Земля і Всесвіт

Юрій Шивала. Мадагаскар: що у мультику правда?

Сьогодні ми прямуємо у Південну півкулю планети, де на нас чекає дивовижний світ Мадагаскару, острову, який знають в усьому світі завдяки однойменному мультику. Знайомтеся – Мадагаскар! Мадагаскар розташований у західній частині Індійського океану біля східного узбережжя Африки і відокремлений від материка глибоким (3 000 м) ґрабенем Мозамбіцької протоки. Це четвертий за величиною острів планети (після ...

Тетяна Остапенко. Піщаний рай

Моря, як і люди, абсолютно різні. Вони неповторні не лише за своїм зовнішнім виглядом, розмірами, глибинами, але й за контурами берегової лінії. Азовське море – це природний „музей” берегових форм. Впродовж сторіч природа створювала різноманітні низовинні морські береги. Вздовж усієї берегової лінії тягнуться ланцюжки піщаних мілководь та острівців… Та головна особливість узбережжя Азовського моря – це його мілководдя-коси, що вузькими піщаними смугами висуваються у відкрите море на десятки кілометрів. ...

Олена Крижановська. Мінерали

Казка природи не має кінця. Кожна людина впродовж життя встигає лише краєм ока зазирнути до її скарбниць, прочитати лише кілька рядків великої книги Природи. Але й людська цікавість – безмежна. Людина кам’яної доби використовувала вже щонайменше 20 різних мінералів. У сучасній промисловості їх використовують понад тисячу, а всього відомо понад 4 000 різних мінералів та ще ...

Олександр Шевчук. Маленьке чудо – нейтронна зоря. Частина 2

Взаємодія нейтронних зір з навколишньою речовиною характеризується періодом обертання і величиною магнітного поля. Ці два параметри описують усе різноманіття спостережуваних ефектів „життєдіяльності” нейтронної зорі. Обертаючись, нейтронна зоря втрачає енергію, тому її період обертання з часом збільшується, а магнітне поле слабшає. Саме тому тип нейтронної зорі може змінюватись впродовж її життя. Далі ми познайомимо вас із сучасною номенклатурою нейтронних зір у порядку зменшення швидкості обертання. ...

Дарія Біда. „Чому змінюється клімат Землі? Частина 1”

Наша планета втримує атмосферу, частинки якої практично не покидають Землю, а з іншого боку, ніякі космічні тіла не падають на поверхню Землі (маса метеоритів є мізерною у порівнянні з масою нашої планети). Отже, можна вважати, що Земля не обмінюється масою з космічним простором. ...

Олена Крижановська. Зоряна печера, або Природне диво – жеода

Подивіться на фото 1. Що це? Якась незрозуміла куля… Ніколи не вгадаєш, якщо не знати! Підказка: не яйце, хоча всередині є дещо цінне, не плід, хоча дозріває у землі, не гарматне ядро і не звичайний округлий камінець, хоча ця „штука” насправді з каменю. Точніше, з різних видів кварцу – одного з найпоширеніших мінералів земної кори. Це ...

Олександр Шевчук. Маленьке чудо – нейтронна зоря. Частина 1

Нейтронні зорі часто називають „мертвими”, але вони – дивовижні об’єкти. Астрофізика нейтронних зір в останні десятиліття перетворилася на популярну, багату на відкриття область. Інтерес до нейтронних зір обумовлений загадковістю їхньої будови, колосальною густиною, потужними магнітними і гравітаційними полями. За таких умов матерія перебуває в особливому стані, вона схожа на величезне атомне ядро. Такі умови неможливо відтворити в земних лабораторіях. ...

Юрій Шивала. Український вулкан Кара-Даг

Минулого разу ми відвідали одне з найвідоміших та найвеличніших озер Азії – Байкал, а сьогодні сідаємо у літак та летимо на рідну українську землю. Україна надзвичайно багата і маленькими, і великими чудесами природи. Сьогодні ми відвідаємо деякі з них. Наш літак приземляється у Києві, древньому місті, з якого почалася історія Київської Русі та, значною мірою, Східної Європи. Зі столиці ми прямуємо на південь, вздовж найбільшої української річки Дніпро, до Кримського півострова, де зберігся єдиний східноєвропейський згаслий вулкан – Кара-Даг. У Херсонській області ми побачимо одну з найбільших у Європі пустель – Олешківську. Отож, вирушаємо в дорогу! ...

