ПРИРОДНЕ ТА ШТУЧНЕ
Усі предмети, які можна побачити або помацати, називають тілами. Деякі тіла є у природі незалежно від людини: Сонце та інші зорі, планети (серед них і наша Земля), рослини, тварини, гори, ріки. Їх називають природними тілами. У парку або саду, на березі моря, у лісі чи на луці багато природних тіл.
У наших домівках теж є природні тіла: домашні улюбленці і свійські тварини, квіти на підвіконні, фрукти та овочі у холодильнику. Але більшість тіл у квартирі виготовлені людиною: кухонне приладдя, одяг, меблі, картини, телефон, комп’ютер, книги, інструменти. Автомобілі та інший транспорт, будинки теж створили люди. Усе це – штучні тіла, створені розумом і працею багатьох людей. Змінюючи світ, людина використовує природні матеріали (дерево, шкіру, воду, пісок) і створює штучні матеріали, наприклад, пластмаси. Люди зводять будівлі, мости, греблі. Такі тіла називають рукотворними.
Серед тварин теж є чудові будівельники. Бобри – справжні інженери! Вони майструють нори, хатки, канали, греблі. Птахи в’ють гнізда, видовбують дупла; лисиці, вовки, борсуки риють нори; кроти створюють підземні кормові коридори та галереї; бджоли вибудовують воскові чарунки. Витвори тварин такі ж неповторні і різноманітні, як і витвори людей.
МIСТОК ЧЕРЕЗ СТРУМОК
Після сильних дощів лісовий струмочок розлився. Зернята не знайшли безпечного переходу через бурхливий потік. Поруч лежало дерево, яке повалив сильний вітер. Вони підтягли його до води і перекинули через струмок. Пустунчик першим перебіг на інший берег.
– Ура! Ми збудували міст! Ходіть сюди! Якщо хтось впаде, не заб’ється! Тільки буде у грязюці по самі вуха. Але то не смертельно!
Розумник і Лапуня обережно перейшли струмок. Дерево було товсте, а потік неширокий. Місток вийшов зручний.
– Ми такі молодці! – пишався Пустунчик. – Шкода, що ніхто не дізнається, що цей місток збудували ми. Подумають, дерево саме впало.
– Хтось може так думати, – втішила друга Лапуня. – Але природа знає, що створила вона, а що – штучне.
– Яке? – перепитав Пустунчик.
– Зроблене кимось, штучне! – Лапуня здивувалася, бо у школі вчили про штучні та природні тіла.
– А… – згадав Пустунчик. – Штучне! Все одно не розумію. Ось тече струмок. Якщо його закидає гілками вітер або засипле камінням стрімка течія, буде природна гребля, а якщо її збудують люди – штучна. А якщо греблю збудують бобри? Вони ж уміють! Це природне чи штучне?
Тепер Розумник здивувався, бо йому не спадала на гадку така цікава думка.
– Не знаю, – чесно зізнався він. – Запитаємо у Чарівної Книги Природи!
Лапуня підняла зелений листок, зірваний вітром. Згорнула та розгорнула його, наче книжку. Листок умить перетворився на величезну Чарівну Книгу Природи. Книга сама розгорнулася на потрібній сторінці. Зернята стрибнули туди…
І побачили багатства, які створила природа: рослини, тварин, воду, повітря, корисні копалини та різноманітні мінерали, Сонце та інші зорі, планети та їхні супутники, комети, далекі галактики.
Зернята бачили, як тварини риють складні багатоходові нори з вентиляційною системою та коморами, як вправно птахи плетуть гнізда з гілок і трави. Гніздо ремеза – справжня рукавичка: де палець, там вхід! Вовчки сплітають свої гнізда-кулі з листя, трави та моху. Дятли довбають рівненькі дупла у стовбурах, а бобри пиляють дерева зубами та будують справжні мости та греблі! Це вже штучне, але зроблене тваринами.
Людина розумна, вона вивчає природу. Вона придумала інструменти і прилади, опанувала ремесла. І тепер риє краще, ніж кріт, плете, краще, ніж павук, зрубує набагато більше дерев, ніж бобри, і будує вищі споруди, ніж мурахи. У неї немає міцних зубів, але вона створила штучні інструменти: сталеву пилу та сокиру; у неї немає пазурів на руках, зате є лопата та екскаватор; вона не вміє, як павук, тягти нитку з рота, але навчилася прясти штучні нитки з рослин та шерсті тварин. Людина не така дужа, як слон, зате має підйомні крани, машини. Автомобілі, створені нею, перевершили у швидкості найпрудкішого звіра на землі – гепарда.
