Наукова робота. Новинка місцевої фауни – слизняк великий звичайний

Груповий проект
учнів 8 і 9 класу
Собуленка Антона,
Матюші Нелі

Керівник:
Загубинога Оксана Олексіївна,
вчитель біології, хімії та екології
Скородистицької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів
„Школа життєтворчості
Іркліївської об’єднаної територіальної громади
Чорнобаївського району Черкаської області,
лауреатка IV Всеукраїнського Інтернет-конкурсу
„УЧИТЕЛЬ РОКУ–2019” за версією
науково-популярного природничого журналу
„КОЛОСОК” у номінації „Біологія”

ВСТУП

Село Скородистик розташоване у Чорнобаївському районі Черкаської області в центральній частині Україні. Його координати − 49˚ північної широти і 33˚ східної довготи. Село знаходиться на лівому березі Кременчуцького водоймища, на відстані 180 км від Києва вниз по Дніпру. Воно належить до Іркліївської об’єднаної територіальної громади. На околицях села багато лісових насаджень: є невеликий лісок – байрак, сосновий ліс та схили терас Дніпра теж засаджені листяними породами дерев і кущів. В масивах дерев, на обочинах доріг, у полях зустрічаються наземні молюски. Більшість із них черепашкові – виноградний слимак, лісовий слимак. А недавно люди помітили і голого слимака. Використавши визначники тварин, ми дізналися що нова для нашої місцевості тварина зветься слизняк великий звичайний. Разом із ним, але набагато рідше зустрічається і слизняк шляховий рудий.

Місце проведення досліджень.

Територія села Скородистик Чонобаївського району Черкаської області та околиці села в радіусі 1 – 2 км від нього.

Актуальність.

З недавніх пір у нашій місцевості появилась нова для місцевої фауни тварина – слизняк великий звичайний. Раніше в даній місцевості його не було. Тварину не пам’ятають старожили, а це час немалий – десь років зі сто. Не пам’ятають люди і згадок їх батьків та дідів про цю тварину. Екологічний загін школи зацікавився слизняком і вирішив дізнатися все про нього: розміри, місця проживання, уподобання в їжі, особливості поведінки.

Вивчення наявності молюсків у місцевій фауні цікавить жителів села і працівників агрофірми. Основним питанням є проблема – чи ця тварина не принесе сільгоспугіддям, садам та іншим рослинам шкоди, чи не знищуватиме вона врожаї на полях і городах односельців, не гризтиме коріння молодих дерев? Другою проблемою є питання безпечності цієї тварини для здоров’я людей і тварин, чи не є вона перенощиком чи проміжним господарем якихось хвороботворних паразитів.

Завданнями роботи є вивчення особливостей способу життя, поведінки та можливих засобів боротьби із цим молюском – слизняком великим звичайним.

План дослідження:

Спостереження і досліди в польових умовах та куточку живої природи

Об’єкти вивчення: живі наземні безчерепашкові (голі) молюски , що зустрічаються у різних місцях їх проживання в нашій місцевості.

Тема: Вивчення видового складу молюсків своєї місцевості та особливостей способу життя, поведінки і можливих засобів боротьби із слизняком великим звичайним.

Мета: Вивчити можливий видовий склад наземних безчерепашкових молюсків своєї місцевості Вияснити особливості життя, розміри, швидкість пересування, поведінку при дії на них їдких і пекучих речовин, при зміні температури і освітлення та можливі способи захисту від слизняків.

Обладнання і матеріали: живі слизняки; посуд для тримання молюсків, годинник чи секундомір, лінійка, термометр, ліхтарик, калорифер чи інше джерело тепла, набір листків городніх рослин і їх плодів, розчин оцту і солі, сухі порошки попелу, солі, цукру, суперфосфату.

Теми дослідів

 Дослід 1. Вивчення видового складу наземних молюсків своєї місцевості.

Дослід 2. Моніторинг – опитування місцевого населення про появу слизняка великого звичайного в даній місцевості – селі Скородистик та його околицях.

Дослід 3. Вивчення місць проживання слизняка великого звичайного.

Дослід 4 Вивчення розмірів та маси тіла слизняка великого звичайного.

 Дослід 5. Вивчення асортименту їжі (видів рослин) слизняка великого звичайного.

