Наукова робота. Рекреаційна діяльність у заказнику „Старобердянський”

Роботу виконала:
Сириця Софія Олександрівна,
учениця 9 класу
Вознесенської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів
Мелітопольської районної ради
Запорізької області

Науковий керівник:
Биковський Микола Миколайович,
учитель географії
Вознесенської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів
Мелітопольської районної ради
Запорізької області,
лауреат IV Всеукраїнського Інтернет-конкурсу 
„УЧИТЕЛЬ РОКУ–2019” за версією
науково-популярного природничого журналу
„КОЛОСОК” у номінації „Географія”

ВСТУП

Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що сьогодні, коли людина значно змінила навколишнє природне середовище і майже не залишилося екосистем, не порушених господарською діяльністю, дуже актуальною стала проблема збереження природних ресурсів в районах масового відпочинку населення, одним з яких є заказник «Старобердянський».

Рекреаційна діяльність людини всебічно впливає на лісові насадження. Але головним фактором впливу є перебування у лісі людей, у результаті якого витоптується живий надґрунтовий покрив, самосів і підріст, порушується лісова підстилка, ущільнюється ґрунт, розлякуються тварини. Надмірна відвідуваність може призвести до порушення зв’язків між компонентами лісової екосистеми, втрати стійкості лісового насадження та повного його розладу.

У процесі рекреаційної діяльності неминуче відбувається зміна навколишнього середовища, як правило, це пов’язано з розпалюванням багать, вирубкою дерев і кущів, засміченням, нерегульованим збиранням лікарських трав, грибів, ягід, горіхів. Вирішення цієї найважливішої і далеко не простої проблеми повинно йти по лінії підвищення загальної екологічної культури відпочиваючих, посилення законодавчих і охоронних заходів, вироблення з наукових позицій норм навантаження на екосистему лісу, розвитку екологічного туризму [13].

Розвиток туристсько-рекреаційної галузі на території Державного ландшафтного заказника «Старобердянський» має бути тісно пов’язаним з виконанням основних природоохоронних завдань. Велику роль при цьому грає вибір цільових категорій відвідувачів і розробка асортименту туристичного продукту (видів рекреаційних занять, туристських маршрутів, необхідної інфраструктури і т. п.), від яких в цілому залежить і допустиме рекреаційне навантаження на досліджувану територію.

Об’єктом дослідження є заказник «Старобердянський».

Предметом дослідження є наслідки рекреаційної діяльності в заказнику «Старобердянський».

Мета роботи полягає у дослідженні наслідків рекреаційної діяльності на основні компоненти природно-територіального комплексу заказника «Старобердянський».

Для реалізації поставленої мети в роботi виконано такі завдання:

– ознайомлення з ландшафтами заказника;

• проведено спостереження за станом рекреаційних ділянок;
• виявлено основні негативні наслідки рекреаційної діяльності;
• розроблено комплекс можливих заходів щодо усунення виявлених недоліків в місцях масового перебування відпочиваючих на території заказника;
• розроблено маршрут екологічної стежки.

Методологічну основу роботи склали праці Докучаєва В.В., Бельгарда А.Л., Глухова А.З., Гришко С.В, Погребняка П.С., Репшас Е.А.

Методи дослідження: аналізу, синтезу, картографічний, польові спостереження, порівняльний.

Наукова новизна роботи: проведені спостереження за наслідками рекреаційної діяльності в заказнику «Старобердянський», розроблено екологічну стежку.

Особистий внесок автора в роботу полягає у створенні науково-пізнавальної екологічної стежки, яка дозволить ознайомити відвідувачів з наслідками діяльності людей, навчити правилам поведінки та бережного відношення до природи.

Практичне значення: матеріали дослідження можуть бути використані вчителями загальноосвітніх шкіл при викладанні шкільного курсу географії, факультативів та гуртків краєзнавчого спрямування, а також в екологічній просвіті населення.

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ СТАРОБЕРДЯНСЬКОГО ЛІСНИЦТВА

Старобердянський ліс є штучно створений, розміщується на лівому березі річки Молочна, на північ від впадіння в неї лівого притоку – річки Арабка між селами Новопилипівка і Вознесенка.

Офіційною датою заснування Бердянського лісництва вважається 4 квітня 1846 році коли було посаджено перше дерево Бердянської плантації з особистих деревних шкіл Корніса [14]. А вже восени 1846 року були здійснені перші масові посадки на площі 1000 га. Основними породами дерев, у перші роки заснування лісництва, стали дуб, ясен зелений, клен гостролистий, гледичія, акація біла. Територія лісництва була розбита на квартали і щорічно проводилась запланована висадка лісових культур. Лісонасадження проводилося досить інтенсивно і вже влітку 1852 року на Бердянській плантації нараховувалося 79770 дерев 38 видів (без сіянців). З них: лісових – 70259, тутових – 8734 і плодових – 777.

Велике значення, протягом всього часу свого існування, Бердянська плантація відігравала як постачальник посадочного матеріалу. В 1851 році було продано 22456 саженців, а навесні 1852 року вже 80362.

