Колосок
Увійти

12

Ігор Дикий. Ці відомі і невідомі вовки. Частина 2

Що старші вовки, то далі відходять вони на полювання і до лігва вже не повертаються. Коли надходить пора навчати вовченят, вовки вбивають більше здобичі, ніж їм потрібно для харчування. Спочатку вони приносять вовченятам напівживу здобич, спонукаючи молодих вовків самостійно придушити і загризти жертву. Згодом заганяють косуль, влаштовують засади на стежках, і поки одні женуть здобич, інші перехоплюють її і „ріжуть”. Вовченята беруть участь у дійстві або спостерігають за тактикою полювання. ...

Наталя Загульська, Тарас Загульський. Сором’язлива квітка

„Вона спалахнула, мов півонія”, – так говорять у культурі східних народів про дівчину, яка зашарілась. Особливою увагою і любов'ю ця квітка користується у Піднебесній. Там її культивують вже понад 1500 років. На батьківщині півонії (Paeonia), у Китаї, існує багато легенд і казок, пов'язаних з цією чудовою рослиною. Якщо молодий китаєць хоче привернути увагу юнки, то дарує їй півонію. Півонії поширені в Португалії, Іспанії, Алжирі, у Середземномор'ї, на Балканах, на Кавказі, в Криму, в Сибіру, на Далекому Сході, у південних європейських степах. Два види півоній поширені у горах Каліфорнії. ...

Олена Крижановська. Острів скелетів, або походження речей

Деякі добре відомі тобі коштовності походять від живих організмів, тому їх називають біогенними. Ми вже згадували викопну смолу – бурштин. Коштовний опал з м’якими переливами – теж муміфіковане без доступу повітря скам’яніле дерево. Клітини його деревини та рідина стовбура перетворилися на дрібнокристалічний кремній гідроксид. І, звісно, згадаємо про перли, які утворюються, коли молюски шар за шаром огортають перламутром стороннє тіло (піщинку, камінець чи бульбашку повітря, які потрапили у черепашку1). ...

Ганна Боярських. Швидкiсть хiмiчних реакцiй

Хімія – це не лише перетворення у лабораторних пробірках. Найбільш вражаючі хімічні явища відбуваються у природі. І якби не деякі з них, не було б життя на Землі. Швидше, вище, сильнiше Щосекунди, а то й частіше, в світі відбуваються зіткнення величезної кількості атомів і молекул. Часом мікрочастинки після такої „зустрічі” ігнорують одна одну, а іноді ...

Дарія Біда. Виміряй Місяць!

Наш єдиний супутник Місяць другий за яскравістю на небосхилі Землі. Це найближче до нас небесне тіло, а як далеко він від нас? Першу в історії науки спробу встановити відстань від Землі до Місяця і Сонця зробив Аристарх Самоський¹. На той час ще не було тригонометрії, тому підрахунки Аристарха були досить складними. По суті, визначаючи відстань до Місяця, він і придумав тригонометрію. ...

Олександр Шевчук. Чи небезпечні для нас „амури” та „аполлони”?

Спостерігаючи за Місяцем навіть у невеликі телескопи, можна помітити, що поверхня нашого супутника посічена кратерами різних форм та розмірів. Кратери – це сліди зіткнень Місяця з астероїдними тілами та метеороїдами. Схожі на місячну поверхні інших досить великих за розмірами тіл Сонячної системи. Серед них і наша рідна планета Земля. Вчені виявили на її поверхні 182 ...

Оксана Гнатишин. Степова зона України. Частина 2

Степ перетинають великі річки України: Дніпро, Дунай, Дністер, Південний Буг, на сході – Сіверський Донець. Притоки Дніпра – Оріль, Самара, Інгулець, а також Інгул, Кальміус, Молочна, Берда повністю протікають у межах зони. Мовознавці стверджують, що назви водних об’єктів походять здебільшого від тюркських слів. Зокрема, назва річки Оріль означає „крива”, бо має вигнуте русло; Інгул – ...

