Дарія Біда

Дарія Біда. Чи можна виміряти красу?

Теорему Піфагора знають усі. А що таке золотий переріз? І чому його порівнюють із дорогоцінним камінням? Спробуємо знайти відповідь на ці запитання. Намалюйте відрізок АВ. Точка С ділить його у золотій пропорції, якщо АС : АВ = CВ : АС. Отже, золотий переріз – це такий поділ цілого на дві нерівні частини, при якому більша частина так відноситься до цілого, як менша частина – до більшої. ...

Дарія Біда. Гулівер у країні мрійників

Ще сто років тому багато звичних для нас речей – автомобілі, літаки, висотні будинки, телефони – здавалися казковими. Саме наприкінці позаминулого століття зароджувалися ці технічні „дива”, а письменники-фантасти наввипередки намагалися передбачити досягнення науки і техніки. Наприклад, прообразом сучасних літаків у творах були велетенські повітряні лайнери, схожі на океанські, які перевозили з одного кінця земної кулі в іншу тисячі людей, з ресторанами, басейнами, бібліотеками. ...

Дарія Біда. Історія скла

Важко уявити наш побут без скляного посуду, скляних вікон і дзеркал, фотоапаратів, науку – без мікроскопів, телескопів, телекамер та інших приладів. Радують око скляні прикраси та витвори мистецтва. Що таке це велике і водночас звичне для нас чудо – скло? Як і коли воно з’явилося на світ? ...

Дарія Біда. Все добре, якщо вміру

Засновник сучасної фармакології, знаменитий алхімік і лікар Парацельс, висловив парадоксальну, на перший погляд, думку про те, що все навколо є отрутою: „Отрута є у всьому, і лише доза відрізняє отруту від ліків”. Згодом його вислів став приказкою: „Все – отрута, все – ліки, різниця між ними лише у кількості”. Народна мудрість теж навчає, що у всьому треба знати міру: „Як добре – той уміру (українська); „Добра соль, а переложишь – рот воротит” (російська); „У надлишку і ліки – отрута” (японська). Але найбільше повчальних прикладів подає нам природа. ...

Дарія Біда. Книга неба і землі

У давні часи люди шліфували дорогоцінне каміння, не здогадуючись, що варто лише округлити грані – і камінь-прикраса перетвориться на оптичну лінзу, яка наблизить небо та допоможе проникнути у світ невидимих оку предметів. Сотні років дивилася людина у дзеркало, не маючи уявлення, що варто лише увігнути дзеркало, і сонячний зайчик плавитиме метал. Тисячі років людина тримала в руках магніт і котушку дроту, не підозрюючи, що відносний рух магніту і котушки здатен породити електричний струм. ...

Дарія Біда. Чому так темно уночі?

Одразу скажемо: чорного кольору немає. Якого ж тоді кольору ніч, вугілля, сажа, ворона, болото? – запитаєш ти. Так, вони чорні. Але чорний – це скоріше не колір, а його відсутність. Давайте з’ясуємо чому. У темряві предмети не мають кольорів, ми розрізняємо колір предметів лише за освітлення. Це тому, що біле світло – складне, а тіла по-різному його відбивають. Червоні троянди найкраще відбивають червону складову сонячного випромінювання, а всі інші – поглинають, трава відбиває зелені промені сонячного спектра, квітка соняшника – жовті. Якщо ж тіло не відбиває променів, то навіть за яскравого сонячного освітлення воно виглядатиме чорним. Поверхня чорних тіл поглинає майже всі промені сонячного спектра. Світло не відбивається від таких тіл, а відсутність відбитих променів наше око сприймає як „чорноту”. Тобто, чорними є тіла, поверхня яких поглинає майже всі промені сонячного світла, а поверхні білих тіл, навпаки, відбивають практично усі сонячні промені. У темряві тіла не освітлюються, а отже, і не можуть відбивати променів. Жодних. Тому в темряві всі тіла – чорні. ...

Дарія Біда. Побачити невидиме. Частина 2

Основою сприйняття світу людиною є зорові відчуття. Саме зір дарує нам понад 80 % інформації про навколишній світ. Недарма ми кажемо  „побачимо”, „з огляду на”, „очевидно” навіть тоді, коли не йдеться про зорові образи. Наші погляди визначаються не лише тим, що можна побачити очима, вони – частина переконань та принципів, а життєву позицію, програму поведінки та діяльності ми називаємо „світоглядом”. ...