Закладка Бердянського лісництва дозволила:

1) забезпечити вивчення порід деревинної та чагарникової рослинності, яка могла б рости у відкритому безлісому степу;

2) провести детальний аналіз лісорослинних умов території;

3) розробити способи і прийоми посадки дерев та чагарників в степу;

4) дослідити, які типи насаджень більш стійкі для утворення лісу в степу;

5) вирощувати посадочний матеріал.

У 1879 році керівником Бердянського зразкового лісництва став видатний лісовод П.М. Сивицький (який у 1899 році заклав Алтагирський лісовий масив). За сорок років перебування його на цьому посту площа лісонасаджень подвоїлася [14].

Великий вклад в дослідження Старо-Бердянського лісового масиву зробила наукова експедиція О.Л. Бельграда, яка у другій половині ХХ століття вивчала ґрунтовий покрив, рослинний та тваринний світ, кліматичні особливості території [2].

У 1974 р. Постановою Ради Міністрів України за № 500 урочищу «Старобердянський ліс» було надано статус державного ландшафтного заказника.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 18.05.2013 №208 було затверджено Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Старобердянський”. Згідно Положення заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення й використання. Заказник загальною площею 993 гектара розташований на території Мелітопольського району Запорізької області у кварталах 1 – 7; кварталах 9 – 80; кварталі 81 виділи 9, 10 Старобердянського лісництва і перебуває у користуванні Державного підприємства «Мелітопольське лісомисливське господарство».

У наш час Старобердянський ліс є улюбленим місцем відпочинку у святкові і вихідні дні населення району і міста Мелітополя. А тому, в сучасних економічних умовах, одним з головних завдань лісгоспу є задоволення зростаючих потреб населення у відпочинку в лісі й забезпечення невиснажливого користування рекреаційним потенціалом лісу.

Для вирішення цих завдань необхідно, на підставі науково обґрунтованого аналізу, розробити і втілити управлінські рішення, які б забезпечили умови невиснажливого рекреаційного лісокористування.

РОЗДІЛ 2. ЛАНДШАФТНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАКАЗНИКА «СТАРОБЕРДЯНСЬКИЙ»

Ландшафтні особливості Старобердянського лісництва зумовлені його розташуванням на лівому березі долини р. Молочної, у місті впадіння річки Арабка. Ландшафтну структуру території ускладнюють річково-долинні ландшафти (тераси, узбережні ландшафти), а також незначні зміни рельєфу топографічної поверхні (балочки, западини, пагорби та ерозійні форми). Ландшафтна структура лісництва істотно впливає на стан лісонасаджень, оскільки кожний ландшафт має певні лісо-рослинні умови [2]. (Додаток А).

Вік насаджень самий різноманітний, починаючи від молодої порослі (місцями дуже густої) і до 40-50 років. Окремі дуби досягають 100 років і більше. Між кварталами лісу є великі галявини, на яких збереглася степова рослинність або зарості кущів з терену та бирючини. Стан насаджень, як правило, добрий, особливо на прирічкових ділянках. Висота першого ярусу у 40-річному дубово-ясеневому кварталі 25 м і більше.

Деревно-чагарникова рослинність штучних лісу представлена понад 165 видами, серед яких акліматизовані види складають 95%. Фоновими видами дерев стали: гледичія колюча, каркас західний, в’яз дрібнолистий, дуб череватий, сосна кримська, ялівець віргінський. Підлісок в лісах добре розвинений і представлений такими видами, як скумпія, бирючина, глід, бузина чорна, а також спеціально висаджені квартали і ряди плодово-ягідних дерев і чагарників: шовковиця, айва, аронія червона, вишня повстяна, обліпиха та ін.

Площа окремих кварталів лісу складає 10-45, в середньому 20 га [2].

Лісовий масив у даний час становить собою переважно середньовіковий ліс, у якому періодично дозволяються тільки порубки догляду, проріджування та санітарні порубки для знищення сушняку і вражених лісовими шкідниками дерев. У зв’язку з зазначеним знищенням старіших деревонасаджень характерною особливістю лісових масивів на даний час є мала товстостовбурність дерев; з цієї причини тут надто рідко зустрічаються дупла, які належать тільки синицям і видовбуються дятлами на більш товстих деревах. Лісовий масив прорізають просіки, що ділять ліс на квартали, крім того, серед лісу мають місце більші чи менші галявини, що заросли степовим різнотрав’ям або засаджуються городиною, або розроблюються під лісові розплідники [5]. (Додаток Б).

Фауна ссавців Старо-Бердянського лісового масиву налічує близько 40 видів ссавців. В останні роки вона була збагачена за рахунок акліматизованих і реакліматизованих видів. Ядро теріофауни представляють: заєць-русак, лисиця, білка, куниця, великої шкоди дикій природі заподіюють численні здичавілі домашні кішки і собаки, яких привертають відходи, залишені відпочиваючими [5].

Серед птахів, до осілих відноситься – 50 видів, до регулярно пролітних – 220, тільки до зимуючих – 20, інші – зальотні види.

Фауна безхребетних також різноманітна і включає понад 5000 видів [5].

