Сиджу і розмовляю по телефону, зацікавлено спостерігаючи за Фелісією. Зауваживши муху, Філька граціозно вистрибує на стіл, закиданий моїми книжками, обминає настільну лампу, „перелітає” через комод (нічого не зачепила!) і повисає на карнизі. Від здивування я роззявляю рота: побачене нагадує епізод з фільму „Матриця”. А Філька, плавно маневруючи, ловить муху і зіскакує на підлогу. А вже за хвилину переді мною постає знайома дівчинка-кішка. ...
Майже два місяці я намагалася повернути дівчину-кішку: і благала її, і нявкала по-котячому, і ходила навколішках, але Фелісія глузливо поглядала на мене і вигинала хвостик. Я вже була схильна думати, що події того похмурого вечора були лише плодом моєї уяви. Проте якось, поринувши в читання книжки, я краєм ока побачила знайоме світло, яке линуло з ...
Одного дуже похмурого вечора, займаючись дуже нудною справою, я дуже тихо заздрила безтурботності моєї кицьки Фелісії, яка солодко позіхала на своєму м’якенькому килимку. „Які гарні, біленькі зубки в неї! Але ж вона жодного разу не була в дантиста!” – дивувалась я, зазираючи у її пащеку. „Чому у мене таких немає?” – подумала я з такою ж білою, як її зуби, заздрістю. Враз мене засліпило світло, яке йшло з глибини котячих очей. Отямившись від спалаху і протерши очі, я побачила перед собою милу дів-чину в сіренькій м’якій піжамі. Поряд з нею лежав пухнастий комір. ...
Цього літа до мене приїжджала знайома з Афін, і розмова з нею надихнула мене купити книгу „Міфи Стародавньої Греції”. Дочитавши захоплюючий міф про Дедала та Ікара, їхню суперечку з Мінотавром, втечу з острова Крит і трагічну загибель Ікара, я думала про те, що сьогодні їхня мрія здійснилася: люди літають, навіть у космос. Книга навіяла романтичний настрій, і я вирішила побалакати з Фількою, яка розважалася на підвіконні, намагаючись упіймати муху. ...
Повернувшись додому з вулиці, де панувала вітряна погода, я потрапила в атмосферу домашнього затишку й тепла. Однією з цих домашніх “приємностей”, звичайно, була кицька Фелісія. Я хотіла зігрітися після пронизливого вітру біля теплої пічки, та Філя сьогодні знову була у вигляді дівчини-кішки і мала дуже повчальний вираз личка (а це завжди віщувало нові повчання). ...
Напоївши кицю молочком і почухавши її за вушком, я вийшла з кухні до кімнати, зручно розмістилась перед телевізором і взялась до пульта. Раптом за спиною почувся голос: – А чи не надто близько ти сидиш перед екраном? І це заради цієї собачої реклами про “Педігріпал”? Не бачили б мої очі, як ти псуєш свої очі! ...
Чи милувалися ви коли-небудь мальовничим заходом сонця, який розфарбовує небо у найнесподіваніші барви: від фіолетової і темно-синьої до насичено червоної? Я бачила цю неймовірну красу, коли була на відпочинку в Карпатах. От і зараз відчула натхнення, тому взяла акварель і почала малювати. Мені здавалося, що в цей момент у світі існую лише я, небо, гори... ...
„Відчуй об’єм свого волосся! Використовуй шампунь з вітамінним комплексом для найкращого результату!” – лунає переконливий голос диктора за кадром, а розкішне волосся жінки з рекламного ролика викликає у мене захоплення. – Волосся у неї виглядає, наче перука! – була іншої думки Фелісія, довго і ретельно вичісуючи шорстким язичком своє шовковисте хутро. Можливо, моя кицька також ...