6

Віра Сенчина. Нашестя пітонів

У лютому 2013 року по телебаченню Маямі я почула оголошення про те, що для Національного парку „Еверглейдс” (штат Флорида) потрібні змієлови. Це мене вразило! Виявляється, ще на початку 1990-х років утримувати тигрових пітонів вдома у Флориді увійшло в моду. Маленькі пітончики здавалися безневинними. Зооторговці завозили їх до Маямі і просили за них не так дорого ...

Тетяна Дьомкіна. Кулик-довгоніг

На момент нашої першої зустрічі з куликом-довгоногом, ми вже тривалий час жили на одному місці і тому доволі ґрунтовно дослідили природні об’єкти поблизу нас, особливо озерця та струмки. Ми часто ходили до озера чи лісу, щоб побачити або почути певну пташку чи звірятко. У своїх мандрах ми зазвичай обминали ставки-відстійники місцевої водоочисної станції, бо помітили, ...

Олена Крижановська. Паркові озера. Частина 4

Серед птахів парку є звичні види, які водяться скрізь. Як всюди навесні, галявинами походжають зграйки шпаків із райдужним полиском пір’я та чорні граки з білими дзьобами. Як скрізь у місті, нахабно поводяться сірі ґави, стрекочуть сороки, кричать на деревах сойки, виводять рулади чорні дрозди. Купол ротонди на весільному острові вподобала зграя сизих голубів. Скрізь бігають, похитуючи хвостиками, чорно-білі плиски. За ними ледве встигають одночасно бігти та пищати, випрошуючи їжу, їхні діточки в іншому вбранні – жовто-коричневому. ...

Наталя Загульська, Тарас-Маркіян Загульський. Земнi гiганти: квiти-велетнi

Гігантом світової флори справедливо називають рафлезію Арнольда (Rafflesia arnoldii). Її батьківщина – тропічні ліси Суматри і Калімантану Малайського архіпелагу. Рафлезію відкрив французький дослідник Луї Огюст Дешам (1765–1842). Він був членом французької наукової експедиції в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні і провів три роки на острові Ява. У 1797 році науковець зібрав там зразки цієї рослини. Та, на жаль, ...

Тарас Микітчак. Гей, хто під водою, озовися!

У 1826 році два швейцарці купалися у Женевському озері. І не просто купалися: один бив у підводний дзвін і водночас запалював порох, а другий на відстані 10 миль (приблизно 16 км) вимірював проміжок часу між спалахом світла і звуком, який дійшов у цю точку. От диваки! – скажеш ти. Ні-ні, вони зовсім не диваки, а ...

Ігор Корч. SIM-карта

У 1970-х роках, в епоху зародження стільникового зв’язку, ніяких SIM-карт не було. Першим стільниковим телефоном вважають DynaTAC 8000X, розроблений американською компанією Motorola та випущений у 1983 році. Апарат, завбільшки з цеглину, важив приблизно 800 г. У час виходу на ринок телефон коштував майже 4 000 доларів, а заряду його акумулятора вистачало на годину розмови. Незважаючи ...

Ганна Боярських. Раз, два, три – рідино, завмри!

Кожний знає, що рідини – рухливі субстанції, які не мають власної форми¹ і приймають форму посудини, в якій перебувають. Якщо посудину перевернути, рідина з неї витече. А чи можна примусити рідину „затамувати подих” і зменшити текучість? Виявляється, що так! Найпростіший варіант – заморозити її. Але є й інші способи. Збільшити в’язкість рідкого продукту – прямий „обов’язок” згущувачів. Вони разом зі стабілізаторами та емульгаторами позначені кодами Е400–Е499 на етикетках у пункті „Склад продукту”. Принцип дії згущувачів простий: їхні молекули взаємодіють із молекулами рідини (найчастіше водою) і зв’язують їх, консистенція розчину змінюється, він стає густішим і більш в’язким. Приємною новиною є те, що згущувачі та желеутворюючі речовини – нешкідливі Е-шки. Є навіть і корисні згущувачі (за умови вживання їх „без фанатизму”). ...

0