Старобердянський ліс відіграє важливе протидефляційне та водоохоронне значення. Це цінний природний комплекс антропогенного походження, який є еталоном степного лісорозведення та самостійного формування повноцінної лісової екосистеми з типовими її елементами [14].

Короткий аналіз екосистеми Старо-Бердянського лісу дає загальне уявлення про її велику роль у формуванні у лісі комфортних умов для рекреаційної діяльності населення.

РОЗДІЛ 3. МОНІТОРИНГОВІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ ЕКОТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Рекреаційна діяльність не може розвиватися без взаємодії з навколишнім середовищем.

У свою чергу, негативний вплив рекреаційної діяльності позначається, насамперед, на природних багатствах району відпочинку і подорожей, тому за допомогою управління розвитком рекреаційної діяльності та чіткого планування, можливо зменшити негативний вплив.

Охорона і перетворення рекреаційних територій включає в себе визначення норм навантажень на природні комплекси. Розвиток рекреаційної діяльності обертається багатолюддям, різким збільшенням числа автотуристів. Питання охорони природних ресурсів повинні вирішуватися задовго до початку експлуатації рекреаційної території, тобто ще в стадії проектування.

Однак, у наш час, у зв’язку зі складною економічною ситуацією в нашій країні, майже не вживають ні яких кроків для захисту і збереження природи через відсутність необхідних фінансових коштів, а отримані від туризму доходи перекачують в інші, пріоритетні сфери, що вважаються економічно більш вигідними.

У наш час для вивчення впливу туристської діяльності на екосистеми застосовують методику меж допустимих змін (limits of acceptable change, LAS). Основи цієї методики закладені в роботах Р. Бурдена і П. Рандерсона, Дж. Станкея, а також латвійських учених А.Ж. Меллуми, Р.Х.Рунгуле, І.В. Емсиса і деяких інших. Методика меж допустимих змін ґрунтується на визначенні якості тих природних умов, які повинні зберігатися на території, що охороняється. Іншими словами, вона дозволяє змістити акценти оцінки рівня туристсько-рекреаційного використання до оцінки прийнятного стану природних і соціальних умов [3].

Увесь процес визначення методики меж допустимих змін поділяють на ряд послідовних кроків:

1. Загальний опис природних і соціально-економічних умов регіону, зокрема щільності населення, об’єктів рекреації, ООПТ (особливо охоронні природні території) та ін.;
2. Виявлення мережі перспективних ООПТ і об’єктів, зокрема біосферних полігонів, особливо цінних нерестовищ, нових пам’яток природи та ін.;
3. Складання карти ландшафтно-екологічних районів з урахуванням існуючих ООПТ і об’єктів, та створюваних в майбутньому;
4. Визначення різних напрямків запланованого туристсько-рекреаційного розвитку території: пізнавальні екскурсії, спостереження за птахами, любительський лов риби та спортивне полювання;
5. Вибір ресурсних і соціальних індикаторів стану території для кожного ландшафтно-екологічного району.
6. Визначення різних альтернативних варіантів розвитку туристсько-рекреаційної діяльності і складання карти функціонального зонування;
7. Установлення нормативів за кожним індикатором: норми добичі промислових тварин, перевантаженість турстоянками та турбазами, та інше і проведення екологічних екскурсій;
8. Визначення комплексу управлінських рішень за кожним функціональним районом: порівняння існуючого положення з запланованим і виділення проблемних ділянок, де необхідна зміна напрямку діяльності; розробка конкретних заходів щодо оптимізації природокористування в кожному районі;
9. Розробка методики еколого-рекреаційного моніторингу для кожної функціональної зони в цілях ухвалення щорічних рішень по поточному управлінню туристсько-рекреаційною діяльністю;
10. Розробка і ухвалення регіональних нормативно-правових актів, що регламентують стійкий розвиток туристсько-рекреаційної галузі на даній території.

РОЗДІЛ 4. ВПЛИВ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА КОМПОНЕНТИ ЛІСОВОЇ ЕКОСИСТЕМИ

Рекреаційне навантаження – це ступінь безпосереднього впливу відпочиваючих на природні компоненти, що виражається у кількості людей або людино-днів на одиницю площі за певний проміжок часу [8].

Рекреаційну діяльність в лісах можна поділити на організовану, що базується переважно на стаціонарних об’єктах, і неорганізовану.
Із урахуванням періодичності вільного часу рекреацію поділяють на щоденну, щотижневу і щорічну [13].

Старобердянський ліс відпочиваючі використовують для реалізації потреб в заміському відпочинку, в основному, у святкові й вихідні дні. (Додаток В). За функціональними особливостями в досліджуваному лісовому масиві серед видів рекреаційної діяльності можна виділити туристичну, спортивну, утилітарну, та пізнавальну, яка охоплює всі вікові групи населення.

Рекреаційно-туристична діяльність пов’язана з виїздами на пікніки і походами учнівської та студентською молоді з метою активного відпочинку і пізнання природи. Це наймасовіший вид відпочинку.

Рекреаційно-спортивна діяльність об’єднує заняття спортом (спортивне орієнтування), а також включає такі спортивно-утилітарні види, як мисливство та рибальство.