Дослід 6. Спостереження за реакцією слизняка великого звичайного на різні їдкі розчини та сухі речовини

Дослід 7. Спостереження за пересуванням молюска. Визначення швидкості його руху.

Дослід 8. Вивчення поведінки слизняка великого звичайного в стресових для нього ситуаціях – вплив тепла та сонячного світла на тварину.

Фото 1. Що робить наш слизняк? Який він?

Розділ І.

1.1.Різноманітність видів місцевих наземних молюсків та їх значення у природі.

Влітку на листі рослин часто зустрічаються різні молюски, які мають спірально закручену черепашку. Найбільший за розмірами слимак виноградний водиться від півдня до зони Києва, а отже є і в нашій місцевості. В лісах та обочинах доріг інколи масово поширюються слимаки лісові зі смугастою черепашкою.

У вологих місцях, на городах, які знаходяться близько до річки під листям рослин, огірками, гарбузами можна зустріти невеликих голих слимаків білувато – сірого кольору. Це польові слимаки, які приносять шкоду сільськогосподарським рослинам.

Фото 2 – 3 Черепашковий лісовий слимак

У лісах, парках біля жител людей водиться червонувато – коричневий слимак досить великих до 15см розмірів.

Фото 4. Слизняк великий звичайний

1.2. Біологічні особливості будови слизняка великого звичайного.

Слизняк великий звичайний – тварина сіро – коричнево – червонуватого кольору розміром від 2 до 15 сантиметрів. Тіло пружне не вкриту черепашкою. Будовою голови слизняки дуже схожі на інших молюсків. Здавалося б, що це виповзла із черепашки тваринка

Фото 5 Зібрані слизняки в банках готові до досліджень

Фото 6 Зовнішній вигляд слизняка великого звичайного

На голові у слимака знаходиться дві пари щупалець. На більших і вищих знаходяться очі, а пара менших і нижніх служить органом дотику і нюху. Органом пересування слимака є м’язиста нога. Вона однотонна світлого кольору. На нижній частині ноги (підошві) за допомогою скорочення м’язів виділяється клейка речовина. Вона дає змогу тварині повзати по вертикальних поверхнях та триматися на нижній частині листків. Слід від шляху руху молюска можна побачити після висихання слизу. Він стає сріблястого кольору. Так як тварини ведуть нічний спосіб життя, то їх пересування ми і зможемо побачити тільки по цій сріблястій стрічці.

 На нижній стороні голови розміщується рот тварини. Язичком із величезною кількістю дрібних зубчиків слизняк зіскрібає поверхню листків чи плодів і харчується ними.

Розмножуються слизняки, відкладаючи восени у потаємні куточки, драглисті яйця, схожі на ікру риб. Навесні із яєць вилуплюються молоденькі слизняки.

Слизняк великий звичайний пошкоджує коріння і молоде листя дерев, плоди огірків, помідорів, кабачків та капусти на грядках, а також у погребах при відсутності всякої вологи споживає картоплю, моркву, буряки та яблука.

На стінах будинків, доріжках у саду залишають сріблясті сліди, які довго не зникають, але їх можна легко стерти.

Системна належність слизняка великого звичайного

Царство Тварини

Підцарство Безхребетні

Тип Молюски або М’якуни Підтип Боконервові

Клас Черевоногі молюски

Підклас Легеневі черевоногі молюски

Рід Слизняки голі Limax

Вид Слизняк великий звичайний Limax maximum

Фото 6 Слимаки живуть в темних ямах водоколонок.

Фото 7 Підготовка до досліджень

РОЗДІЛ ІІ. Спостереження за живими молюсками – слизняком великим звичайним, вивчення його поведінки та способу життя

2.1.1. Дослід 1

Тема: Вивчення різноманітності видового складу прісноводних та наземних молюсків своєї місцевості.

Мета: Вивчити видовий склад молюсків своєї місцевості, як наземних так і водних.

Обладнання і матеріали: живі молюски та їх черепашки, акваріуми, посуд для тримання молюсків, таблиці для визначення видів молюсків.

