Планети знайти важко, тому що вони дуже маленькі (порівняно із зорею-господинею) і не випромінюють світло. Якщо планета обертається далеко від зорі, її поверхня освітлена слабо і відбиває мало світла. Якщо ж планета рухається поблизу зорі й добре освітлена, то далекому спостерігачу важко виявити її, бо вона губиться в блиску променів світила зорі. Яким же чином ...
Квітів у лісі і в полі так багато! Досить взяти лише по одній квіточці, щоб вийшов величезний букет. Але зібрати їх разом не вдасться, бо квітнуть вони у різний час. Тож візьмемо у наш букет лише декілька, найулюбленіших. Квітка-аристократ Найперший у нашій „фіолетовій” родині – крокус або шафран Гейфеля (Crocus heuffelianus). Не встиг розтанути сніг, ...
Організм людини – складна біологічна система. Як він влаштований, який орган у ньому основний? Чому серце починає рухатися першим ще в організмі зародка, а завмирає останнім? Чому наш мозок досконаліший, ніж мозок інших істот на планеті? Завдяки кому наука досягла таких значних успіхів у вивченні організму людини? Чому, чому, чому? Будовою свого організму людина цікавилася ...
Проміжок часу з середини XIX до середини XX століття в біології є епохою синтезу наукових біологічних знань. У науці відбувається поєднання знань у цілісні наукові теорії, які й стали основою біології. Поштовх цьому дали фундаментальні теорії Чарльза Дарвіна та Теодора Шванна, які вказали загальний напрям її розвитку: з’ясовувати причини явищ живої природи. Слово „причини” звучить грецькою мовою як „казуаліс”, тому цей період у науці називають казуальним. Дослідження науковців цієї епохи спрямовуються на виявлення важливих біологічних законів, розкриття структури біологічних систем, простеження внутрішніх і зовнішніх зв’язків цих систем. Видатні біологи Ернст Геккель, Грегор Мендель, Климент Аркадійович Тімірязєв, Микола Іванович Пирогов, Фрідріх Мішер, Дмитро Йосипович Івановський, Іван Петрович Павлов, Ілля Ілліч Мечников, Пауль Ерліх, Томас Хант Морган, Микола Іванович Вавилов, Олександр Олександрович Богомолець та інші отримують знання, шукаючи відповіді на запитання „Звідки? Чому? Де? Як?”. Шукали за допомогою своїх вірних помічників, якими були і залишаються мишки й мушки, жабки й ящірки, собаки й кішки, мавпи та дельфіни. ...
Звідки ми знаємо про наукові погляди, здобутки та винаходи Леонардо? Від самого Леонардо! Все життя геній носив у спеціальному футлярі на поясі записні книжки і занотовував свої думки, ідеї або просто спостереження. Леонардо заповів безцінний архів своєму учневі – Франческо да Мельці. Після смерті Мельці щоденники Леонардо купив у його сина придворний скульптор короля Іспанії Філіпа ІІ (1527–1598) і вивіз їх до Іспанії. Знайдені сьогодні щоденники Леонардо нараховують приблизно 7 000 сторінок, розкиданих по світу. В Іспанії знаходиться 10 із 13 відомих записників Леонардо. ...
Основою сприйняття світу людиною є зорові відчуття. Саме зір дарує нам понад 80 % інформації про навколишній світ. Недарма ми кажемо „побачимо”, „з огляду на”, „очевидно” навіть тоді, коли не йдеться про зорові образи. Наші погляди визначаються не лише тим, що можна побачити очима, вони – частина переконань та принципів, а життєву позицію, програму поведінки та діяльності ми називаємо „світоглядом”. ...
Наші очі бачать усе: маленьке і велике, чорно-біле і кольорове, радісне і сумне. Вони бувають лагідні, сердиті, глибокі, рідні, байдужі, чужі. Від погляду добрих очей хочеться посміхнутися і дарувати людям тепло. Очима можна „ловити”, „обіймати”, „поглинати”, „спопеляти”, „впитися”, „прикипіти”. Зір – це дивовижне відчуття, дароване нам природою. За допомогою зору ми отримуємо величезну кількість інформації ...
