Червона книга України

Людмила Нагорна. Любка дволиста

Коли чуємо “орхідея”, в уяві виникає квітка фантастичної краси. Багатьом спадає на думку: „Шкода, що у нас в Україні такі не ростуть!”. І тільки вузькому колу фахівців відомо, що у нас також є багато представників родини Орхідних, які варті того, щоб про них знали. Але давайте про все по порядку. ...

Наталя Пашко. Білотка альпійська

Білотка альпійська – багаторічна трав’яниста рослина родини айстрових заввишки 3–25 см. Росте вона в Карпатах на висоті приблизно 1 700 м над рівнем моря у щілинах вапнякових скель та на кам’яних розсипах. Лише у важкодоступних місцях збереглась незначна кількість особин. Охороняється у Карпатському національному природному парку та в пам’ятці природи Скелі Близниці. ...

Людмила Нагорна. Крокус Гейфеля

Чи були ви у горах, коли туди приходить весна і прозоре повітря аж бринить під сонячним промінням? Коли хочеться вдихнути на повні груди п’янкий аромат весни і співати від переповнення емоціями? На перших проталинах ліниво гріється на сонці пожовкла минулорічна трава. Якщо підійти ближче, ваш погляд раптово зупиняється і вже не може відірватися. Ви побачили їх!.. Сотні квіток, які тягнуться з землі до неба. Прислухайтесь, і ви почуєте: вони також співають. Гімн весні! Вони – прекрасні, ніжні, тендітні та водночас мужні. У них стільки сили та жаги до життя, що, проростаючи крізь товщу снігу, вони не бояться ані морозу, ані того, що світ зустріне їх не завжди приязно. Це – квіти крокусу (шафрану) Гейфеля. Шкода, що з кожним роком цих рослин стає все менше й менше, і в їхньому співі все частіше відчутні ноти тривоги. ...

Людмила Нагорна. Підсніжник звичайний

Про що промовляють у лісі підсніжники похмурого весняного дня? Можливо, вони розповідають сонним деревам, як готувалися до зустрічі з ними? Як мріяли нарешті побачити все, що діється навкруги? Про те, як в погожу днину своїми променями пестить їхні листочки весняне сонечко, як вмиває білосніжні пелюстки дрібний дощик, як іноді лякає холодом колючий сніжок, як заспокоює і огортає темрявою ніч? Дерева у відповідь поскрипують та дивуються хоробрості й бадьорості своїх малих приятелів. ...

Марія Скибіцька. Тирлич жовтий

Лікарські рослини Українських Карпат – це перлини рослинного світу, окраса нашого неповторного ландшафту, джерела, що зачаїли у собі безліч нерозгаданих наукою таємниць, наше національне багатство. За ресурсами лікарських рослин Україна посідає одне з перших місць у світі завдяки багатству та різноманіттю флори. Промислова заготівля рослинної сировини в Україні проводиться понад 250 років. Багаторічна заготівля без урахування правил збору призвела до того, що запаси дикорослих лікарських рослин значно зменшилися. Понад 250 видів лікарських рослин занесено до Червоної книги України. Тирличі – серед них. ...

Олеся Капачинська. Клатрус Арчера, або Тропічний екзот в Україні?

“Що це ми сфотографували?” – запитали мене діти, повернувшись з мандрівки Карпатами. Світлину прикрашав дивовижний і рідкісний гриб, схожий на екзотичну квітку. Ми розпочали дослідження. Де ж шукати такий екзот? Переглянули Червону книгу України, однак гриб виявися настільки рідкісним, що навіть у ній ми не знайшли жодних відомостей про нього. З’ясувалось, що у гриба немає української назви, тому його називають латинською – клатрус Арчера (Clathrus archeri Berk.). ...

Тамара Тарнавська. Ласощі царів

Світ грибів цікавий та різноманітний. На території України гриби досить поширені, і деякі з них традиційно вживають у їжу. Здається, смачнішого гриба, ніж білий, не може бути. Проте… Не всі народи світу вважають білий гриб їстівним. А от гриб, який був до вподоби римським імператорам, французьким королям і російським царям, навпаки, відомий не всім. ...

Андрій Бокотей, Наталія Дзюбенко. Лісовий схимник

Чорний лелека є одним із найзагадковіших і найменше вивчених птахів фауни України. Для гніздування птах обирає глухі закутки старих лісів, сусідства з людиною уникає, а при зустрічі намагається якнайшвидше втекти. Загадковості сприяє і невисока чисельність популяції, через що вид занесений до Червоної книги України зі статусом „вразливий”. Наші предки ототожнювали його зі злими лісовими силами, ...