План роботи

1. Зберіть молюски у природних умовах з кожної водойми окремо і помістіть їх у різні акваріуми.
2. Зберіть наземні види молюсків та помістіть їх у окремі банки.
3. Зберіть також черепашки померлих молюсків з кожної водойми і наземних молюсків окремо і помістіть їх у різні коробки.
4. Користуючись таблицями для визначення молюсків, визначте видовий склад тварин у кожній водоймі та на поверхні грунту окремо.
5. Складіть списки молюсків різних місць проживання.

Результати роботи

Таблиця поширення видового складу наземних молюсків різних місць проживання

Висновок:

1. Всього в нашій місцевості зустрічається 4 види наземних молюсків.
2. З наземних молюсків голими слизняками є 2 види – шляховий рудий та великий звичайний слизняки.
3. З наземних молюсків найчисленнішими є слизняк великий звичайний та равлик лісовий.

2.1.2. Дослід 2

Тема: Моніторинг – опитування односельців про перші появи слизняків у селі та дані спостережень за ними.

Мета: Дослідити, коли слимаки масово вперше появились на території села.

Обладнання: картки для опитування, фотографія слизняка.

Хід дослідження.

1. Опитування односельців проходило із залученням учнів школи, а тому охоплено було всі вулиці села. Діти опитували батьків та інших дорослих родичів.
2. Відповіді вони заносили в картку опитування.
3. До картки додавалася фотографія слизняка.

Зразок картки опитування

Висновок з опитування:

1. Перші слизняки з’явилися біля несанкціонованого сміттєзвалища на околиці села у 2011 році.
2. Наступним розселенням слизняків стали ями водо колонок та підвали і погреби односельчан( 2012 рік).
3. Дуже великі і у великій кількості слизняки стали проживати на території заводу продтоварів у відходах, що утворювалися при виготовленні гречаної крупи (так звана «шелуха») та у залишках з силосних ям у сільгосппідприємстві (2012 рік).
4. На городах появились на другий рік і в осінній період. Відшукували їжу і місця для зимівлі (2013 рік).
5. Масово розселились по всіх вулицях села у 2013 році.
6. Першими помічено було сріблясті доріжки, які залишалися на місцях їх руху, а вже потім відшукали і «автора» цих слідів.
7. Появлялись тварини у всіх вологих і темних місцях, де можна сховатися від сонця і тепла.
8. Знаходились непрохані гості і в кімнатах односельчан.
9. Помітної шкоди тварини у господарствах односельців не зробили.

• Неприємною біло їх сусідство у кімнатах, особливо на кухні.
• Знищувати тварин ніякими хімічними речовинами не пробували. Користувалися звичайним методом збирання та послідуюче виставляння посудину з тваринами на сонце чи згодовування курям.

Фото 7 Слизняк великий звичайний

Фото 8 Знайомство із твариною та її поведінкою

1.2.3 Дослідження 3.

Тема: Вивчення місць проживання слизняка великого звичайного.

Мета: Ознайомитись із місцями проживання та схованками від світла слизняка великого звичайного.

Обладнання: папір для записів, олівець.

Методика спостережень.

1. Складіть план перевірки можливих місць проживання слизняка та огляньте їх.
2. На місцевості при виявленні підозрілих на наявність досліджуваної тварини місць перевірте і їх.
3. Складіть таблицю наслідків дослідження.

Наслідки спостережень.

Висновок:

1. Тварини дуже поширені на території села біля місць діяльності людини, особливо у вологих місцях та біля них.
2. Тварини ведуть нічний спосіб життя і вдень ховаються під різні предмети чи куски їх.
3. У полі де грунт менш вологий тварин ми не виявили.
4. Можна припустити, що в село слизняків із лісу загнала літня спека і повна відсутність вологи навіть з роси. В селі умови проживання більш комфортніші, ніж в посушливе і жарке літо у лісі чи полі.

1.2.4 Дослідження 4.

Тема: Вивчення розмірів тіла та маси слизняків.

Мета: Ознайомитись із розмірами та масою тіла тварин.

Обладнання: живі відловлені тварини, терези з наважками, лінійка, папір в клітинку з поділками 0,5 см, пінцет.

Наслідки досліджень розміру тіла тварин

Наслідки досліджень маси тіла тварин

Висновок:

1. В угрупованні поширені як дорослі тварини так і молоді.
2. Розміри дорослих тварин більш різняться за довжиною тіла, ніж молоді тварини.
3. Можна припустити, що молодняк народився приблизно в один час цього року, а тому їх розміри майже однакові.
4. Маса тіла тварин пропорційно зв’язана з їх розмірами.
5. Найважчою була тварина масою 4,2г, а найлегшою – масою в 1г.