Рекреаційно-утилітарна діяльність – це поєднання відпочинку із збиранням грибів, ягід, заняття садівництвом і городництвом на садово-дачних ділянках, розташованих навколо лісу [13].

Рекреаційно-пізнавальна діяльність в лісі розвинута слабо і здійснюється зараз тільки під час польових практик студентів та екологічних екскурсій учнівської молоді. У майбутньому, при відповідному обладнанні території екологічними стежками, кожна бажаюча людина зможе підвищити свій рівень знань у сфері природничих наук і охорони природи.

Дія відпочиваючих на навколишнє природне середовище залежить від масштабів| і типу|типу| рекреаційної діяльності. Окремі відпочиваючі роблять зазвичай|звично| незначний вплив на лісову екосистему, проблеми з’являються|появляються| при збільшенні числа відвідувачів| або при зміні ступеню|мірі| використання ресурсів.

Під час проведення досліджень було розглянуто|розглядали| найбільш поширені негативні| наслідки рекреаційної діяльності та виділені основні типи впливу на компоненти екосистеми Старобердянського лісу, а саме на|| ґрунтовий покрив, водні ресурси, рослинність, тваринний світ, а також дію на санітарний та естетичний стан|достаток| території.

4.1. Вплив рекреації на ґрунтовий покрив

Дія відпочиваючих на ґрунтовий покрив має різний характер. Видалення або переміщення верхнього шару ґрунту є, як правило, наслідком поверхневої діяльності. Осипи берегів і змив ґрунту під час опадів пов’язані з пішими прогулянками туристів, невеликі осипи можна спостерігати на спусках до ріки. Уздовж всього берега ріки проходе стежка, якою відпочиваючи прогулюються пішки, верхи на конях і навіть на квадроциклах. Найбільшу руйнівну дію на ґрунт здійснюють відпочиваючі та рибалки, які риють спуски до води прямо по схилу. (Додаток Г).

Найбільш складним є вплив рекреаційного навантаження на ліс, який призводить до порушення лісової підстилки, зменшення її запасів та висушення, внаслідок чого відмирають деякі рослини, які розвивають кореневу систему саме у лісовій підстилці. Усе це негативно впливає на біологічний кругообіг поживних речовин через його порушення у ланці лісової підстилки. З часом порушення лісової підстилки призводить до зменшення надходження органічних речовин до поверхневого шару ґрунту, що зменшує його глибину і у цілому знижує родючість ґрунту [10,11].

Ще однією екологічною проблемою є ущільнення ґрунту колесами численних автомобілів та квадроциклів. (Додаток Ґ). Внаслідок того, що дорога проходить по низині, після опадів більшість відвідувачів вимушені прокладати нові стежки по ділянкам з трав’яним покривом, або їхати іншою дорогою через ліс. Ущільнення негативно|виявляє||заперечна| діє на здатність|здібність| ґрунту відновлювати свій рослинний покрив, оскільки|тому що| стримує доступ вологи і повітря до коріння рослин і ґрунтових організмів, ушкоджується коріння рослин. Наслідком ущільнення також є|з’являється| порушення дренажу.

Частина відпочиваючих під час прогулянок не використовує постійні стежки, а йде прямо по лісу, особливо під час збирання грибів, протоптуючи нові стежки, на яких швидко розвиваються ерозійні|ерозія| процеси. Це пов’язане з великою кількістю відвідувачів|візитерів|, неправильним управлінням, відсутністю у туристів турботи про стан|достаток| навколишнього середовища.

4.2. Вплив рекреації на рослинний світ

Для того, щоб завдати шкоди лісу, лугу, степу, зовсім не обов’язково влаштовувати пожежі, ламати кущі й дерева, зривати квіти. Як відзначають учені, що вивчали вплив рекреації на рослинний світ, головний фактор впливу рекреантів, наприклад, на ліс – просте ходіння по ньому [9,10,11]. Наслідки перебування одного або декількох людей зовнішньо не помітні, тому що ліс встигає «замаскувати порушення», однак при масовому напливі відпочиваючих процеси відновлення не встигають за процесами руйнування. У результаті витоптування збільшується твердість верхнього шару ґрунту, змінюється вологість, об’ємна вага, щільність, що порушує хімічні й біологічні процеси, які протікають в ньому. Усе це веде до погіршення живлення кореневої системи дерев, у результаті коріння піднімаються вище до поверхні ґрунту, де існує більша ймовірність механічних ушкоджень. Дерева з такою кореневою системою слабшають, швидко уражаються шкідниками й відмирають.

Для вивчення впливу рекреаційної діяльності на рослинний світ я вибрала ділянки для дослідження, на яких вивчала стан окремих дерев на маршруті. Було обрано контрольні точки, розміром 1х10 м, на яких підраховувалось число пошкоджених дерев в різних ділянках лісу з різним складом порід і ступенем антропогенного навантаження. Ці дані наведені у табл. 4.2.1.

