Екологія

Богдан Ціж. Використання енергії Сонця. Частина 1

Кількість сонячної енергії, що досягає нашої планети впродовж року, у 50 разів перевищує енергію, яку можна було б отримати зі всіх відомих світових енергозапасів, і в 300 тисяч разів перевищує щорічне споживання енергії людством. До того ж, на поверхню Землі потрапляє менше 50 % сонячного потоку, а решта сонячної енергії поглинається, відбивається і розсіюється атмосферою. ...

Ірина Пісулінська. Радон – друг і ворог

Досліджуючи продукти радіоактивного розпаду торію, 1899 року британський фізик Ернест Резерфорд виявив радон. Уперше його виділили у чистому вигляді шотландский хімік і фізик Уільям Рамзай і англійський фізик Льюіс Харольд Грей 1908 року. Однак таку „веселу” назву газ отримав лише 1923 року, коли вчені з’ясували, що радон утворюється у процесі розпаду радію. Як бачимо, у „батька” радону ще „веселіша” назва – радій. Але вона походить не від слова „радіти”, а від латинського radius – „промінь” і вказує на те, що атоми Радію здатні до випромінювання. Радон, як і радій, є радіоактивним. ...

Дарія Біда. Скільки льоду на Землі?

Вода – єдина речовина на Землі, яка за температур, придатних для життя людей, може перебувати одночасно у трьох станах: рідкому, твердому і газоподібному. Саме ця особливість води забезпечує кругообіг води в природі. Більшість речовин, тверднучи, зменшуються в об’ємі, а вода, навпаки, розширюється, демонструючи при цьому неабияку силу! Замерзаючи у закритій посудині, вода тисне так, наче на кожен квадратний сантиметр стінок посудини поставили гирю масою 2,5 тонни. Не дивно, що в морози вода розриває неглибоко закопані водогінні труби, що й казати про пляшки, бочки та відра з водою. ...

Дарія Біда. Чому змінюється клімат Землі? Частина 2

Ми вже з’ясували, що парниковий ефект – для нашої планети явище дуже корисне,1 адже парникові гази суттєво збільшують температуру повітря і найбільше – водяна пара. Якби атмосфера не містила водяної пари, температура на Землі була б лише –5,6 °С. Оскільки на вміст водяної пари в атмосфері ми вплинути не можемо, то ключовим запитанням є, як діяльність ...

Дарія Біда. Чому змінюється клімат Землі? Частина 1

Навіщо нам енергія? Наша планета втримує атмосферу, частинки якої практично не покидають Землю, а з іншого боку, ніякі космічні тіла не падають на поверхню Землі (маса метеоритів є мізерною у порівнянні з масою нашої планети). Отже, можна вважати, що Земля не обмінюється масою з космічним простором. Усе набагато складніше, якщо говорити про обмін енергією, яку ...

Будинки майбутнього

Природні ресурси, які здавалися невичерпними, насправді обмежені у кількості. Призвичаївшись до благ цивілізації, ми забули про тих, хто житиме після нас. Тож тепер постала важлива проблема охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів. І в промисловості, і в побуті ми користуємося ресурсами природи. Проте економія електроенергії і досі є болючим питанням для України. Найбільшими споживачами ...

Оксана Данилова. Пожежi в Австралiї: стосується всіх

З вересня по грудень 2019 року нас шокували світлини лісових пожеж в Австралії. Весь світ переймався долею коал, кенгуру, вомбатів, унікальних евкаліптових лісів та пересічних австралійських мешканців. Екологи шукали відповідь на непросте питання: що це – природна закономірність чи жахливі наслідки глобального потепління? Австралія – найвіддаленіший від інших заселений материк на земній кулі, а Австралійський ...

Дарія Біда. Ти теж маєш вплив на клімат! Частина 3

Завершуємо розповідь про економію енергії та наш вплив на навколишнє середовище розмовою про улюбленця сучасної цивілізації – автомобіль. І відразу нагадаємо: основними забруднювачами атмосферного повітря в Україні є промисловість та автотранспорт (відповідно 65 і 35 %). ...

Дарія Біда. Ти теж маєш вплив на клiмат! Частина 2

Щодня ми використовуємо електричну енергію. Вона полегшує нам життя, створює комфортні умови для відпочинку і праці. Завдяки електриці ми живемо зручно і безпечно, але за все треба платити. Однак можна забезпечити собі комфорт, зекономити гроші і зберегти навколишнє середовище! Екологічний спосіб життя –  чудова ідея, але, на жаль, ще не реалізована в Україні. Чи знаєте ви, яку енергію споживаєте? Куди потрапляють відходи? Чи  замислюєтеся, як наші повсякденні дії впливають на природу? На жаль, таких небагато. Мало хто розраховує, скільки і чому ми платимо за електроенергію, вартість якої колись була символічною, та й сьогодні не є основною статтею витрат сімейного бюджету. ...