Лариса Шевчук. Лісові орхідеї

Серед лісового різнобарв’я в очі кидається рослинка з незвичним забарвленням: уся рослина світло-коричнева, однотонна, навіть квіти не вирізняються. Від землі підіймається доверху стебло кольору кави з молоком, у верхній частині стебла – з десяток квітів такого ж кольору, у нижній – непримітні листочки-пластинки. ...

Олена Крижановська. Попелюшка серед орхідей, або Зозулині черевички справжні

В усіх природних зонах України, лісах, степах, в Криму та в Карпатах, поблизу великих міст та у найвіддаленіших куточках заповідників зростає 66 видів орхідей. Орхідеї – єдина родина, всі види якої занесені до Червоної книги України. Серед скромних європейських орхідей одна й справді дуже нагадує Попелюшку – орхідея-з-Чарівним-Черевичком Циприпедіум, українською Зозулині черевички справжні (Cypripedium calceolus L.). Це ...

Лариса Столяревська. Зустріти хохулю – велика удача!

Хохуля, зникаючий реліктовий вид, занесений до всіх видань Червоної книги України (1980, 1994, 2009) та Європейського Червоного списку (1991). З 1996 року Міжнародний союз охорони природи надав хохулі статус „уразливого виду”, а у вересні 2016 року статус було змінено на „вид під загрозою вимирання”. Хохуля – рідкісна реліктова тварина, сучасник мамонта. Це звірятко живе на ...

Марина Шквиря. Серце ведмедя

Україна – дім для бурого ведмедя. Це найбільший наземний хижак наших лісових екосистем. Та не всім ведмедям затишно у цьому домі. Ведмеді, що живуть у природі, вже занесені до Червоної книги України. Їхній дім швидко руйнується через надто активні вирубки лісу та непокоєння з боку людей: влітку – збирачі ягід, грибів і туристи, взимку – ...

Мар’яна Кремінська. Вразлива тварина у твердому панцирі

Життя зародилося на Землі приблизно 3,8 млн років тому. Перші організми жили в морях та океанах, а їхні далекі нащадки вийшли на суходіл і піднялися в повітря. Вони навчилися виживати в найрізноманітніших умовах, поступово набуваючи потрібних пристосувальних ознак. Величезних успіхів на цьому тернистому шляху досягли рептилії, або плазуни. Час, коли рептилії були високорозвиненими тваринами на ...

Анна Зайцева-Анциферова. Дивні гризуни – мишівки. Частина 2

Не тільки відрізнити від інших гризунів, але й розрізнити види українських мишівок між собою – справа нелегка. Споріднений із мишівкою лісовою вид – це мишівка донська, або Штранда (Sicista strandi (Formosov, 1931)). Вони є видами-двійниками¹, утворюють групу „betulina”, тобто лісові мишівки, і майже не відрізняються за зовнішнім виглядом. Виразна відмінна ознака мишівки донської – довжина її хвоста, що на третину довший від тіла і досягає 110 мм. Назву „мишівка Штранда” цей вид отримав на честь норвезького ентомолога Ембріка Странда. А назва „донська” підкреслює особливість його ареалу, що починається у донських степах і простягається на схід до річки Волга та на південь до Кавказьких гір. Науковці достовірно підтвердили поширення цієї мишівки в Україні лише на Луганщині. Знаходили цього гризуна на заповідних ділянках Стрільцівського і Провальського степів. Згідно з науковими даними, загальна чисельність мишівки донської може становити кілька тисяч особин. Це надзвичайно мало у порівнянні з іншими дрібними ссавцями. ...

Анна Зайцева-Анциферова. Дивні гризуни – мишівки. Частина 1

Поряд із добре відомими тобі мишами у лісах і степах мешкають дивні гризуни – мишівки. Вони потаємні і нечисленні, тому зустріч з ними – малоймовірна подія. Якщо ж вона відбудеться, то важливо розпізнати мишівку і не сплутати її з іншими гризунами. З першого погляду на цю тваринку помічаєш типову „мишачу” морду: рухливу, з виразними чорними очима і досить великими вухами. На спині добре видно чорну смугу, що тягнеться від потилиці вздовж хребта, як у миші польової. Мишівка має довжелезний гнучкий хвіст, завдяки якому може посперечатися з вовчком горішковим чи мишкою лучною у майстерності лазіння гілками і травами. Задні ноги мишівок довгі, тому вони чудово стрибають, адже насправді ці дивні створіння – родичі тушканчиків! У зоологічній систематиці їх об’єднують у надродину Стрибакуватих (Dipodoidea). ...

0