Наносвіт

Сергій Малинич. Незвичайний мікроскоп

Заплющіть очі та попросіть кого-небудь подати вам невеликий предмет. Визначіть на дотик його форму та опишіть її іншим учасникам гри. Нехай вони з вашого опису здогадаються, який саме предмет був у ваших руках. Ускладнимо гру. Із заплющеними очима проведіть рукою уздовж поверхні стола (підлоги, стіни тощо). Домовмося, що рука спочатку рухається з лівого верхнього кутка поверхні вправо на певну відстань, потім донизу і на ту ж саму відстань ліворуч, далі знову трохи донизу й праворуч, як показано на малюнку 1. Науковці та інженери називають такий рух скануванням. Проводячи рукою вздовж поверхні, намагайтеся уявити собі, як вона виглядає. Гладка вона, чи шорстка? Які деталі на ній є? Можете позмагатися, хто краще та докладніше опише досліджувану поверхню. ...

Чудеса навколо нас

Майбутнім нашої планети стурбовані і мрійники, і вчені. Вже давно зрозуміло: надто багато енергії та сировини витрачають люди на виробництво машин і механізмів. Справді, для виготовлення одного мікропроцесора необхідно спалити 240 кг викопного палива, витратити 24 кг різноманітних хімічних сполук і 1 500 л води. Для виробництва одного маленького входу USB (така шина є в кожному комп’ютері) витрачається 250 л води і чимало синтетичних речовин, що забруднюють навколишнє середовище. ...

Сергій Малинич. Таємниця кольорового скла або чи може зелене бути червоним?

У колекції Британського музею зберігається дивовижний витвір мистецтва – скляний ке-лих, виготовлений у IV столітті нашої ери в Стародавньому Римі. Об’ємні фігури на зовнішніх стінках келиха зображають боротьбу міфічного царя Лікурга та прибічників бога виноробс-тва Діоніса. Цей келех – надзвичайно цінний експонат. Не тому, що у ті часи скло було дово-лі рідкісним та дорогим матеріалом. І навіть не тому, що келих разом із напрочуд реалістич-ними фігурами викресаний із суцільної скляної брили та довершений кропітким поліруван-ням. Справжнім дивом є колір цього келиха! Якщо його розглядати при звичайному денно-му світлі, скло виблискує оливково-зеленим відтінком. Якщо ж дивитися на світло крізь ке-лих або розмістити джерело світла всередині келиха, то він набуває червоного забарвлення. Перш ніж спробувати зрозуміти таке цікаве явище, давайте просто помилуємося Лікурго-вим келихом та віддамо належне мистецтву стародавніх майстрів (мал. 3). ...

День народження молекул

А що, молекули народжуються? – здивуєтеся ви. Можливо, правильніше буде сказати – народжуються ідеї про те, що молекула може стати найкрихітнішою машиною з усіх, які ви знаєте. Машиною, яка виконує дії, а ми її не бачимо? Це що – фантастика? Ні, це – реальність! Можна вважати, що такі ідеї з’явились у 1957 році, коли вперше за допомогою електрон-ного мікроскопа отримали зображення однієї молекули. Але справжня можливість маніпулювати частинками, набагато меншими, ніж біологічні об’єкти, з’явилася разом із відкриттям тунельного мікроскопа у 1981 році. ...

Все менше, менше, ще, і ще менше!

29 грудня 1959 року на щорічному зібранні Американського товариства фізики в Каліфорнійському інституті технологій Ричард Фейман виступав перед найкращими фізиками з промовою, яку згодом опублікували під назвою „На дні місця багато: ласкаво просимо в нову область фізики”. В ній майбутній Нобелівський лауреат (це станеться 1965 року) прогнозував: „Є такий світ, неймовірно маленький, він – унизу, на дні. Там буде величезна кількість технічних застосувань”. Фейман намагався продемонструвати учасникам конгресу, яким плодотворним буде просування фізики, якщо вдасться довільно, по одному розставляти атоми. Він навів приклад про двох фізиків, один з яких намагався досягнути наднизьких температур, інший – надвисоких. Дії обох відкрили нові області науки для вивчення. То чому б не дійти до межі мініатюризації, виготовляючи обладнання і механізми? І вчений висловив припущення, що в майбутньому для запису і зберігання інформації вистачить якоїсь сотні атомів. Сьогодні ми знаємо, що сотні – забагато. Вистачає одного атома. ...

Сергій Малинич. Мандрівка до Ліліпутії, або що таке „нано”?

Ви вже, мабуть, здогадались, що мова йтиме про щось дуже маленьке? Мініатюрні механізми, пристрої, які не можна розглянути неозброєним оком, а може, й новітні комп’ютери завбільшки як бактерія… Але все по-порядку. Повітря, яким ми дихаємо, вода, яку п’ємо, навколишні предмети та й ми самі створені з маленьких частинок – молекул, які складаються зі ще менших ...

Крістіан Жоакім. Звідки ви родом, приставки?

Для утворення найменувань кратних десяткових і частинних одиниць використовують спеціальні приставки латинського або грецького походження: деци-, кіло-, санти-, мілі-, мікро-, нано-, піко-, дека-, гекто-, мега-, гіга- та ін. Приставка нано-, як і інші, має свою історію. ...

0