Дарія Біда. Ти теж маєш  вплив на клiмат! Частина 1 

Первісній людині у наших широтах для життя потрібна була їжа та тепло у холодну пору року. Першим джерелом тепла для людей було вогнище, в якому внаслідок спалювання внутрішня енергія дров перетворюється на тепло, яке первісна людина використовувала для обігріву. При цьому Карбон, що міститься у деревині, окислюється внаслідок хімічної реакції з виділенням енергії: ...

Дарія Біда. Наступ на темряву, або Брудне світло

„Брудне світло” або „світлове забруднення” – порівняно нові терміни у нашому лексиконі. Вони позначають сукупність надлишкового освітлення від будь-яких штучних джерел освітлення. Мало хто здогадується, який негативний вплив на живу природу та здоров’я людини має „підсвітка” нічного неба, що змінює рівень і ритми освітленості, до яких пристосовані усі форми життя на Землі. Ще на початку XIX століття мільйони людей, які проживали у великих містах, обходилися свічками, факелами і масляними лампами. Лише у декількох будинках міста в той час було гасове освітлення, а перші гасові ліхтарі на вулицях і площах з’явилися лише 1807 року. Сьогодні ж нічні міста сяють, наче різдвяні ялинки. З космосу видно, що майже вся Європа, більшість території США та Японії вночі вкриті світловою завісою. Світяться не лише мегаполіси, але й океани, риболовецька флотилія приманює галогенними лампами кальмарів на просторах Південної Атлантики. ...

Наталія Мамзенко. Ненажери, що рятують світ

Хай там як, але пластик – один із найгеніальніших винаходів людства. Наше повсякденне життя сьогодні неможливе без цього матеріалу, адже водонепроникний і гнучкий пластик – ідеальне паковання для харчових продуктів, побутової хімії, фасування продукції. ...

Юрій Брацюк. Мобільний телефон і мікрохвильова піч: розвіюємо міфи

На перший погляд, важко знайти щось спільне між мобільним телефоном і мікрохвильовою піччю, але давайте уважно розглянемо та дослідимо ці пристрої. Справді, мобільні телефони дають нам можливість почути та навіть побачити своїх рідних і знайомих, як би далеко від нас вони не перебували, а „мікрохвильовка” допомагає розігріти нам їжу... Що ж тут спільного? – запитаєте ви. Робота обох цих приладів базується на високочастотних електромагнітних хвилях. Основною складовою „мікрохвильовки” є генератор високочастотних електромагнітних хвиль – магнетрон. У мікрохвильових печах, незалежно від розміру чи виробника, магнетрон випромінює електромагнітні хвилі частотою 2,45 ГГц. Цей міжнародний стандарт запроваджений для того, щоб мікрохвильові печі не перешкоджали роботі інших приладів, зокрема радарів, телевізорів, радіоприймачів, мобільних телефонів тощо. На шкалі електромагнітних хвиль мікрохвильове випромінювання розташоване в діапазоні між радіохвилями та інфрачервоним випромінюванням. Хвилі цієї частоти дуже добре поглинає вода, яка є основним складником усього живого на Землі, а отже, і продуктів, які ми споживаємо в їжу. Кожен шматок риби, м’яса та інших продуктів містить воду, тому вони поглинають хвилі, а енергія цих хвиль нагріває продукти. Мікрохвильове електромагнітне випромінювання не є іонізуючим, тому воно не змінює молекулярну будову речовини, а лише нагріває її. ...

Дарія Біда. Автомобілем… дедалі повільніше?

Багато наших знань з галузі екології насправді є міфами. Міфами, які створені телебаченням і газетами, чутками і нашою уявою. Ми сподіваємося переконати наших читачів, що інколи ми боїмося зовсім не того, чого справді варто остерігатися. Міф 1. У нас менше автомобілів, ніж на заході, тому й шкода від вихлопних газів менша Зростання кількості автомобілів у містах ...

Ольга Сабадош. Коли за папiр дають “золото”

Нову технологію виготовлення паперу з опалого листя запропонував Валентин Фречка. Ця технологія допоможе вирішити низку проблем із вирубкою дерев і спаленням опалого листя. Перший успіх Валентин здобув з науково-дослідницькою роботою „Інноваційна технологія виготовлення паперу з опалого листя” у жовтні 2017 року на конкурсі молодіжних інноваційних технологій „Майбутнє України”. У лютому цей проект зацікавив журі конкурсу „Intel-Еко”, і чергова перемога відкрила перспективу представляти Україну на олімпіаді „GENIUS Olimpiad” у США. Валентин переміг у Всеукраїнській учнівській олімпіаді з екології, у Міжнародній олімпіаді з екології „Golden Climate” у Кенії, виборов „золото” на Міжнародному фестивалі „I-FEST” у Тунісі, „срібло” у конкурсі „ICYS” у Сербії. В Америці Валентин здобув „золото” та спеціальний приз – поїздку на конкурс до Південної Кореї. ...

0