На фото зверху – бурундук сибірський Якщо більшість героїв на природній сцені знайти досить складно, то деякі, навпаки, яскравим забарвленням одразу кидаються в очі. Здогадалися, який герой одягнув такий яскравий костюмчик? Правильно, неїстівний! Так само, як у театралізованих дійствах різних народів світу ми одразу ж впізнаємо небезпечних героїв за страшним гримом та відповідним сценічним одягом, ...
Ми вже знайомили вас з мешканцями Антарктиди. Пам’ятаєте про домовленість біля кожного дивовижного факту ставити знаки оклику !!!? Сьогодні їх буде значно більше. Розпочнемо з пінгвінів, адже Антарктида відома насамперед як домівка цих птахів, хоч зустрічаються вони і в інших місцях Південної півкулі. Лише пінгвіни Аделі та імператорські гніздяться безпосередньо на льодовому материку. ...
У світі склався образ української жінки, на шиї котрої обов’язково є коралі та дукати. А що таке коралі? Чому ми так називаємо це червоне намисто? Назва підказує, що ці прикраси пов’язані з коралами. Червоні та рожеві гілочки корала різали на дрібненькі шматки і нанизували на нитку. Низочками коралів прикрашали себе не лише українки. Італійці вважали, ...
Для нас театр починається з вішалки, а для акторів – з гримерки, кімнатки, де вони перевтілюються у сценічний образ, ретельно гримуються, одягають театральні костюми, інакше кажучи, «маскуються» під персонажа. А чи здогадуєтесь ви, що першими навчилися гримуватися не люди, а інші живі організми? Мовою науковців це «мистецтво» називається мімікрією. Мімікрія або мімезія (від грецького – уподібнююся, наслідую) – подібність одних тварин і рослин (чи їхніх органів) до інших, або до об’єктів навколишнього середовища. ...
Ці плоди любили і люди кам’яної доби, і древні греки, і римляни, і русичі. Ми теж їх любимо. Про них писали Гіппократ, Пліній Cтарший, Ібн-Сіна, їх згадували у тибетських трактатах з медицини. Їх люблять усі, але, окрім ботаніків, мало хто здогадується, як правильно називаються ці улюбленці. ...
Жарти скінчилися. Це вже вам не театр і не цирк. Мова йтиме про справжнісіньке бойове мистецтво. І не про рукопашний, тобто „лапопашний” чи „зубопашний” бій – у цих бойових мистецтвах вправні майже всі тварини. Воздамо славу „воїнам”, які досконало володіють іншою зброєю – хімічною. Не вірите, що в тваринному світі є такі? Згадайте клопа, якого ми називаємо смердючкою. З цією комашкою знайомий, напевно, кожен природодослідник-початківець. Клоп застосовує хімічну речовину для відвернення небезпеки від найціннішого... власної персони. ...
У казках важко відрізнити правду від вигадок. Пригадуєте, як хитра лисичка, прикинувшись мертвою, викрала у чоловіка рибку з саней? Ви думаєте, що такого не може бути? І даремно! ...
Чи задумувалися ви, навіщо тваринам хвости? О, це надзвичайно потрібна річ – ХВІСТ! Хвостом можна зачепитися за гілку, перенести вантаж, використати його як прикрасу і предмет для приваблення протилежної статі, передати зашифровану інформацію, поляскавши ним по воді чи повилявши. У ньому можна влаштувати комору, використати його як весло, ним можна обдурити або полякати простака, можна ...
Коралові рифи – найвеличніші споруди на Землі, створені живими організмами. А побудували їх крихітні тваринки – коралові поліпи, близькі родичі актиній і медуз. Красою вражають і рифи, і їх мешканці – різнокольорові рибки. Чому природа створила таку красу? Для кого вона? Для того, хто полює – нічого не видно. А вражати своєю неповторністю людей риби і не думали, вони про нас взагалі нічого не знають, бо ми – мешканці різних стихій. Навіщо ж їм такий красивий і барвистий „одяг”? ...
Спостерігаючи за життям бембекса*, ми зрозуміли, що у цих симпатичних створінь можна повчитися не лише турботі про потомство. Багатьом винахідникам варто уважно придивитися до життя маленької оси. Не лише бембекси, усі оси – майстерні будівельники. Їхні гнізда дивують розмаїттям і форм, і матеріалів, з яких вони виготовлені. Отож, до науки! *Читай про життя бембексів у ...
Для чого тобі, тваринко, бачити у темряві? Лягай собі у м’яке гніздечко, заховайся у нірку чи дупельце і міцно спи до ранку. Якщо я не вийду зі сховку, то загину від голоду. Вдень мене побачать мої вороги і з’їдять. Я боюся світла, тому шукаю їжу вночі. Отже, темрява потрібна, щоб стати невидимим, але як побачити ...
Павуки квіткові (Misutnena vatia) мають і біле, і жовте забарвлення, а тому їх можна назвати і „білявками”, і „жовтявками”. Для зміни забарвлення цим комахам потрібно лише кілька днів. За цей час пігмент встигає переміститися всередину тільця павучка. Павук, наче хамелеон, підлаштовується до мінливого світу квіток, які, розквітаючи, змінюють колір. Самці цих павучків забарвлені яскравіше, ніж самки. Порівняти нашого героя можна не лише з хамелеоном, але й з крабом, бо він належить до павуків-крабів (або павуків-бокоходів). Рухаються ці павучки цікаво – боком, боком, наче краби. Ось вам і павучок – не простачок, а три в одному: і павук, і краб, і хамелеон. Це не той випадок, коли можна підсміюватися над білявками! ...
Поглянь довкола – який прекрасний світ! Ось – метелик неймовірного забарвлення на барвистій квітці, зелені листочки і смугасті бджілки, фіолетова сливка і червоне яблучко, а ось – юна золотоволоска з чудовими зеленими очима, прудка руденька білочка і пишнохвоста лисичка. Невичерпна фантазія пігментів – це саме вони розфарбували все довкола. А, може, фантазія і не їхня, але вийшло дуже гарно. ...
Хімічна зброя – це речовини для нападу і захисту. Їх ще називають токсинами. Токсини – дуже давній винахід для боротьби з ворогами. Найдавніші мешканці нашої планети – бактерії – використовують їх у боротьбі між собою та з іншими організмами. Тварини, гриби та рослини з’явилися на Землі значно пізніше, а тому змушені були пристосовуватися до бактерій і захищатися від них. Виживали ті, хто оволодів досконалішою хімічною зброєю. Так з’явилися антибактеріальні отрути – антибіотики, фітонциди тощо. З появою на планеті нових мешканців з’являлися й нові отрути для боротьби з ворогами. ...
Мандруючи Центральним Кавказом, ми зупинилися на ночівлю у південному притулку. Насувалася темрява, і митися до струмка йшли вже в сутінках. Південна ніч зустріла нас небаченими феєрверками: довкола, як трасуючі кулі, літали світляки. Кілька метрів траєкторія їхнього руху світилася, тоді згасала і за кілька метрів „ліхтарики” знову вмикалися. Вогники в темряві заворожували, наче зорі на небі. Сотні, а то й тисячі, світлячків спалахували довкола і довго не давали нам заснути. Справжнісінький зорепад – задумуй тисячу бажань. Казка літньої ночі! Ми й не здогадувалися, що ввірвалися непроханими гостями на комашине весілля. ...