– Круто! – сказав Пустунчик. – Якщо дощі вимили яму і туди набралася з підземних джерел вода, це природне озеро. А якщо людина викопала таку саму яму та накачала туди води, то це вже ставок, штучна водойма. Навіть зветься інакше! Але чим відрізняється гребля, збудована лісовими інженерами бобрами й інженерами-людьми? Воду все одно штучно перекрили!
– Але ж на вигляд ці споруди не сплутаєш! – сказала Лапуня. – Бо у тварин природні інструменти: кігті, зуби, лапи, дзьоби – і природні вміння – вроджені інстинкти. А людина будує штучними інструментами, створює нові матеріали, яких немає у природі, наприклад, цемент, пластилін чи пластик. І вчиться людина ремеслам свідомо, переймає досвід інших людей та природи.
– А ми свій місток без інструментів зробили! – схитрував Пустунчик.
– То й добре, – посміхнувся Розумник. – Наш місток, хоча і штучний, гарно вписався у природу!
– А якщо ми шпаківню зробимо? І годівнички для птахів. Це впишеться?
– Звичайно! Добра справа природі не шкодить, не важливо, які матеріали та технології ми використовуємо. Головне, щоб до діла!
– І щоб красиво було! – додала Лапуня.
Друзі закрили Чарівну Книгу Природи та побігли додому робити нові добрі справи. А дорогою називали об’єкти: природні (живі і неживі), штучні (зроблені тваринами та рукотворні).
Спробуй і ти зіграти у цю гру дорогою до школи!
Олена Крижановська
Висить сито –
Не руками звито. (Павутина)
За пеньочком горбочок,
А на ньому – будиночок. (Мурашник)
Похвалилися звірята:
– Ми звели чудову хату!
Але вхід – лише з води,
Спробуй, друже, підійди!
(Бобри)
Будем гнізда будувати під
дахом сільської хати.
(Ластівка)
Гра 1. „Завітай у казку” („В гостях у Чарівної Книги Природи”) (КЛ4, 1–4).
- Прочитайте дітям казку „Місток через струмок”.
- Запропонуйте гру „Природне і штучне”.
Лото лежить на столі картинками донизу. Діти розбирають картки лото і формують пари (природне і штучне) так, щоб обидва тіла (або їхні частини) мали однакові (схожі) назви.
Кількість карток підберіть за кількістю учнів у класі.
Гра 2. „Зміна місць”.
Обладнання: картки із назвами природних та штучних тіл (у наборі є по дві однакові картки).
Діяльність:
- Діти сідають у коло і отримують картки.
- Уважно читають назву і міркують: природне це чи штучне.
- Назвіть тіло (або об’єкт). Діти, у котрих є картка з таким словом, швиденько міняються місцями.
- За вашою командою „Природне” або „Штучне” міняються місцями тільки ті діти, у яких на картці є відповідні назви.
- За командою „Тіла” міняються місцями усі діти.
Порада: на картках можуть бути зображення.
Гра 3. „Сонечко”.
Обладнання: круг жовтого кольору, на якому написане слово „тіла”, невеликі картки для кожної дитини, запис на дошці (промінчики): „тварини, рослини, штучні тіла (зроблені людьми), штучні об’єкти (зроблені тваринами)”.
Поясніть дітям, що на картці можна намалювати тварину, рослину або будь-який об’єкт. У центрі на килимі покладіть круг зі словом „тіла”.
Діяльність: діти по черзі називають, що зображено на їхній картці, всі разом з’ясовують, що це (штучне чи природне; штучне тіло, зроблене людиною, чи штучне тіло, зроблене твариною), викладають картки у вигляді „промінчиків”. Наступний учасник докладає свою картку до того промінчика, де вже викладена подібна картка.
Порада: стежте, чи правильно діти розкладають картки. Якщо хтось помилився, обговоріть з дітьми, де саме треба покласти картку. Картки з відповідними об’єктами можна виготовити на уроці малювання.
Гра 4. „Чотири кути”.
Обладнання: чотири аркуші паперу з написами „Побудувала людина”, „Побудувала тварина на землі”, „Побудувала тварина під землею”, „Побудувала тварина на дереві”.
Діяльність:
- Розмістіть аркуші у чотирьох кутках класної кімнати.
- Кожна дитина отримує від вас одну картку. Думає, до якої категорії належить зображене тіло (об’єкт).
- Відповідно до визначеної категорії іде в певний куток.