Таблиця 4.2.1

Кількість пошкоджених дерев на контрольних ділянках

Збільшення рекреаційного навантаження призводить до погіршення плодоношення дерев, що, у свою чергу, негативно впливає на хід відновлювальних процесів у лісі. Так, у сосняках процес відновлення не гальмується, коли витоптана площа становить не більше 10%. При її розмірах 30-50% сходи з’являються рідше, до кінця літа, як правило, гинуть, а підріст, що залишається, помітно старіє. На рекреаційній ділянці № 2 лісу спостерігалась суховерхість дерев, крона має менші розміри, ніж на сусідніх ділянках, на деревах багато сухих гілок. Причиною цього є ущільнення поверхневого шару ґрунту. Так, у сосни на глибині 0-10 см знаходиться понад 60%, а на глибині 0-30 см – близько 90% коріння, тому ущільнення ґрунту перешкоджає подальшому росту й оновленню фізіологічно активної частини кореневої системи дерев, тобто призводить до її скорочення. У дібровах збільшення рекреаційного навантаження у кінцевому результаті призводить до зміни типового надґрунтового покриву на лугові та галявині види, які більш конкурентоздатні [10, 11].

При витоптуванні відбувається роздрібнення й знищення лісової підстилки й властивої їй фауни, що порушує колообіг біогенних елементів у лісі. Збільшення освітленості через відмирання дерев, ущільнення ґрунту, руйнування підстилки – основні причини витиснення лісових трав луговими при зростанні рекреаційного навантаження. Крім того, у зв’язку з особливостями будови, лугові трави більше стійкі до витоптування [9]. Витоптування сильно позначається на стані підліска. Було підраховано кількість стежок на досліджуваних ділянках, а отримані результати занесені у табл. 4.2.2.

Таблиця 4.2.2

Результати антропогенного впливу на рослинний покрив

З таблиці 4.2.2 видно, що дія відпочиваючих на руйнування рослинного покриву не рівномірна. Це пов’язано з транспортною доступністю досліджуваних ділянок, найближчою до в’їзду в рекреаційну зону є ділянка з сосновим лісом, трохи далі, на березі річки, ділянка з дубовим лісом, і зовсім віддалена ділянка зі змішаним лісом.

4.3. Вплив рекреації на тваринний світ

Рекреаційна діяльність впливає на тварин по-різному. Вплив може бути як прямим, безпосереднім, так і опосередкованим. Прямий вплив – це, руйнування гнізд, вилов пташенят, загибель комах під ногами пішоходів і транспорту. До цієї ж категорії можна віднести й вплив фактора занепокоєння, коли присутність людини не дає можливості птахам підлетіти до гнізда, щоб погодувати пташенят, або коли постійна поява людей не дозволяє тваринам відпочивати й годуватися, що особливо небезпечно в зимовий період. Опосередкований, непрямий вплив – це, насамперед, зміна екосистем, у яких мешкають тварини. Коли, наприклад, ліс втрачає підлісок, різко змінюється стан трав’яного ярусу, висихають дерева – усе це змінює середовище перебування тварин, найчастіше роблячи його менш придатним для життя. Іншими формами непрямого впливу можуть бути зміна конкурентних відносин, посилення або послаблення пресу хижаків та інше [9].

Наскільки різноманітні форми рекреаційного впливу на тварин, настільки різнорідні і його наслідки. Насамперед, це впливає на розмноження тварин, часте занепокоєння неминуче порушує ритм добової активності тварини, перериває її відпочинок, добування їжі, призводить до підвищеної загибелі молодняку, що позначається на видовому складі й чисельності тварин.

Також значної шкоди завдають різноманітні харчові відходи, які залишають після себе на містах пікніків відпочиваючі. Харчові залишки приваблюють бродячих кішок, собак з навколишніх населених пунктів, які при дефіциті їжі антропогенного походження полюють на лісових тварин і птахів. Птахи, зокрема крук, сойки, синиці, повзики, дятли, охоче використовують різні антропогенні корми. Також відомо, що наявність рясних антропогенних кормів на рекреаційних територіях, приваблюють дрібних і середніх птахів-синантропів, що приваблює деяких хижих птахів, для яких ті служать їжею.

Крім того, масовий збір плодів, ягід, зрідження підліску позбавляє тварин їжі, необхідного маскування та вкриття, місць гніздування.

Дуже поширеними стали випадки знищення людиною гадюк та вужів, особливо навесні, коли вони прокинулись від сплячки і не дуже активні, лежать прямо на дорозі та відігріваються на сонці. (Додаток Д).

У рекреаційних лісах зменшується чисельність мурах. Зі збільшенням рекреаційного навантаження зростає чисельність мікрофауни, але за рахунок ентомошкідників. Усі ці негативні зміни у рекреаційних лісах потребують цілого ряду заходів, завдяки яким можливе зменшення негативного впливу людини на тваринний світ.

4.4. Вплив рекреації на естетичні якості ландшафту

Неконтрольована рекреаційна діяльність робить значний вплив на естетичні якості ландшафту. Найпоширеніший прояв такої дії пов’язаний зі сміттям залишеним відпочиваючими вздовж доріг і на стаціонарних стоянках. (Додаток Е). Залишене сміття й відходи, створюють серйозні санітарні проблеми. Відходи, навіть які залишили в сміттєвих ямах або в спеціальних пакетах розтаскуються і розкидаються дикими та здичавілими тваринами на великі відстані, впливаючи не тільки на естетичний стан ландшафту, а й на санітарні якості води.

