Земля і Всесвіт

Ксенія Мішалова. Географiчна хрестiвка або вiдгадай країну

У хрестівці заховані слова, які підкажуть тобі назву європейської країни. Найвищий діючий вулкан в Європі. Тканина, з якої шиють плащі, легка та синтетична, названа на честь міста. Одна з визнаних європейський столиць моди. Не маючи сухопутного сполучення, люди пересуваються вулицями цього міста на човнах – гондолах. „Сандаліотіс” – так називали цей острів стародавні греки. Справді, ...

Олександр Шевчук. Місяць – такий близький і рідний. Частина 2

Відповідно до перших теорій походження Місяця, він утворився з первинної газово-пилової хмари разом із Землею (як подвійна планета). Інші теорії базувалися на гіпотезах, згідно з якими Місяць утворився у віддалених від Землі місцях Сонячної системи, збіднених на Ферум, і був захоплений Землею пізніше. Однак захоплення такого великого космічного тіла, як Місяць, із далекої орбіти видається вкрай малоймовірним. Тому час від часу виникали гіпотези про відокремлення Місяця від Землі. Зокрема, таку теорію пропонував Джордж Дарвін (син Чарльза Дарвіна). ...

Олександр Шевчук. Гігант з червоною ознакою

Знайомтеся – Юпітер Об’єкти зоряного неба мають різний блиск: деякі видаються ледь помітними цяточками, інші сяють, наче різнокольорові ліхтарі. Ще жерці Давнього Єгипту помітили ті з них, що наче блукають зоряним небом. Їх назвали планетами (від гр. „λανήτης” – мандрівник). Одне з таких мандрівних світил є найяскравішим „ліхтариком” темної ночі1). Це – планета, відома з ...

Ксенія Мішалова. Географічна плутанина

Відгадуючи слова у першій половині питання та переставляючи в них літери, ти отримаєш назви географічних об’єктів з другої половини питання. Антонім до слова „війна” – Столиця давньої імперії та сучасної країни. „Тримають” зуби в роті – Найдовша ліва притока Дніпра. Одна з найстаріших вулиць Москви – Столиця, розташована на берегах річки Бу-Регрег. Висушений виноград – ...

Олександр Шевчук. Місяць – такий близький та незвіданий. Частина 1

Природний супутник нашої рідної Землі – Місяць – привертав увагу людей з доісторичних часів. Другий за яскравістю об’єкт на земному небосхилі після Сонечка і найближчий до нього природний супутник планет, п’ятий за величиною серед них (після супутників Юпітера Іо, Ганімеда, Каллісто та супутника Сатурна Титана). Давні римляни називали Місяць Луною (лат. Luna). Назва походить від ...

Дарія Біда. Ти теж маєш  вплив на клiмат! Частина 1 

Первісній людині у наших широтах для життя потрібна була їжа та тепло у холодну пору року. Першим джерелом тепла для людей було вогнище, в якому внаслідок спалювання внутрішня енергія дров перетворюється на тепло, яке первісна людина використовувала для обігріву. При цьому Карбон, що міститься у деревині, окислюється внаслідок хімічної реакції з виділенням енергії: ...

Дарія Біда. Наступ на темряву, або Брудне світло

„Брудне світло” або „світлове забруднення” – порівняно нові терміни у нашому лексиконі. Вони позначають сукупність надлишкового освітлення від будь-яких штучних джерел освітлення. Мало хто здогадується, який негативний вплив на живу природу та здоров’я людини має „підсвітка” нічного неба, що змінює рівень і ритми освітленості, до яких пристосовані усі форми життя на Землі. Ще на початку XIX століття мільйони людей, які проживали у великих містах, обходилися свічками, факелами і масляними лампами. Лише у декількох будинках міста в той час було гасове освітлення, а перші гасові ліхтарі на вулицях і площах з’явилися лише 1807 року. Сьогодні ж нічні міста сяють, наче різдвяні ялинки. З космосу видно, що майже вся Європа, більшість території США та Японії вночі вкриті світловою завісою. Світяться не лише мегаполіси, але й океани, риболовецька флотилія приманює галогенними лампами кальмарів на просторах Південної Атлантики. ...

