Людина і екологія

Олена Крижановська. Гарне мiсце порожнім не буде, або Гніздо кажанів

Вам цікаво, чи влаштовували ще білки своє гніздо біля мого балкону? (Про цю пригоду читайте в журналі “Колосок” № 2-4 за 2015 рік). Звісно, я розповім продовження „рудохвостої” історії. Але трохи згодом. Кілька років білки до своєї урбаністичної домівки не поверталися. А за той час на їхньому місці оселилися нові сусіди… ***** Знову буяв травень. ...

Анна Зайцева-Анциферова. Родинне дерево вовчків. Частина 1

Сучасне „родинне дерево” вовчків нараховує тільки дев’ять „гілочок”. Із них чотири роди – „наші”, трапляються в Україні, а решта – „чужоземці”, мешкають у країнах Євразії та Африки. Вовчок горішковий – популярний герой Вовчок горішковий, він же ліщиновий, він же ліскулька Muscardinus avellanarius (Linnaeus, 1758) – єдиний сучасний представник роду Muscardinus на противагу десятку вимерлих видів. ...

Анна Зайцева-Анциферова. Загадкові нічні дереволази

Коли люди чують слово „вовчки”, то неодмінно думають про родичів вовків. Насправді ж тварина, яка українською називається вовчком, не має до вовка ані найменшого стосунку. Якщо ви побачите цих звірят у лісі, то напевно подумаєте, що зустріли мишок з пухнастими хвостиками вивірок. Але вовчки за способом життя і поведінкою відрізняються від інших гризунів. Тому в науковій систематиці вони становлять окрему групу – Вовчкові (Gliridae). ...

Світлана Кондрашова. Мiстичнi створіння

Змії завжди викликали забобонний страх у людей. У казках багатьох народів були різні чудовиська, схожі на змію, наприклад, у слов’ян – Змій Горинич. Що ж такого містичного в зміях? Може, це їхній холодний некліпаючий погляд? Недарма ж є приказка: „Дивиться, як удав на кролика”! Згадайте кадри з мультфільму „Мауглі”, коли пітон Каа танцював свій танок ...

Оксана Загубинога. Прісноводна медуза у водах Дніпра

Історія відкриття цієї тварини схожа на детектив. Усе поча¬лося у 1880 році. XIX століття, Лондон, Королівське ботанічне товариство. У цьому тихому пристанищі високої науки відбув-ся переполох: у басейнах з тропічними рослинами з’явилися… медузи. Невеличкі, завбільшки 2-3 см у діаметрі, напівпрозорі, з великою кількістю щупалець. На той час біологи не здогаду-валися, що медузи можуть жити не ...

Галина Фесек. Пластикова катастрофа

Скільки сміття населення Землі викидає щорічно, ми не знаємо. Але знаємо, що воно є всюди: на рівнинах, в горах, у водах Світового океану і навіть у космосі. Людство викидає гори сміття, яке не гниє, не розкладається і не тоне. Екологи б’ють на сполох: відходи з поліетилену у природньому середовищі розкладаються понад 200 років, а пластикові ...

Еліна Данильчук. Вiтамiнна бомба на пiдвiконнi

Ми добре знаємо про корисність вітамінів, про те, як їх нам не вистачає, особливо взимку. Сьогодні багато фруктів та овочів, які вирощують у теплиці або привозять з інших країн, можна придбати у магазині впродовж року. Але ж як цікаво виростити корисні рослини не в теплиці, а в себе на підвіконні. Чи пробував ти вирощувати рослини? Це неповторне відчуття появи на світ живого, наче дитина народилася у тебе на руках. Якщо ні, то обов’язково спробуй. І раджу розпочати з чудової рослини – крес-салату. Думаю, що ти навіть і не чув про неї. А це справжня вітамінна бомба. ...

Галина Вихівська. Куди зникли снiгурi?

„Побачив снігура, знай – зима біля порога”. Ця народна мудрість підказує нам, що наприкінці осені в лісах, парках, скверах, а іноді і в садах можна побачити надзвичайно гарних та ошатних пташок – снігурів. Їх ні з ким не сплутаєш: яскраві, з чорною шапочкою на голівці, сіро-блакитною спинкою та білим надхвістям. Але головне, що вирізняє їх ...

Марія Надрага. Гарні та… смачні

Радість від приходу весни була б неповною без рослин-первоцвітів. Однак вони не тільки дарують нам естетичну насолоду, багато з них здатні задовольнити і наші вишукані гастрономічні вподобання, а заразом і поповнити наш організм вітамінами. Отож, знайомся! У квітні у наших лісах розцвітає пшінка весняна. Пшінка – невелика рослина з жовтими квітками, потовщеними коренями та округлими ...

