Роботу виконав:
Галкін Юрій Миколайович
учень 7 класу
Агайманської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Іванівського району
Херсонської області
Керівник роботи:
Соколенко Світлана Вікторівна,
учителька географії та біології
Агайманської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Іванівського району
Херсонської області,
лауреатка IV Всеукраїнського Інтернет-конкурсу
„УЧИТЕЛЬ РОКУ–2019” за версією
науково-популярного природничого журналу
„КОЛОСОК” у номінації „Географія”
ВСТУП
Антуан де Сент Екзепюрі написав: «Ми всі пасажири одного корабля на ім’я Земля». У кожної людини є мала Батьківщина, де він народився, росте і де відбувається його самовизначення. Багато людей пов’язують своє життя зі своєю малою Батьківщиною. Кожному з нас не повинна бути байдужа доля міста, села, селища, в якому він живе. В середньому кожна людина в світі за день утворює близько 1 кг побутових відходів, однак у рік це становить сотні мільйонів тонн, причому в США, наприклад, ця кількість збільшується на 10 % кожні 10 років. Для прибирання такої кількості сміття потрібно 63 тисячі сміттєвозів. В Україні в 1991 році утворювалося значно менше відходів на душу населення, ніж в Америці, однак у зв’язку з експансією західного способу життя, що включає в себе безкоштовні одноразові пакети, одноразовий посуд, одноразові алюмінієві банки з-під пива та інших прохолодних напоїв, ми їх швидко наздоганяємо. І якщо у деяких країнах існує система роздільного збору та переробки окремих компонентів сміття, то у нас поки всі одноразові упаковки та інші “блага” цивілізації поповнюють стихійні звалища.
У процесі розвитку людської цивілізації абсолютна кількість твердих побутових відходів неухильно зростає. Це пов’язано із зростанням несанкціонованих стихійних сміттєзвалищ, ця проблема не оминула і моє рідне село Агаймани, яке знаходиться на південному сході Херсонської області. Хоча село розташоване далеко від великих міст, але проблема утилізації твердих та біологічних відходів останнім часом починає набирати великого розмаху. Тому тема для дослідницької роботи була обрана невипадково, вона актуальна як для великих міст, так і для маленьких сіл. Ми вирішили дослідити проблему утилізації сміття в селі Агаймани.
Актуальність теми дослідницької роботи полягає в тому, що, взаємодіючи з природою, людина чинить негативний вплив на неї. Внаслідок цього з кожним днем число екологічних проблем збільшується.
Мета роботи: Залучити громадськість до екологічно неблагополучних об’єктів села Агаймани. Якщо припустити, що люди навчаться використовувати побутові відходи вдруге, то кількість сміття на наших вулицях скоротиться.
Виходячи з мети дослідницької роботи , ми поставили наступні завдання:
1) Вивчити літературу з проблеми побутових відходів;
2) Дослідити та описати сміття, накопичене в сміттєвому кошику однієї родини;
3) Провести розрахунки кількості сміття на сім’ю, на одну людину за тиждень, за місяць, за рік;
4) Запропонувати варіанти зменшення побутових відходів: розробити буклет для жителів, що закликає використовувати правила утилізації в побуті.
Методи дослідження:
- аналіз стану забруднення навколишнього середовища ТПВ; пояснення методів утилізації ТПВ;
- експериментальне порівняння методів утилізації та проведення вимірювань викладених в методиці дослідження ТПВ.
Практичне значення: за результатами роботи можна встановити недоліки та переваги різних способів утилізації ТПВ які можуть бути використанні як рекомендації для фахівців, так і як пізнавальний матеріал для широкого загалу користувачів.
Об’єкт дослідження: Об’єктом дослідження є територія с. Агаймани та його побутові відходи
Предмет дослідження: побутові відходи, можливість їх вторинного використання та переробки.
Соціальна значущість: Особистим прикладом показати, як поліпшити чистоту нашого села, взаємодіючи з органами місцевого самоврядування та мешканцями села. Звернути увагу учнів і їх батьків на повагу чужої праці. Практичне впровадження дослідницької роботи сприятиме підвищенню культури поведінки в громадських місцях, формування у населення правильного екологічної поведінки і недопущення несанкціонованих звалищ в селі.
ПРОБЛЕМА УТИЛІЗАЦІЇ СМІТТЯ В УКРАЇНІ
До найбільш гострих проблем міст і інших населених пунктів відноситься проблема видалення і переробки твердих побутових і промислових відходів, що в значній мірі визначає санітарно-епідеміологічне благополуччя населених місць. Повсюдно росте розуміння того , що людство руйнує навколишнє середовище і підриває майбутнє нового покоління.
Проблема утилізації відходів є для України актуальною, оскільки країна виступає європейським лідером за кількістю відходів на душу населення. Водночас ситуація з їх утилізацією залишається на колишньому рівні. У зв’язку з тим, що склад вітчизняних відходів усе більше наближається до західного (одноразовий посуд, алюмінієві банки для напоїв, пластикова упаковка), кількість їх має сталу тенденцію до щорічного збільшення.
