Сонячна система

Дарія Біда. Зоря на ймення Сонце

Для заклопотаних земних мешканців, які не щодня мають час звернути погляд до неба, Сонце – звичайна кругла гладка куля. Якби вони дізнались, як назвали нашу зорю астрономи – жовтий карлик – то, напевне, сказали б: „Чому жовтий – зрозуміло. А чому – карлик? Це ж образливо для Сонця!”. ...

Олександр Шевчук. Скарби Червоної планети

Серед мережива зір, звичних та незмінних за своєю формою сузір’їв на чорному тлі нічного неба часто можна впізнати багряно-жовту (а іноді криваво-червону) „мандрівну зірочку”. Рівним, немерехтливим поглядом дивиться вона на Землю, на її мешканців, повільно пересуваючись Зодіаком. Гаму почуттів викликає цей „погляд” у землян: від поетичного піднесення („І на Марсі будуть яблуні цвісти!”) до печерного жаху („кривава” планета!). Ще у прадавні часи Червону планету назвали на честь Марса – давньоримського бога війни (у греків – бог Арес). ...

Олександр Шевчук. Сестра Землі

Вечоріє, але ще не зайшло за обрій сонечко. І раптом, неподалік від Сонця, на блакитному фоні неба ми помічаємо… зорю! Дивно, хіба зорі видно вдень неозброєним оком? Зорі – ні, а от планету можна побачити, щоправда, якщо це – Венера. Венеру легко розпізнати, оскільки її блиск набагато перевищує блиск найяскравіших зір. Венера – третій за ...

Олександр Шевчук. Найменший брат у сонячній планетній родині

Хто ж він – найменший брат у планетній родині нашого Сонечка? Здогадались? Він і найменший з усіх, і найлегший, і найгарячіший, і найшвидший, і найближчий до нашого світила. І побачити його важче, ніж інші планети. Звісно, це Меркурій – такий відомий і загадковий, такий близький і недосяжний. Записи найдавніших спостережень Меркурія є в астрологічній збірці „Мул Апін” ассирійських астрономів (приблизно у XІV ст. до н. е.). Вавилонські згадки про Меркурій датовані І тис. до н. е. Спочатку планету назвали на честь бога Нінурти, але згодом перейменували на честь вавилонського бога, покровителя наук Набу. ...

Олександр Шевчук. Дев’ятий вал моря кракена

Вірогідніше за все, ти ніколи не чув про таке море – море Кракена. Гадаю, що й знавці географії будуть ламати голову над питанням: які ж континенти омивають його води? Та це й не дивно, адже море Кракена знаходиться на… Титані. Титан, найбільший супутник Сатурна, – унікальний серед усіх відомих на сьогодні 205-ти супутників планет Сонячної ...

Олександр Шевчук. Місяць – такий близький і рідний. Частина 2

Відповідно до перших теорій походження Місяця, він утворився з первинної газово-пилової хмари разом із Землею (як подвійна планета). Інші теорії базувалися на гіпотезах, згідно з якими Місяць утворився у віддалених від Землі місцях Сонячної системи, збіднених на Ферум, і був захоплений Землею пізніше. Однак захоплення такого великого космічного тіла, як Місяць, із далекої орбіти видається вкрай малоймовірним. Тому час від часу виникали гіпотези про відокремлення Місяця від Землі. Зокрема, таку теорію пропонував Джордж Дарвін (син Чарльза Дарвіна). ...

Олександр Шевчук. Місяць – такий близький та незвіданий. Частина 1

Природний супутник нашої рідної Землі – Місяць – привертав увагу людей з доісторичних часів. Другий за яскравістю об’єкт на земному небосхилі після Сонечка і найближчий до нього природний супутник планет, п’ятий за величиною серед них (після супутників Юпітера Іо, Ганімеда, Каллісто та супутника Сатурна Титана). Давні римляни називали Місяць Луною (лат. Luna). Назва походить від ...

Олександр Шевчук. Що з тобою, Бетельгейзе?