Ольга Сергієнко. Псевдоспостереження

Завдання другого етапу практичного туру Другої Всеукраїнської учнівської олімпіади з астрономії в Ужгороді. 26–30 березня 2012 року в Ужгороді на Закарпатті пройшов IV етап 2 Всеукраїнської учнівської олімпіади з астрономії. За звання кращого знавця зоряного неба змагалися 84 учасники – 35 у молодшій та 49 у старшій вікових категоріях відповідно. Переможцями та призерами цього року ...

Олег Петрук. 100 рокiв вивчення космiчних променiв. Частина 2

Земля й сьогодні допомагає вченим вивчати елементарні частинки, що прилетіли з глибин Всесвіту. Атмосфера планети є необхідною складовою основних наземних експериментів, призначених для їхньої реєстрації, оскільки потоки таких частинок є дуже малими. Основним методом спостережень космічних променів із надзвичайно високими енергіями є аналіз властивостей широких „атмосферних злив”. Це – потоки різноманітних „вторинних” елементарних частинок та ...

Юрій Шивала. Байкал – перлина Сибіру

Минулого разу ми подорожували до найглибшого місця на Землі – Маріанської западини – і холодного континенту Антарктиди, а сьогодні покидаємо Океанію, беремо курс на північ та летимо у серце Південно-Східного Сибіру. Саме тут, у безкраїх азійських просторах, де на тисячі кілометрів в усіх напрямках горизонту розкинулася незаймана природа, „заховалося” найглибше прісноводне озеро планети – Байкал. У цій мандрівці ми спробуємо дізнатися якомога більше про це мальовниче чудо природи, яке у народі називають „перлиною Сибіру”. ...

Ігор Пирогов. Азовське море: минуле i сьогодення

З давніх часів море було важливою транспортною магістраллю, адже на південному заході воно омиває Арабатську Стрілку – піщану косу завдовжки 117 км та завширшки від 270 м до 7 км. А далі розкинулась ще одна водна гладь – затока Сиваш, яку в народі називають Гнилим морем. Колись Арабаткою проходили гужові та пішохідні, а згодом – автомобільні та залізничні шляхи. Уже наприкінці минулого століття у гавані Азовського моря входило понад 2 660 кораблів загальною вантажопідйомністю 362 950 тонн. І в наші дні Азовським морем пролягають важливі транспортні шляхи, особливо – після побудови Волго-Донського каналу. ...

Олег Петрук. 100 років вивчення космічних променів. Частина 1

Шляхи пізнання світу, в якому ми живемо, знаходяться часом у парадоксальних зв’язках. Що, здавалося б, може поєднувати елементарні частинки та Всесвіт, мікро- та мегасвіти? Так, ми знаємо, що всі матеріальні тіла складаються з елементарних частинок: і порошинка, і Сонце, і галактики. Але чи можуть найдрібніші складові матерії розповісти щось про найбільший Божий витвір – Всесвіт? ...

Юрій Шивала. Таємничі глибини Маріанської западини

Наша сьогоднішня подорож пролягає через найменш „гостинні” для людини дива природи. Зі спекотної Південної Америки ми вирушаємо на південь, щоб перетнути найсуворіший за кліматичними умовами континент Землі – Антарктиду. Далі помандруємо на північ від „холодного континенту”. В столиці Авcтралії Канберрі ми пересядемо на літак, що прямує до Маріанських островів. А вже з тутешніх берегів кораблем попрямуємо в західну частину Тихого океану, щоб поринути у малодосліджені глибини Маріанської западини. ...

Олександр Шевчук. Рекорди космічної малечі: астероїди

Гадаю, всі ви чули це слово – „астероїд”. А чи знаєте, які небесні тіла астрономи називають астероїдами? Як не дивно, точного визначення цього терміну не знайдемо навіть у наукових публікаціях. Є лише рекомендація Міжнародного астрономічного союзу (МАС) називати астероїдами космічні тіла природного походження з характерним розміром понад 30 м, але менші за об’єкти, які під ...

0