Іншою серйозною проблемою є розведення багаття. (Додаток Є). Не дивлячись на вже існуючі місця, дуже великий відсоток відпочиваючих складає своє багаття на нових місцях, внаслідок цього залишаються великі випалені ділянки, які не заростають довгі роки. У місцях постійного перебування відпочиваючих з часом зникають повалені гілки та дерева, потім зрубуються сухі дерева. Потім в тих же місцях спостерігаються зрублені на дрова молоді дерева, зламані гілки дерев та чагарників.

Іншою проблемою пов’язаною з відпочиваючими є вандалізм. Він виражається в багатьох формах, включаючи написи і малюнки на інформаційних стендах і інформаційних знаках. Зустрічаються надписи на корі дерев, на столах і лавках. У місцях найбільшої концентрації відпочиваючих руйнуються стаціонарні міста для відпочинку, їх дерев’яні елементи використовуються в якості палива для багаття. Ліс засмічується цеглою, яку відпочиваючі привозять із собою для імпровізованих мангалів, а потім залишають.

Аналізуючи отримані під час спостережень дані можна зробити висновок, що негативний вплив рекреаційної діяльності на досліджуваній території, на жаль, переважає над позитивним. Зокрема, це вплив на рослинність, якість повітря, через застосування транспортних засобів із двигуном внутрішнього згоряння, шум, особливо у неділю і в святкові дні, знищення місцевої флори і фауни відпочиваючими, вандалізм.

РОЗДІЛ 5. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗАКАЗНИКА «СТАРОБЕРДЯНСЬКИЙ»

Старо-Бердянський лісовий масив можна віднести до території, яка має значний рекреаційний потенціал і на даний час характеризується значною освоєнністю, порівняно високою щільністю населення і гарною транспортною доступністю.

За функціональними особливостями в досліджуваному лісовому масиві серед видів рекреаційної діяльності можна виділити туристичну, спортивну, утилітарну, та пізнавальну.

З метою запобігання процесів негативного впливу рекреаційної діяльності на екосистему лісу необхідно в найближчий час розробити Програму охорони і ефективного використання рекреаційного потенціалу заказнику «Старобердянський», яка включатиме план заходів щодо обмеження загального числа відвідувачів згідно розробленому і науково обґрунтованому гранично допустимому рекреаційному навантаженню на природні комплекси і їх окремі компоненти.

Під час масового відпочинку населення на вихідні та святкові дні необхідно використовувати спеціальні технології, які б мінімізували забруднення навколишнього середовища.

Як показує світовий досвід, високоефективна туристська інфраструктура є одним з найважливіших чинників, стимулюючих розвиток організованого туризму. Відповідне облаштування території є запорукою щодо мінімізації впливу рекреаційної і туристської діяльності на природні і історико-культурні комплекси і об’єкти [16].

Основними елементами екотуристичної інфраструктури, які повинні сприяти мінімалізації рекреаційного навантаження на природне середовище і історико-культурні об’єкти, повинні стати спеціально облаштовані місця для відпочинку, екологічні стежки й оглядові майданчики. (Додаток Ж).

Екологічні стежки повинні розрізнятися за тривалістю, довжині маршруту, складності проходження, змісту пропонованої інформації: пізнавально-прогулянкові, пізнавально-туристичні, навчальні.

Важливим носієм інформації на стежках повинні стати інформаційні щити і знаки, які повинні мати красивий, привабливий вид і встановлюватись через кожні 100-150 м. На екологічній стежці повинні бути встановлені наступні знаки: загальний покажчик і схема маршруту стежки, правила поведінки, характеристика місцевих видів флори і фауни, правила природокористування, гасла і заклики, відомості про окремі унікальні об’єкти і явища, про пам’ятки природи і культури, екологічні дорожні знаки і покажчики, як загальноприйняті, так і довільні, але зрозумілі кожному відвідувачеві [6].

У майбутньому для забезпечення привітного прийому відпочиваючих в Старо-Бердянському лісі та створення сприятливого враження про відпочинок, екологічні екскурсії та тури і надання будь-якої природоохоронної й екологічної інформації, що цікавить відпочиваючих, бажано створити еколого-інформаційний центр.

У приміщенні еколого-інформаційного центру можна зробити виставку про історію створення лісництва, демонстрації місцевої природи на барвистих плакатах та рельєфних планах місцевості, отримати інформацію щодо проведення екотурів, буклет з правилами поведінки у лісі під час відпочинку та з картосхемою екологічних маршрутів, а також придбати місцеві сувеніри.

Для ефективного використання екологічних стежок слід враховувати три важливих складових: привабливість, доступність й інформативність. Привабливість стежок – це краса природи, її своєрідність та різноманітність. Доступність – це можливість подолати маршрут усіма членами подорожі незалежно від віку, статі, фізичного стану. Інформативність – здатність задовольняти пізнавальні потреби людей в області географічних, геологічних, біологічних і екологічних знань, тобто тих, що відрізняють екологічну стежку від звичайної туристичної стежки [5].

