Журнал

Ксенія Мішалова. Таємниці географічних назв

На Землі є величезна кількість географічних об’єктів: континентів, населених пунктів, водойм, вершин, долин, гірських хребтів тощо. І всі вони мають свої власні назви. Чи задумувалися ви коли-небудь над тим, чому Америка називається Америкою, що приховує назва півострова Юкатан або яка найдовша географічна назва на планеті Земля? Ні? Тоді у вас є чудова нагода поринути у ...

Ядвіга Федоровська. Буяння фарб, різноманіття форм

Батьківщина жоржин – гірські райони Латинської Америки (Мексика, Перу, Чилі). Індіанці називали її „акокотлі” (водяна труба), „кококсоч” (квітка з порожнім стеблом) та „чічіпатлі”. Вони вживали коренебульби жоржини в їжу. ...

Дмитро Литвиненко. Сонечко – хижа тварина

Мені завжди було цікаво спостерігати за божою корівкою. Чому сонечка мають різне забарвлення? Чому вони належать до класу тварин? Як відлякують птахів? Куди зникають восени? Що означають їхні плямки на тільці? Розповім вам, про що я довідався з літератури та поділюся власними спостереженнями. Маленька ненажера Сонечка живуть на нашій планеті щонайменше 170 млн років. Ці ...

Ольга Дорош. Секрети божого жучка

Діти люблять тримати у долонях червоне чорнокрапкове сонечко Coccinella septempunctata. Воно спокійно повзе по руці, а вони стрибають на одній нозі і приспівують:  „Божа корівко, полети на небо, там твої дітки їдять цукерки, кожній з них – по одній, жодної – тобі”.  „Дивна назва, – напевне, думають діти. – Чому сонечко? Чому корівка? А чому ...

Катерина Нікішова. Сімейне древо лантаноїдів, або Майже детективна історія про рідкісноземельні елементи. Частина 1

З чим можна порівняти важливість рідкісноземельних елементів для сучасної цивілізації? З нафтою! Усі ми знаємо, як збагачуються країни за рахунок її запасів на своїй території та як вони потерпають, щоб ці запаси не вичерпалися1. Ось і рідкісноземельні елементи можуть похвалитися своєю цінністю. Без них ми не мали би ні пласких дисплеїв, ні жорстких дисків для ...

Дарія Біда. Одиниці вимірювання треба знати в обличчя!

Вивчати походження слів завжди цікаво, адже можна довідатися багато нового і про мову, і про культуру, і про історію народів. Є серед слів особлива група – епоніми. Вони позначають винаходи, явища, предмети, названі на честь людей, які їх придумали або вперше використали. Дуже часто людину (або героя) вже не пам’ятають, але винаходом користуються сповна.  Наприклад, збірник географічних (астрономічних, анатомічних) малюнків, карт завдячує назвою титану Атланту (Атласу), який тримає на плечах небо; гора, що вивергає розплавлену лаву, походить від імені давньоримського бога Вулкана; спеціальну посудину (термос) винайшов сер Джеймс Дьюар, а знаменитий новорічний салат придумав французький кулінар Олів’є. ...

Мічіо Кайку. Майбутнє енергії

До середини сторіччя з’явиться нова альтернатива: термоядерний синтез. Якщо атомна енергія вивільняється внаслідок розщеплення ядер атомів Урану (і призводить до великої кількості радіоактивних відходів), то під час термоядерного синтезу атоми Гідрогену зливаються, при цьому вивільня-ється значно більше енергії (і утворюється значно менше відходів). ...

Олена Крижановська. Чому це так називається? Далекосхідний гість. Правда та вигадки про жука-оленя

Здалеку це дерево легко можна сплутати зі звичайним ясенем – їхні гілки та листки дуже схожі, тільки в ясена є характерні чорні бруньки. Це бархат амурський (Phellodendron amurense). Сама назва вказує, що рослина завезена до нас з Далекого Сходу, з берегів річки Амура. У природі бархат амурський росте в лісах Маньчжурії, Приамур’я, Примор’я, Китаю, Кореї, Тайваню, на острові Сахалін і Курильських островах та в Японії. Назва підказує, що особливою прикметою бархату амурського є щось м'яке та оксамитове на дотик. ...

