Журнал

МОВНІ БАРВИ № 2/2019

Природа нашої Батьківщини вражає своїм безмежжям! Така ж безмірно багата українська мова. Запрошуємо на КОЛОСКОВІ УРОКИ. Пізнаваймо разом красу українського слова та рідної природи! ...

Людмила Петринка. Туристичні перлини Захiдної Європи

Європа – незмінний світовий лідер за обсягами міжнародного туризму, а найпопулярнішою серед туристів є Західна Європа. Чудова природа, історичні та архітектурні пам’ятки, культурні цінності приваблюють сюди мільйони туристів. Шість країн Західної Європи входять у десятку найбільш відвідуваних країн світу. Лідирують Франція (перше місце у світі), Іспанія (друге місце у світі), Італія (п’яте місце у світі), ...

Олександр Шевчук. Прогулянки зодiакальним колом. Прогулянка перша

Ми, наче космічні мандрівники, разом із Землею невпинно кружляємо навколо Сонця. Такий рух називають орбітальним рухом Землі. А Земля ще й обертається навколо своєї осі1. Цей рух називають добовим. Ми не помічаємо цих рухів, бо відносні відстані між точками поверхні Землі не змінюються. Внаслідок відносності руху нам здається, що не ми, а Сонце рухається навколо нас. Добове обертання Землі спричиняє видимий рух Сонця відносно сторін горизонту, а орбітальний рух призводить до його видимого переміщення відносно зір. Видиму із Землі траєкторію руху Сонця на зоряному небі називають екліптикою. Отже, екліптика – це уявна лінія (коло) на небесній сфері, вздовж якої центр сонячного диска протягом року переміщується на фоні зір. Сузір’я, розташовані вздовж екліптики, називають зодіакальними. Назва походить від грецького слова „ζωδιακός”, що означає „звірине коло”, адже ще в давнину одинадцять із них назвали на честь реальних або міфічних тварин. ...

Дарія Біда. Норвегiя: блакитно-смарагдова казка, або Як полюбити зиму

„Норвегія” зі скандинавської перекладається як „шлях на північ”. Більше третини країни розташовано за Полярним колом. Узимку тут в середньому -17 °C, але море не замерзає. А влітку воно навіть прогрівається до 30 °C. Клімат Норвегії помірний морський. На крайній півночі він переважно субарктичний, а на узбережжі – океанічний. У найхолодніші місяці (січні і лютому) температура опускається до -4 °С, а в горах – до -10 °С. Однак у  деяких внутрішніх районах Норвегії бувають морози і до -40 °С. Влітку на узбережжі прохолодно, вітряно, дощить, температура не перевищує +10 °С, а в південних районах піднімається до +16 °С і вище. В інших країнах на таких широтах клімат набагато суворіший. Але ця одна з найбагатших скандинавських країн – обраниця природи. Її омиває тепла течія Атлантичного океану Гольфстрім. ...

Ольга Маслова. Полюби темряву

Одним із головних факторів, що впливають на наше орієнтування у часі доби, є світло. У різні історичні періоди нас оточувала різна кількість світла та різні джерела освітлення: від природного сонячного і місячного до освітлення багаттям, свічкою, гасовою лампою, а згодом – електричними приладами. Серед поширених сьогодні джерел світла є не лише лампи, а й ґаджети: смартфони, ноутбуки, ...

Наталія Романюк. Як рослини „бачать” світ? Частина 1

Напевно, усі бачили, як кімнатні рослини тягнуться до світла. Але як вони визначають напрямок світла, адже у них немає ані очей, ані м’язів? Чому деякі рослини квітнуть рано навесні, а інші – пізно восени? Як вони визначають пору року? Чи здатні рослини бачити світ довкола себе? Дивовижно, але відповідь на останнє запитання ствердна. Так, рослини ...

Людмила Любінська. Як ми любимо сонце

Чи можна уявити наше життя без світла? Дуже важко! Хоча щоночі наш організм відпочиває, і тимчасова темрява навіть приємна. А як живуть рослини? Що було б, якби наше Сонце не надсилало свій дарунок – золотисті промені? Мабуть, ти знаєш, що рослини здатні вловлювати сонячну енергію і перетворювати її під час фотосинтезу на органічні речовини. Завдяки цьому ...

Марина Шквиря. Серце ведмедя

Україна – дім для бурого ведмедя. Це найбільший наземний хижак наших лісових екосистем. Та не всім ведмедям затишно у цьому домі. Ведмеді, що живуть у природі, вже занесені до Червоної книги України. Їхній дім швидко руйнується через надто активні вирубки лісу та непокоєння з боку людей: влітку – збирачі ягід, грибів і туристи, взимку – ...