Я розробила маршрут екостежки з урахуванням сучасних екотуристичних вимог, який дозволить ознайомитися з унікальними ландшафтами Старо-Бердянського лісу, живописними краєвидами, гідрологічними особливостями річки Молочної, ознайомитись з рослинним і тваринним світом цього унікального куточка природи. Протяжність екостежки 2,5 км і тривалість – близько 3 годин. (Додаток З).

Пропонована екологічна стежка починається біля річки Молочної, в місці зручному для під’їзду і стоянки автотранспорту. Тут бажано розмістити стенд з правилами поведінки на території лісництва:

«Під час турів на території Старо-Бердянського лісництва забороняється»:

• Прохід по території поза ґрунтових доріг та стежок;
• Засмічення території побутовими і харчовими відходами;
• Знищення будь-яких видів тваринного світу, пошкодження їх жител, нір, гнізд, збір яєць;
• Знищення або пошкодження дерев, чагарників і трав’янистої
  рослинності.

Станція №1 «Організаційна», на якій гід знайомить відвідувачів з маршрутом екологічної стежки, з правилами поведінки на маршруті й особливостями маршруту. Цю станцію бажано обладнати лавками під навісом, на випадок дощу, а також встановити біотуалети.

Далі маршрут стежки слідує вздовж річки, де на обладнаному майданчику розташована Станція №2 «Геологічна», на якій гід розповідає про геологічні умови утворення долини річки Молочна.

Продовжується маршрут екологічної стежки вздовж серії живописних річкових краєвидів, кожен з яких по-своєму прекрасний і неповторюваний до Станції №3 «Гідрологічної», на якій гід розповідає про гідрологічні особливості річок Молочна, Арабка, утворення надзаплавних терас, значення річки для ландшафтної структури території, екологічні проблеми.

Після невеликого відпочинку подорож продовжується затіненими стежками вздовж соснового лісу, які приводять на Станцію №4 «Ботанічна». Інформацію про різноманітність і красу рослинного світу Старо-Бердянського лісу екскурсанти отримують на маршруті, а обговорення цікавих фактів і проблем проводять на обладнаній станції, на якій бажано встановити стенд з інформацією про основних представників флори лісу.

Далі маршрут екостежки виводить до Станції №5 «Зоологічна». Тут необхідно встановити барвисті стенди з фотографіями мешканців Старо-Бердянського лісу, на яких показати ендемічні та інтродуковані види тварин. Особливу увагу приділити рідкісним та зникаючим видам занесеним до Червоної книги України.

На цій станції завершується маршрут екостежки, а тому її бажано обладнати лавками і столами під навісом, де можна відпочити та перекусити, а також встановити сміттєві контейнери та біотуалети.

Науково-пізнавальні екологічні екскурсії, які планується проводити на запропонованій екостежці дозволять:

• ознайомити відвідувачів про рельєф, ґрунти, про води і мікроклімат у лісі, про взаємозв’язки цих компонентів в природі;
• показати динаміку лісової екосистеми і які зміни може викликати діяльність людей;
• роз’яснювати екологічні функції лісових екосистем, значення малих річок і річкових заплав, демонструвати конкретні прояви екологічних проблем;
• розповідати про природоохоронну роботу, що виконуються в ландшафтному заказнику «Старобердянський»;
• навчити правилам поведінки та бережного відношення до природи.

Але досягти цих результатів можна тільки за наявності добре розвиненої інфраструктури, кваліфікованого екскурсійного обслуговування та ефективних рекламно-пропагандистських заходів.

Розвиток туристсько-рекреаційної галузі на території Державного ландшафтного заказника «Старобердянський» має бути тісно пов’язаним з виконанням основних природоохоронних завдань. Велике значення у вирішенні цих завдань відіграє управлінська діяльність відповідних органів.

Пропонований комплекс управлінських рішень, який дозволив би поєднувати ефективне використання існуючого та розвиток туристсько-рекреаційного потенціалу Старо-Бердянського лісу з виконанням основних природоохоронних завдань в заказнику:

• з метою надання природоохоронної і екологічної інформації необхідно створити еколого-інформаційний центр;
• поступове впровадження в програму запропонованих туристичних послуг турів екологічного напрямку, які повинні проводитися на спеціально обладнаних екологічних стежках і оглядових майданчиках;
• відповідне обладнання екологічних стежок з відповідною інфраструктурою (інформаційні щити, оглядові майданчики, місця для відпочинку, біотуалети);
• установлення норм рекреаційного навантаження та відповідне обладнання рекреаційних ділянок враховуючи екологічні, фізичні і психокомфортні чинники;
• жорсткий контроль за пересуванням окремих рекреантів як на маршруті, так і на дозволених стоянках в цілях забезпечення контролю за їх поведінкою;
• організація якісних різноманітних платних послуг доступних для різних верств населення.