Метою нашого дослідження є вивчення сучасного стану утилізації твердих відходів, можливості застосування інноваційних підходів щодо комплексного вирішення проблем, пов’язаних із відходами, та виявлення бар’єрів, які гальмують ефективність цього процесу, що дозволить здійснювати дієві заходи щодо їх усунення.
Населення і промисловість в усьому світі викидають величезну кількість сміття. Очевидне рішення цієї проблеми – викидати менше сміття. Що особливо займають великий обсяг поліетиленових матеріалів, що майже не піддаються розкладанню. Велика кількість пакувального матеріалу після разового використання перетворюється у відходи, у сміття. На смітники щорічно приходиться вивозити мільйони тонн сміття, і в деяких районах світу вже немає для цього місця. Позбутися від твердого сміття можна трьома способами: закопувати, спалювати чи утилізувати. Сучасні способи спалювання побутових відходів найбільш екологічні. Проте при спалюванні зменшується обсяг, але не маса сміття, а концентрація токсичних речовин підвищується, так що зола може виявитися занадто отруйною для безпечного поховання на смітниках.
Щорічно виробляються тонни сміття, яке можна багаторазово використовувати як коштовний ресурс. Переробка відходів з використанням сучасних екологічно чистих технологій, зокрема утилізації сміття – дуже ефективний спосіб рішення проблеми, але для цього необхідно змінити звичне поводження людей, оскільки господарське сміття необхідно сортувати, збираючи окремо харчові відходи, метал, папір і скло ( так, як проблема відходів має високу гостроту через низьку швидкість їхнього розкладання. Папір руйнується через 2-10 років, консервовані банки майже за 100 років, поліетиленові матеріали – за 200 років, пластмаса – за 500 років, а скло для повного розкладу вимагає 1000 років). Головними складовими відходів є важкі метали і стійкі хімічні сполуки. Крім того, тепер стало важче виявляти і контролювати головні джерела забруднення.
Типовий склад побутових відходів такий: папір та картон – 41%, сміття – 17,9%, гума, шкіра та деревина – 8,1%, харчові відходи – 7,5%, метали – 8,7%, скло – 8,2% та ін. – 1,6%. Тривалий час не вирішуються питання утилізації і вторинного використання полімерних відходів, що не розкладаються в ґрунті. Дрібні полімерні відходи знижують здатність ґрунту щодо його самоочищення їхнє згоряння призводить до викиду в атмосферу токсичних продуктів.
Іншою проблемою є існуючий неорганізований скид рідких побутових відходів у систему каналізації, що значно погіршує її роботу і якість очищення стічних вод на станціях біологічного очищення, що у свою чергу не може не відобразитися на якості морської води.
Звільнення від відходів ведеться в трьох напрямках: 1) складування або захоронення таким чином, щоб вони не впливали негативно на навколишнє середовище; 2) знищення відходів шляхом їхнього спалювання; 3) очистка від шкідливих речовин, що становить найбільш складний процес, який здійснюється такими способами: а) механічна очистка методом відстою в спеціальних відстійниках рідких стоків, фільтрування; б) хімічна очистка, при якій шкідливі компоненти відходів перетворюються в осадок; в) фізико-хімічна очистка, головним чином, методом електролізу; г) біологічна очистка за допомогою бактерій або інших живих організмів, здатних розкладати шкідливі речовини в процесі життєдіяльності.
По тому, як людство ставиться до сміття, можна судити наскільки суспільство цивілізоване. Чим вище щабель розвитку, тим гостріше постає проблема утилізації все різноманітніших відходів. Водночас суворішають і вимоги до тих, хто дозволяє собі смітити у громадських місцях. У нас же застаріла “сміттєва” проблема, особливо проблема утилізації відходів промисловості, ніяк не зрушить з мертвої точки. Підприємства не зацікавлені за свої кошти створювати спеціалізовані цехи й ділянки по переробці й утилізації промислових відходів. Неутилізоване сміття завдає шкоди екології, сміттєзвалища, де гниють сотні тонн непотребу, отруюють повітря, грунт, підземні води й перетворюються у серйозну небезпеку для людини і довкілля. Тому, з метою запобігання подальшому хижацькому забрудненню навколишнього середовища, цю проблему можна вирішити такими шляхами:
- впровадити в Україні обов’язкову систему роздільного збору, сортування й сепарації сміття і систему вторинної переробки твердих побутових відходів:
- ініціювати розробку пакету законодавчих документів щодо безпечного вирішення проблеми сміття в Україні;
- посилити боротьбу зі стихійними звалищами та наслідками їх існування;
- організувати проведення науково-дослідницьких робіт зі створення екологічно чистих технологій переробки та знешкодження промислового й побутового сміття;
- розпочати загальноукраїнську інформаційно-освітню кампанію для роз’яснення необхідності належного збору сміття для його подальшої утилізації
СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ.
Побутові відходи, що утворюються в побутових умовах, зазвичай тверді, що складаються з твердих речовин (пластмаса, папір, скло, шкіра та ін) і харчових покидьків. Але вони можуть бути і рідкими, представленими стічними водами побутового призначення .
