Вчені та винахідники

Антуан Лоран Лавуазьє. Флогістон і кисень

Восени 1772 року, прогулюючись уздовж набережної Сени поблизу Лувру, парижани з цікавістю розглядали дерев’яну платформу на шести колесах, подібну на віз. На ній були встановлені величезні скляні конструкції. Дві велетенські, скріплені між собою лінзи утворювали збільшувальне скло радіусом вісім футів. Ця гігантська лупа збирала сонячні промені та спрямовувала їх на меншу лінзу, а потім – на поверхню столу. На платформі копошилися вчені в перуках і чорних окулярах, асистенти наводили цю складну споруду на Сонце, яке намагалося „втекти”. Що це було? ...

Все менше, менше, ще, і ще менше!

29 грудня 1959 року на щорічному зібранні Американського товариства фізики в Каліфорнійському інституті технологій Ричард Фейман виступав перед найкращими фізиками з промовою, яку згодом опублікували під назвою „На дні місця багато: ласкаво просимо в нову область фізики”. В ній майбутній Нобелівський лауреат (це станеться 1965 року) прогнозував: „Є такий світ, неймовірно маленький, він – унизу, на дні. Там буде величезна кількість технічних застосувань”. Фейман намагався продемонструвати учасникам конгресу, яким плодотворним буде просування фізики, якщо вдасться довільно, по одному розставляти атоми. Він навів приклад про двох фізиків, один з яких намагався досягнути наднизьких температур, інший – надвисоких. Дії обох відкрили нові області науки для вивчення. То чому б не дійти до межі мініатюризації, виготовляючи обладнання і механізми? І вчений висловив припущення, що в майбутньому для запису і зберігання інформації вистачить якоїсь сотні атомів. Сьогодні ми знаємо, що сотні – забагато. Вистачає одного атома. ...

Вільям Гарвей. Таємниці серця

Припливи і відпливи у протоці Евріпа (між Грецією і островом Евбея) відбувалися сім разів на день. Згідно легенди, Аристотель, зневірившись, що зможе пояснити це явище, у відчаї втопився у цій протоці. Відомий лікар епохи Відродження Лаврентіус признавався, що зрозуміти рухи серця так само важко, як і рухи води у протоці Евріпа. ...

Світлана Білоус. Таємниці Леонардо

Леонардо да Вінчі є однією з найзагадковіших постатей серед видатних особистостей, які зробили величезний внесок у розвиток мистецтва, архітектури, культури, науки і яких зазвичай називають „титанами епохи Відродження”. Почнемо з того, що досі не встановлено, чи є портрети, які вважаються зображеннями Леонардо, справді його портретами. Деякі вчені вважають, що знаменитий туринський автопортрет Леонардо – це ...

Юлія Рудас. Хімікиня, яка зробила наш світ безпечнішим

Кевлар – не надто поширене слово, проте воно відоме навіть хлопчакам, які полюбляють грати в онлайн-гру „World of Tanks”. Якщо запитати на уроці хімії: що ви знаєте про кевлар, то хоч хтось один таки згадає про кевларові жилети й каски у цій грі. Кевлар набагато міцніший і легший за сталь і не менш популярний: індивідуальний ...

Ігор Чернецький. Повторення дослідів Ератосфена у наш час

Багато навчальних закладах світу у 2007 році взяли участь у дослідницькому проекті „Ератосфен”. Школярі повторювали досліди Ератосфена. Звичайно, не в Сієні чи Александрії, а у своєму рідному місті. Українські школярі теж були причетні до цього проекту. Оскільки наша країна знаходиться далеко від тропіків, учасники експерименту обирали день, коли сонячні промені падають перпендикулярно до земної поверхні ...

Надія Кріт. Батько географії

Історики не визнають слова „якби”. Та якби Магеллан знав справжні розміри Землі, чи відважився би він на кругосвітню подорож? Чи Колумб поплив би на захід у пошуках східної країни Індії? Навіть ширина Атлантичного океану здавалася морякам Колумба нездоланною. Щоб заспокоїти обурену довгим плаванням команду, Христофор Колумб записував у судовому журналі менші відстані, ніж вони проходили ...

Ярина Колісник. Ця чудесна спіраль

ДНК – найголовнішу молекулу життя – відкрив швейцарський учений І. Ф. Мішер 1869 року. Нову речовину виділили з ядер лейкоцитів, звідти її назва – нуклеїн (лат. nucleus – ядро). Згодом учений з’ясував, що сполука має кислотні властивості і назвав її нуклеїновою кислотою. Виникло закономірне запитання: які біологічні функції відкритої речовини? Вчені вирішили, що ДНК запасає в організмі фосфор. На початку ХХ ст. біологи навіть уявити не могли, що „монотонна” спіраль ДНК, яка складається лише з чотирьох різних нуклеотидів, несе генетичну інформацію про мільйони найрізноманітніших білків. ...

Володимир Ковтонюк. Душі моєї птаха

28 січня 1951 року в селі Клішківці, що на Буковині, у тепленькій хатині народилося одразу двоє хлопчиків. Тоді жінка і не здогадувалася, що один з них побуває у космосі... Десять років потому, 12 квітня 1961 року Леонід по радіо почув передзвін курантів. І чого б це... удень? Пролунала новина, від якої хлопець закляк на місці: сповістили про першу людину в космосі – Юрія Гагаріна. Леонід шмигнув у двір, звів голову до неба та замріяно промовив: „Я буду там”. ...

