Наукові казки

Світлана Білоус. Невідомі пригоди Гаррі Поттера та його друзів. Про те, як сажа перетворилася на срібло, біле стало чорним, а товстун Дадлі – чаклуном

Про те, як сажа перетворилися на срібло, біле стало чорним, а товстун дадлі – чаклуном Ранок біля синьої ріки Ерміона прокинулась, коли вже сяяло сонечко, а пташки виспівували на всі голоси. Вона відразу згадала, як минулого дня вони з Гаррі, Роном та Хагрідом підняли з дна Синьої ріки корабель за допомогою полістиролової піни. Друзі провели ...

Світлана Білоус. Magic water

Інженер читав листа і роздивлявся старовинні речі. Гаррі, Ерміона та Рон відчували, що містер Браун дуже схвильований. Раптом він стрімко випрямився і тремтячим голосом сказав: “Я впевнений, Семюель Браун – мій дідусь. Я приїхав у ці краї, оскільки знав, що він залишив тут дуже цінні речі і заповідав родичам їх знайти. Декілька років ми даремно намагались знайти цю печеру, про яку розповідали мені батько і бабуся. Коли я дізнався про вашу знахідку, то відразу все зрозумів. Зараз я доведу вам, що це правда.” ...

Світлана Білоус. Невідомі пригоди Гаррі Поттера та його друзів. Таємниця торбинки з сіллю, піна-рятівник, драконячі яйця

Нещодавно Гаррі з Роном та Ерміоною почали опановувати прийоми виживання в світі маґлів. Батько Рона – містер Віслі, який працював у Міністерстві магії, схвалив діяльність Школи виживання серед маґлів. Він підготував доповідь членам Комісії зі зловживань магією і запропонував поширити досвід вивчення законів, якими користуються звичайні люди. ...

Світлана Білоус. Невідомі пригоди Гаррі Поттера та його друзів. Нечутні розмови, склянка, що кукурікає, пляшки, що співають

Гаррі Поттер не любив канікул. Перебування в родині Деслі, спілкування з дядьком і тіткою, а особливо, з їх синочком, вередливим товстуном Дадлі, перетворювались на непосильне випробування. Але найбільше дошкуляло те, що чаклунські засоби, здібності чарівника та магічні прийоми заборонили використовувати в світі маглів. Якби хтось повідомив про незаконне застосування магії в Школу Чародійства Хогвартс, це призвело б до виключення зі школи. ...

Ольга Євстігнєєва. Кому який хвіст потрібен

Сиджу і розмовляю по телефону, зацікавлено спостерігаючи за Фелісією. Зауваживши муху, Філька граціозно вистрибує на стіл, закиданий моїми книжками, обминає настільну лампу, „перелітає” через комод (нічого не зачепила!) і повисає на карнизі. Від здивування я роззявляю рота: побачене нагадує епізод з фільму „Матриця”. А Філька, плавно маневруючи, ловить муху і зіскакує на підлогу. А вже за хвилину переді мною постає знайома дівчинка-кішка. ...

Світлана Білоус. Міністерство магії починає розслідування

Канікули добігали кінця. Гаррі Поттер та його друзі, Рон і Ерміона, були в захваті від пригод того літа. Сидячи увечері біля вогнища, вони згадували, як їм вдалося виселити байкерів з Пташиного острова, і про порятунок маленьких драконенят, що мали вилупитися з яєць, і, найголовніше, про свою знахідку у печерах – скарб Семюела Брауна. Вони потоваришували ...

Ольга Євстігнєєва. Язики на всі смаки

Майже два місяці я намагалася повернути дівчину-кішку: і благала її, і нявкала по-котячому, і ходила навколішках, але Фелісія глузливо поглядала на мене і вигинала хвостик. Я вже була схильна думати, що події того похмурого вечора були лише плодом моєї уяви. Проте якось, поринувши в читання книжки, я краєм ока побачила знайоме світло, яке линуло з ...