Одна з серйозних екологічних проблем – тверді побутові відходи (ТПВ). У кожному помешканні утворюється величезна кількість непотрібних матеріалів та виробів, починаючи від старих газет, порожніх консервних банок, пляшок, харчових відходів, обгорткового паперу і закінчуючи зношеним одягом, розбитою посудом і вийшла з ладу побутової технікою. За даними на 1994 рік, на кожного з 6 млрд. жителів нашої планети припадає в середньому близько 1 т сміття в рік. Його кількість щорічно зростає приблизно на 120 млн. т. В містах і великих селищах щороку утворюється 140 млн. куб. м ТПВ, тобто майже по кубометру на кожного жителя .
Основну масу ТПВ складають харчові відходи, папір, що видно з наведених даних( додаток 1)
Для різних міст склад ТПВ змінюється в широких межах. Крім того, у кожному місті склад ТПВ залежить навіть від днів тижня і сезону року. Наприклад, вміст харчових відходів навесні становить 20 – 25 %, а восени 40 – 50 % , що пов’язано з великим споживанням овочів і фруктів. Намітилася тенденція до збільшення вмісту паперу, полімерних матеріалів .
Причини збільшення кількості сміття:
- Збільшення виробництва товарів масового споживання одноразового використання;
- Збільшення кількості упаковки;
- Підвищення рівня життя, дозволяє придатні до використання речі замінювати новими.
Одним із проблемних питань будь-якого населеного пункту є проблема збирання, накопичення, переробки, утилізації видалення, знешкодження та захоронення ТПВ. Відходи споживання населенням області, продукції в тарі(упаковці), в основному,не вилучається і не переробляються,і потрапляють на полігони та сміттєзвалища,що створює додаткові навантаження на ці обєкти та зменшує економічний потенціал території.
Розвиток нової моделі поводження з побутовими відходами передбачає застосування ринкових підходів та запровадження сучасних методів і технологій поводження з побутовими відходами на основі впровадження системи роздільного збирання побутових відходів, їх сортування, спалювання та захоронення.
В цілому по країні промисловим методом (на сміттєспалювальних заводах) переробляється до 5% ТПВ, решта йде у поховання. Причому понад 70% відходів вивозиться на несанкціоновані звалища, які займають близько 250 тис. га. землі. Сміття, незважаючи на заборони, звалюють в абсолютно не призначених для цього місцях
Особливість сучасних відходів – складність їх біохімічного розпаду. Кількість і різноманітність відходів стали так великі, що проблема їх зберігання та утилізації з кожним роком стає все актуальнішою для будь-якої країни світу.
УТИЛІЗАЦІЯ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ
Побутові відходи представлені різними видами органічних і неорганічних сполук, природного або штучного походження. В залежності від виду побутових відходів розрізняються і способи їх утилізації та переробки. Найбільш поширеними способами переробки побутових відходів на сьогоднішній день, є такі способи. Найпоширенішим на сьогоднішній день і один з найстаріших – це спосіб, при якому проводиться збір і захоронення твердих побутових відходів на спеціально призначених для цього полігонах.
На жаль, сьогодні в Україні дуже часто побутові відходи утилізуються на полігонах без попередньої підготовки місцевості. Самі побутові відходи практично не сортуються, так і вибір місця для майбутніх полігонів, найчастіше виробляється практично стихійно. До того ж ще одним негативним фактором є збільшення кількості стихійних смітників, а так само не санкціонованих поховань, небезпечних твердих побутових відходів. Важливо, щоб всі ці проблеми вирішувалися на державному рівні.
Таким способом утилізується до 50-55% усіх побутових відходів по всьому світу, даний показник різниться в різних країнах.
Наступним способом, трохи поступається першим способом за поширеністю, але значно перевершує його по економічним та екологічним позитивним характеристикам, є повторне використання твердих побутових відходів, тобто вторинна переробка матеріалу з метою отримання сировини. Сьогодні вторинної переробки може піддаватися досить велика група побутових відходів. Основними її представниками є макулатура, і картонно-паперові побутові відходи. Після декількох видів сортування, додаткового подрібнення відбувається спеціальний технологічний процес, спрямований на отримання нормальної паперу та картону з побутових відходів. Застосування цього виробництва дозволяє значно зменшити кількість вырубаемых для целюлозної промисловості дерев. Все це благотворн6о діє на навколишнє середовище, а так само здешевлює вартість кінцевої продукції. Іншим видом побутових відходів, є алюмінієві банки. Завдяки тому, що їх збирають у спеціальних контейнерах, а потім спресовують, полегшується їх подальша переробка, що зменшує кількість видобутої алюмінієвої руди, і зменшує вартість кінцевого продукту, тобто інших алюмінієвих банок. У зв’язку зі значним збільшенням кількості різних пластикових відходів, постало питання про необхідність використання даного виду сировини в промисловості.
Такий підхід значно знижує витрати на електроенергію при виробництві виробів з пластику. Так само одним з видів побутових відходів, що піддаються вторинній переробці, є різні скляні побутові відходи. Їх можна застосовувати, як повторно склодувній промисловості, у подрібненому вигляді, або в інших галузях промисловості, у подрібненому вигляді, або в інших галузях промисловості, даючи їм друге життя, а так само зберігаючи екологію та фінансові кошти.