- Діти, які зібралися в одній групі, по черзі пояснюють свою точку зору щодо зображеного тіла.
- Кожна група вголос називає тіла своєї категорії.
Порада: перед початком гри оголосіть назви у кутках класу (щоб діти краще запам’ятали, можна дати по одній фотографії чи малюнку під кожним написом).
Гра 5. „Правда – неправда”.
Обладнання: картки із реченнями однакової будови (змінюється останнє слово, над яким додається малюнок), 2 аркуші паперу зі словами „Правда” і „Неправда”.
Діяльність:
- Діти сідають у коло. У центрі – картки з реченнями та аркуші зі словами „Правда” і „Неправда”.
Приклади речень:
У лісі живуть птахи. У лісі живуть роботи. У лісі живуть звірі. У лісі живуть книги. У лісі живуть комахи. У лісі живуть жаби. У лісі живуть змії. У лісі живуть іграшки. |
У лісі ростуть квіти. У лісі ростуть трави. У лісі ростуть олівці. У лісі ростуть гриби. У лісі ростуть дерева. У лісі ростуть мохи. У лісі ростуть свічки. У лісі ростуть упаковки. |
- Діти по черзі тягнуть картки, читають речення, міркують вголос, правда це чи ні, і кладуть свою картку біля відповідного слова („Правда” чи „Неправда”).
Гра 6. „Звуки, голоси”.
Обладнання: картки із зображенням природних і штучних тіл.
Діяльність:
- У центрі кола – купка карток.
- Діти по черзі витягують картку і пробують відтворити звук, схожий до того, що видає тіло, зображене на картинці.
- Картку, яка зіграла, дитина кладе в коло, картинкою догори.
Інший варіант гри. Знайдіть записи відповідних звуків (годинник „Зозуля”, пташка зозуля; дощ, душ; вітер, фен; трактор, ведмідь; барабан, дятел), і нехай діти утворять з них пари за аналогією: природне + штучне.
Гра 7. „Свій – чужий”.
Розмістіть у різних частинах класу аркуші з назвами груп. Груп може бути дві (природне і штучне) або три (природне; зроблене твариною; зроблене людиною). Положіть картки на столі картинкою донизу. Діти розбирають картки і шукають свою групу.
З’ясуйте з дітьми, чи правильно сформована група. Якщо правильно, то чому? Якщо у групі є хтось „чужий”, то де його місце насправді? Обговоріть помилки, якщо такі є.
Завдання 1. „Де це можна побачити?” (КЛ5, 1-3).
Поділіть дітей на три групи. Кожна група отримує аркуш КЛ5 і з’ясовує:
- Де саме можна побачити тіла, зображені на КЛ5 (у лузі, в полі, на морі, в горах чи в лісі).
- Які серед тіл – штучні, а які – природні.
- Чому вони потрапили у природу.
- Що треба зробити, знайшовши їх.
Завдання 2. „Хто це зробив?” (КЛ6, 1–3).
Поділіть дітей на три групи. Кожна група отримує аркуш КЛ6. Діти з’ясувують:
- Які тварини зробили домівку самі.
- Хто поселився у домівку, зроблену людиною.
- Хто знайшов домівку у природі.
Завдання 3. „Тіла і фігури” (КЛ7, 1–2).
Роздайте картки дітям. Діти вільно рухаються по класу і шукають пару до свого об’єкта або геометричної форми. Знайшовши пару, діти показують її іншим учасникам гри і називають: Земля – куля, мурашник – піраміда, стовбур дерева – циліндр, соти – шестигранники, морська зірка – зірочка, сніжинки – шестикутник, дорожній знак – трикутник, апельсинова долька – півкруг, вікно – прямокутник, печиво – ромб, надувна кулька – овал, рятувальний круг – частина круга, шоколадка – квадрати.
Порада: якщо дітей більше, ніж карток, то деякі картки можна видати двом дітям.
Завдання 4. Як одним словом назвати сніжинку, піщинку, листок, мураху, будинок? (Тіла)
Завдання 5. „Хто це?”
Відгадай загадку:
Без сокири і без рук, а дім будує.
Порада: підкажіть дітям, що може бути декілька правильних варіантів відповідей на загадку.
Спостереження 1. Яких тіл у класі більше: рукотворних чи природних? Назви природні тіла, які є у тебе вдома. А в лісі?
Спостереження 2. Як рухаються природні та штучні тіла (люди, тварини, рослини, Земля, інші небесні тіла)? Наведи приклади.