Фото 9 Визначення маси тіла слизняків

Фото 10 – 11 Визначення розмірів тіла слизняків

1.2. 5 Дослідження 5

Тема: Живлення слизняків

Мета: Виявити чим живляться слизняки в природі та чи споживають воду.

Обладнання: посудини з тваринами, листки буряків, капусти, салату, огірки, картопля, кусочки кабачка, крихти хліба.

Методика досліджень.

1. Тваринам з різних посудин пропонували різну їжу. Спостерігали за змінами в їжі.
2. Спостереження проводили вранці, так як тварини ведуть більш активно себе вночі.
3. В одну з посудин запропонували різну їжу на вибір тварини.

Наслідки спостережень.

1. Серед запропонованої різноманітної їжі тваринка вибрала огірок. Він був частково погрижений. Пробувала тварина на смак і листок капусти та щавлю.
2. Серед одного виду їжі найбільш була згрижена картоплина та огірок. Кабачок і листя капусти теж починали їсти.
3. Неушкодженими були листки буряка та помідорів.
4. Отже, можна зробити висновок, що найбільш слимакам до вподоби огірок, потім листя капусти.
5. За спостереженнями в природі картоплю слимаки їдять, якщо вона викопана із грунту чи знаходиться в сховищі.
6. За спостереженнями в природі слимаки вночі шукають не тільки їжу, але й воду. Багато сріблястих слідів помічено біля посудин з водою, колонок з водою, особливо там, де вода прокапує із крана.
7. Помічали односельці і сліди слимаків на кухні біля раковин із водою.

Фото 12 – 13 Слизняк зацікавився листком із щавлю та відмовився від листка буряка

Фото 14 Затишно слизняку у картоплині з погреба, тут є « … і стіл і дім…»

1.2.6 Дослідження 6

Тема:Вивчення деяких особливостей поведінки дорослих слизняків.

Мета : Ознайомитися із реакціями тварин на сіль, цукор, мінеральне добриво, деревний попіл, воду, оцет, розчин солі.

Обладнання: піддослідні тваринки, пінцет, чистий папір, розчин солі, оцет, вода, сухі речовини – сіль, цукор, суперфосфат мелений, деревний попіл.

Методика досліджень.

1. Піддослідну тваринку посадити на чистий листок паперу.
2. Злегка посипати на тіло тварини досліджуваною речовиною чи капнути піпеткою досліджуваний розчин.
3. Вести спостереження за поведінкою тварини.

Наслідки досліджень.

1. Тварини досить різко реагували на дотик речовинами на початку досліду.
2. Тварина швидко намагалася втекти – відповзти з поля дії речовини.
3. Тіло тварин втрачало рідину, так як на листку паперу залишався слід.
4. Через секунд 30 більшість тварин гинули.
5. Отже, можна зробити висновок про те, що боротися з слимаками на грядках можна використовуючи деревний попіл та мелений суперфосфат. Рослинам ці речовини не принесуть шкоди так як вони є добривами для них.
6. Ділянки, де живуть слимаки і немає інших тварин чи птахів по периметру можна посипати сіллю чи, навіть, цукром. Заповзаючи на розсипані речовини, тварини загинуть або не будуть повзти в тому напрямку. Так можна обсипати грядки з капустою чи огірками, поріг на вході в будинок, щоб туди слимаки не потрапили.

Фото 15 Обприскування слизняка розчином оцту. Від їдкої речовини він гине.

Фото 16 Слимаку не подобається перепона на шляху із деревного попелу

Фото 17 На перепону на шляху руху із цукру слизняк реагує більш – менш спокійно і не тікає.

Фото18 – 19 Сіль та суперфосфат слизняку зовсім не сподобались. Він загинув.

1.2.7 Дослідження 7.

Тема: Визначення швидкості руху слизняка

Мета: Визначити як швидко пересувається досліджувана тварина – слизняк по поверхні листка паперу.

Обладнання: слизняк, лист паперу, годинник чи секундомір, лінійка, олівець.