Далі йде досить поширений в країнах метод утилізації побутових відходів, шляхом їх спалювання в спеціальних високотемпературних печах. Згідно опублікованої статистики лише в Європі в 1995 році таким чином було утилізовано сімнадцять відсотків усіх відходів. Позитивна сторона такого утилізації в тому, що обсяг відходів, зменшується на дев’яносто відсотків, а вага на шістдесят – сімдесят. Крім того, при спалюванні відходів виділяється теплова енергія, яку можна використовувати для вироблення електроенергії або обігріву приміщень. Однак слід визнати, що в процесі горіння можуть утворюватися токсини і важкі метали, бо прагнучи убезпечити навколишнє середовище і не допустити викиду токсинів і важких металів в атмосферу необхідно печі обладнати складними і дорогими фільтрами. У процесі використання вони також приходять в непридатність і відправляються на смітник. Тому при утилізації відходів шляхом спалювання необхідно велику увагу приділяти зниженню кількості кислотних газів, оксиду азоту, двоокису сірки і звичайно ж викиду важких металів. Всі ці речовини є найбільш небезпечними. Вони виділяються в процесі горіння і можуть потрапити навіть на продукти харчування, так як у вигляді дрібних частинок сажі потрапляють на рослини, якими живляться тварини. А якщо людський організм засвоїть разом з їжею отримані ці елементи, вони можуть викликати самі непередбачувані наслідки : захворювання на рак, розлад гормональної системи організму.
Останній метод що набирає все більшу популярність в розвинених країнах-метод біологічної переробки. Великим мінусом, що обмежує його широке впровадження є той факт, що даним методом можуть перероблятися лише органічні сполуки, та й то не всіх хімічних груп. Ведеться постійний пошук мікроорганізмів, здатних розкладати все нові класи органічних сполук .
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА.
Нами проведена оцінка кількості і складу сміття, що викидається сім’єю за тиждень, місяць, рік. Сортували сміття, а потім ретельно зважували. Для зручності роботи були взяті сімї працівників школи : Соколенко С.В., Дяконенко І.Д., Негуляєвої Н.В., Галкіної Л.В., Володіна Л.С. та Єльцової Р.М. . Результати досліджень наведені в таблицях№ 1, 2, 3,4,5,6 (Додаток № 2).
З наведених даних видно, що основну масу ТПВ складають харчові відходи, скло, папір, а також біологічні відходи тваринного походження.
Виходячи з цих даних, можна розрахувати кількість сміття на одну людину: на тиждень – 5595/4 = 1399 гр., за місяць – 5595 гр., за рік – 67140 гр.Кількість населення нашого села складає 1300 чоловік (від 18- 95).Таким чином простим математичним обчисленням може сказати що за один день все населення нашого села викидає сміття різного типу масою 1818700 гр, за місяць – 7274800 гр, за рік -349190400 гр, але це не рахуючи відходи твариництва.Тому у нас в селі часто можно побачити таку картину (Додаток № 3,4).
В нашому селі взагалі відсутні служби збору сміття.Тому переважають стихійні смітники. Спеціального місця для захоронення сміття в нашому селі немає. Вcе це сміття вивозиться в кращому випадку до сміттєзвалищ, в гіршому в найближчу лісосмугу або на територію пустуючого сусіднього будинку.Якщо це сміття піддавати сортуванню і папір, скло здавати на вторинну переробку, то кількість сміття зменшиться. А якщо збирати харчові відходи і компостувати їх, надалі використовувати як добриво, то кількість сміття можна знизити майже на половину.
Спостерігаючи за родинами , я дізнався багато цікавого про використання сміття в корисних цілях .Наприклад родина Соколенко з біолгічних відходів (коровяка) з додавання паперу,пластику виробляє в домашніх умовах пелєти ,які використовує як паливо в зимку.Учні школи використовують пластикові пляшки для виготовлення годівничок для птахів та декоративних предметів. (Додаток 5,6). Випускники школи створили дитячу галявину зі старих автомобільних шин.
СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ
Ми провели соціологічні дослідження серед мешканців нашого села та анкетування учнів 6 – 11 класів.
Прийняли участь 44 учні.
- Які види сміття ви зустріли прямуючи до школи?
– 44 учні відповіли – побутове сміття.
- Хто (чи що) стало причиною появи сміття?
– а) мешканці села – 38
– б) важко відповісти – 6
- Як можна припинити чи зменшити засмічення території?
– а) частіше прибирати – 21;
– б) поставити додаткові ємкості для сміття – 17
– в) викидати сміття в відповідному місці – 5
- Чи погодишся ти вийти на прибирання території масиву від сміття?
– а) так – 40;
– б) ні – 4
Учні школи запропонували анкети своїм батькам, родичам, працівникам школи, відвідали організації села: магазини, , лікарню, пошту, сільську раду, пункт швидкої допомоги, дитячий сад. Всього було опитано 140 осіб. Вік опитуваних від 18 до 70 років.
Жителям села були запропоновані наступні питання:
- Чи турбує Вас проблема сміття в нашому селі?
- У чому саме полягає ця проблема?