Світлана Білоус. Невідомі пригоди Гаррі Поттера та його друзів. Секрети чарівної води

Вранці Джеймс Браун, Гаррі, Рон, Ерміона і велетень Хаґрід вирушили до лабораторії комбінату, де головний інженер проводив дослідження. Тут у шафах і на столах було нагромаджено багато приладів та хімічного посуду, заповненого різнокольоровими речовинами. Сюди прилетів і папуга. Увага всіх зосередилась на шкатулці, яку містер Браун обережно поставив перед собою. Коли усі розсілися навколо столу, ...

Ольга Євстігнєєва. Розповіді Фелісії

Одного дуже похмурого вечора, займаючись дуже нудною справою, я дуже тихо заздрила безтурботності моєї кицьки Фелісії, яка солодко позіхала на своєму м’якенькому килимку. „Які гарні, біленькі зубки в неї! Але ж вона жодного разу не була в дантиста!” – дивувалась я, зазираючи у її пащеку. „Чому у мене таких немає?” – подумала я з такою ж білою, як її зуби, заздрістю. Враз мене засліпило світло, яке йшло з глибини котячих очей. Отямившись від спалаху і протерши очі, я побачила перед собою милу дів-чину в сіренькій м’якій піжамі. Поряд з нею лежав пухнастий комір. ...

Марина Яремийчук. Хто ж я?

У прісній воді ставка плавала крихітна істота. Вона була такою маленькою, що побачити її без мікроскопа було неможливо. Її єдина клітина мала трохи заокруглений передній кінець, з якого, як чубчик, стирчав один джгутик. Задній кінець був загостреним. Усередині клітини виднілося велике ядро. Тварина мала пульсуючу вакуолю1 біля джгутика, зелені хлоропласти2 та яскраво-червоне світлочутливе вічко. Звали ...

Ольга Євстігнєєва. Народжені літати

Цього літа до мене приїжджала знайома з Афін, і розмова з нею надихнула мене купити книгу „Міфи Стародавньої Греції”. Дочитавши захоплюючий міф про Дедала та Ікара, їхню суперечку з Мінотавром, втечу з острова Крит і трагічну загибель Ікара, я думала про те, що сьогодні їхня мрія здійснилася: люди літають, навіть у космос. Книга навіяла романтичний настрій, і я вирішила побалакати з Фількою, яка розважалася на підвіконні, намагаючись упіймати муху. ...

Марина Яремійчук. Червона ненажера

Спокій придонної частини теплого південного моря порушили тривожні чутки. З’явилася тварина, яка поїдає всіх, на кого натрапить: малорухливих молюсків, морських їжаків, ракоподібних, багатощетинкових червів та інших безхребетних. На глибоководді виник переполох. – Я чула, що ця тварина поїдає лише мертвих риб, – заспокоювала всіх Устриця. – А от і ні! Вона нападає і на живих, ...

Таліна Котик. Чарівне перетворення

Чудового літнього ранку, як тільки перші сонячні промені зігріли траву, прокинулась строката гусеничка. Вона потяглася своїм схожим на гармошечку тілом, глянула на сонечко, роздивилась навкруги і раптом побачила своє зображення в краплинці роси. Гусеничка замилувалась: – Яка ж я гарненька! Яка граціозна! Які у мене великі очі! А які гарні жовті смужечки на спинці й ...

Ольга Євстігнєєва. Про вуха тварин

Повернувшись додому з вулиці, де панувала вітряна погода, я потрапила в атмосферу домашнього затишку й тепла. Однією з цих домашніх “приємностей”, звичайно, була кицька Фелісія. Я хотіла зігрітися після пронизливого вітру біля теплої пічки, та Філя сьогодні знову була у вигляді дівчини-кішки і мала дуже повчальний вираз личка (а це завжди віщувало нові повчання). ...

Ольга Євстігнєєва. Краще один раз побачити

Напоївши кицю молочком і почухавши її за вушком, я вийшла з кухні до кімнати, зручно розмістилась перед телевізором і взялась до пульта. Раптом за спиною почувся голос: – А чи не надто близько ти сидиш перед екраном? І це заради цієї собачої реклами про “Педігріпал”? Не бачили б мої очі, як ти псуєш свої очі! ...

0