Сонячна система

Сергій Зиков. Повне сонячне затемнення

Cонячне затемнення – одне з найдивовижніших явищ природи. Уяви собі, який жах відчувала людина багато сторіч тому, вперше побачивши темряву опівдні! Cучасна людина не лише не боїться сонячних затемнень, а й “полює” за ними по всьому світу. Колись сонячні затемнення допомагали ученим пізнавати світ. Наприклад, під час повного сонячного затемнення 1842 року астрономи спостерігати променистий ...

Сергій Андрієвський. Пошуки життя

Ми звикли до того, що наша зелено-блакитна планета вирує життям у найрізноманітніших формах. А чи існує життя на інших об’єктах Всесвіту? Це питання є вкрай важливим як з суто наукової, так і з загальнолюдської точок зору. Цеглинки життя Земне життя засноване на хімії вуглецю. Цей елемент посідає четверте місце за поширеністю після водню, гелію і ...

Володар кінець

Ця планета, без сумніву,— одна з найкрасивіших у Сонячній системі (фото 1). Казкові кільця Сатурна, які можна спостерігати із Землі у невеликий телескоп, не сплутаєш з жодними іншими об’єктами Сонячної системи. Сатурн — найвіддаленіша від нас планета, яку ще можна побачити неозброєним оком. Тому люди помітили її на небі пізніше, ніж такі яскраві планети, як ...

Сергій Малинич. Зоряні рани на тілі Землі. Частина 1

“Зірка впала”, – так здавна казали у народі, коли темну безодню нічного неба, всіяного міріадами зірок, раптово пронизував яскравий спалах. Але насправді зірки не падають, а такий спалах називається метеором. З’являється метеор на небі тоді, коли з відкритого космосу до Землі з величезною швидкістю наближається космічне тіло розмірами від малесенької піщинки до одного-двох метрів. Уже давно відомо, що міжзоряний простір не є порожнім. У ньому блукають дрібні пилинки, що складаються лише з кількох молекул; різні утворення, які розміром і формою нагадують піщинки; а також уламки астероїдів, кометні залишки тощо. Вчені називають такі тіла метеорними або метеороїдами. Навіть штучні супутники Землі та їх частини при падінні на Землю можуть викликати явище метеора. Проте у вас може виникнути запитання: а чому метеори світяться? Давайте розберемося у цьому. ...

Сергій Малинич. Зоряні рани на тілі Землі. Частина 2

Сприятливим для консервації метеоритних кратерів виявився Український кристалічний щит, який простягнувся з північного заходу на південний схід майже на 1 000 км вздовж правого берега Дніпра. Сьогодні на його поверхні відомо сім астроблем (див. табл. 1). Та не поспішайте кидати всі справи і їхати дивитися на кратери. Річ у тім, що всі вони сховані під землею, лише Іллінецька астроблема так і залишилася глибокою вирвою, хоча й вона засипана ґрунтом, у якому ростуть кущі та дерева ...

Дарія Біда. Велика брудна хвостата сніжка

Ви коли-небудь намагались зліпити велику сніжку й влучити нею у свого товариша? Якщо сніг був не дуже чистий, можете вважати, що бавились “модельками” небесних тіл, які астрономи називають кометами. Щоправда, сніжки не мають хвоста. Але про все – по порядку. ...

Дарія Біда. Зоря на ймення Сонце

Для заклопотаних земних мешканців, які не щодня мають час звернути погляд до неба, Сонце – звичайна кругла гладка куля. Якби вони дізнались, як назвали нашу зорю астрономи – жовтий карлик – то, напевне, сказали б: „Чому жовтий – зрозуміло. А чому – карлик? Це ж образливо для Сонця!”. ...

Олександр Шевчук. Скарби Червоної планети

Серед мережива зір, звичних та незмінних за своєю формою сузір’їв на чорному тлі нічного неба часто можна впізнати багряно-жовту (а іноді криваво-червону) „мандрівну зірочку”. Рівним, немерехтливим поглядом дивиться вона на Землю, на її мешканців, повільно пересуваючись Зодіаком. Гаму почуттів викликає цей „погляд” у землян: від поетичного піднесення („І на Марсі будуть яблуні цвісти!”) до печерного жаху („кривава” планета!). Ще у прадавні часи Червону планету назвали на честь Марса – давньоримського бога війни (у греків – бог Арес). ...

