8 | Колосок

Ігор Корч. Мандрівники у Всесвіт (про апарати, які назавжди покинули Сонячну систему)

Щоб залишити Сонячну систему, космічний апарат поблизу Землі має мати третю космічну швидкість, а це потребує чималих затрат палива. Щоб зменшити їх, вигідно стартувати поблизу екватора, використовуючи осьовий (≈0,5 км/с) та орбітальний (≈30 км/с) рух Землі. За таких умов апарат може досягнути третьої космічної швидкості і покинути Сонячну систему з швидкістю ≈17 км/с відносно Землі та (30+17)=47 км/с відносно Сонця. Досягнувши такої швидкості, апарат рухатиметься по незамкнутій траєкторії, а його швидкість відносно Сонця буде зменшуватися і на безмежності прямуватиме до нуля. Але сучасні ракети-носії не можуть доставити на орбіту необхідної для цього кількості палива. Тому досі жоден космічний апарат не розвивав третьої космічної швидкості і не покидав Сонячну систему у такий спосіб. ...

Євген Гайдай. Перші на Евересті

У 1852 році відбулась подія, яку можна порівняти з відкриттям Колумбом Америки або першою навколосвітньою подорожжю експедиції Магеллана. Індійський математик і топограф Радханат Сікдар за тригонометричними розрахунками висловив припущення, яке згодом підтвердилося: Пік XV в Гімалаях є найвищою точкою на земній поверхні. У 1856 році геодезична служба Британської Індії встановила висоту Піка XV – 8840 м, а у 1865 році начальник цієї служби Ендрю Во запропонував назвати гору, яка здіймається майже на 9 кілометрів над земною поверхнею в районі хребта Махалангур-Хімал в Гімалаях, на честь свого уславленого попередника Джорджа Евереста. Сьогодні вершина має декілька назв. Найвідоміші – Еверест і Джомолунгма. Цікаво, що сам Джордж Еверест не схвалював присвоєння свого імені найвищій точці на Землі. Він був прихильником місцевих назв для всіх вершин. Мабуть, саме тому за цією горою закріпилась і друга назва – Джомолунгма. Чому ж Ендрю Во не дотримався правила свого попередника, якого він так поважав? Відповідь проста. Про це Во в 1865 році сказав так: „Ця гора, вочевидь, є найвищою в світі, та встановити її назву ми зможемо не раніше, ніж потрапимо до Непалу...” ...

Олена Крижановська. Переплетіння наук

Інтернет недарма називають всесвітньою ме¬режею або павутинням. Він розгалужується за до¬помогою міжпредметних посилань, які створюють нові й нові „вузлики” та перехрестя в довідковому матеріалі. Дослідник будь-якого природного явища за¬вжди стоїть на перетині кількох наук. Щоб загли¬битися в цей лабіринт, але не збитися зі шляху, треба міцно триматися за „нитку”. Сьогодні наша „нитка” – ідея природних ...

Ганна Боярських. Чудодійний коктейль – повітря

Людина може прожити без їжі один-два місяці, без води – що¬найбільше десять днів, а ось без повітря проживе недовго. Рекорд зі стримування дихання належить американському ілюзіоністу Девіду Блейму і становить 17 хвилин і 4 секунди. Що ж таке цінне і важливе для нас є в повітрі? Без чого люд¬ський організм відмовляється існувати та сумлінно виконувати ...

Вікторія Богданова. Чому продукти кислі на смак?

Смак – один з п'яти органів чуття, за допомогою якого ми ви¬бираємо і оцінюємо їжу. Механізми смаку запускають у дію хімічні речовини, які є в їжі і напоях. Вони впливають на смакові рецеп¬тори, сигнали від яких нерви передають у головний мозок, який і розшифровує смакове відчуття. Основні смаки – солодкий, кислий, гіркий, солоний та умамі („апетитний смак” білкових речовин). Кислих на смак продуктів дуже багато: молочнокислі, цитрусові, журавлина, ананаси, гранати, оцет, квашена капуста. Ці продукти багаті на вітамін С (аскорбінову кислоту), який зміцнює імунітет, а також на органічні кислоти, які сприяють засвоєнню їжі, розщеплюють жири. Саме тому після ситної трапези корисно з'їсти шматочок сиру або дольку цитрусових. У молочнокислих продуктах є бактерії, які нормалізують флору кишківника; напої з кислих ягід і фруктів прекрасно втамовують спрагу і знижують температуру. Багатьом до вподоби кислий смак, але ми уникаємо вживання сильних кислот, щоб не пошкодити зуби і травну систему. ...

