10

Патенти природи

Процес вибуху водяної пари під час виверження вулкану підказав нову технологію створення мінерального волокна. Досі ці волокна отримували, продавлюючи базальтовий розплав крізь дуже тонкі отвори. А виявилося, що набагато дешевше і простіше розтягувати рідкі краплі, що розлітаються після вибуху лави. ...

Олександр Шевчук. Розповідь друга: як знаходять екзопланети

Планети знайти важко, тому що вони дуже маленькі (порівняно із зорею-господинею) і не випромінюють світло. Якщо планета обертається далеко від зорі, її поверхня освітлена слабо і відбиває мало світла. Якщо ж планета рухається поблизу зорі й добре освітлена, то далекому спостерігачу важко виявити її, бо вона губиться в блиску променів світила зорі. Яким же чином ...

Віра Сенчина. Фіолетова родина

Квітів у лісі і в полі так багато! Досить взяти лише по одній квіточці, щоб вийшов величезний букет. Але зібрати їх разом не вдасться, бо квітнуть вони у різний час. Тож візьмемо у наш букет лише декілька, найулюбленіших. Квітка-аристократ Найперший у нашій „фіолетовій” родині – крокус або шафран Гейфеля (Crocus heuffelianus). Не встиг розтанути сніг, ...

Валерій Соболь. Що є основою біології?

Проміжок часу з середини XIX до середини XX століття в біології є епохою синтезу наукових біологічних знань. У науці відбувається поєднання знань у цілісні наукові теорії, які й стали основою біології. Поштовх цьому дали фундаментальні теорії Чарльза Дарвіна та Теодора Шванна, які вказали загальний напрям її розвитку: з’ясовувати причини явищ живої природи. Слово „причини” звучить грецькою мовою як „казуаліс”, тому цей період у науці називають казуальним. Дослідження науковців цієї епохи спрямовуються на виявлення важливих біологічних законів, розкриття структури біологічних систем, простеження внутрішніх і зовнішніх зв’язків цих систем. Видатні біологи Ернст Геккель, Грегор Мендель, Климент Аркадійович Тімірязєв, Микола Іванович Пирогов, Фрідріх Мішер, Дмитро Йосипович Івановський, Іван Петрович Павлов, Ілля Ілліч Мечников, Пауль Ерліх, Томас Хант Морган, Микола Іванович Вавилов, Олександр Олександрович Богомолець та інші отримують знання, шукаючи відповіді на запитання „Звідки? Чому? Де? Як?”. Шукали за допомогою своїх вірних помічників, якими були і залишаються мишки й мушки, жабки й ящірки, собаки й кішки, мавпи та дельфіни. ...

Ірина Кук. „ЗІРкові” молекули

Наші очі бачать усе: маленьке і велике, чорно-біле і кольорове, радісне і сумне. Вони бувають лагідні, сердиті, глибокі, рідні, байдужі, чужі. Від погляду добрих очей хочеться посміхнутися і дарувати людям тепло. Очима можна „ловити”, „обіймати”, „поглинати”, „спопеляти”, „впитися”, „прикипіти”. Зір – це дивовижне відчуття, дароване нам природою. За допомогою зору ми отримуємо величезну кількість інформації ...

Валерій Воскобойников. Михайло Ломоносов: дитячі запитання без дорослих відповідей

Коли великий російський учений Михайло Васильович Ломоносов був маленьким, він жив у селищі, розташованому на березі широкої річки Двіна. Точніше, не на березі, а на острові, на якому було кілька селищ, а навколо – ще вісім островків. Навпроти, на березі, розкинулося велике старовинне село Холмогори. Жителі острова землю не орали, хліб не сіяли, а їжу добували в морі. Тому їх називали поморами. Батько Михайла Ломоносова був знатним помором, мав власний корабель, оснащений вітрилами, і команду. Він часто бував у плаваннях, надовго залишаючи родину і маленького Михайла. ...