Катерина Нікішова. Розглядається справа про цукор

Дієтологи закликають обмежити споживання цукру. Надмірне вживання цукру призводить до передчасного старіння та серцево-судинних захворювань, появи карієсу. Цукор знижує імунітет і спричиняє цукровий діабет. Відразу наголосимо, що цукор є винуватцем виникнення цукрового діабету лише опосередковано. За надмірного споживання цукру і продуктів, які його містять, виникає ожиріння, яке є фактором ризику захворювання на цукровий діабет. ...

Дарія Біда. Вiтамiн С, аскорбiнова кислота, Е300

Латинська назва: Ascorbic acid Хімічна назва: L-Аскорбінова кислота Брутто-формула: C₆H₈O₆ Водорозчинний Не синтезується в людському організмі Бере участь у життєвих процесах Добова норма для дорослої здорової людини становить 80–200 мг Добова норма для дітей, починаючи від народження – 20–60 мг Нездоланним ворогом навколосвітніх подорожей здавна була цинга, доки шотландський лікар Дж. Лінд не помітив дивовижний ...

Анна Зайцева-Анциферова. Дивні гризуни – мишівки. Частина 2

Не тільки відрізнити від інших гризунів, але й розрізнити види українських мишівок між собою – справа нелегка. Споріднений із мишівкою лісовою вид – це мишівка донська, або Штранда (Sicista strandi (Formosov, 1931)). Вони є видами-двійниками¹, утворюють групу „betulina”, тобто лісові мишівки, і майже не відрізняються за зовнішнім виглядом. Виразна відмінна ознака мишівки донської – довжина її хвоста, що на третину довший від тіла і досягає 110 мм. Назву „мишівка Штранда” цей вид отримав на честь норвезького ентомолога Ембріка Странда. А назва „донська” підкреслює особливість його ареалу, що починається у донських степах і простягається на схід до річки Волга та на південь до Кавказьких гір. Науковці достовірно підтвердили поширення цієї мишівки в Україні лише на Луганщині. Знаходили цього гризуна на заповідних ділянках Стрільцівського і Провальського степів. Згідно з науковими даними, загальна чисельність мишівки донської може становити кілька тисяч особин. Це надзвичайно мало у порівнянні з іншими дрібними ссавцями. ...

Анна Зайцева-Анциферова. Дивні гризуни – мишівки. Частина 1

Поряд із добре відомими тобі мишами у лісах і степах мешкають дивні гризуни – мишівки. Вони потаємні і нечисленні, тому зустріч з ними – малоймовірна подія. Якщо ж вона відбудеться, то важливо розпізнати мишівку і не сплутати її з іншими гризунами. З першого погляду на цю тваринку помічаєш типову „мишачу” морду: рухливу, з виразними чорними очима і досить великими вухами. На спині добре видно чорну смугу, що тягнеться від потилиці вздовж хребта, як у миші польової. Мишівка має довжелезний гнучкий хвіст, завдяки якому може посперечатися з вовчком горішковим чи мишкою лучною у майстерності лазіння гілками і травами. Задні ноги мишівок довгі, тому вони чудово стрибають, адже насправді ці дивні створіння – родичі тушканчиків! У зоологічній систематиці їх об’єднують у надродину Стрибакуватих (Dipodoidea). ...

Оксана Лумей. Червоний дощ та зелений сніг

Рано вранці 4 червня 2013 року жителі Ужгорода вийшли на вулицю і жахнулися: будинки, транспорт, земля були червоно-бурого кольору. На Закарпатті вночі випав червоний дощ. Такі незвичайні опади прийшли до нас з Північної Африки. У її пустелях ураганний вітер піднімає у повітря і несе із собою велику кількість червоного пилу, який осідає разом з краплинами ...

Оксана Загубинога. Підземні помічники агрономів

Давньоримське місто Уріконіум у Британії нічим не відрізнялося від інших північних міст імперії. На початку V ст. його захопили і зруйнували англосакси. З часом руїни зникли, казали, що їх поглинула земля. Але земля – не жива істота, щоб щось поглинати. Тим паче, ціле місто. Однак воно таки щезло. У середині ХІХ ст. місцеві археологи зауважили вузькі смуги ґрунту, на яких ячмінь достигав раніше, а сніг лежав довше, ніж навкруги. Під час розкопок під шаром землі виявили зникле античне місто. Археологічні дослідження привернули увагу відомого на той час англійського вченого Чарльза Дарвіна. Він зацікавився: хто так надійно закопав ціле місто? Вчений помітив, що навіть найменші щілинки між камінням заповнені землею. Виявилося, що це робота звичайних дощових черв’яків. Чарльз Дарвін уперше визначив їхнє значення для землеробства і порівняв ґрунтотворну діяльність червів з роботою плуга. ...

0