Олена Крижановська. Великий вогненний змій Гольфстрім

До відкриття Америки мало хто помічав, що зими в Європі значно тепліші, ніж в інших регіонах на тій самій географічній широті. Люди, які жили на березі моря, знали, що морський клімат завжди м’якший, ніж континентальний, а ще тепле вологе дихання Атлантичного океану… Але стривайте, звідки ж тепло? Острови Великобританії знаходяться у Північному морі, Скандинавський півострів, ...

Ірина Шидловська, Ігор Шидловський. Аборигени Австралії

В Австралії досі живуть унікальні сумчасті тварини, тоді як більшість сумчастих Південної Америки вимерли після виникнення природного мосту між Південною та Північною Америкою, по якому з півночі на південь проникали нові види. Сумчасті Австралії є ендеміками, які збереглися завдяки природній ізоляції цього надзвичайно цікавого віддаленого континенту. ...

Наталія Джура. І знову про транс-жири

Жири – це важливий і необхідний компонент харчового раціону, вони дуже поживні і корисні. Енергетична цінність жирів вдвічі більша, ніж білків і вуглеводів, вони є одним з важливих джерел енергії клітин. Жири поліпшують смакові якості їжі, сприяють засвоєнню низки продуктів харчування, є джерелом поліненасичених жирних кислот, фосфоліпідів, жиророзчинних вітамінів. Жири сприяють всмоктуванню і транспортуванню вітамінів D, E і К. Звісно, якщо споживати „правильні” жири у відповідній кількості. ...

Андрій Бокотей. Серпокрилець, володар неба

Цього птаха бачили, напевно, всі, але мало хто знає, що це чорний серпокрилець. Особливо добре він знайомий мешканцям міст. Хто не чув галасливих зграй серпокрильців, які майорять над вулицями в спекотну погоду? Часто їх плутають з ластівками, які, як і серпокрильці, полюють високо в небі, ловлячи комах. Проте серпокрилець вдвічі більший, ніж ластівка за розміром ...

Дарія Біда. Як збудували храм науки

Аксіоми народної мудрості ми знаємо ще з дитинства. Наприклад, навчання – це світло, а неуцтво – пітьма.  Вона, наука, найкраще багатство,  вона виведе з лісу і ніколи туди не заведе, її ані вода не затопить, ані вогонь не спалить. Але серед народних перлів знайдемо й „без муки немає науки” або „корінь науки гіркий”, „батіг не мука, а наперед наука”, „піти в науку, треба терпіти муку”. Складається враження, що вчитися треба, але задоволення від цього процесу мало. ...

Дарія Біда. Сніг, навкруги сніг…

Ти 4–6 годин із захопленням катаєшся на лижах. Чудовий пейзаж, свіже повітря, скрипучий сніг… І раптом виникає дискомфорт в очах, наче туди потрапив пісок, важко розрізнити рівні поверхні між собою. Дивно: звідки на снігу взявся пісок? Ти кліпаєш очима, сподіваючись вимити його слізьми, але до відчуття піску в очах додається ще й різь, яка щохвилини посилюється.  Увага: це „снігова” хвороба. ...

Мічіо Кайку. Нано-технології. Все з нічого?

Нанотехнології – дуже молода галузь науки. Проте один її аспект уже починає впливати на життя кожної людини, і на його основі вже виросла успішна світова індустрія з річним оборотом 40 мільярдів доларів. Ідеться про мікроелектромеханічні системи (МЕМСи), що охоплюють найрізноманітніші речі – від струменевих картриджів, сенсорів для подушок безпеки і дисплеїв до гіроскопів для автомобілів і літаків. МЕМСи – це крихітні пристрої; вони такі маленькі, що легко можуть уміститися на вістрі голки. ...

0