Дарія Біда. Побачити невидиме. Частина 1

Сонячні промені нагрівають повітря, воду, Землю, усі навколишні тіла. Цей факт відомий вам із власного досвіду – на сонечку тепло. Але якщо біле світло – складне, то які саме промені гріють найбільше – червоні, зелені чи фіолетові? Саме це вирішив з’ясувати 1800 року англійський астроном і фізик Вільям Гершель. Він повторив дослід Ньютона, розклавши світло за допомогою скляної призми у спектр. Пересуваючи термометр уздовж спектра, учений виявив, що найбільшу температуру термометр фіксує за межами червоної частини спектра, там, де око не сприймає ніякого світла! Гершель пояснив це наявністю невидимого випромінювання Сонця. Оскільки це випромінювання знаходилося відразу за червоною частиною спектра (тобто відхилялося призмою слабше, ніж червоні промені), його назвали інфрачервоним („нижче червоного”) випромінюванням – ІЧ. Поза фіолетовою частиною спектра термометр Гершеля випромінювання не зафіксував. А міг би! Якби призма, що розкладає світло, була не скляною, а, наприклад, кварцовою. У сонячному світлі є випромінювання, яке відхиляється призмою сильніше, ніж фіолетове, але це випромінювання поглинається склом. ...

Дарія Біда. Дерево-веселка

Усі знають, що евкаліпт – одне з найвищих дерев у світі. Австралійський інспектор Вільям Фергюсон у звіті, зробленому 1972 року згадує 150-ти метровий евкаліпт виду Eucalyptus regnans, який обгорів і впав під час пожежі. На жаль, сьогодні евкаліпти не виростають вище 101 метра. Але є в природі евкаліпт, який може здивувати не лише висотою, але й ней-мовірною красою. ...

Дарія Біда. Мильні бульбашки, і не тільки вони

Повтори дослід, який увійшов у всі європейські підручники фізики. Поклади на смужку папіросного паперу монетку номіналом 1 копійка й акуратно опусти її на воду. Паперова смужка швидко намокне і впаде на дно, а монета лежатиме на поверхні води. Уважно придивися до поверхні води навколо монети. Ти побачиш, що поблизу монетки поверхня води викривлена, а у склянці – ні. ...

Дарія Біда. Фіолетові примхи природи

Фіолетовий – це досить рідкісний, не „повсякденний” колір у природі. Напевне, саме тому він часто асоціюється у людей з чарівниками і фантазією. Згадайте казки: фіолетові шати – улюблений одяг магів. Вельможі теж не оминали його своєю увагою. Величний фіолетовий завжди був присутній в одязі королів і духовенства. Напевне, для того, щоб приймати все зі спокійним серцем, заспокоїти душу і наповнити розум енергією натхнення. ...

Дарія Біда. Зелений промінь

Приблизно впродовж десяти секунд перед тим, як диск Сонця повністю сховається за рівним, чистим горизонтом, уважний спостерігач може побачити яскравий зелений промінь Сонця. Досить довго вважали, що це – обман зору, обумовлений залишковим зображенням Сонця на сітківці ока. Однак згодом вдалося сфотографувати „зелений промінь” і таким чином довести, що він – реальність. ...

Дарія Біда. Бачу землю!

На Землі є тисячі людей, які ніколи не піднімалися вище другого поверху свого будинку. Подолати найвищі вершини світу до снаги одиницям землян. Але в усі часи були сміливці, які прагнули піднятися вгору заради цієї неймовірної миті, яка дає відчуття висоти і простору. До них належав, наприклад, шведський фізик Огюст Піккар, який сконструював стратостат і встановив на ньому 1931 року рекорд висоти – 15 787 метрів. ...

Дарія Біда. „Кока-кола” на службі в юних експерементаторів. Частина 3

Для цього досліду знайдіть маленьку пляшку – 250–300 мл. У корку зробіть отвір і щільно вставте в нього прозору трубку так, щоб вона не торкалася дна. Налийте в пляшку трохи підфарбованої рідини (мал. 1). Термометр готовий. Навіть легкий дотик долонь до пляшки призведе до нагрівання повітря у ній. Повітря розшириться, і вода в трубочці підніметься. ...

Дарія Біда. „Кока-Кола” на службі в юних експериментаторів. Частина 2

Порожню пляшку опустіть у посудину з водою горлечком униз. Якщо є така можливість, поставте пляшку на сонячнім парапеті або зігрійте її своїми долонями. За хвилинку у воді виділятимуться бульбашки повітря, яке внаслідок нагрівання розширюється і виходить із пляшки. ...

0