Методика дослідження

1. Швидкість руху слимака можна визначати дивлячись через скло банки, в якій тварина знаходиться або помістивши її на лист паперу. Дослідження у банці будуть більш точними, так як тварина при поміщенні її на лист паперу переживає невеликий стрес. У банці віддаль переміщення визначають від дна посудини і до відмітки на склі стінок банки.
2. Приготуйте лист паперу і нанесіть олівцем точку початку руху слимака.
3. Візьміть пінцетом тварину із посудини і акуратно посадіть на початок руху – намічену точку відліку.
4. Почекайте, поки тварина почне рух і включіть відмір часу (секундомір, годинник).
5. Відмітьте точку переміщення тварини за кожні 30 секунд.
6. Виміряйте віддалі, на які слимак переміщався за кожні 30 секунд та загальну його віддаль пройдену за 5 хвилин.
7. Визначте середню швидкість руху слимака в спокійних умовах.
8. Другий дослід проводьте в напівтемряві.
9. Візьміть іншу тварину і помістіть на точку відліку шляху.

• Освітіть тварину так, щоб вона мала змогу тікати від світла в темнішу частину листа паперу.
• Визначте час і віддаль, на яку слимак переміститься за визначений час.
• Визначте швидкість руху тварини в екстремальній ситуації – раптовому яскравому освітленні.
• Порівняйте швидкість руху тварини в спокійній ситуації та в екстремальних умовах.

Наслідки дослідження

1. Дослідження проводили обома способами. Тварина в банці рухалася по її стінках від дна до верху банки, хотіла вилізти з неї.
2. За 3 хвилини спостережень у банці тварина проповзла 8, 4 см. Середня її швидкість становила 2,8 см за хвилину або 188 см за годину. (№3 на діаграмі)
3. За 3 хвилини часу в стані спокою на папері слимак проповз 7, 2 см. Середня швидкість руху тварини становить 2,4 см за хвилину або 144см за годину. (№1 на діаграмі)
4. У екстремальній ситуації на папері слимак на старті завмер на кілька секунд, а потім за 3 секунди проповз аж 8,3 см. Середня швидкість руху становила майже 2, 8 см за хвилину або 168 см за годину. (№2 на діаграмі)
5. У екстремальній ситуації швидкість слимака зросла на 24 см за хвилину або приблизно на 20%.
6. Швидкість руху тварини по склу була більша, ніж по паперу на 44см за хвилину або на 30%.

Фото 20 – 21 Спостереження за рухом тварини та визначення швидкості її руху.

Фото 22 А наш слизняк уміє не тільки повільно рухатися , а навіть – «бігати».

1.2.8. Дослідження 8

Тема:Вивчення деяких особливостей поведінки дорослих слизняків – їх реакція на тепло і світло.

Мета : Ознайомитися із поведінкою тварин у стресових ситуаціях при дії на тварин світла та тепла.

Обладнання: піддослідні тварини, ліхтарик, ковпачок – хатинка із темного паперу, чистий папір, пінцет, нагріта попередньо банка.

Методика досліджень.

1. Приготуйте чистий лист паперу та поставте темну хатинку.
2. На папір пінцетом посадіть слимака і освітіть яскравим світлом ліхтарика.
3. Спостерігайте за рухами тварини.
4. На папір пінцетом посадіть слимака і поставте близько біля нього джерело тепла.
5. Спостерігайте за поведінкою тварини.

Наслідки досліджень.

1. При появі яскравого світла тварина завмирає, а потім починає вертіти тілом, намагаючись уникнути освітлення.
2. При постійній дії світла через з хвилини слизняк починає відповзати в більш темне місце, в темну хатинку.
3. При спостереження у природі слизняки ховалися вдень в темні місцини – під якусь дошку, кусок металу чи товсту гілку як від світла, так і від його тепла.
4. Цим можна скористатися при знищенні слизняків на грядках. Розкласти між рослинами куски дощок, а вранці пройти і зібрати тварин, які поховалися під них від світла.
5. Отже, тварина не любить яскравого світла та високих температур, а тому веде нічний спосіб життя.

Фото 23 Від тепла тіло тварини втрачає воду і вона гине.

Фото 24 – 25 Світло ліхтарика дуже не подобається слимаку.