Дарія Біда. Одиниці вимірювання треба знати в обличчя!

Вивчати походження слів завжди цікаво, адже можна довідатися багато нового і про мову, і про культуру, і про історію народів. Є серед слів особлива група – епоніми. Вони позначають винаходи, явища, предмети, названі на честь людей, які їх придумали або вперше використали. Дуже часто людину (або героя) вже не пам’ятають, але винаходом користуються сповна. Наприклад, збірник географічних (астрономічних, анатомічних) малюнків, карт завдячує назвою титану Атланту (Атласу), який тримає на плечах небо; гора, що вивергає розплавлену лаву, походить від імені давньоримського бога Вулкана; спеціальну посудину (термос) винайшов сер Джеймс Дьюар, а знаменитий новорічний салат придумав французький кулінар Олів’є. ...

Оксана Іванова. Фiзика на службi у кримiналiстики

Історія стверджує, що вперше науковий підхід до викриття шахрайства запропонував давньогрецький математик, фізик та астроном Архімед. На прохання царя Гієрона I, який запідозрив придворного ювеліра у шахрайстві, він намагався з’ясувати, чи є у золотій короні домішки інших металів. Використовуючи науковий метод, Архімед виявив, що придворний ювелір був шахраєм. Наприкінці XVII століття Англія перебувала у складному економічному становищі: країну охопила епідемія фальшивих монет. Щойно випущені повноцінні монети миттєво зникали з обігу. Від монети „відкушували” частину, потім шліфували залишок. За формою монета була така ж, але срібла в ній було набагато менше, а отже, гроші знецінювалися. У 1695 році в Англії майже неможливо було знайти справжні срібні монети. Дійшло до того, що срібні гроші не хотіли приймати як оплату за товари чи послуги. Процвітав бартер, податки треба було сплачувати грошима, а їх не було! ...

Сергій Малинич. Дивовижний фулерен, або Про філософію, архітектуру, футбол та Нобелівські премії

Віддавна людей вабила краса й досконалість простих геометричних форм. В них люди вбачали глибокий, подекуди містичний, зміст. Їх наділяли особливими властивостями та пов'язували із ними надії на пізнання таємниць природи. Ще у Стародавній Греції, понад два тисячоліття тому, люди знали про існування п'ятьох опуклих правильних многогранників. Правильними їх назвали тому, що їхні грані утворені однаковими правильними многокутниками, а вершини рівновіддалені від деякої точки, яку називають центром. Найменшу кількість граней має тетраедр, гранями якого є чотири рівносторонні трикутники. Далі йде куб із шістьма квадратними гранями. Октаедр має вісім трикутних граней, а дванадцять поєднаних між собою п'ятикутників називають додекаедром. Найбільше граней – двадцять рівносторонніх трикутників – має ікосаедр. Краї многокутників називають ребрами многогранника, а точки, у яких збігається кілька ребер, – його вершинами. ...

Сергій Малинич. Світло у нашій оселі. Частина 4. Енергоощадність, екологічність, ефективність.

Змінювалися часи й епохи, і водночас змінювалися й зростали потреби людства в енергії та сировині. Саме це зростання й поставило перед нами нагальні проблеми: ощадливе використання природних ресурсів та збереження довкілля. Але чи так багато енергії витрачається на освітлення? Спробуймо оцінити це на прикладі нашої столиці – Києва. За офіційними даними, у Києві проживає понад мільйон сімей. Нехай кожна сім’я щоденно вмикає одну лампу розжарення потужністю 100 Вт протягом 8 годин. Лампа споживатиме за один місяць 0,1 кВт × 8 год. × 30 днів = 24 кВт•год електроенергії. Місячне споживання мільйона таких ламп становитиме 24 млн кВт•год. Водночас місячне виробництво електроенергії усіма агрегатами ДніпроГЕС становить приблизно 330 млн. кВт•год. Тож витрати на освітлення лише у Києві сягають десятої частки енергії ДніпроГЕС! Насправді кожна сім’я користується більше, ніж однією електролампою, а ще є лампи в офісах та школах, на заводах та фабриках. Тому пошук нових ефективних джерел світла є необхідною умовою подальшого існування людської цивілізації. Так само, як розумна економія. ...

Людмила Петринка. Географічні рекорди Землі. Частина 2

Скільки важливих відкриттів та досліджень здійснили сміливі та наполегливі люди! Та завжди найскладніше і найважче було першопрохідцям. Усі знають, що Америку у 1492 р. відкрив Христофор Колумб. Однак ще на межі Х та ХІ століть (у 1000 році) нормани, яких очолював Лейв Еріксон, досягли берегів невідомої землі, якою було узбережжя Північної Америки. Першу навколосвітню подорож, яка тривала 1081 день, здійснив мореплавець Фернан Магеллан у 1519–1522 роках. Саме він першим з європейців перетнув Тихий океан від Вогняної Землі до Філіппінських островів, не зустрівши на своєму шляху жодної бурі, жодного шторму. ...

Олег Орлянський. І знову про фізику

Чому фізична освіта така успішна? Тому що фізика вивчає природу. А природа не бреше. Її закони об'єктивні і не залежать від чиєїсь примхи або зусиль. Це поволі виховує чесне ставлення до себе та світу і впливає на сприйняття справедливості. Хав'єр Солана ще студентом фізфаку виступав проти франкістського режиму, за що його на певний час відрахували з Мадридського університету. Продовжуючи навчання в США, протестував проти війни у В'єтнамі. ...