Я гадаю, що всі ви чули про Бетельгейзе. Це назва однієї з сімох „основних” зір знаменитого і, напевне, найкрасивішого сузір’я нашого неба – сузір’я Оріона, яке прикрашає наш небосхил довгими зимовими ночами (мал. 1). Бетельгейзе в сузір’ї Оріона знайти дуже просто. Переведи погляд на „плечі” гігантського мисливця: Бетельгейзе сяє на його лівому плечі (мал. 2). ...

Олександр Шевчук. Новий король супутників

Ви чули: чергова сенсація в астрономії! Команда під керівництвом Скотта Шеппарда (мал. 1) із США 2019 року виявила 20 нових супутників, що обертаються навколо Сатурна. Це відкриття приводить до того, що загальна кількість відомих місяців окільцьованої планети досягла 82, що перевищує рекорд Юпітера, у якого „лише” 79 супутників. Вперше в історії астрономічних спостережень Сатурн (мал. 2) ...

Дарія Біда. Виміряй Місяць!

Наш єдиний супутник Місяць другий за яскравістю на небосхилі Землі. Це найближче до нас небесне тіло, а як далеко він від нас? Першу в історії науки спробу встановити відстань від Землі до Місяця і Сонця зробив Аристарх Самоський¹. На той час ще не було тригонометрії, тому підрахунки Аристарха були досить складними. По суті, визначаючи відстань до Місяця, він і придумав тригонометрію. ...

Олександр Шевчук. Чи небезпечні для нас „амури” та „аполлони”?

Спостерігаючи за Місяцем навіть у невеликі телескопи, можна помітити, що поверхня нашого супутника посічена кратерами різних форм та розмірів. Кратери – це сліди зіткнень Місяця з астероїдними тілами та метеороїдами. Схожі на місячну поверхні інших досить великих за розмірами тіл Сонячної системи. Серед них і наша рідна планета Земля. Вчені виявили на її поверхні 182 ...

Олександр Шевчук. Сонце – наша рiдна зоря

Протягом усієї історії розвитку людської цивілізації в багатьох культурах Сонце було об’єктом поклоніння. Його обожнювали, про нього складали гімни, на його честь проводили свята. Потужний культ Сонця існував у Давньому Єгипті, де сонячними божествами були Ра (Сонце) та Амон (сонячний диск). Згідно з грецькою міфологією, бог Сонця Геліос щодня проїжджав небом на своїй колісниці. У ...

Олександр Шевчук. Карликовi планети

Класифікація небесних тіл – справа дуже непроста. Одна з таких карколомних задач виникла у 2005 році, коли американський астроном Майк Браун разом із колегами відкрили у поясі Койпера¹ об’єкт 2003 UB313, розміри якого виявилися більші, ніж у Плутона. Якщо Плутон – планета (а у 2005 році у цьому ніхто не сумнівався!), то нове небесне тіло ...

Олександр Шевчук. Хвостатi красунi зоряного неба

Чарівні та загадкові комети, хвостаті красуні зоряного неба… Ними милувались, їх боялися, про них складали пісні та вигадували міфи, їх малювали і від них ховали свої погляди, їх прославляли і ними проклинали. Стільки вигадок, пліток, вірувань та прикмет було висловлено на адресу цих небесних тіл, містичних історій про походження, будову, космічну „біографію”! Хто ж вони ...

Олександр Шевчук. Як одне правило „знайшло” два пояси. Частина 2

Емпіричне правило Тіциуса-Боде з великою точністю передбачає радіуси орбіт усіх планет Сонячної системи від Меркурія до Урана. Щоправда, це правило дає „збій” у передбаченні радіуса орбіти Нептуна, зате воно майже точно „вгадує” величину радіуса центральної зони головного пояса астероїдів. Віра у справедливість правила Тіциуса-Боде, попри невдачу з передбаченням радіуса орбіти Нептуна, надихнула американського астронома Персиваля Ловелла на багаторічні (і безуспішні!) пошуки дев’ятої планети. Незважаючи на це, Ловелл до кінця життя вірив у правило Тіциуса-Боде. ...

https://e-kolosok.org/category/subheading/solar_system/99999/
0