Коли великий російський учений Михайло Васильович Ломоносов був маленьким, він жив у селищі, розташованому на березі широкої річки Двіна. Точніше, не на березі, а на острові, на якому було кілька селищ, а навколо – ще вісім островків. Навпроти, на березі, розкинулося велике старовинне село Холмогори. Жителі острова землю не орали, хліб не сіяли, а їжу добували в морі. Тому їх називали поморами. Батько Михайла Ломоносова був знатним помором, мав власний корабель, оснащений вітрилами, і команду. Він часто бував у плаваннях, надовго залишаючи родину і маленького Михайла. ...
Сонячні промені нагрівають повітря, воду, Землю, усі навколишні тіла. Цей факт відомий вам із власного досвіду – на сонечку тепло. Але якщо біле світло – складне, то які саме промені гріють найбільше – червоні, зелені чи фіолетові? Саме це вирішив з’ясувати 1800 року англійський астроном і фізик Вільям Гершель. Він повторив дослід Ньютона, розклавши світло за допомогою скляної призми у спектр. Пересуваючи термометр уздовж спектра, учений виявив, що найбільшу температуру термометр фіксує за межами червоної частини спектра, там, де око не сприймає ніякого світла! Гершель пояснив це наявністю невидимого випромінювання Сонця. Оскільки це випромінювання знаходилося відразу за червоною частиною спектра (тобто відхилялося призмою слабше, ніж червоні промені), його назвали інфрачервоним („нижче червоного”) випромінюванням – ІЧ. Поза фіолетовою частиною спектра термометр Гершеля випромінювання не зафіксував. А міг би! Якби призма, що розкладає світло, була не скляною, а, наприклад, кварцовою. У сонячному світлі є випромінювання, яке відхиляється призмою сильніше, ніж фіолетове, але це випромінювання поглинається склом. ...
За примхою природи усі вершини висотою понад 8 000 м зосереджені в одному географічному районі, в гігантській складці земної кори – Гімалайських горах. Гімалаї – наймолодші гори на Землі. Напевне, тому вони і найкрасивіші, найбільші, найвищі та найменше досліджені. Тут знаходиться найвища вершина світу – Джомолунгма або Еверест. Із 8 квітня 2010 року офіційна висота ...
На Землі, атмосфера якої, в основному, складається з азоту і кисню, небо – блакитне. На Венері небо – жовто-сіре. Атмосфера Венери поглинає синю і зелену частину спектра. Опівдні небо на Марсі – жовто-оранжеве. Але не тому, що атмосфера Марса сильніше розсіює червоні промені. В атмосфері Марса багато червоного пилу. Коли на Марсі сходить і заходить ...
Природі немає діла до визначень. Це людина намагається все „розкласти по поличках”. Іноді це легко вдається, але виникають ситуації, коли властивості об’єктів одного типу плавно переходять у властивості об’єктів іншого. Класифікувати нові об’єкти іноді допомагає історична традиція, але нове відкриття завжди напружує, спантеличує дослідника. Наприклад, на Землі ми чітко знаємо, що таке острови і материки. Проблем не виникає, і ніхто не намагається перекласифікувати Гренландію в континент або Антарктиду – в острів. Тепер уявіть, що ви відкрили планету, схожу на Землю. Там теж є „частини суші, з усіх боків оточені водою”, великі та малі. Вам потрібно вирішити, де провести межу. Якщо ділянки суші майже не відрізняються за розмірами, то вам доведеться нелегко! В астрономії неодноразово траплялися такі ситуації. ...
Have you ever struggled with a drumstick when they’ve served chicken at school? You take a bite and chew … and chew … and chew. After you’ve finally managed to swallow it you feel the need to come up for air before trying another bite. You need stamina for this sort of meal, after all. That’s when you begin to wonder whether you’ve been eating a rubber chicken rather than a real one. Then you think, „That’s ridiculous! Who ever heard of a rubber chicken?” Try this experiment and you might begin to think otherwise. ...
Щоб отримати барвники, подрібніть рослини чи їхні частини і довго кип’ятіть у воді, отримаєте концентрований відвар. Червоний – відвар із листків червоної капусти або стебел звіробою. Якщо кору вільхи потримати кілька днів у воді, а потім приготувати відвар, теж отримаємо червоний барвник. ...
Жила колись дівчина, яка вважала, що немає більшої краси, як чисті річки та озера. Вона бачила, що люди забруднюють воду та неекономно її використовують і щоденно зверталася до всіх з проханням берегти водні багатства. На жаль, її не слухали. До того ж люди, яким набридли ці розмови, прогнали небайдужу дівчину. Вона підкорилася, але не здалася. ...