„Собачі” назви
Собака – кращий друг людини! Тому характер та звички цієї тварини ми знаємо дуже добре. Ці особливості знайшли своє відображення у назвах рослин: і те, що собака зализує рани, і те, що шукає необхідну травичку для лікування, і специфічний запах собачого хутра. „Собачі” назви науковці називають кінологічними фітонімами.
Назву собаче мило в народі мають дві рослини з родини Гвоздикові (Caryophyllaceae): 1 – остудник голий (Herniaria glabra), 2 – мильнянка лікарська (Saponaria officinalis). Обидві рослини містять сапоніни: корінь мильнянки – до 5 %, надземна частина остудника – 5–16 %. У воді сапоніни, що містяться у рослинах, дають багато піни. Цю властивість використовують для миття вовни, шовку і тканин, які не можна мити звичайними лужними милами, а також домашніх тварин, зокрема собак.
Петрушка собача звичайна (Aethusa cynapium) – однорічна, рідко дворічна рослина з родини Зонтичні (Umbellíferae). Її листя справді нагадує листя петрушки, але є й відмінності: під зонтиками є гострі довгі листочки і відсутній характерний для петрушки запах. Тож будьте пильні, адже собача петрушка отруйна!
Еритроній собачий зуб (Erythronium dens-canis) – рідкісна цибулинна рослина родини Лілійні (Liliaceae). Родова назва походить від гр. „ε´ρυθρός” – червоний, адже деякі квіти цього роду мають червоний колір. Видова назва пов’язана з формою цибулини, що нагадує зуб собаки.
Cобачі язички – подорожник ланцетолистий (Plantago lanceolata) з родини Подорожникові (Plantaginaceae). Листя рослини нагадує язички, і воно своїм соком „зализує” рани й подряпини так само успішно, як і собака слиною.
Собачий перець – гірчак перцевий (Polygonum hydropiper) з родини Гречкові (Polygonaceae). Його листки мають гострий смак перцю і можуть вживатися як приправа до різних страв. Зовнішньо застосовують замість гірчичників. У народній медицині гірчак перцевий здавна використовують як засіб, що очищає рани. Можливо, народна назва натякає на те, що слина собак виконує ту ж функцію.
Кропива собача звичайна (Leonurus cardiaca) – рослина родини Губоцвітих (Lamiales lamiaceae). Латинська родова назва перекладається як „хвіст лева”. Українська назва натякає на те, що зовні рослина нагадує кропиву дводомну (Urtica dioica). Рослину застосовують у народній ветеринарії як заспокійливий засіб, зокрема для собак.