Дарія Біда. Побачити невидиме. Частина 1

Сонячні промені нагрівають повітря, воду, Землю, усі навколишні тіла. Цей факт відомий вам із власного досвіду – на сонечку тепло. Але якщо біле світло – складне, то які саме промені гріють найбільше – червоні, зелені чи фіолетові? Саме це вирішив з’ясувати 1800 року англійський астроном і фізик Вільям Гершель. Він повторив дослід Ньютона, розклавши світло за допомогою скляної призми у спектр. Пересуваючи термометр уздовж спектра, учений виявив, що найбільшу температуру термометр фіксує за межами червоної частини спектра, там, де око не сприймає ніякого світла! Гершель пояснив це наявністю невидимого випромінювання Сонця. Оскільки це випромінювання знаходилося відразу за червоною частиною спектра (тобто відхилялося призмою слабше, ніж червоні промені), його назвали інфрачервоним („нижче червоного”) випромінюванням – ІЧ. Поза фіолетовою частиною спектра термометр Гершеля випромінювання не зафіксував. А міг би! Якби призма, що розкладає світло, була не скляною, а, наприклад, кварцовою. У сонячному світлі є випромінювання, яке відхиляється призмою сильніше, ніж фіолетове, але це випромінювання поглинається склом. ...

Що таке етикет?

Завантажити pdf-файл  ...

Мовні барви № 10/2020

Бути вірним патріотом своєї держави так само важливо, як і бути люблячим сином та донькою, старанним учнем, відданим другом... Нехай рідна держава для нас буде такою цінною і близькою душі, як і наші родичі та найкращі друзі. Україна – це ми. Тому саме від нас залежить яким буде наше майбутнє на теренах нашої держави. Сумлінно будуймо прийдешнє з любов’ю та надією у серці! А в цьому нам допоможе приклад наших предків. Сьогодні почерпнімо натхнення із творчості незрівнянного поета-шістдесятника Василя Симоненка. ...

Олександр Шевчук. Планети-рекордсмени

Сьогодні ми продовжимо нашу розмову про космічні рекорди. На порядку денному – рекорди планет. Але перш ніж ви прочитаєте про них, не буде зайвим ознайомитися з деякими поняттями. Нам необхідно розібратись у тому, що астрономи називають карликовими планетами, планетами та екзопланетами. Карликовою планетою, згідно з визначенням XXVI Асамблеї Міжнародного астрономічного союзу (МАС), що відбулась у 2006 ...

Людмила Петринка. Мандрівка столицями країн світу. Частина 2

Мадрид – столиця Іспанії – одна з найкрасивіших столиць не лише у Європі, а й у світі. Це найвища столиця Європи, бо розташована на висоті 667 м над рівнем моря. Тут дуже багато історичних та архітектурних пам’яток. Однією з найвідоміших візитівок цього міста є музей Прадо. А от у Лісабоні (столиці Португалії) немає великої кількості ...

Ірина Костенецька. Країна на самому краю Землі

Ісландія – це фантастичний острів з неземними пейзажами, край льодовиків та гейзерів, вулканів, водоспадів та фіордів. Це містична земля контрастів, північного сяйва та білих ночей. Про Ісландію як країну Європи Але почнімо з початку. Ісландія – це острівна держава на півночі Європи. Її населення становить приблизно 350 тисяч осіб, 2/3 з яких проживають у столиці ...

Оксана Загубинога. Таємниці яблука, символа пізнання. Частина 1

Прозоре повітря травневого ранку розливається пахощами яблуневих квіток. Скільки краси у квітучих садах, оповитих рожевим серпанком! Та одцвітають дерева, сніжинками падають на землю пелюстки, і натомість з’являються маленькі плодики. Яблуня – улюблене народами дерево не тільки за весняний неповторний розмай, а й за чудодійну силу і смачні плоди. Багато міфів і легенд присвячено яблуні та ...

Галина Вихівська. Турецький тюрбан

Мудрі говорили колись, що „Бог створив квіти, щоб прикрасити наше життя”, що вони „залишки раю на землі”, „вірші природи” і „одне з найкращих її творінь”. Важко знайти людину, яка б не любила квіти. Хтось обожнює всі без винятку, інший надає перевагу тільки певним видам, а в когось – єдина улюблениця. Але серед квіткового царства є ...

Людмила Скворцова. Мистецтво вогню

Найважливіші події в історії людства пов’язані з вогнем. Без нього не відбувалися більшість свят і ритуальних обрядів: давньоримські багаття під час народних гулянь і факельні ходи на честь військових перемог, давньослов’янські вогняні приношення Перуну. Митці вогню перетворили дії з ним на захоплюючі видовища, які підкорюють глядачів і сьогодні. До наших часів дійшло мало писемних джерел, у яких йдеться про вогненно-світлові видовища і культурне життя різних народів. ...

0