- Що, по – Вашу думку, необхідно зробити для вирішення проблеми сміття?
- Чи готові Ви взяти участь в суботнику?
- Що ще Ви могли б і хотіли б зробити для вирішення проблеми?
Результати соцопитування:
Питання 1. Чи турбує Вас проблема сміття в нашому селі? В цілому, по селу Агаймани, 80% жителів стурбовані ситуацією, що склалася і вважають, що на даний момент проблема стоїть досить гостро.
Питання 2. У чому саме полягає ця проблема? На думку більшості опитаних (60%) проблема полягає в тому, що в селі мало налагоджений збір сміття, занадто мало урн (12%), низький культурний рівень жителів (28%). Це призводить до засміченості села і околиць, виникнення несанкціонованих звалищ.
Наступне завдання полягало в тому, щоб з’ясувати, як жителі села бачать шляхи вирішення проблеми сміття і свою можливу участь у її вирішенні. Питання 3. Що, на Вашу думку, необхідно зробити для вирішення проблеми сміття?
Значна частина населення села (29% відповідей) впевнена, що в першу чергу необхідно збільшити кількість урн. Багато в якості можливих шляхів вирішення проблеми називали збільшення штрафів (11%), суботники (28%), виховання підростаючого покоління (24%)
Питання 4. Чи готові Ви взяти участь в суботнику по прибиранню сміття або облаштування місць збору відходів?
Більшість жителів селища (74%) готові приймати участь в суботниках і вважають, що тільки самі зможуть вирішити проблему. Відсоток бажаючих вийти на суботники досить великий. Однак, на їхню думку, необхідна правильна організація суботників. Також можна розробити способи заохочення для тих, хто бере участь в суботниках.
Питання 5. Що ще Ви особисто могли б і хотіли б зробити для вирішення проблеми сміття?
Жителі бачать вирішення проблеми сміття власними силами: – у вихованні в підростаючого покоління культури, акуратності, поваги до чужої праці; – в організації, проведенні та участі в суботниках; – в зміні власної поведінки ( «не смітити, стежити в першу чергу за собою»).
На думку значної частини населення села, для вирішення проблеми сміття необхідні зусилля як самих жителів, так і органів влади. Важливе значення, на думку опитаних, має виховання і просвіта, як підростаючого покоління, так і дорослого населення.
Велике число людей, які бажають особистою працею брати участь у вирішенні проблеми сміття. Потрібна продумана організація суботників, трудових акцій, розробка способів заохочення їх учасників, проведення конкурсів з благоустрою та озеленення прибудинкових територій. Результати анкетування ми представили у вигляді діаграм. (додаток 7,8.)
Висновок:
Раніше проблема сміття вважалася міською, сьогодні ця проблема також стала сільською. Сміття є скрізь: в лісосмузі, на узбіччі автомобільних доріг. Скупчення недопалків, сміття і нечистот сприяє розмноженню мух і гризунів – переносників хвороб. Ось чому очищення населених місць так важливо в епідеміологічному відношенні. Багато клопоту завдає сміття односельчанам, які тримають домашніх тварин на випасі. Корови і телята іноді жують і ковтають целофанові пакети, папір. Це призводить до хвороби, а іноді і до загибелі тварини.
Санітарний стан села свідчить про низький культурний рівень самого населення, яке і створює ці стихійні сміттєзвалища. Потрібні термінові заходи з передачі населенню екологічних знань.
МЕТОДИКА ОЦІНКИ СТУПЕННЯ ЗАБРУДНЕННЯ ТЕРИТОРІЇ.
Для більш ефективної роботи по прибиранню території села, необхідно оцінити ступінь забруднення вулиць.
Ми вивчили методику оцінки ступеня забруднення території.
На певних ділянках зазначеної території проводився підрахунок кількості одиниць забруднення, причому окремо фіксувався відходи які швидко розкладаються сміття (папір, харчові відходи), повільно розкладаються і відходи які зовсім нерозкладаються (пластик, целофанові пакети, металобрухт). Кількість одиниць забруднення дозволило виявити екологічно чисті і найбільш забруднені ділянки.
Ступінь забрудненості території визначалася за кількістю одиниць забруднення. (додаток № 9)
Залежно від ступеня забруднення території та кількості сміття яка зовсм нерозкладається була дана характеристика обстежуваних територій.
Ступінь забруднення вулиць
Для оцінки забруднення вулиць нашого села, ми взяли, перш за все, ті вулиці, на яких проживають наші учні. Ступінь забруднення вулиць визначали:
вул. Молодіжна –Новіков Є
вул. Південна- Марченко Г,
вул. 1 Травня – Соколенко Л..,
вул. Миру – Дяконенко Д.
вул. Богдана Хмельницького – Галкін Ю.
узбіччя центральної дороги –Галкін Ю.
