Містер Браун, головний інженер хімічного комбінату, терпляче намагався пояснити спантеличеному Дадлі природу оптичних явищ, які здавалися вередливому підлітку застосуванням магії. Дадлі так і не зрозумів усіх цих пояснень, втім трохи заспокоївся і разом з батьком зібрався додому. Містер Браун провів батька й сина Деслі до автомобіля, зачекав, поки вони від’їхали і повернув назад. ...
Повернувшись додому з вулиці, де панувала вітряна погода, я потрапила в атмосферу домашнього затишку й тепла. Однією з цих домашніх “приємностей”, звичайно, була кицька Фелісія. Я хотіла зігрітися після пронизливого вітру біля теплої пічки, та Філя сьогодні знову була у вигляді дівчини-кішки і мала дуже повчальний вираз личка (а це завжди віщувало нові повчання). ...
Напоївши кицю молочком і почухавши її за вушком, я вийшла з кухні до кімнати, зручно розмістилась перед телевізором і взялась до пульта. Раптом за спиною почувся голос: – А чи не надто близько ти сидиш перед екраном? І це заради цієї собачої реклами про “Педігріпал”? Не бачили б мої очі, як ти псуєш свої очі! ...
Гідра жила у річці з повільною течією, вела прикріплений малорухливий спосіб життя. Вона мала струнке, схоже на стебельце без листя, тіло завдовжки 1,5 см, довгі щупальця, між якими розміщувався рот, та підошву для прикріплення до будь-якої поверхні. Прийшли люди, зачерпнули воду разом із Гідрою і віднесли у біологічну лабораторію. Тут уже не перший рік вивчали ...
Чи милувалися ви коли-небудь мальовничим заходом сонця, який розфарбовує небо у найнесподіваніші барви: від фіолетової і темно-синьої до насичено червоної? Я бачила цю неймовірну красу, коли була на відпочинку в Карпатах. От і зараз відчула натхнення, тому взяла акварель і почала малювати. Мені здавалося, що в цей момент у світі існую лише я, небо, гори... ...
„Відчуй об’єм свого волосся! Використовуй шампунь з вітамінним комплексом для найкращого результату!” – лунає переконливий голос диктора за кадром, а розкішне волосся жінки з рекламного ролика викликає у мене захоплення. – Волосся у неї виглядає, наче перука! – була іншої думки Фелісія, довго і ретельно вичісуючи шорстким язичком своє шовковисте хутро. Можливо, моя кицька також ...
У Центрі управління космічними польотами перехопили інформацію з іншої галактики. З’ясувалося, що іншопланетяни вже давно знають про існування планети Земля у Сонячній системі. Для спостережень і передавання інформації про розвиток життя на Землі вони прислали своїх агентів. У нас вони відомі як круглі черви. Ці агенти не надто розумні, але надзвичайно плодючі. Можуть жити в ...
Морські коники оголосили у всіх куточках Світового океану про конкурс на найкращу і найбільшу перлину. Всі двостулкові молюски вирішили взяти участь у цьому змаганні. Кожному хотілось отримати першість. Молюски повзали по піщаному дну, активно фільтрували воду в надії на те, що заповітна піщинка потрапить під мантію і почнеться процес перлиноутворення. Вони гойдалися на хвилях і ...
Я – Свинячий Ціп’як. Ніхто нас не любить, усі обзивають паразитами. А хіба наше життя легке? Дехто називає мене Ціп’яком Озброєним. А яка там зброя? Маю лише чотири присоски та хоботок із гачками. Будучи личинкою*, я самотньо лежав на траві, нікому не заважав. Разом із травою мене з’їла Свиня! Добре, що моя оболонка щільна, і ...
Цього ранку Cила Тертя прокинулася в піднесеному настрої. „Як приємно знати, що я всім потрібна, і люди не можуть без мене жити!”, – думала вона. Натхнення до роботи не покидало її весь день: вона відчищала сковорідки залізною щіточкою, притрушувала пісочком слизькі доріжки, малювала кольоровими олівцями, плела огорожі, ткала. Ввечері, змазуючи завіси на вхідних дверях, Сила ...
У Чорному морі далеко від суходолу жила медуза Аурелія. Вона полюбляла одягати прозору сукню з блакитним відливом, на якій світилася рожева квітка. Аурелія була гарною, ніжною і дуже лякливою, боялася всіх: риб, молюсків, черепах. Зазвичай вона підпливала до поверхні, завмирала й повільно опускалася донизу. Угору красуня піднімалася лише вночі, коли більшість морських мешканців спали і ...
У невеликому ставку з мулким дном, який поріс ряскою, елодеєю та тілорізом, жила Молода П’явка. Вона мала дві присоски, темну спинку і три пари коричневих пасмуг. Уже давно п’явка нічого не їла, тому була дуже худенькою і безсилою. Їсти водорості їй не хотілося, ганятися за інфузоріями було нецікаво. Голод давався взнаки щоразу сильніше. Плаваючи у ...
Дощовий Черв’як закінчив роботу, проліз у свою найглибшу нірку і почав готуватись до зимівлі. Він старанно працював улітку: розпушував ґрунт на своїй улюбленій клумбі, робив ходи, щоб вода і повітря надходили до коренів рослин, перемішував ґрунт із перегноєм. А перед тим, як надовго заснути, вирішив написати листа своєму троюрідному братові – Австралійському Земляному Черв’яку. Ось ...
Сорока вмостилася на гілці старого Дуба, озирнулася довкола та незадоволено заскрекотіла: – Ліс – немов величезний мурашник. У ньому багато мешканців, та всі чимось зайняті. Ніхто на мене уваги не звертає. А я ж така гарна, така розумна, така корисна, така… така… і взагалі – найважливіша! Почувши ці слова, старий Дуб прокинувся від своїх думок ...
Сяяло сонечко, щебетали пташки, вітерець гуляв поміж гілок дерев. Під дубом на траві спав Лісовичок. Коли промінчик сонця торкнувся його обличчя, він прокинувся, солодко потягнувся та голосно сказав: „Доброго ранку, лісочку. Як я тебе люблю! Свіже повітря, ніжна прохолода, різнокольорові квіти! Усе просто чудово!”. Він спробував знову заснути, але почув розмову Сороки та Синички, що ...