„Любов рухає Сонцем і планетами”, ‒ сказав Данте. „Любов ‒ це Бог, а Бог ‒ це Любов”, ‒ читаємо в Біблії. Ми кажемо: „Я тебе люблю”. Однак за цими словами різний зміст, і кожен тлумачить його по-своєму.
То що таке любов? Чи має вона біологічну та хімічну складові? Які біохімічні процеси сприяють романтичним почуттям? Адже ми знаємо, що слово „любов” має безліч значень. Вона може бути материнською, братерською, вона може бути потребою, а може бути подарунком.
Як виникає любов?
Можливо, з першого погляду, тобто із зорового сприйняття, коли ти оцінюєш особу протилежної статі? Це так, але не забуваймо про важливу роль, яку для приваблення відіграють феромони.
Феромони (грец. φέρω ‒ „нести” + ορμόνη — „спонукати, викликати”) ‒ біологічно активні речовини, продукти зовнішньої секреції, біологічні маркери певного виду. Їх виділяють спеціалізовані (екзокринні) залози або спеціальні клітини. Вони різні за структурою, і саме під їхнім впливом в мозку виробляються хімічні речовини, які впливають на свідомість і сприйняття.
Наш організм також продукує феромони. У жінок – це похідні жирних кислот, у чоловіків – похідні гормону тестостерону. Це леткі речовини, які виробляють залози, що містяться під пахвами і виділяються з потом. Спочатку діють феромони: активізують зір і блокують адекватне сприйняття особи протилежної статі. Вона нам здається набагато привабливішою, ніж є насправді.
Цікаво, що запах феромонів ми не відчуваємо, хоч їх сприймають наші нюхові рецептори. До складу чоловічого поту входить хімічна речовина андростенол, яка приваблює жінок. „Слабка половина”, своєю чергою, „озброєна” копулінами. Ці подразники запускають справжню хімічну фабрику в мозку, а точніше ‒ в залозах, які отримують від центральної нервової системи інформацію про подразник і продукують гормони. На продукцію феромонів впливають гормони ‒ естрогени. Що більше в жінки естрогенів, то більше продукується феромонів і вірогідніший вплив на нюхові рецептори чоловіків. Сигнал передається до гіпоталамусу, він стимулює статеві залози чоловіків, в них виробляється тестостерон, який діє на гормони жінки.
Що таке „хімія любові”?
Тож з наукової точки зору, кохання ‒ це, насамперед, біохімічний процес, в якому задіяні гормони. „Гармонія в гормонах ‒ це і є кохання”, ‒ запевняють лікарі-ендокринологи. Ключова роль у цих процесах ‒ за статевими гормонами ‒ естрогенами, тестостеронами, а також гормонами щитоподібної залози. Тобто гормони – це активатори, збудники різноманітних процесів у нашому організмі, тонкої біохімії, внаслідок якої організм змінює свою поведінку – і на фізичному, і на психічному рівнях.
„Хімія любові” – так назвали учені перший етап закоханості. Гормони ендорфін та окситоцин спочатку володарюють в мізках і в крові, блокуючи центри негативних емоцій і раціонального мислення. Ейфорія, піднесений настрій супроводжують закоханих. Саме гормони (нейротрансмітери) діють в мозку та запускають каскад хімічних реакцій для появи емоцій. Отже, любов – це наші гормони.
Любов як хімія
Закоханість передбачає специфічне почуття ейфорії, що пов’язане з секрецією в головному мозку етилфеніламін (хімічна сполука, яка викликає ейфорію), підвищенням рівня норадреналіну та дофаміну (відповідального за відчуття задоволення), а також серотоніну („гормону щастя”, що відповідає за емоційну стійкість і гарний настрій). Засліплюючий ефект закоханості нам передали предки. В людини три зони мозку відповідають за любов. Вони й визначають, чи людина буде закохана. Це префронтальна кора – частинка кори мозку, яка відповідає за емоції, гіпофіз ‒ ендокринна залоза, яка продукує низку гормонів і гіпоталамус.
То чи спростовує це міф „вічної любові”? Адже мозок не здатний безперервно підтримувати збудження ділянки, що відповідає за романтичні почуття і палке кохання. Яскравість любові найяскравіше проявляється саме на початку стосунків завдяки виділенню високих доз нейрогормонів у відповідь на конкретну особистість і високої чутливості до них центрів задоволення в мозку.
Знайти кохання всього свого життя – це те, про що мріє кожна людина. Однак на шляху до мрії доведеться подолати деякі перепони. Ми спробували усвідомити процеси, які відбуваються у організмі в період закоханості, розвінчати міф „вічної любові”. Але вірити в неї чи ні – особиста справа кожного закоханого.
Людмила Борисенко,
учителька біології
Новоселівського НВК „ЗОШ І-ІІ ст. – ДНЗ”
Покровського району Дніпропетровської області,
учасниця V Всеукраїнського Інтернет-конкурсу „УЧИТЕЛЬ РОКУ”
за версією науково-популярного природничого журналу „КОЛОСОК”