ВИСНОВКИ

1. Проведений аналіз показав, що на ПТК ландшафтного заказника «Старобердянський» здійснюється значне антропогенне навантаження і в перспективі воно буде зростати, а тому гостро постає проблема збереження природних ресурсів та сталого розвитку території в районах масового відпочинку населення.
2. Неконтрольована рекреаційна діяльність прямо чи опосередковано впливає на всі компоненти природно-територіального комплексу заказника.
3. Змінюються методики визначення допустимих рекреаційних навантажень: замість традиційної методики, в основі якої лежить кількісний підхід, поступово приходе методика, яка базується на встановленні якісних меж допустимих змін ландшафтів.
4. Для збереження ландшафтного і біологічного різноманіття території заказника в умовах подальшого розвитку туристсько-рекреаційного природокористування необхідно втілити в життя відповідний комплекс управлінських рішень.
5. Обов’язковою умовою збереження природно-територіального комплексу заказника є проведення постійного моніторингу.
6. Створення науково-пізнавальної екологічної стежки дозволить ознайомити відвідувачів з проблемами, які пов’язані з діяльністю людей, навчити правилам поведінки та бережного відношення до природи.
7. Пропаганда в засобах масової інформації природоохоронних заходів, виховання культури поведінки людини в природі, нетерпимості до варварського відношення до природи, залучення молоді до проблеми збереження природних ресурсів сприятимуть збереженню ПТК регіону.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Атлас Запорізької області / Ф.В. Зузук, М.Ф. Голіков, О.С. Арабаджі [та ін.]; за ред. Ф.В. Зузук. – К.: Укргеодезкартографія, 1997 – 48 с.
2. Гришко С.В. Ландшафтна структура Старобердянського лісового масиву / С.В. Гришко. Наукові записки Вінницького педуніверсітету. Сер. Географія. – Вип. 25. – 2013. – 9 с.
3. Ердавлетов С.Р. География туризма: история, теория, методы, практика: учеб. пособие / С.Р. Ердавлетов. – Алматы, 2000. – 336 с.
4. Закон України «Про природно-заповідний фонд України» // Відомості Верховної Ради України, 1992, № 34 (25.08.92), ст. 5.
5. Кошелев А.И. Заповедное Приазовье / А.И. Кошелев, В.А. Кошелев, А.Н. Николенко. – Мелитополь, 2010. – 156 с.
6. ЛюбіцеваО. О. Методика розробки турів. Навчальний посібник – К.: Альтерпрес, 2003. – 104 с.
7. Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Старобердянський» [Електронний ресурс] / В. Канцурак // Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.05.2013 № 208 – Режим доступу: http://document.ua/pro-zatverdzhennja-polozhennja-pro-landshaftnii-zakaznik-zag-doc150331.html(дата звернення 23.09.2017)
8. Рекреційні навантаження. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/68993/ekologiya/rekreatsiyni_navantazhennya (дата звернення 20.09.2017).
9. Русев И. Т. Основы экотуризма : учеб.-практ. пособие /И. Т. Русев. — Одесса : КП ОГТ, 2004 – 294 с.
10. Свириденко В.Є., Киричок Л.С., Бабіч О.Г. Практикум з лісівництва. Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2 – 270 с.
11. Свриденко В.Є., Бабіч О.Г., Киричок Л.С. Лісівництво. Підручник. – К.: Арістей, 2004. – 544 с.
12. Стафійчук В. Рекреалогія. Навчальний посібник. – К.: Альтпрес, – 264 с.
13. Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія. Навчальний посібник / Н.В.Фоменко – К.: Центр навчальної літератури, 2007. с.312.
14. Храбовченко В.В. Экологический туризм. Учебно-методическое пособие. – М.: Финансы и статистика, – 208 с.
15. Шелегеда В.І. Туристсько-рекреаційні можливості Запорізького краю: видатні події, об’єкти, люди / В.І. Шелегеда, О.П. Бадіон, Т.В. Гамова, В.В. Крячок та ін. – Запоріжжя: КЗ «ЗОЦТКУМ» ЗОР, 2012. – 52 с.
16. Юнис Э. Проблемы и возможности, связанные с международным годом экотуризма / Э. Ю.Юнис // Мат. cем. «Экотуризм – инструмент устойчивого развития в 21 веке для переходных экономик стран СНГ, Китая и Монголии». – Алматы, 2001. – С. 14 – 20.

Додаток А

Ландшафтний вигляд Старо-Бердянського лісництва

Додаток Б

Просіки, що ділять ліс на квартали

Додаток В

Відпочинок у вихідні й святкові дні

Додаток Г

Спуск до ріки

Додаток Ґ

Ущільнення ґрунту від колес квадроциклів

Додаток Д

Гадюка звичайна вбита відпочиваючими

Додаток Е

Сміття залишене відпочиваючими

Додаток Є

Розведення багаття в необлаштованих місцях

Додаток Ж

Спеціально облаштовані місця для відпочинку

Додаток З

Екологічна стежка

Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації. Будь-який передрук матеріалів з сайту може здійснюватись лише при наявності активного гіперпосилання на e-kolosok.org, а також на сам матеріал!