Людмила Нагорна

Людмила Нагорна. Тис ягідний

Вересневий ранок. Накрапає дрібний дощ. На трамвайній зупинці старовинного міста, як завжди, метушаться пішоходи. Ніхто з них не звертає уваги на незвичне дерево-кущ, вкрите яскраво-червоними, подібними на ягоди, плодами, яке росте поруч. Це хвойне дерево росте тут не один десяток років. Йому нікуди поспішати. Попереду в нього довге життя, адже воно належить до рослин-довгожителів, яких ...

Людмила Нагорна. Із минулого – в майбутнє

Дивишся на рівненькі рядочки картоплі, які біліють рясним цвітом, і душа радіє: є на полі, буде в коморі, а потім – і на столі. У кожній оселі дбайлива господиня знає, що і як робити з урожаєм. З картоплі можна приготувати сотні страв. Її їдять на сніданок, на обід та на  вечерю. Картопля годує мільйони людей, ...

Людмила Нагорна. Любка дволиста

Коли чуємо “орхідея”, в уяві виникає квітка фантастичної краси. Багатьом спадає на думку: „Шкода, що у нас в Україні такі не ростуть!”. І тільки вузькому колу фахівців відомо, що у нас також є багато представників родини Орхідних, які варті того, щоб про них знали. Але давайте про все по порядку. ...

Людмила Нагорна. Крокус Гейфеля

Чи були ви у горах, коли туди приходить весна і прозоре повітря аж бринить під сонячним промінням? Коли хочеться вдихнути на повні груди п’янкий аромат весни і співати від переповнення емоціями? На перших проталинах ліниво гріється на сонці пожовкла минулорічна трава. Якщо підійти ближче, ваш погляд раптово зупиняється і вже не може відірватися. Ви побачили їх!.. Сотні квіток, які тягнуться з землі до неба. Прислухайтесь, і ви почуєте: вони також співають. Гімн весні! Вони – прекрасні, ніжні, тендітні та водночас мужні. У них стільки сили та жаги до життя, що, проростаючи крізь товщу снігу, вони не бояться ані морозу, ані того, що світ зустріне їх не завжди приязно. Це – квіти крокусу (шафрану) Гейфеля. Шкода, що з кожним роком цих рослин стає все менше й менше, і в їхньому співі все частіше відчутні ноти тривоги. ...

Людмила Нагорна. Підсніжник звичайний

Про що промовляють у лісі підсніжники похмурого весняного дня? Можливо, вони розповідають сонним деревам, як готувалися до зустрічі з ними? Як мріяли нарешті побачити все, що діється навкруги? Про те, як в погожу днину своїми променями пестить їхні листочки весняне сонечко, як вмиває білосніжні пелюстки дрібний дощик, як іноді лякає холодом колючий сніжок, як заспокоює і огортає темрявою ніч? Дерева у відповідь поскрипують та дивуються хоробрості й бадьорості своїх малих приятелів. ...

0