7

Юрій Шивала. Таємничі глибини Маріанської западини

Наша сьогоднішня подорож пролягає через найменш „гостинні” для людини дива природи. Зі спекотної Південної Америки ми вирушаємо на південь, щоб перетнути найсуворіший за кліматичними умовами континент Землі – Антарктиду. Далі помандруємо на північ від „холодного континенту”. В столиці Авcтралії Канберрі ми пересядемо на літак, що прямує до Маріанських островів. А вже з тутешніх берегів кораблем попрямуємо в західну частину Тихого океану, щоб поринути у малодосліджені глибини Маріанської западини. ...

Олена Крижановська. Кульбаба, або Диво-рослина

Світ навколо такий дивовижний! А люди так звикли до нього, що не замислюються над сутністю буденних див, а що найгірше – взагалі перестають помічати їх. Зрідка увагу ще здатні привернути надзвичайні кольори заходу сонця, досконала форма повного місяця, блиск зір над головою, перший сніг… Одразу після зими око ще помічає перші квіти та зелене листя, ...

Ірина Пісулінська. Яке ж весілля без пісень?

Існування кожного виду базується на успішному розмноженні. Тому, окрім візуальної привабливості та привертання уваги протилежної статі за допомогою запахів, у тварин виробилося чимало цікавих шлюбних ритуалів. Давайте домовимось: говорячи про шлюбні ритуали, маємо на увазі весь комплекс шлюбних дій, пов’язаних з вибором пари та турботою про потомство. Це – шлюбна і гніздобудівельна поведінка, а також захист території репродуктивної групи (територіальна поведінка). Цікавими є такі ритуали як залицяння, шлюбні ігри, танці, пісні, бої за самку. ...

Олеся Капачинська, Валерій Малощук. Примітивні органи слуху

Зорова інформація про навколишній світ є найголовнішою не лише для людей, але й для тварин. Як бачать живі істоти? Якщо говорити дуже лаконічно – потрапляючи на чутливі клітини сітківки, світло викликає нервове збудження і зорові образи у мозку. Слухова інформація – наступна за значимістю для живих істот. Як саме ми сприймаємо звуки? Що потрапляє в наше вухо? Звукові (акустичні) хвилі – це коливання частинок середовища (повітря, води, твердих тіл), тому звуки виникають і поширюються лише у середовищі1. У побуті ми називаємо звуками коливання частот, які сприймає людське вухо – від 16 до 20 000 Гц. Діапазон звукових хвиль, які сприймають тварини, набагато ширший. ...

Валерій Старощук. Чудо голографії

Уважно подивіться на ці дві фотографії (мал. 1, 2). На столі лежать олівець та фотопластинка, на якій зображений медальйон (мал. 1). Якщо олівець сфотографувати під деяким кутом (мал. 2), можна побачити його бічну грань і тінь від лампи, якої не видно на мал. 1. Але зверніть увагу і на зображення медальйона: видно його бічну поверхню і тінь, ...

Віктор Мясников. Основи

Основа – це складна речовина, яка складається з катіонів металічного елемента (Metn+) і гідроксид аніонів1 (ОН–). За розчинністю у воді їх поділяють на розчинні та нерозчинні. Розчинні у воді основи називають лугами. 1Що таке катіон і аніон див. у журналі „КОЛОСОК” № 3/2012. Найвідоміші луги – натрій гідроксид (NaOH), калій гідроксид (KOH) і кальцій гідроксид ...

Мовнi барви № 7/2020

Українська мова зберігає духовні цінності свого народу, його культурну ідентичність та винятковість. Рідною мовою легко висловити найсокровенніше і найважливіше. Українська – незрівнянна. Наші поети здавна нею творили і продовжують створювати величні та водночас ніжні й витончені вірші. Тож не дивно, що твори класиків української літератури перекладають різними мовами та зі захопленням читають у всьому світі. А розпочнемо нашу поетичну мандрівку з віршів велета української літератури – Тараса Шевченка. ...