ВИСНОВОК

1. У місцевих водоймах проживає 13 видів молюсків. Наземних молюсків зустрічається всього 4 види. З наземних молюсків голими слизняками є 2 види – слизняк великий звичайний та лшляховий рудий слизняки.
2. Перші слизняки з’явилися біля несанкціонованого сміттєзвалища на околиці села у 2011 році. Наступним розселенням слизняків стали ями водо колонок та підвали і погреби односельчан( 2012 рік).
3. Дуже великі і у великій кількості слизняки стали проживати на території заводу продтоварів у відходах, що утворювалися при виготовленні гречаної крупи (так звана «шелуха») та у залишках з силосних ям у сільгосппідприємстві (2012 рік).
4. На городах появились на другий рік і в осінній період. Відшукували їжу і місця для зимівлі (2013 рік). Масово розселились по всіх вулицях села у 2013 році.
5. Тварини ведуть нічний спосіб життя і вдень ховаються під різні предмети чи залишки або їх уламки. У лісі, полі де грунт менш вологий тварин ми не виявили.
6. Можна припустити, що в село слизняків із лісу загнала літня спека і повна відсутність вологи навіть з роси. В селі умови проживання більш комфортніші, ніж у посушливе і жарке літо у лісі.
7. Серед запропонованої різноманітної їжі тваринка вибрала огірок. Він був частково погрижений. Пробувала тварина на смак і листок капусти та щавлю. Неушкодженими були листки буряка та помідорів.
8. За спостереженнями в природі слимаки вночі шукають не тільки їжу, але й воду. Багато сріблястих слідів помічено біля посудин з водою, колонок з водою, особливо там, де вода прокапує із крана.
9. Тварини досить різко реагували на дотик їдкими речовинами на початку досліду. Вона швидко намагалася втекти – відповзти з поля дії речовини. Через секунд 30 більшість тварин гинули.

Рекомендації, щодо поведінки із слизняками

1. Слизняки за способом життя майже мирні тварини. Знищувати їх в природі на даний час немає потреби. Неприємності чи незручності вони приносять, коли під’їдають коріння молодих дерев та рослин, заповзають у жилі приміщення чи погреби людей, інколи псують огірки та капусту на грядках або дуже розмножуються
2. Боротися з слизняками на грядках можна використовуючи деревний попіл та мелений суперфосфат. Рослинам ці речовини не принесуть шкоди так як вони є добривами для них, а слимаки не перетнуть смугу речовини посипану по периметру ділянки, бо бояться пекучих речовин і від них гинуть.
3. Ділянки, де живуть слизняки і немає інших тварин чи птахів по периметру можна посипати сіллю чи, навіть, цукром. Заповзаючи на розсипані речовини, тварини загинуть або не будуть повзти в тому напрямку. Так можна обсипати не тільки грядки з капустою чи огірками, а також поріг на вході в будинок, щоб туди слимаки не потрапили.
4. Жилі кімнати і кухні можна захистити від «непроханих гостей», які не тільки через двері потрапляють «у гості», а й через вікна, бо вміють лазити по вертикальних поверхнях звичайними сітками від комарів чи спеціальними москітними сітками, вставленими у вікно чи кватирку.
5. На підприємствах, де їх у смітті поселяється дуже багато, можна боротися звичайним способом прибирання та вивезення сміття.
6. На сміттєзвалищах, де цих тварин буває дуже масова кількість потрібно користуватися їдкими речовинами для регулювання їх кількості. Невідомо, які сюрпризи можуть піднести тварини, які теж пристосовуються до змінних умов життя і самі змінюються. Це може стосуватися не тільки зовнішнього вигляду, а й звичної поведінки.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Л.А.Луцкая, А.И.Никишов. Самостоятельные работы учащихся по зоологи.-М.: Просвещение,- 1987 .- с. 28 – 36.
2. С.Л.Самарський. Лабораторні заняття учнів з зоології безхребетних.-К.: Рад. школа. 1967. –с.69-82
3. О.Б.Кістяківський, І.І.Мазепа. Польовий практикум з зоології. – К.: Рад. школа. 1967. – с. 60 – 64
4. А.А.Яхонтов. Зоология для учителя. –М.: Просвещение.1982. – с.126 – 142.
5. С.Г.Середенко. Зоологія робочий зошит 7.-К.: «А.С.К.».1997. –с.31 -32.