Тетяна Остапенко. „Цей корисний, цілющий, дивовижний пісок”

Пісок є всюди, де вітер і вода руйнують гори. Особливо багато його на морському березі. Він утворюється під впливом припливів, тертя каміння і скель, внаслідок розчинення гірських мінералів у солоній воді. Азовський пісок – природне багатство, яке здавна використовували люди. Пляжі Азовського моря особливі, адже до піску тут домішані подрібнені черепашки молюсків. Колись на Ейській косі працював цементний завод „Піонер” купця Варварова. У виробництві цементу тут використовували азовську черепашку, яку черпали неподалік від заводу. Черепашки молюсків містять солі кальцію. У 70-х роках XX століття їх активно видобували на Арабатській Стрілці і використовували як карбонатну добавку для вигодовування курей, гусей, качок. Вздовж коси  від Генічеська до Валка збудували залізницю і вивозили пісок потягами. Не дивно, що це призвело до зменшення площі азовських кіс. ...

Наталія Джура. „Здоров’я приходить під час їди?”

Усі люди хочуть бути здоровими, але не кожен усвідомлює, що своєю поведінкою він повсякчас зміцнює або ж руйнує здоров’я. Одержане в спадок здоров’я є лише основою. Більшість хвороб хоч і пов’язані з тим, що закладено в генах, але розвиваються під впливом факторів зовнішнього середовища. Лікарі радять: здоровий спосіб життя допоможе уникнути „спадку” у вигляді гіпертонії, інфаркту і навіть онкозахворювань. Кожен, хто хоче мати здоров’я, мусить знати, як воно закладається, зберігається і втрачається, від чого залежить. У Статуті ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров’я) зазначено: „Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад”. Ми розпочинаємо розмову про фізичну складову здоров’я. ...

Олеся Капачинська. „Кукурудза”

«Я бачив злак, що називається маїсом…» Ці слова записав Христофор Колумб, який був у захопленні від цієї рослини, через кілька днів після відкриття Америки. Маїсом (Zeamays L.) у нас називають кукурудзу. Можна уявити здивування європейців, які вперше побачили такі американські рослини, як соняшник і кукурудза. На городі серед них почуваєшся, наче коник-стрибунець у траві: трава ...

Валерій Соболь. „Цей різнобарвний чай. Частина 1″

„Перша чашка змочує мої губи й горло, друга – розплавлює лід моєї самотності, третя – проникає в глибини мого розуму, від четвертої чашки  на тілі виступає легкий піт, і все зло життя виходить через мої шкірні пори. П’ята чашка очищує мене повністю, а після шостої  я готовий відправитися в царство безсмертних”. Китайський поет Ло Дун ...

Марія Надрага. Пшениця та ячмiнь

Серед найпопулярніших та найбільш знаних в Україні рослин, про які багаторазово згадує Біблія, є пшениця та ячмінь. Вони належать до групи найважливіших рослин Святого Письма. У Біблії згадуються не лише назви цих рослин, але й терміни на кшталт „збіжжя”, „зерно”, „хліб”, „колосся” тощо. У вузькому розумінні слова такі узагальнені назви стосуються саме пшениці та ячменю, хоча у ширшому їх значенні може йти мова і про інші зернові сільськогосподарські культури. Історія культивування пшениці сягає багатьох тисячоліть. Археологічні знахідки на територіях Ірану, Іраку та Туреччини свідчать, що там її вирощували ще у VIІI–VII тис. до н. е. Згадки про пшеницю можна віднайти у клинописах шумерів (IV–III тис. до н. е.). Пшеницю вирощували у Стародавньому Єгипті та Китаї, а у Європу вона потрапила з Азії. Наші предки, слов’яни, що жили на території України, ще за багато років до нашої ери вирощували пшеницю. Її зерна археологи знаходять у Закарпатській області, у скіфських могилах та на трипільських стоянках. ...

Ігор Корч. Магнітики на холодильник

Навряд чи знайдеться учасник конкурсу „КОЛОСОК”, у якого на холодильнику немає магнітиків – призів за участь у цій цікавій грі. Хто ж придумав цей популярний домашній атрибут? І що було раніше – холодильник чи магнітики? 🙂 Перший домашній електричний холодильник створили у 1913 році. А магніти з написами набагато раніше – у 1876 році. Вперше ...

Мовні барви № 1/2019

„У мові, як загалом у природі, все живе, все рухається...” Запрошуємо на КОЛОСКОВІ УРОКИ. Пізнаваймо разом красу українського слова та рідної природи! ...

0