Олександр Шевчук. Сестра Землі

Вечоріє, але ще не зайшло за обрій сонечко. І раптом, неподалік від Сонця, на блакитному фоні неба ми помічаємо… зорю! Дивно, хіба зорі видно вдень неозброєним оком? Зорі – ні, а от планету можна побачити, щоправда, якщо це – Венера. Венеру легко розпізнати, оскільки її блиск набагато перевищує блиск найяскравіших зір. Венера – третій за ...

Олександр Шевчук. Найменший брат у сонячній планетній родині

Хто ж він – найменший брат у планетній родині нашого Сонечка? Здогадались? Він і найменший з усіх, і найлегший, і найгарячіший, і найшвидший, і найближчий до нашого світила. І побачити його важче, ніж інші планети. Звісно, це Меркурій – такий відомий і загадковий, такий близький і недосяжний. Записи найдавніших спостережень Меркурія є в астрологічній збірці „Мул Апін” ассирійських астрономів (приблизно у XІV ст. до н. е.). Вавилонські згадки про Меркурій датовані І тис. до н. е. Спочатку планету назвали на честь бога Нінурти, але згодом перейменували на честь вавилонського бога, покровителя наук Набу. ...

Олександр Шевчук. Дев’ятий вал моря кракена

Вірогідніше за все, ти ніколи не чув про таке море – море Кракена. Гадаю, що й знавці географії будуть ламати голову над питанням: які ж континенти омивають його води? Та це й не дивно, адже море Кракена знаходиться на… Титані. Титан, найбільший супутник Сатурна, – унікальний серед усіх відомих на сьогодні 205-ти супутників планет Сонячної ...

Олександр Шевчук. Місяць – такий близький і рідний. Частина 2

Відповідно до перших теорій походження Місяця, він утворився з первинної газово-пилової хмари разом із Землею (як подвійна планета). Інші теорії базувалися на гіпотезах, згідно з якими Місяць утворився у віддалених від Землі місцях Сонячної системи, збіднених на Ферум, і був захоплений Землею пізніше. Однак захоплення такого великого космічного тіла, як Місяць, із далекої орбіти видається вкрай малоймовірним. Тому час від часу виникали гіпотези про відокремлення Місяця від Землі. Зокрема, таку теорію пропонував Джордж Дарвін (син Чарльза Дарвіна). ...

Олександр Шевчук. Місяць – такий близький та незвіданий. Частина 1

Природний супутник нашої рідної Землі – Місяць – привертав увагу людей з доісторичних часів. Другий за яскравістю об’єкт на земному небосхилі після Сонечка і найближчий до нього природний супутник планет, п’ятий за величиною серед них (після супутників Юпітера Іо, Ганімеда, Каллісто та супутника Сатурна Титана). Давні римляни називали Місяць Луною (лат. Luna). Назва походить від ...

Олександр Шевчук. Що з тобою, Бетельгейзе?

Я гадаю, що всі ви чули про Бетельгейзе. Це назва однієї з сімох „основних” зір знаменитого і, напевне, найкрасивішого сузір’я нашого неба – сузір’я Оріона, яке прикрашає наш небосхил довгими зимовими ночами (мал. 1). Бетельгейзе в сузір’ї Оріона знайти дуже просто. Переведи погляд на „плечі” гігантського мисливця: Бетельгейзе сяє на його лівому плечі (мал. 2). ...

Олександр Шевчук. Новий король супутників

Ви чули: чергова сенсація в астрономії! Команда під керівництвом Скотта Шеппарда (мал. 1) із США 2019 року виявила 20 нових супутників, що обертаються навколо Сатурна. Це відкриття приводить до того, що загальна кількість відомих місяців окільцьованої планети досягла 82, що перевищує рекорд Юпітера, у якого „лише” 79 супутників. Вперше в історії астрономічних спостережень Сатурн (мал. 2) ...

0