Микита Каліберда. Хімія у невагомості

Уже понад півтисячі людей з 35-ти країн побували у космосі. Учені передбачають, що у наступному, XXII столітті, будуть створені невеликі колонії у космосі, однак не на повному самозабезпеченні, а такі, що потребуватимуть надходжень техніки (електроніки, медичної апаратури, наукових приладів) із Землі. У цьому ж столітті людство віддаватиме перевагу використанню космосу в інтересах забезпечення життєдіяльності на ...

Оксана Гнатишин. Мішані ліси України. Частина 2

Найбільшою заповідною територією Полісся є Національний природній парк „Припять-Стохід”, що знаходиться в Любешівському районі Волинської області. Північна частина парку межує із Білоруссю. Природа тут збережена у первинному, незайманому стані. Під охороною перебувають унікальні надзвичайної краси чорницево-зеленомохові ліси та нескінченні болотні угіддя міжнародного значення. Болота займають майже половину загальної території парку, решта – ліси, чагарники і водойми. Характерною особливістю річок є наявність десятків рукавів, русел, озер-стариць, серед яких дуже багато заболочених та піщаних островів. На території НПП „Прип’ять-Стохід” ростуть надзвичайно красиві і рідкісні рослини. Майже 40 видів занесені до Червоної книги України. Цікавою й унікальною є любка дволиста. Цю рослину ще називають нічною фіалкою. Вона помічна від багатьох недуг і навіть може врятувати від дії сильної отрути. Як розповідають місцеві жителі, у часи козаччини саме любка дволиста рятувала смертельно втомлених мандрівників. ...

Оксана Лумей. Привиди на хмарах

Атмосфера – це джерело життя. Без неї небо було б чорним, ніч наставала б і закінчувалася раптово. Вдень стояла б нестерпна спека, а в ночі б дошкуляв мороз. Без атмосфери наша планета була б безколірною, безводною, безплідною, мертвою. Завдяки атмосфері нас тішить блакитне небо, веселка, полярне сяйво. Дощ і сніг, гроза і хуртовина, повінь і ...

Галина Вихівська. Ходить цитрус по городу… Частина 1

Цитрус по наших городах не ходить. Він – фрукт заморський. Так й віршик дитячий не про нього. Пам’ятаєте? Ходить гарбуз по городу, Питається в свого роду: – Ой чи живі, чи здорові Всі родичі гарбузові? Але цитрус має не менш чисельну родину, ніж гарбуз. Апельсини, мандарини, лимони – смачні і корисні гості у нашому домі. ...

Ігор Дикий. Бембi, бiлохвостий олень

Певно, всім відоме оленятко Бембі з мультфільму Волта Діснея, знятого за однойменною книгою Фелікса Зальтена. Вона написана у Європі в 1923 році і розповідає про пригоди маляти європейської козулі. Однак, коли казка перемандрувала за океан в Америку, головного героя Бембі „адаптували” до реалій материка, і він став білохвостим оленем. Олень білохвостий (Odocoileus virginianus), або віргінський, ...

Марія Надрага. Для кого квітнуть рослини? Частина 1

На нашій Землі існує понад 250 тис. видів квіткових рослин. Яке розмаїття форм, розмірів та кольорів квітів вони утворюють! Є серед квіток справжні красуні, від яких годі відвести погляд, а є і зовсім непримітні; деякі мають приємний аромат, а є такі, що нестерпно смердять. Все це, закономірно, наштовхує на роздуми: чому природа, так щедро обдарувавши ...

Ірина Федор, Оксана Чайка. Біоніка: принципи руху живих організмів

Прискорене кінознімання показало: коли лісовий дятел шукає комах або видовбує собі дупло, його дзьоб набуває максимальної швидкісті 7 м/c і зупиняється 0,02 с. Мозок пташки ніколи не травмується! Виявилось, що секрет полягає в тому, що голова дятла переміщається без бокових зміщень. Тому голова і шия захищені від пошкоджень. У зв’язку з цим у інженерів виникла ідея покращити захисні шлеми космонавтів, обладнавши їх спеціальними шийними скобами, щоб обмежити бокові переміщення. Дятел „підказав” інженерам конструкцію нових автомобільних сидінь, які під час аварійної ситуації гасять значні навантаження від ударів на пасажира. Їхня особливість у тому, що людина і сидіння – єдина система. ...

Ганна Боярських. Хімічний оксюморон

Часом у нашій лексиці „проскакують” суперечливі словосполучення на кшталт „живий труп”, „розумний дурник”, „страшно вродливий”. Хіміки не пасуть задніх і теж додали зі своєї термінології декілька оксюморонів (поєднання протилежних за змістом, контрастних понять): гарячий лід, гідрофобна речовина, неньютонівська рідина, біле вугілля. А чи буває вугілля білим? Звісно, ні! Всі ми бачили це чорне-чорнісіньке шахтарське „золото”. ...

8