Колосок
Увійти

Мирослава Гелеш

Мирослава Гелеш. У пошуках втраченого раю

Історія садів схожа на історію людства. Першим садівником був Бог: „І насадив Господь Бог сад у Едемі... І виростив Господь Бог із землі всяке дерево, принадне на погляд і добре для поживи, і дерево життя посеред саду та й дерево пізнання добра і зла…” (Буття 2, 8–9). Саме Всевишній передав людям мистецтво облаштування садів, а усі наступні сади є прагненням відтворити той перший сад –  у раю. Цей божественний ідеал у різні епохи і у різних країнах люди втілювали на землі, створюючи сади і поєднуючи в них настрої і традиції свого часу з потребами повсякденного життя. Якимось незбагненним чином у садах відображалися найзаповітніші мрії, релігійні ідеали, наукові погляди, побутові традиції і досвід сотень поколінь. ...

Мирослава Гелеш. Cади Європи

Садове мистецтво Європи розвивалося у тісному взаємозв’язку з ідеями, смаками та напрямками відповідних епох. Тому серед європейських садів виокремлюють сади Середньовіччя, сади Ренесансу, сади Бароко тощо. Середньовічні сади, або територія, відгороджена від гріха У середньовічній Європі сади облаштовували переважно при монастирях та замках і сформували їх під впливом пануючої тут релігії – християнства. Монастирські сади ...

Мирослава Гелеш. З днем народження, рослино!

Ми вже з’ясували, що приховує брунька¹, і знаємо, що з бруньок розвиваються нові пагони. Проте всі ці процеси відбуваються, як ти, напевно, зауважив, на сформованій дорослій рослині. А звідкіля ж береться той перший пагін, на якому пізніше формуються бруньки? Правильно, з насінини! Ти можеш спробувати себе в ролі справжнього дослідника. Знайди вдома на кухні квасолю (достатньо буде однієї квасолини, зникнення якої мама не зауважить) і замочи на кілька годин у воді. Тепер квасолина легко роз’єднається на дві половинки. На одній з половинок є зародок квасолі. Уважно розглянь зародок за допомогою лупи. Як бачиш, він має зародковий корінець, зародкове стебло, зародкові листки (сім’ядолі), що містять поживну тканину – ендосперм, яким живиться зародок на початкових етапах проростання, і верхівкову бруньку. Всі головні вегетативні органи вже сформовані у зародка. Немає лише квітки. Вона утвориться згодом на дорослій рослині. Утворення нових органів вже на дорослих особинах – досить цікава особливість у рослинному світі. Ботаніки називають рослини „відкритою ростовою системою”, адже вони здатні утворювати нові органи (пагони, квітки, бруньки) протягом всього свого життя, на відміну від вищих тварин і нас з вами – людей. Адже ні у тварин, ні у людей протягом життя не може вирости третя рука чи нога, чи то пак ще одна лапа. Людина народжується, і у неї розвиваються і ростуть тільки ті органи, які були закладені у її зародку. Як бачиш, у рослин все інакше. ...

Мирослава Гелеш. Що сховала брунька

Навесні природа довкола оживає. На деревах, які взимку видавались мертвими, бубнявіють бруньки і, пригріті весняним сонцем, розгортаються у пагони з ніжними зеленими листочками або з чарівними квітками. Взимку життя дерева жевріє у бруньках. Майбутні пагони, перш ніж з’явитися на світ, майже рік живуть у маленьких закритих лусками потовщеннях – бруньках. А що ж там всередині? Якщо розгорнути луски бруньки і озброїтись лупою, то ми побачимо пагін в мініатюрі. Брунька – це зачаток нового пагона. Вона складається з вісі (майбутнього стебла), яка у вегетативній бруньці закінчується конусом наростання. Ця гладенька верхівка є ростовим центром і забезпечує ріст і формування майбутнього пагона та зачаткових листків різного віку, розташованих один над одним. Нижні листкові зачатки більші і загнуті над внутрішніми зачатками і конусом наростання, прикриваючи і захищаючи їх. ...

0