Оцінюючи ступінь забрудненості вулиць села Агаймани , ми отримали наступні дані(Додаток №10)
На території села виявлено 5 несанкціонованих звалищ.(додаток 11,12) Жителі влаштовують звалища вневеликі ярах, балках, які розташовуються між вулиць, а також на територіях нежитлових будинків, на околиці вулиць. На вулицях Південна, Молодіжна багато жителів мають свій транспорт і вивозять сміття на звалища.(Додаток «№ 13)
Вулиці, на яких є нежитлові будинки – вул. Миру , Богдана Хмельницького, 1 Травня, є більш забрудненими. Нежитлові будівлі заростають бур’янами, де зручно ховати сміття. Особливо хочеться відзначити вул.Садового, тому що на околиці цієї вулиці знаходиться цвинтар, поруч з яким утворилася велика звалище.(Додаток № 14) Так само багато сміття біля магазинів. Серед сміття переважають: пластмасові та скляні пляшки, пакети, бляшані банки.
Отримані дані дозволяють нам зробити висновок, що територію села слід віднести до середнього ступеня забрудненості.
ВИСНОВКИ:
Проблема смітників стоїть перед людством, мабуть, з того самого часу, як воно з’явилося на землі, і чимдалі, тим вона стає серйознішою.
На сьгодні в Україні проблема смітників – одна з найважливіших і найактуальніших серед проблем забруднення навколишнього середовища.Ця проблема настільки нагальна не тільки в Україні,а й у всьому світі, що навіть з’явився такий вислів ”відходи беруть нас за горло”.
Природі потрібні будуть роки, навіть сотні років, щоб переробити цю величезну кількість сміття та твердих побутових відходів, яку ми їй «даруємо» щодня. Але відходи з кожним роком все накопичуються і накопичуються, що робить цей процес ще складнішим і набагато довшим.
Виходячи з поставлених завдань, ми зробили висновки:
1) Була вивчена література з проблеми побутових відходів;
2) Досліджено сміття, накопичений в сміттєвому кошику однією сім’єю;
3) Проведені розрахунки кількості сміття на сім’ю, на одну людину за тиждень, за місяць, за рік; проведено анкетування учнів та жителів масиву.
4) Досліджено різні способи утилізації сміття.
5) Розроблено екологічну памятку для жителів села та учнів школи.(додаток №15)
6.Проведено соціологічні опитування.
7.
Але тільки говорити, про дану проблему мало, від цього не стає навколо чистіше. Цю проблему потрібно вирішувати практичними діями.Наша робота покликана допомогти оточуючим зробити правильний вибір, висвітлити проблему сільських звалищ і постаратися знайти шляхи вирішення цієї складної і, безумовно, важливого завдання.Тому всією громадою вийшли на прибирання сміття з наших сільських вулиць (Додаток №16)
Дана проблема цікавить і нашу місцеву владу , вона неодноразово обговорювалася на сесії Агайманської сільської ради. Голова сільської ради Сушко В.М.. попросив школярів допомогти в зборі інформації про місця забруднення сміттям території села.
Адміністрація села і школа приділяють особливу увагу благоустрою, підтримання чистоти і порядку на вулицях села. Проводиться прибирання території організаціями та установами розташованими в селі. Але, на жаль, не всі організації і жителі села мають свій транспорт для відправки сміття на звалище.
Ми вийшли з пропозицією провести суботник по прибиранню території в певні терміни, щоб організувати своєчасне відправлення всього зібраного сміття . (Додаток № 17)
Проблему сміття потрібно вирішувати зараз і починати з себе, зі своєї сім’ї і будинку, квартири, двору. Нехай з малих, але конкретних справ.
«Чисто там, де не смітять, чисто там, де прибирають, чисто там, де поважають працю інших, чисто там, де прибирають за собою …».
Література:
- Ашихмина Т.Я. Шкільний екологічний моніторинг. – М .: Агар, 2000. – 386с.
- Жилін Д.М. «Сучасні проблеми утилізації сміття» // Хімія в школі. – 1998 – №1.
- Миркин Б. М. «Як економити ресурси» // Біологія в школі. – 2004 -№ 6.
- Миркин Б.М., Наумова Л.Г. «Місто без відходів» // Біологія в школі. – 2005 -№3.
- Нікольський К. С. «Проблеми утилізації твердих відходів» // Хімія в школі. – 1998. – №7.
- Хинн О. Г. «Я пізнаю світ» // Дитяча енциклопедія: екологія. – М: ТОВ «Видавництво АСТ», Олімп, 1998..
- Черпаючи О. М.,. Виниченко В. Н. Проблема твердих побутових відходів: комплексний підхід. – М .: Еколайн, Ecologia, 1996. – 48 с.)
- www.bn.ru/nnov/news/2013/01/28/100535.html
- http://ru.wikipedia.org/
Додатки
Додаток № 1
Таблиця Основна масу ТПВ
Папір |
41% |
Харчові відходи |
21% |
Скло |
12% |
Залізо та його сплави |
10% |
Пластмаси |
5% |
Деревина |
5% |
Резина й шкіра |
3% |
Текстильні матеріали (тканини) |
2% |
Алюміній |
1% |
Інші метали |
0,3% |
Додаток №2
Таблиця 1. Кількість і склад сміття сім’ї Соколенко С.В. Родина складається з 4 чоловік,що має підсобне господарство: корова, теля, свині, кури.