Світлана Вольська. Космічний ліфт: реальність чи фантазія?

У 1969 році Ніл Армстронґ і Базз Олдрін здійснили посадку на поверхню Місяця. Тоді здавалося: мрія людства про пілотовані польоти на Марс і далі до зір ось-ось здійсниться. Однак мрія не здійснилася, й сьогодні старі ракети-носії „Сатурн”, серію яких розробляли в рамках програми „Аполон”1, простоюють у музеях або іржавіють на звалищах. За словами письменника-фантаста Айзека ...

Ігор Дикий. Антарктична весна

Цього разу хочу розповісти вам про антарктичну весну. Оскільки Антарктида розташована у Південній півкулі, антарктична весна триває з вересня до листопада. Тимчасом як в Україні світловий день стає коротшим, в Антарктиці, навпаки, сонце з кожним днем підіймається все вище над обрієм. І сьогодні, коли пишу ці рядки, сонце сходить о п’ятій годині ранку. Від холодної полярної ночі станція „Академік Вернадський” поволі переходить у режим полярного дня, коли сонце майже не ховатиметься за горизонт. ...

Олександр Шевчук. Що з тобою, Бетельгейзе?

Я гадаю, що всі ви чули про Бетельгейзе. Це назва однієї з сімох „основних” зір знаменитого і, напевне, найкрасивішого сузір’я нашого неба – сузір’я Оріона, яке прикрашає наш небосхил довгими зимовими ночами (мал. 1). Бетельгейзе в сузір’ї Оріона знайти дуже просто. Переведи погляд на „плечі” гігантського мисливця: Бетельгейзе сяє на його лівому плечі (мал. 2). ...

Ігор Дикий. Льодовикова печера

Вітання з „Вернадського”! Радий надіслати вам історію про відкриття нової печери в льодовику о. Галіндез. Сам не сподівався, що буде такий насичений пригодами місяць. Зараз у нас настала антарктична весна, однак, як годиться у міжсезоння, потепліло і розпочалися хуртовини з мокрим снігом. Одне тішить: тривалість світлового дня зростає і сонця стає більше. З найкращими побажаннями ...

Оксана Лумей, Юлія Соломаха. Смерч, торнадо, тромб. Частина 1

Смерчі в Україні Чорні грозові хмари встилають небо, зривається зустрічний вітер, підхоплює хмару, вона вихором закручується вгору, а потім падає; потужні потоки висхідного повітря просвердлюють її знизу догори. Стихія наближається з шумом, схожим на гуркіт товарного потягу. В Україні це явище називають смерчем (від „смерк, смеркання” – напівтемрява, що настає після заходу сонця). Іноді вихор, ...

Оксана Лумей, Юлія Соломаха. Смерч, торнадо, тромб. Частина 2

Смерчі (або, як звикли їх називати американці, торнадо) – одне з найменш вивчених природних явищ. Їх спостерігають у всіх районах земної кулі, де бувають грози (крім полярних та екваторіальних широт): в Європі, Індії, Китаї, Японії, на Бермудських островах, але найчастіше – в США та Австралії. У середньому за рік у світі виникає від 1000 до 1500 ...

Ігор Пирогов. Затока Сиваш. Частина 2

Клімат водойми має ознаки континентальності, адже погоду взимку визначають європейсько-азійські циклони, а влітку – вплив області високого тиску, розташованої над півднем Європи. Кліматичний режим затоки можна охарактеризувати як помірно посушливий, з великими тепловими ресурсами. Понад 70 % вітрів – східного, південно-східного, південного та південно-західного напрямків. Вони несуть спеку і засуху. ...

Ігор Пирогов. Затока Сиваш. Частина 3

Сучасне становище флори Сиваша повністю відображає характер розвитку ландшафтів і під впливом природних процесів, і під антропогенним впливом. Характерний дуже мозаїчний рослинний покрив. На цій, порівняно невеликій території, поєднуються пустельний, степовий і лучний типи рослинності, переважають пустельні полиново-злакові степи у поєднанні з луками і солончаками. ...

0