого – … Звичайно, найвища і найбажаніша відзнака для вченого – Нобелівська премія. Ось уже понад століття її щороку отримують видатні фізики та хіміки, фізіологи та медики, економісти та літератори… Можливо, в майбутньому хтось із вас, юні читачі, стане лауреатом цієї найпрестижнішої ...

Дарія Біда. Книга неба і землі

У давні часи люди шліфували дорогоцінне каміння, не здогадуючись, що варто лише округлити грані – і камінь-прикраса перетвориться на оптичну лінзу, яка наблизить небо та допоможе проникнути у світ невидимих оку предметів. Сотні років дивилася людина у дзеркало, не маючи уявлення, що варто лише увігнути дзеркало, і сонячний зайчик плавитиме метал. Тисячі років людина тримала в руках магніт і котушку дроту, не підозрюючи, що відносний рух магніту і котушки здатен породити електричний струм. ...

Ірина Мороз. Зоряний слід Кондратюка

Мабуть, немає в світі людини, яка б хоч раз не дивилася на Місяць. Цей незмінний супутник Землі, персонаж багатьох пісень, казок і легенд, завжди повернутий до нас однією стороною, а інша, таємнича і загадкова – захована від погляду землян. Саме з цього невидимого нам боку знаходиться кратер, названий на честь нашого земляка Юрія Кондратюка, доля ...

Майкл Фарадей. Глибинне

„Щоразу, спостерігаючи спалахи блискавки і слухаючи гуркіт громи, я згадую, як йому подобалася гроза. Годинами стояв він біля вікна, милуючись яскравими спалахами, і ми лише здогадувались, якими благородними думками сповнювалася тоді його голова – інколи це були роздуми про Бога, а інколи – про ті закони, які Він створив, щоби керувати світом”. Маргарет Рейд, племінниця ...

Тетяна Павленко. Що названо на честь Пуркіньє?

Організм людини – складна біологічна система. Як він влаштований, який орган у ньому основний? Чому серце починає рухатися першим ще в організмі зародка, а завмирає останнім? Чому наш мозок досконаліший, ніж мозок інших істот на планеті? Завдяки кому наука досягла таких значних успіхів у вивченні організму людини? Чому, чому, чому? Будовою свого організму людина цікавилася ...

Світлана Білоус. Несподівані винаходи Леонардо

Звідки ми знаємо про наукові погляди, здобутки та винаходи Леонардо? Від самого Леонардо! Все життя геній носив у спеціальному футлярі на поясі записні книжки і занотовував свої думки, ідеї або просто спостереження. Леонардо заповів безцінний архів своєму учневі – Франческо да Мельці. Після смерті Мельці щоденники Леонардо купив у його сина придворний скульптор короля Іспанії Філіпа ІІ (1527–1598) і вивіз їх до Іспанії. Знайдені сьогодні щоденники Леонардо нараховують приблизно 7 000 сторінок, розкиданих по світу. В Іспанії знаходиться 10 із 13 відомих записників Леонардо. ...

Валерій Воскобойников. Михайло Ломоносов: дитячі запитання без дорослих відповідей

Коли великий російський учений Михайло Васильович Ломоносов був маленьким, він жив у селищі, розташованому на березі широкої річки Двіна. Точніше, не на березі, а на острові, на якому було кілька селищ, а навколо – ще вісім островків. Навпроти, на березі, розкинулося велике старовинне село Холмогори. Жителі острова землю не орали, хліб не сіяли, а їжу добували в морі. Тому їх називали поморами. Батько Михайла Ломоносова був знатним помором, мав власний корабель, оснащений вітрилами, і команду. Він часто бував у плаваннях, надовго залишаючи родину і маленького Михайла. ...

Валерія Старощук. Скільки кольорів у веселки?

Ми звикли вважати, що у веселки сім кольорів. Однак із вами можуть посперечатись авторитетні люди. Аристотель вирізняв у ній лише три кольори: червоний, зелений та фіолетовий, вважаючи, що всі інші кольори є сумішшю цих трьох. У Київській Русі вас би запевняли, що веселка має чотири кольори. У 1073 році київський літописець писав: „У веселці властивості суть червоне, і синє, і зелене, і багряне”. Аборигени Австралії нараховували в Райдужному змієві шість кольорів, а деякі племена Африки навіть до нині вважають, що веселка має два кольори – темний і світлий. Нам відоме ім’я людини, яка побачила у веселці сім кольорів – Ісак Ньютон. ...

0