Дні тижня |
Побутові відходи |
Папір |
Метал |
Плас-масси |
Скло, кераміка |
Біологічні відходи (коровяк) |
1. Понеділок |
50 |
80 |
100 |
55 |
400 |
15 кг |
2. Вівторок |
70 |
60 |
120 |
50 |
– |
20 кг |
3. Середа |
200 |
90 |
– |
60 |
900 |
15 кг |
4. Четвер |
500 |
60 |
200 |
65 |
600 |
20кг |
5. П’ятниця |
420 |
40 |
90 |
110 |
150 |
25кг |
6. Субота |
330 |
150 |
120 |
70 |
20 |
20кг |
7. Неділя |
210 |
200 |
90 |
75 |
2100 |
15кг |
Всього |
1,780 кг |
0,680кг |
0,720кг |
0,485кг |
4,170 кг |
130 кг |
Відсоток |
21,7% |
4,3% |
4,8% |
4,9% |
10,8% |
55% |
Загальна вага відходів за тиждень – 8,210 кг., за місяць – 32,840 кг., за рік – 394,080 кг.
Ми бачимо, что в сміттєвій корзині більше всього скла: розбитих банок, бутилів, квіткових горщиків. Практично однакова кількість сміття за вагою із паперу та метала. Багато в смітті харчових та біологічних (відходів твариництва) відходів що за рік складають понад 6 тон .
Таблиця 2. Кількість і склад сміття сім’ї Дяконенко І.Д. родина складається з 3 чоловік та має підсобне господарство: свині, качки, кури
Дні тижня |
Харчові відходи |
Папір |
Метал |
Пласмаси |
Скло, кераміка |
Біологічні (тваринного походження) |
1. Понеділок |
1780 |
680 |
720 |
485 |
4170 |
30кг |
2. Вівторок |
3170 |
475 |
27 |
52 |
1070 |
20кг |
3. Середа |
1585 |
475 |
45 |
210 |
215 |
15кг |
4. Четвер |
1470 |
580 |
5 |
180 |
200 |
15кг |
5. П’ятниця |
1645 |
440 |
570 |
335 |
95 |
10 кг |
6. Субота |
1930 |
530 |
273 |
252 |
1150 |
20 кг |
7. Неділя |
1835 |
540 |
253 |
248 |
1248 |
10 кг |
Відсоток |
24,5% |
5,5% |
2,9% |
4,5% |
10,6% |
56% |
Загальна вага відходів за тиждень – 5,595 кг., за місяць – 22,380 кг., за рік – 268,560 кг.
Таблиця 3 Середня кількість і склад сміття родини Негуляєвої Н.В. родина складається з 6 чоловік , має домашнє господарство: корова, теля, свині, кури, качки
Дні тижня |
харчові відходи |
Папір |
Метал |
Плас-маси |
Скло, кераміка |
Біологічні Відходи |
1. Понеділок |
500 |
60 |
5 |
8 |
900 |
30кг |
2. Вівторок |
350 |
30 |
10 |
15 |
100 |
20кг |
3. Середа |
500 |
15 |
– |
– |
– |
20кг |
4. Четвер |
350 |
50 |
– |
9 |
– |
15кг |
5. П’ятниця |
400 |
60 |
2 |
– |
70 |
40кг |
6. Субота |
520 |
200 |
10 |
20 |
– |
20 кг |
7. Неділя |
550 |
60 |
– |
– |
– |
20кг |
Всього |
3170 |
475 |
27 |
52 |
1070 |
165 кг |
Відсоток |
29,6% |
4,4% |
0,3% |
0,5% |
10% |
55,2% |
Загальна вага відходів за тиждень– 10,694 кг, за місяць – 42,776 кг., за рік – 513,312 кг.
Ми бачимо, что в сміттєвій корзині більше всього скляних виробів, старого одягу. Також, майже одну третину часть займають харчові відходи. Металу, пласмаси, паперу в смітті незначна кількість, біологічні відходи складають майже 56% всіх відходів.
Таблиця 4 Середня кількість і склад сміття родини Володіна Л.С., яка складається з 4 чоловік ,домашнє господарство: кури, качки
Дні тижня |
Харчові відходи |
Папір |
Метал |
Пласмаси |
Скло, кераміка |
Біологічні (тваринного походження) |
1. Понеділок |
1780 |
680 |
720 |
485 |
4170 |
3кг |
2. Вівторок |
3170 |
475 |
27 |
52 |
1070 |
6 кг |
3. Середа |
1585 |
475 |
45 |
210 |
215 |
2 кг |
4. Четвер |
1470 |
580 |
5 |
180 |
200 |
3 кг |
5. П’ятниця |
1645 |
440 |
570 |
335 |
95 |
2кг |
6. Субота |
1930 |
530 |
273 |
252 |
1150 |
3 кг |
7. Неділя |
1835 |
540 |
253 |
248 |
1248 |
1кг |
Відсоток |
24,5% |
5,5% |
2,9% |
4,5% |
10,6% |
56% |
Загальна вага відходів за тиждень – 5,595 кг., за місяць – 22,380 кг., за рік – 268,560 кг.
