Ірина Федор. Прийшов, побачив, переміг. Частина 4
Будова ока у земноводних складніша, ніж у риб*. Це пов’язано з їхнім виходом на сушу. У водному середовищі менше світла, і порівняно мала прозорість води не дозволяє далеко бачити. Тому риби – „короткозорі”. Вийшовши на сушу, земноводні пристосувалися до розглядання предметів на більших відстанях. ...
Ірина Федор. Прийшов, побачив, переміг. Частина 2
У народній казці про козу-дерезу войовничий рак відчайдушно захищає слабких і беззахисних, використовуючи грізну зброю – клешні. Але у нього теж є багато кривдників. Тому рак мусить одночасно добре бачити і здобич, і своїх ворогів. Очі річкового вузькопалого рака (Astacus leptodactylus) розташовані на рухомих стебельцях, завдяки чому вони можуть висовуватись і повертатись у різні боки. Кожне око складається з великої кількості (приблизно 3 000) окремих очок. Такі очі називаються фасетковими, а зір – мозаїчним. ...
Ірина Федор. Прийшов, побачив, переміг. Частина 3
Світ з-під води виглядає зовсім інакше, ніж на суші. Зазнавши заломлення на межі повітря – вода, світлові промені, які потрапляють в око спостерігача, утворюють вкрай деформоване зображення предметів, розташованих у повітрі, а за рахунок явища повного внутрішнього відбивання поле зору підводних мешканців дуже обмежене. Цей ефект має назву „риб’яче око”. ...
Ірина Федор. Прийшов, побачив, переміг. Частина 1
Довкола можна побачити так багато цікавого! Але цікавість у різних тварин своя, і бачити їм потрібно різне. Зір – це найважливіший орган чуття, бо завдяки йому в мозок надходить 90 % усієї інформації з довкілля. А якщо немає мозку? Пусте, багато тварин і без нього опрацьовують отриману зорову інформацію й успішно її використовують: відшукують поживу, шлюбних партнерів, помічають небезпеку. Більшість безхребетних має примітивні зорові органи і сприймає навколишні предмети дуже приблизно. ...
Ірина Федор. Наука, що має тисячі граней
Людство протягом всієї своєї історії черпало знання з природи. Природа завжди поруч, на відстані погляду, протягнутої руки. Люди навчилися у неї багатьом речам: розводити вогонь, ховатися в нору від негоди, зберігати їжу про запас, маскуватися під навколишнє середовище і ще багато чому, про що ми знаємо віддавна і навіть не замислюємося, як це з’явилося в нашому житті. Але за тисячі років так і не вдалося осягнути усіх її таємниць. Природа мудра, винахідлива, раціональна. Ми не перестаємо захоплюватися її творіннями. Чого тільки немає в її „патентному бюро”: гідравлічний привід у павука; пневматичний відбійний молоток у земляної оси; ультразвукові локатори у кажана і дельфіна; реактивні двигуни у кальмара і медузи. ...
Ірина Федор. Архітектурна біоніка
Архітектурна біоніка – це інноваційний стиль, який увібрав все найкраще від природи: рельєфи, контури, принципи формотворення і взаємодії з навколишнім світом. Ідеї архітектурної біоніки успішно втілюють відомі архітектори. Втілення органічної архітектури можна спостерігати в Нідерландах (будинок правління NMB Банк), Австралії (будова Сіднейської опери), Монреалі (Всесвітній виставковий комплекс), Японії (хмарочос SONY і музей плодів), Шанхаї (місто-кипарис). Органічна архітектура – доволі нове явище. Вона поєднує нові архітектурні форми і створення раціональних конструкцій з будівельного матеріалу живої природи та з використанням енергії Сонця, вітру, води. Мабуть, найважливіший її внесок у збереження живої природи та формування гармонійної єдності з архітектурою. ...
Ірина Федор, Оксана Чайка. Тямущі роботи
Пізнати людський мозок, розкрити принцип його будови та зробити аналогічний – це мрія біоніків. Сучасна надскладна наука нейрокібернетика займається конструюванням розумних роботів, інтелект яких виконував би функції людського мозку: керував руками, ногами, усіма системами організму, визначав своє місцезнаходження та контактував із навколишнім середовищем. Сучасні моделі штучного мозку досить громіздкі, у них неусвідомлене запам’ятовування, вони не фільтрують інформацію, хоча здійснюють мільйони операцій на секунду, не мають емоцій. ...
Ірина Федор, Оксана Чайка. Біоніка: сенсорні системи тварин
Вивчення принципів роботи сенсорних систем та мозку тварин відкриває небачені перспективи їх використання у розробках нових комп’ютерів, створенні штучних аналогів ока, носа, шкіри та штучного інтелекту. Для ефективного виконання завдань роботам потрібна вичерпна інформація про навколишнє середовище. Їхні сенсорні системи базуються на функціях органів чуття людини. ...
Ірина Федор, Оксана Чайка. Біоніка: принципи руху живих організмів
Прискорене кінознімання показало: коли лісовий дятел шукає комах або видовбує собі дупло, його дзьоб набуває максимальної швидкісті 7 м/c і зупиняється 0,02 с. Мозок пташки ніколи не травмується! Виявилось, що секрет полягає в тому, що голова дятла переміщається без бокових зміщень. Тому голова і шия захищені від пошкоджень. У зв’язку з цим у інженерів виникла ідея покращити захисні шлеми космонавтів, обладнавши їх спеціальними шийними скобами, щоб обмежити бокові переміщення. Дятел „підказав” інженерам конструкцію нових автомобільних сидінь, які під час аварійної ситуації гасять значні навантаження від ударів на пасажира. Їхня особливість у тому, що людина і сидіння – єдина система. ...
Ірина Федор. Технiчна бiонiка
Дослідники в царині телекомунікацій, електронних та комп'ютерних систем виявили в тілі глибоководних губок роду Euplectella високоякісне оптоволокно. Матеріал зі скелета цих губок передає цифровий сигнал не гірше, ніж сучасні комунікаційні кабелі. До того ж природне оптоволокно має органічну оболонку і значно міцніше, ніж штучне. Біоніка зацікавилася динозаврами. Чому? Працюючи над проблемою буріння свердловин, учені створили десятки конструкцій ріжучих поверхонь для бурових колонок. Однак усі вони швидко затуплювалися у твердих породах. Згадали про вимерлих плазунів-динозаврів. Конфігурація їхніх зубів підказала винахідникам форму ножа, яка збільшила термін роботи двох'ярусної бурової колонки. ...