Антарктида здається вам льодовою пустелею? Даремно! Тут є і постійні, і сезонні мешканці, які викликають захоплення і здивування. Якщо ми домовимося біля кожного дивовижного факту про Антарктиду ставити знаки оклику , то здивує вже їх кількість. ...
“На краю нашої планети лежить, наче спляча принцеса, материк, закутий у блакитне. Зловісний і прекрасний, він лежить в своїй морозній дрімоті, в складках мантії снігу, що світиться аметистами й смарагдами крижин. Він спить у переливах крижаних гало-ореолів Місяця і Сонця, і його горизонти забарвлені рожевими, золотими, зеленими і блакитними відтінками пастелі. Така Антарктида, материк, площа ...
Вранці прокинулися від холоду в наметі. Вилазити не було ніякогісінького бажання, але довелося. Мої спроби запалити примус також не дали позитивного результату. Вогонь ледь жеврів, ймовірно, через неякісний гас, який не хотів горіти на морозі та висоті. Вирішили поснідати холодними батончиками і консервами. Вийшли на зв'язок з нашими геологами, які повідомили, що вже о 9 годині ранку спустилися з перевалу Гайс Кліфф, вийшли на перше плато льодовика та надягли лижі. ...
Під час літнього сезону ми разом з геологами-альпіністами (професором Володимиром Бахмутовим та професором Олександром Мітрохіним) організували експедицію вглиб материка у пошуках найдавніших осадових порід, яких ще не знаходили в цьому регіоні Антарктики. За їхніми словами, раніше було відомо, що цей регіон повністю складений вулканогенними породами, вік яких встановлюється більше ніж 120 млн років. Якщо нам вдасться знайти ці породи Крейдяного (145–66 млн років тому) чи навіть Юрського (201–145 млн років тому) періоду, це змінить стратиграфію всього регіону. Першу знахідку осадових порід геологи виявили на острові Корнер, коли вперше для району станції „Академік Вернадський“ знайшли скам’янілі відбитки рослин (мал. 1). ...
У грудні 1908 року експедиція відомого англійського полярного дослідника Ернеста Шеклтона вперше вирушила в Антарктиду до Південного полюса і випадково натрапила на несподівану знахідку. Після переходу через величезний льодовик Бердмор, на краю полярного плато серед снігу та льоду дослідники виявили відклади кам’яного вугілля. Також неподалік знайшли відбитки листя рослин на валунах з пісковику і навіть скам’янілі фрагменти деревини. ...
Ми вже знайомили вас з мешканцями Антарктиди. Пам’ятаєте про домовленість біля кожного дивовижного факту ставити знаки оклику !!!? Сьогодні їх буде значно більше. Розпочнемо з пінгвінів, адже Антарктида відома насамперед як домівка цих птахів, хоч зустрічаються вони і в інших місцях Південної півкулі. Лише пінгвіни Аделі та імператорські гніздяться безпосередньо на льодовому материку. ...
В Антарктиді є „музичний куточок” – великий район, в якому в географічних назвах увічнені імена музикантів і композиторів. 29 січня 1821 року російські моряки зі шлюпки „Схід” під командуванням Ф.Ф. Беллінсгаузена вперше побачили гористі і обширні береги, названі ними Землею Олександра I. Пізніше її вивчали американські й англійські полярні дослідники, проводили експедиційні роботи, складали карти. ...
Колодко Мирон – кандидат географічних наук, учасник 24 Радянської антарктичної експедиції, заступник начальника 1-ї Української комплексної морської антарктичній експедиції 1997 року. Дарія Біда: Як Ви потрапили в Антарктиду? Мирон Колодко: У складі експедиції науково-дослідного судна. На роздуми мав лише два тижні… За кілька днів перечитав все, що зміг знайти, про Шостий континент. Я був вражений ...
Наша сьогоднішня подорож пролягає через найменш „гостинні” для людини дива природи. Зі спекотної Південної Америки ми вирушаємо на південь, щоб перетнути найсуворіший за кліматичними умовами континент Землі – Антарктиду. Далі помандруємо на північ від „холодного континенту”. В столиці Авcтралії Канберрі ми пересядемо на літак, що прямує до Маріанських островів. А вже з тутешніх берегів кораблем попрямуємо в західну частину Тихого океану, щоб поринути у малодосліджені глибини Маріанської западини. ...
Цього разу хочу розповісти вам про антарктичну весну. Оскільки Антарктида розташована у Південній півкулі, антарктична весна триває з вересня до листопада. Тимчасом як в Україні світловий день стає коротшим, в Антарктиці, навпаки, сонце з кожним днем підіймається все вище над обрієм. І сьогодні, коли пишу ці рядки, сонце сходить о п’ятій годині ранку. Від холодної полярної ночі станція „Академік Вернадський” поволі переходить у режим полярного дня, коли сонце майже не ховатиметься за горизонт. ...
Вітання з „Вернадського”! Радий надіслати вам історію про відкриття нової печери в льодовику о. Галіндез. Сам не сподівався, що буде такий насичений пригодами місяць. Зараз у нас настала антарктична весна, однак, як годиться у міжсезоння, потепліло і розпочалися хуртовини з мокрим снігом. Одне тішить: тривалість світлового дня зростає і сонця стає більше. З найкращими побажаннями ...
Як я розповідав у попередньому листі з Антарктиди1, незважаючи на досить м’яку зиму цього року, океан усе ж скувало кригою і виходи біологів на човнах припинилися. В Антарктиці найбільше біорізноманіття приховане під кригою. Океан годує практично всіх наземних і морських тварин, оскільки на суходолі майже немає рослинності, за винятком невеликих ділянок скель, вкритих мохами і лишайниками. Тому всі морські птахи, пінгвіни, тюлені дістають корм з океану. ...
Традиційно надсилаю для „КОЛОСКА” нову розповідь зі станції „Академік Вернадський” про айсберги. Сподіваюся, вона буде цікавою для наших читачів. Погода зіпсувалася, і в океані нанесло до нашого берега багато айсбергів та криги. Здається, що така льодова ситуація триватиме до початку антарктичної весни… З найкращими побажаннями Ігор Дикий Цього разу хочу розповісти вам про айсберги, гроулери ...
Вітання зі станції „Академік Вернадський”! Як і обіцяв, продовжую дописувати для „КОЛОСКА” замітки про пригоди полярних біологів . Через непогоду і короткий день більше часу проводимо на самій станції. Зараз готуємося до святкування Мідвінтера. Це антарктичне свято, яким полярники відзначають середину зими з 21 на 22 червня. Святковий день розпочинається традиційним сніданком, який готує персонально ...
Минув місяць, як ми приїхали на станцію „Академік Вернадський”. З кожним днем сонце дедалі швидше поспішає сховатись за обрій... Погода псується, щодня готуючи нам сюрпризи: то сильні ураганні вітри понад 20 м/с, то хуртовини, а потім кількаденні дощі з мокрим снігом, які перетворюють усе довкола на лід, і знову хуртовини. Якщо полярників від негоди рятує і зігріває наша станція, то пінгвіни та інші місцеві птахи змушені боротися зі стихією і мужньо переносити непогоду, ховаючись за скелі на засніжених берегах о. Галіндез та інших островах. ...