Таблиця 5 Середня кількість і склад сміття родини Галкіної Л.В. яка складається з 4 чоловік ,домашнє господарство: 6 корів, 2 теля, свині, кури, качки
Дні тижня |
Побутові відходи |
Папір |
Метал |
Плас-масси |
Скло, кераміка |
Біологічні відходи (коровяк) |
1. Понеділок |
50 |
80 |
100 |
55 |
400 |
60 кг |
2. Вівторок |
70 |
60 |
120 |
50 |
– |
80 кг |
3. Середа |
200 |
90 |
– |
60 |
900 |
60 кг |
4. Четвер |
500 |
60 |
200 |
65 |
600 |
60кг |
5. П’ятниця |
420 |
40 |
90 |
110 |
150 |
80кг |
6. Субота |
330 |
150 |
120 |
70 |
20 |
100кг |
7. Неділя |
210 |
200 |
90 |
75 |
2100 |
60кг |
Всього |
1,780 кг |
0,680кг |
0,720кг |
0,485кг |
4,170 кг |
500 кг |
Відсоток |
21,7% |
4,3% |
4,8% |
4,9% |
10,8% |
55% |
Загальна вага відходів за тиждень – 8,210 кг., за місяць – 32,840 кг., за рік – 394,080 кг.
Таблиця 6 Середня кількість і склад сміття родини Єльцової Р.М. яка складається з 2 чоловік, домашнє господарство відсутнє.
Дні тижня |
Харчові відходи |
Папір |
Метал |
Пласмаси |
Скло, кераміка |
Біологічні (тваринного походження) |
1. Понеділок |
1780 |
680 |
720 |
485 |
4170 |
|
2. Вівторок |
3170 |
475 |
27 |
52 |
1070 |
|
3. Середа |
1585 |
475 |
45 |
210 |
215 |
|
4. Четвер |
1470 |
580 |
5 |
180 |
200 |
|
5. П’ятниця |
1645 |
440 |
570 |
335 |
95 |
|
6. Субота |
1930 |
530 |
273 |
252 |
1150 |
|
7. Неділя |
1835 |
540 |
253 |
248 |
1248 |
|
Відсоток |
54,5% |
5,5% |
2,9% |
14,5% |
10,6% |
|
Загальна вага відходів за тиждень – 3,995 кг., за місяць – 12,380 кг, за рік – 168,560 кг.
Додаток №3 Стихійні сміттезвалища
Додаток № 4 Терикони коровяка
Додаток № 5 Маленькі майстри виготовляють годівнички з плпстикових пляшок.
Додаток №6 Для годівничок згодяться і пакети від соку.
Додоток № 7 Результати анкетування
Турбує тебе проблема сміттезвалищ в нашому селі
Додаток № 8 Чи готові ви взяти участь в суботнику по ліквідації стихійних сміттєзвалищ.
Додаток № 9
Шкала ступеня забруднення
ступінь забруднення |
Кількість одиниць забруднення |
Ступінь забрудненості території |
1 ступінь |
0 – 5 одиниць |
Чиста територія |
2 ступінь |
6 – 15 одиниць |
Допустима ступінь забрудненості |
3 ступінь |
16- 40едініц |
Середній ступінь забрудненості |
4 ступінь |
41 – 100 одиниць |
Високий ступінь забрудненості |
5 ступінь |
Понад 100 одиниць |
надзвичайна забруднення |
Додаток № 10
Таблиця ступінь забрудненості вулиць села Агаймани
Місце дослідження |
ступінь забруднення |
Кількість одиниць |
характеристика території |
вул. Південна |
2 |
15 |
Допустима ступінь забрудненості |
вул. Миру |
3 |
25 |
середня ступінь забруднення |
вул. Молодіжна |
2 |
12 |
Допустима ступінь забрудненості |
Вул. Богдана Хмельницького |
3 |
30 |
середня ступінь забруднення |
Вул. 1 травня |
3 |
20 |
середня ступінь забруднення |
узбіччя центральної дороги |
4 |
47 |
Високий ступінь забрудненості |
Додоток №11
Стихійні смітники
Додаток №12
Узбічч дороги
Додаток № 13 Сільська вулиця
Додаток № 14 Сміттєзвалище біля кладовища
Додаток №15
Додаток № 16
Село Агаймани
Додаток № 17
Додаток № 18
Для природної переробки сміття потрібні довгі роки і навіть століття;
скляні пляшки– 1 мільйон років;
Консервні банки-50-80 років (закопаєте під слівой- 2-3 роки);
Гумові підошви черевиків-50-40 років;
шкіри-50 років;
Вироби з нейлону-30-40 років;
пластмаса– 700 – 800 років;
поліетиленового пакета-10-20 років;
недопалка-1-5 років;
вовняної шкарпетки-1-5 років;
Апельсинової або бананової шкірки-2-5 тижнів.
Сміття-це серйозно.
Бережіть наш край рідний
– Він один у нас такий!
Не смітіть , та не ламайте
Охороняйте, природу бережіть!
Будемо всі сили свої докладати
І красивим село зберігати !!
Будь ласка, не смітіть на вулицях !!!!
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації. Будь-який передрук матеріалів з сайту може здійснюватись лише при наявності активного гіперпосилання на e-kolosok.org, а також на сам матеріал!