Анна Зайцева-Анциферова. Дивні гризуни – мишівки. Частина 2

Не тільки відрізнити від інших гризунів, але й розрізнити види українських мишівок між собою – справа нелегка. Споріднений із мишівкою лісовою вид – це мишівка донська, або Штранда (Sicista strandi (Formosov, 1931)). Вони є видами-двійниками¹, утворюють групу „betulina”, тобто лісові мишівки, і майже не відрізняються за зовнішнім виглядом. Виразна відмінна ознака мишівки донської – довжина її хвоста, що на третину довший від тіла і досягає 110 мм. Назву „мишівка Штранда” цей вид отримав на честь норвезького ентомолога Ембріка Странда. А назва „донська” підкреслює особливість його ареалу, що починається у донських степах і простягається на схід до річки Волга та на південь до Кавказьких гір. Науковці достовірно підтвердили поширення цієї мишівки в Україні лише на Луганщині. Знаходили цього гризуна на заповідних ділянках Стрільцівського і Провальського степів. Згідно з науковими даними, загальна чисельність мишівки донської може становити кілька тисяч особин. Це надзвичайно мало у порівнянні з іншими дрібними ссавцями. ...

Марія Надрага. Фiсташка

Oсь уже понад 2 000 років на узбережжі Середземного моря культивують фісташки. Вирощують їх заради плодів, надзвичайно поживних та калорійних – вони містять до 68 % жирів. Плоди вживають у їжу сирими, солять, смажать, використовують для виготовлення сурогатів кави, додають до шоколадних та ковбасних виробів. Вони мають тонізуючу дію, а тому фісташку називають ще й деревом життя. Мабуть, недаремно фісташкові плоди під час голоду у країні Ханаан1 разом з медом, ладаном, бальзамом та мигдалинами були найкращим подарунком для Йосифа. Такий дарунок наказав приготувати своїм синам Ізраїль перед їхньою мандрівкою у Єгипет: „На це відозвався до них Ізраїль, їхній батько: „Коли так мусить бути, то зробіть ось що: візьміть у ваші мішки щонайкращого цієї землі й завезіть тому чоловікові гостинця: трохи бальзаму, трохи меду, пахощів, ладану, фісташок та мигдалів” (Буття 43, 11). ...

Наталія Мостєпан. Нехай у житті все клеїться

Клей – дуже давній супутник людини. Його появу науковці датують неолітом (9,5 тис. років до н. е.). У давніх похованнях археологи знайшли посудини з клейкими речовинами, наконечники, приклеєні до древка. Першими природними клеями слугували глина, смоли, бітуми та віск. Наші пращури вміли робити клей з яєць, молока, вареної риби, хрящів, кісток і розчавлених комах. У Давньому Єгипті склеювали папірус, оздоблювали клеєм меблі, виготовляли з нього прикраси. У гробниці єгипетського фараона Тутанхамона знайшли бджолиний віск, тваринний клей і смоли. Передбачливі придворні вирішили, що ці клейкі речовини знадобляться їхньому владиці в потойбічному світі. На території Давнього Вавилону знайшли предмети зі слонової кістки, з’єднані бітумними смолами, датовані 4 тис. до н. е. На початку нашої ери римляни придумали нові інгредієнти для клею, передусім яйця, іноді додавали в клей молоко, зерно, сир і навіть кров. ...

Ганна Боярських. Рiдке скло

Так, так, це не одрук! Зазвичай ми уявляємо собі скло у твердому агрегатному стані, проте поряд з ним спокійнісінько собі існує його рідкий родич. Ти не повіриш, але є дуже висока вірогідність, що десь на полицях твоєї кімнати стоїть баночка з цією речовиною. Серед канцелярських товарів рідке скло маскується під „шпигунською” назвою „Силікатний клей”. Знайшовся? ...

Марина Тарасенко. Індійські яблука

Середня відстань між Україною та Індією – 5 237 км, час польоту – 5 годин 50 хвилин. А „індійські яблука” є в кожному домі! Вони спочатку зелені, а потім – жовті. Вони – дуже корисні і кислі. Вони – це плоди звичайнісіньких лимонів! А назвали їх „індійськими яблуками” воїни Олександра Македонського, які в 327–325 роках до н. е. здійснили похід в далеку Індію за казковими багатствами. Біля підніжжя Гімалаїв вони побачили дикорослі лимони. Тож Індія – батьківщина лимонів. Там цей плід має назву „німу”. Він дозріває восени і сягає до 9 см завдовжки, у діаметрі – до 6 см. ...

0