Тварини

Розум дикої природи

Дика природа – вільна, дивовижна, досконала, абсолютно інша цивілізація, що стрімко зникає з планети Земля. Вона має свою красу й великі чудеса, свої символи й героїв, свій розум та емоції, свій гумор і творчість, своє сприйняття та адаптації. Дика природа, кожна її екосистема, вид, організм МАЮТЬ ПРАВО на існування, волю та гідне поводження. Успіхів і ...

Володимир Іванець. Вогняна кiшка

Напевно, в цілому світі немає жодного малюка, який би не любив яскраві анімаційні мультфільми, створені з великою любов’ю, вражаючим, зрозумілим дітям гумором і неймовірно захопливим сюжетом, що змушує і дітей, і навіть дорослих з нетерпінням чекати наступної зустрічі з головними героями. Саме таким персонажем є миле, на перший погляд, звірятко з відстовбурченими вухами і темними ...

Андрій Бокотей. Птах року 2021 — синиця чубата

Відрізнити цього птаха з-поміж інших дуже легко завдяки великому чорно-білому чубові, який у нього майже завжди настовбурчений. Ця ознака відображена і в його науковій назві Lophophanes cristatus – синиця чубата. Загалом, це птах дрібних розмірів, менший за синицю велику, сірувато-бурого кольору зверху і білого знизу. Голова біла з чорною смугою на щоках, по боках шиї ...

Ірина Пісулінська. Коли доброго багато

Незграбу ми порівнюємо зі слоном у магазині посуду. Цікаво було б ви-вчити це — можливо, таке порівняння зовсім недоречне. Адже відомо, що стадо цих найбільших наземних тварин у гущавині тропічного лісу рухається майже нечутно, тварини неначе прорізають клиноподібним тілом густі зарості без тріскоту гілок. Цьому сприяє форма тіла та пружинні подушки на підошвах ніг слонів. ...

Символи дикої природи

Короткий хвіст, красиві китички на вухах… рись впізна­ти дуже легко. Ця дика кішка водиться і в Карпатах, тож не дивно, що вона стала символом укра­ї­н­ських гір. Саванний слон зоб­ражений на гербі Респуб­ліки Кот-д’Івуар, яка, до речі, до 1986 року мала назву Республіка Берег Слонової Кістки. Ця тварина є символом багатьох країн Південно-Східної Азії. Не кленовим ...

Андрій Кийко. Маленькі і гарненькі

Важко сказати, де вперше з’явились домашні перепели. Історичні джерела вказують, що ці птахи були одомашнені в Японії приблизно 200–300 років тому. Однак ще в рукописах стародавнього Китаю згадується про цілющі властивості перепелиних яєць, а у древньому Єгипті на фресках трапляються зображення перепелів. Сучасне перепеловодство як галузь сільського господарства виникло у 50-ті роки минулого століття в ...

Марія Хорняк. Чудо з ріжками у пір’ях

Здавна у людей було неоднозначне ставлення до сов. Їх боялися і шанували, зневажали і захоплювалися ними, їх вважали мудрими і дурними. Люди пов’язували сов із чародійством та медициною, за їх поведінкою передбачали погоду, передрікали народження чи смерть. Історії про сов передавалися з уст в уста. У середньовічній Європі їх пов’язували з відьмами і загадковими істотами темряви, а появу сови вважали „поганим знаком”. Чим же сови заслужили такий інтерес до себе з боку людей? Спробуємо розібратися. ...

Тетяна Мантула. Робочі та вихідні дні сально-потової залози

У зайця сально-потові залози містяться на нижньому боці лапок. Пробіг вухань – і залишив після себе “пахучі” сліди. Саме за ними лисиця чи вовк дізнаються про місцезнаходження здобичі. ...

Тетяна Мантула. Правила виживання

Часто доводиться чути, що тварин рахують восени. І це не дивно, оскільки з них виживають лише ті, які від народження виявилися найбільш пристосованими до умов природного середовища. Спробуємо з’ясувати, яким має народитися малюк тварини, щоб мати найбільшу здатність до виживання. Правило ведмежатка – виживає найменший Здавалося б, що більша вага дитинчати, то краще. Та виявляється ...

Людмила Яскевич. Вивільга – крилатий символ 2007 року

Вивільга – одна з наших найкрасивіших лісових пташок. І співає вона чудово, немов хто на флейті грає. Але побачити цього “музиканта” не так вже й просто. Ця пташка – полохлива й обережна, весь час ховається в кроні дерев. Можливо, тому й прилітає вона з зимівлі у травні, коли дерева вже вкриті листям. Як забарвлена Вивільга ...

Андрій-Тарас Башта. Пташині мандрівки

Осінь – пора останніх теплих променів, червонобоких яблук, збирання врожаю, сирих туманів, грибних дощів. Пора листя – жовтого, рудого, червоного. А найважливіше – пора відльотів, розголошених криками чайок, курликанням журавлів, посвистами зябликів. Часом небо перетинає ключ гусей, інколи – зграйка щебетливих коноплянок. Де були їх гнізда? Скільки їх повернеться до нас навесні? Чи зимує ластівка ...

Ірина Пісулінська. Суперкамуфляж

Ви вже знаєте, що незмінний камуфляж не є бездоганним пристосуванням*. То ж як виживати тваринам, котрі живуть у дуже мінливому середовищі або часто змінюють місце проживання? Відповідь проста – треба швидше «переодягатися»! Так-так, у швидкості переодягання деяким тваринам могли б позаздрити не лише цивільні люди, але й чемпіони з швидкісного одягання – солдати. * Першу ...

Ірина Пісулінська. Камуфляж або життя

„Ластівонько, рибко, горобчику, зайчику”, – кажемо ми близьким людям і не замислюємося, що бути людиною значно безпечніше, ніж твариною. Адже перед тваринами щохвилини постають питання: як втекти? як наздогнати? як знайти їжу? як залишитися непомітним? як вижити? Знайти відповіді  на ці питання – означає стати досконалішим за  постійно присутнього поряд супротивника. ...

Ольга Євстігнєєва. Розповіді Фелісії

Одного дуже похмурого вечора, займаючись дуже нудною справою, я дуже тихо заздрила безтурботності моєї кицьки Фелісії, яка солодко позіхала на своєму м’якенькому килимку. „Які гарні, біленькі зубки в неї! Але ж вона жодного разу не була в дантиста!” – дивувалась я, зазираючи у її пащеку. „Чому у мене таких немає?” – подумала я з такою ж білою, як її зуби, заздрістю. Враз мене засліпило світло, яке йшло з глибини котячих очей. Отямившись від спалаху і протерши очі, я побачила перед собою милу дів-чину в сіренькій м’якій піжамі. Поряд з нею лежав пухнастий комір. ...

Ірина Пісулінська. З життя одного пагорба

Є в Україні багато місць дивовижної краси. Одне з них – околиці містечка Підкамінь, що на Бродівщині. Довкола – поля, пагорби, лісок. Від Каменя Велетня видно далеко-далеко. На одному з сусідніх пагорбів – монастир, який заворожує і дивовижною красою, і старезністю, і навіть зруйнованістю. Він був свідком багатьох подій, але, здається, що йому до душі спокій навколишніх пагорбів. Довкола цвітуть кущі шипшини, під якими ховаються ароматні суниці, дурманить запах чебрецю, куртини якого вінками оповили пагорби. ...

0