Олександр Шевчук. Покриття, затемнення, вибухи та спалахи

Інколи під час орбітального руху Місяця його диск закриває зорі та астероїди. Такі події (покриття зір Місяцем) – не рідкісні, а звиклі астрономічні явища. І це не дивно, адже зір на небі (особливо тьмяних) дуже багато, і деякі з них Місяць покриває щодоби. А от покриття Місяцем планет – доволі рідкісне явище, адже планет лише вісім (мал. 1). ...

Галина Вихівська. Повій, вітре!

Чудовий день! Сонечко ласкаво гріє, дощу немає, легенький вітерець. Найкращий час для прогулянок, особливо, коли ти у Львові. Затишні вулички старовинного міста в супроводі екскурсовода розкривають свої таємниці. ...

Ганна Князєва. Феномен Олешківських пісків

У нашій уяві пустеля – це безводна, непридатна для життя місцевість. Можна проїхати нею десятки й сотні кілометрів і не побачити жодної живої істоти: ні комахи, ні звіра, ні птаха. Але хто був там, не забуде дивовижно блакитне небо, яке у поєднанні з жовтими пісками створює неповторний пейзаж. Щоб побачити пустелю на власні очі, не ...

Любов Борсукевич. Королева водойм. Частина 2

Блискучі, глянцеві листки латаття зверху покриті восковим нальотом і зовсім не змочуються водою. Вже через мить намочений листок знову сухий і блискучий. Чому так відбувається? Перебуваючи постійно у воді, латаття повинне посилено випаровувати воду і постачати кисень до потужного кореневища, що знаходиться під водою, глибоко в товщі землі. Цю роботу виконують понад 11 млн продихів ...

Анна Гірна. Золотоокі леви попелиць. Частина 2

Личинка, що опинилася на листку, зовсім не схожа на тендітну дорослу комаху. Вона має масивне сегментоване тіло веретеноподібної форми, на боках якого виступають парні горбки зі щетинками. Замість великих фасеткових очей на голові є дрібні прості очі. Добре розвинуті грудні кінцівки дозволяють швидко пересуватися. У пошуках їжі личинка рухає зі сторони в сторону передньою частиною тіла, проповзає певну відстань і знову ніби хитається. Натрапивши на жертву, вона нанизує її на потужні серпоподібно вигнуті верхні щелепи та вливає у свою здобич вміст залоз із травними ферментами. Тоді певний час очікує і висмоктує рідку перетравлену їжу, залишаючи тільки покриви. Тобто личинкам золотоочок властиве зовнішнє травлення. ...

Ганна Боярських. Гастрономічні перевертні

Досі вважаєш морозиво з оселедця, сніг зі смаком перцю, спагеті з полуниці, рідкі равіолі, сферичний борщ, каву, яку неможна розлити, вінегрет у вигляді соусу або піну з хліба чимось неможливим? Помиляєшся! Науковий підхід на кухні здатний творити дива! А якщо до справи підключити хімію, неможливе наблизиться до цілком реального, бо на арені з’явиться її величність ...

Андрій Шарий. Електрика на кухні

Дивовижне місце – кухня! Тут людина проводить значну частину свого життя: готує та споживає їжу, читає, спілкується, хтось відпочиває. За останні десятиріччя відчутно збільшився арсенал кухонних пристроїв, які полегшують господиням життя, переважна більшість цих помічників – це електроприлади. Сьогодні ми спробуємо з’ясувати, скільки електроенергії споживає кожен із них. З уроків фізики ти напевно знаєш, що ...

Ольга Возна. На помилках вчаться

Завдання 1. „Нічні спостереження”. Знайди в оповіданні 10 помилок та виправи їх. Літо було в розпалі, вечоріло рано. На небі зійшов повний Місяць, а яскраві зорі засліплювали очі. Друзі йшли вздовж берега моря та милувалися зоряним небом. – Ось десять зір ковша Великої Ведмедиці, – вигукнув Миколка. – А це – хрест Кассіопеї і квадрат ...

0