Хімія

Ганна Боярських. Молекулярні „підробки”

Сферифікація – захоплююча техніка приготування неймовірних страв молекулярної кухні. Завдяки цій техніці з будь-якої рідини можна створити кульки з тонесенькими мембранами, що майже не відчуваються у роті, проте коли вони розчиняються – „вибухають” феєричним концентрованим смаком. Залежно від мети, кухар використовує пряму або зворотну (реверсну) сферифікацію. Щоб створити маленькі кульки з концентрованою рідиною всередині, зазвичай проводять класичну сферифікацію. ...

Юлія Рудас. Хімікиня, яка зробила наш світ безпечнішим

Кевлар – не надто поширене слово, проте воно відоме навіть хлопчакам, які полюбляють грати в онлайн-гру „World of Tanks”. Якщо запитати на уроці хімії: що ви знаєте про кевлар, то хоч хтось один таки згадає про кевларові жилети й каски у цій грі. Кевлар набагато міцніший і легший за сталь і не менш популярний: індивідуальний ...

Ганна Боярських. Кулінарна провокація

У молекулярній кухні доволі часто поєднуються здавалося би непоєднувані смаки. Шоколад і часник, полуниця і томати, вишня і базилік, огірок і перець чилі, кавун і моцарела – не зовсім звичні, але, як стверджують прихильники фудпейрінгу, вдалі поєднання. Смачний аромат чи ароматний смак? Фудпейрінг – течія у гастрокультурі, що спонукає експериментувати зі смаками, виходячи за рамки ...

Віктор Мясников. Кислоти

Найвідомішою кислотою є сульфатна (сірчана) кислота (H2SO4 ). Вона займає перше місце у світі за обсягом виробництва серед усіх кислот – приблизно 160 мільйонів тонн у рік. „Хліб хімії” – це теж сульфатна кислота. Чому? А тому, що є величезна кількість сфер застосування сульфатної кислоти. Людина не може прожити без хліба, а хімічна промисловість – ...

Віктор Мясников. Оксиди

У попередніх числах журналу ми розповідали про прості речовини – метали і неметали. У наступних статтях ви довідаєтеся про складні речовини. Розпочнемо з оксидів. Найпоширеніший оксид на землі – вода (Гідроген оксид – Н2О). Вода – це єдина речовина, яка за температур, сприятливих для життя людини, може одночасно перебувати у трьох агрегатних станах (рідкому, твердому ...

Віктор Мясников. Неметали

Відомо 118 хімічних елементів, з них лише 22 належать до неметалічних. Це – Гідроген, Гелій, Бор, Карбон, Нітроген, Оксиген, Фтор, Неон, Силіцій, Фосфор, Сірка, Хлор, Аргон, Арсен, Селен, Бром, Криптон, Телур, Йод, Ксенон, Астат і Радон. Найпоширеніший хімічний елемент у Всесвіті – Гідроген. На нього припадає приблизно 88,6 % усіх атомів у Всесвіті. Друге місце ...

Віктор Мясников. Метали-рекордсмени та їхні „чудесні” властивості

Найпоширеніший металічний хімічний елемент на Землі – Алюміній. А от серед усіх хімічних елементів він займає третє місце після Оксигену та Силіціуму. Найтвердіший метал – хром. Цю властивість хрому використовують у промисловості для плавлення хромистої сталі, ніхрому та інших сплавів із високою твердістю. Хром широко застосовується як декоративне антикорозійне покриття. Найм’якший метал – цезій. Він ...

Андрій Бригас. Скільки кислоти у вашому житті?

Кислоти – це речовини, які складаються з атомів Гідрогену (Н) та кислотних залишків (КЗ). При розчиненні кислоти у воді атоми Гідрогену і кислотні залишки перетворюються на йони. Йони – це заряджені частинки, в які перетворюються атоми, віддаючи (або приймаючи) електрони. Якщо атом віддає електрон, йон називають  катіоном, приймає – аніоном. У кислотах атоми Гідрогену перетворюються на катіони (Н+), а кислотні залишки – на аніони (КЗ– КЗ––). ...

Андрій Бригас. І знову про кока-колу

Про цей шипучий напій чути по радіо і телебаченню, про нього пишуть в газетах та журналах. І наша розмова – про нього. Точніше, про його історію та сьогодення. Напій „Кока-кола” винайшов 8 травня 1886 року американський фармацевт, колишній офіцер Армії конфедерації Джон Пембертон. Назву для нового напою придумав бухгалтер Пембертона – Френк Робінсон. Він каліграфічно ...

Олена Князєва, Ірина Литвин. Не все те цукор, що солодке…

Продовжимо розмову про те, що ми їмо1. Найбільшу за об’ємом частину нашої їжі зазвичай займають продукти, багаті на вуглеводи. Це величезна і досить різноманітна група хімічних сполук. Нумо, знайомитися! 1Читай журнал „КОЛОСОК” № 1/2013. Різноманіття вуглеводів Серед вуглеводів є моносахариди (глюкоза, фруктоза); дисахариди (сахароза, мальтоза, лактоза); полісахариди (целюлоза (клітковина), крохмаль, глікоген, хітин). Назву „вуглеводи” вперше ...

Ганна Боярських. Гастрономічні перевертні

Досі вважаєш морозиво з оселедця, сніг зі смаком перцю, спагеті з полуниці, рідкі равіолі, сферичний борщ, каву, яку неможна розлити, вінегрет у вигляді соусу або піну з хліба чимось неможливим? Помиляєшся! Науковий підхід на кухні здатний творити дива! А якщо до справи підключити хімію, неможливе наблизиться до цілком реального, бо на арені з’явиться її величність ...

Віктор Мясников. Реакції сполучення і розкладу в природі і побуті

Давайте прогуляємося лісом, помилуємося його красотами, підгодуємо лісових мешканців, адже навесні вони найбільше потребують нашої допомоги. І, звичайно, розпалимо багаття. Найкраще це зробити за допомогою сухих гілок, полін або вугілля, головний компонент яких – атоми Карбону  (С). Під час горіння (взаємодії з киснем (О2) повітря) утворюється лише одна речовина – вуглекислий газ (СО2), а також ...

Ірина Мацьків. Дивовижна хімія монет

Термін „нумізматика” (від лат. numisma, грец. nómisma – монета) використовують з часів Середньовіччя як назву науки про монети. Сьогодні ця дисципліна вивчає не лише монети, але й гроші та медалі, історію грошового обігу та монетного виробництва, процеси фальшування монет і банкнот. Також слово „нумізматика” позначає різновид колекціонування. ...

Віктор Мясников. Що таке хімічні реакції?

Хімія вивчає не лише структуру та властивості речовин, але й їхні численні перетворення – хімічні реакції. Але чи кожне перетворення речовин можна назвати хімічною реакцією? Щоб відповісти на це запитання, розглянемо, які ж перетворення відбуваються навколо. Нас оточують фізичні тіла, які складаються з мільйонів різноманітних речовин. Якби вони не змінювалися, навколишній світ був би сумний ...

Олена Князева. Обережно, не з’їж обгортку!

„Ми є те, що ми їмо”, – так видатний давньогрецький лікар Гіппократ (мал.1) пояснював важливість їжі для здоров’я людини. Цікаво, що б він сказав, якби довідався, що сьогодні у багатьох харчових продуктів їстівна лише назва? Самі ж продукти – це суміш сполук, непридатних для їжі. Що ж робити? Необхідно довіряти науковим фактам та розуміти, що вміст пакету із написом „Сік” не обов’язково є соком. Тож поговоримо про те, що треба знати і вміти, щоб перекусити. ...

0