Ареал вовка включає Європу, Азію та Північну Америку. Немає його на деяких островах Північного Льодовитого океану. Живе в лісах, горах, степових балках, чагарниках та лісових болотах. На території України вовки трапляються всюди, зокрема і в Криму. Найбільш чисельний цей звір, як на диво, не у Карпатах та Поліссі, а у степовій зоні. ...
Ми з’ясували1, що за великих швидкостей сповільнюється час і скорочується простір, а великі скупчення матерії викривляють світ. Тому світло від далеких зір розповсюджується до нас не прямолінійно, а вздовж викривлених ліній. Викривлення невелике, якщо на шляху світла раптом не виявиться чорна діра. Її потужна гравітація здатна розщепити необережний промінь світла і віялом розпорошити навкруги. Промінь, що пролітає ближче, назавжди зникне в її череві. Чорні діри не випускають ані речовини, ані світла, а поблизу них час і простір зазнають фантастичних перетворень. ...
Мабуть, ви вже здогадалися, що сьогодні ми помандруємо українським степом. У жодній іншій природній зоні немає такого роздолля, як у степу. „Степ широкий розстелився аж до небокраю. Вітер буйний лиш один в тім степу гуляє…” Слова цієї народної пісні спадають на думку, коли опиняєшся посеред неосяжних степових просторів! Степ – це візитна картка українських земель. Він і дивує, і зачаровує, і вражає водночас. Особливо гарно у степу на світанку. Повітря ще прохолодне, свіже і прозоре. Поволі над степовими просторами піднімається сонце. Під вранішніми променями сріблиться роса, виграючи різноманітними барвами. Легкий вітерець розносить запах гіркого полину і духмяного чебрецю. ...
Поряд із добре відомими тобі мишами у лісах і степах мешкають дивні гризуни – мишівки. Вони потаємні і нечисленні, тому зустріч з ними – малоймовірна подія. Якщо ж вона відбудеться, то важливо розпізнати мишівку і не сплутати її з іншими гризунами. З першого погляду на цю тваринку помічаєш типову „мишачу” морду: рухливу, з виразними чорними очима і досить великими вухами. На спині добре видно чорну смугу, що тягнеться від потилиці вздовж хребта, як у миші польової. Мишівка має довжелезний гнучкий хвіст, завдяки якому може посперечатися з вовчком горішковим чи мишкою лучною у майстерності лазіння гілками і травами. Задні ноги мишівок довгі, тому вони чудово стрибають, адже насправді ці дивні створіння – родичі тушканчиків! У зоологічній систематиці їх об’єднують у надродину Стрибакуватих (Dipodoidea). ...
Рано вранці 4 червня 2013 року жителі Ужгорода вийшли на вулицю і жахнулися: будинки, транспорт, земля були червоно-бурого кольору. На Закарпатті вночі випав червоний дощ. Такі незвичайні опади прийшли до нас з Північної Африки. У її пустелях ураганний вітер піднімає у повітря і несе із собою велику кількість червоного пилу, який осідає разом з краплинами ...
Давньоримське місто Уріконіум у Британії нічим не відрізнялося від інших північних міст імперії. На початку V ст. його захопили і зруйнували англосакси. З часом руїни зникли, казали, що їх поглинула земля. Але земля – не жива істота, щоб щось поглинати. Тим паче, ціле місто. Однак воно таки щезло. У середині ХІХ ст. місцеві археологи зауважили вузькі смуги ґрунту, на яких ячмінь достигав раніше, а сніг лежав довше, ніж навкруги. Під час розкопок під шаром землі виявили зникле античне місто. Археологічні дослідження привернули увагу відомого на той час англійського вченого Чарльза Дарвіна. Він зацікавився: хто так надійно закопав ціле місто? Вчений помітив, що навіть найменші щілинки між камінням заповнені землею. Виявилося, що це робота звичайних дощових черв’яків. Чарльз Дарвін уперше визначив їхнє значення для землеробства і порівняв ґрунтотворну діяльність червів з роботою плуга. ...
„Якби Господь Бог вирішив провести свою відпустку на Землі, то неодмінно вибрав би для цього Буковину”. Цей жарт австрійської доби найповніше характеризує неповторну красу буковинського краю. На порівняно невеликій території сконцентровані всі принади й чари природи. Мальовничі пагорби, що здіймаються до безкрайого неба, змінюються широкими долинами, в яких виблискує синя гладь озер, а просторі лани ...
Їжаки чудово пристосувалися до життя по сусідству з людиною. Напевне, тому нам видається, що їх дуже багато і вже все про них знаємо. Але чи так насправді? Ось вам загадка: що спільного в їжаків з вовками? А те, що обидва види обросли великою кількістю стереотипів, що повторюються в десятках оповідок і байок. Насправді вовк боїться ...
У природі немає випадковостей. Здавалося б, навіщо рослинам за наявності величезної армії запилювачів серед комах, птахів та ссавців звертатися ще й до агентів неживої природи? Це легко зрозуміти, якщо проаналізувати, за яких саме умов відбувається анемофілія¹. Виявляється, високий відсоток анемофілів належать до рослинних угруповань, що характерні для степу, високогір’я, саван, боліт, пустель, тундри. Це не ...
Напевно, кожен з нас хоч раз у житті спостерігав, як, кружляючи, повільно падали сніжинки, даруючи нам можливість насолоджуватися їхньою красою. Сніжинки зачаровують та дивують різноманіттям форм. Ти сам можеш створити неповторні новорічні сніжинки з паперу, а природа мимохідь формує мільйони несхожих і довершених кристаликів льоду з однаковісіньких молекул води. Як це їй так легко і невимушено вдається? ...