Наталія Романюк. Фітогормони. Частина 2
В Японії, Китаї, Індії добре знана хвороба рису „бакане” або „скажений рис”. Вражений „бакане” рис має дуже високі тонкі пагони з великими міжвузлями, тонкі, вузькі блідо-зелені листки (мал. 1), дрібні колоски, а відтак, дає малий врожай.
У 1920 році японський учений Єіші Куросава шукав спосіб боротьби із „бакане”. Він припустив, що гігантизм пагонів спричиняє речовина, яку виділяє гриб-паразит Gibberella. Стерильна рідина, у якій вирощували цей гриб, спричиняла подібне видовження проростків рису та кукурудзи. За 10 років біохіміки Токійського університету Т. Ябута та У. Сумікі виокремили ці речовини, з’ясували їхню будову і назвали гіберелінами (від назви гриба). Сьогодні відомо 136 різних гіберелінів, найвідоміший – гіберелова кислота (GA3) (мал. 2). Їх утворюють не лише гриби, а й рослини. Гібереліни є в усіх органах рослини, але найбільше їх у насінні, яке проростає. Із 100 кг насіння іпомеї, що дозріває, можна отримати 500 мг гіберелінів, а зі 100 кг листків тютюну – лише кілька міліграмів!
Поширити
Схожі публікації
Наталія Романюк. Фітогормони. Частина 3
Отже, ми вже знаємо про важливе значення для рослин ауксинів, гіберелінів і цитокінінів¹. А зараз познайомся з іншою групою фітогормонів – абсцизинами (лат. „abscissus” – переривати, відокремлювати). Aбсцизова кислота (АБК), знайдена у 1963 році в бавовнику, спричинює опадання молодих плодів. У малих концентраціях ця речовина впливає на рослину так...
Наталія Романюк. Фітогормони. Частина 1
Якщо тобі холодно, ти одягаєшся тепліше, від яскравого світла прикриваєш очі, відчуваєш спрагу – п’єш воду, бачиш м’яч, який летить на тебе, – ловиш або ухиляєшся від удару. Це природні реакції, на які ми ніколи не звертаємо уваги, такі дії виконуються автоматично. Завдяки нервовій системі ми правильно сприймаємо зміни...
Наталя Загульська, Тарас-Маркіян Загульський. „Земнi гiганти: квiти-велетнi”
Гігантом світової флори справедливо називають рафлезію Арнольда (Rafflesia arnoldii). Її батьківщина – тропічні ліси Суматри і Калімантану Малайського архіпелагу. Рафлезію відкрив французький дослідник Луї Огюст Дешам (1765–1842). Він був членом французької наукової експедиції в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні і провів три роки на острові Ява. У 1797 році науковець зібрав там...