Ссавці

Ігор Дикий. Ці відомі і невідомі вовки. Частина 2

Що старші вовки, то далі відходять вони на полювання і до лігва вже не повертаються. Коли надходить пора навчати вовченят, вовки вбивають більше здобичі, ніж їм потрібно для харчування. Спочатку вони приносять вовченятам напівживу здобич, спонукаючи молодих вовків самостійно придушити і загризти жертву. Згодом заганяють косуль, влаштовують засади на стежках, і поки одні женуть здобич, інші перехоплюють її і „ріжуть”. Вовченята беруть участь у дійстві або спостерігають за тактикою полювання. ...

Анна Зайцева-Анциферова. Родинне дерево вовчків. Частина 2

У роду лісових вовчків Dryomys описано п’ять видів: два вимерлих і три сучасних. Власне вовчок лісовий Dryomys nitedula (Pallas, 1779) є найпоширенішим видом не тільки роду, а й родини Вовчкових загалом. Невеликий звірок (довжина тіла 12 см, хвоста – до 9 см) має мінливе за регіонами забарвлення хутра, поступаючись ошатністю лише вовчку садовому. У вовчка лісового, що поширений на території України, світло-коричнева спинка і жовтувате черевце. Його пухнастий хвіст, інколи з білою облямівкою, ніби розчесаний на дві сторони. Особливо примітним вовчка лісового робить темна „маска”, що тягнеться від ока до вуха. Цей гризун має європейсько-азійське коріння; у викопних залишках трапляється дуже рідко (на відміну від сучасної території поширення). Сьогодні цей вид можна побачити і у Європі, і в Азії. Він не є вибагливим щодо місця проживання. Водночас, європейський ареал – це, здебільшого, дубові ліси. В Україні вовчок лісовий трапляєтьсяу лісах на заході та півночі, і єдиний з вітчизняних вовчків мешкає у східних регіонах. ...

Ігор Дикий. Ці відомі і невідомі вовки. Частина 1

Ареал вовка включає Європу, Азію та Північну Америку. Немає його на деяких островах Північного Льодовитого океану. Живе в лісах, горах, степових балках, чагарниках та лісових болотах. На території України вовки трапляються всюди, зокрема і в Криму. Найбільш чисельний цей звір, як на диво, не у Карпатах та Поліссі, а у степовій зоні. ...

Анна Зайцева-Анциферова. Родинне дерево вовчків. Частина 1

Сучасне „родинне дерево” вовчків нараховує тільки дев’ять „гілочок”. Із них чотири роди – „наші”, трапляються в Україні, а решта – „чужоземці”, мешкають у країнах Євразії та Африки. Вовчок горішковий – популярний герой Вовчок горішковий, він же ліщиновий, він же ліскулька Muscardinus avellanarius (Linnaeus, 1758) – єдиний сучасний представник роду Muscardinus на противагу десятку вимерлих видів. ...

Ігор Дикий. Клишоногий господар Карпат

Ведмідь бурий (Ursus arctos Linnaeus, 1758) – найбільший хижак фауни України й один з найбільш грізних у дикій природі. Він досить давній звір: його предки з’явилися на території Європи 22 мільйони років тому. На сьогодні на планеті є 8 видів ведмедів: білий, гімалайський, очковий, губач, малайський, барибал та велика панда. Чотири види ведмедів живуть у Південній Півкулі і чотири – в Північній. Представники родини ведмежих ніколи не жили в Австралії та Антарктиді. ...

Анна Зайцева-Анциферова. Загадкові нічні дереволази

Коли люди чують слово „вовчки”, то неодмінно думають про родичів вовків. Насправді ж тварина, яка українською називається вовчком, не має до вовка ані найменшого стосунку. Якщо ви побачите цих звірят у лісі, то напевно подумаєте, що зустріли мишок з пухнастими хвостиками вивірок. Але вовчки за способом життя і поведінкою відрізняються від інших гризунів. Тому в науковій систематиці вони становлять окрему групу – Вовчкові (Gliridae). ...

Олена Крижановська. Найменший хижак (Ласка на полюванні)

Десятого червня ще до полудня я поверталася з паркових озер – ходила знімати на відео малих каченят та гніздо ластівок. Мою увагу привернуло пташине тріскотіння. Я звернула з асфальтової доріжки в ліс і пішла на звук, сподіваючись роздивитися незнайому пташку або хоча б записати її пісню, щоб потім визначити вид пташки. На маленькій галявині ріс ...

Анна Зайцева-Анциферова. Дивні гризуни – мишівки. Частина 2

Не тільки відрізнити від інших гризунів, але й розрізнити види українських мишівок між собою – справа нелегка. Споріднений із мишівкою лісовою вид – це мишівка донська, або Штранда (Sicista strandi (Formosov, 1931)). Вони є видами-двійниками¹, утворюють групу „betulina”, тобто лісові мишівки, і майже не відрізняються за зовнішнім виглядом. Виразна відмінна ознака мишівки донської – довжина її хвоста, що на третину довший від тіла і досягає 110 мм. Назву „мишівка Штранда” цей вид отримав на честь норвезького ентомолога Ембріка Странда. А назва „донська” підкреслює особливість його ареалу, що починається у донських степах і простягається на схід до річки Волга та на південь до Кавказьких гір. Науковці достовірно підтвердили поширення цієї мишівки в Україні лише на Луганщині. Знаходили цього гризуна на заповідних ділянках Стрільцівського і Провальського степів. Згідно з науковими даними, загальна чисельність мишівки донської може становити кілька тисяч особин. Це надзвичайно мало у порівнянні з іншими дрібними ссавцями. ...

Анна Зайцева-Анциферова. Дивні гризуни – мишівки. Частина 1

Поряд із добре відомими тобі мишами у лісах і степах мешкають дивні гризуни – мишівки. Вони потаємні і нечисленні, тому зустріч з ними – малоймовірна подія. Якщо ж вона відбудеться, то важливо розпізнати мишівку і не сплутати її з іншими гризунами. З першого погляду на цю тваринку помічаєш типову „мишачу” морду: рухливу, з виразними чорними очима і досить великими вухами. На спині добре видно чорну смугу, що тягнеться від потилиці вздовж хребта, як у миші польової. Мишівка має довжелезний гнучкий хвіст, завдяки якому може посперечатися з вовчком горішковим чи мишкою лучною у майстерності лазіння гілками і травами. Задні ноги мишівок довгі, тому вони чудово стрибають, адже насправді ці дивні створіння – родичі тушканчиків! У зоологічній систематиці їх об’єднують у надродину Стрибакуватих (Dipodoidea). ...

Андрій-Тарас Башта. П’ять тисяч голок

Їжаки чудово пристосувалися до життя по сусідству з людиною. Напевне, тому нам видається, що їх дуже багато і вже все про них знаємо. Але чи так насправді? Ось вам загадка: що спільного в їжаків з вовками? А те, що обидва види обросли великою кількістю стереотипів, що повторюються в десятках оповідок і байок. Насправді вовк боїться ...

Андрій-Тарас Башта. Дикий інтелект

Озброєний іклами, хитрий і відважний самотній самець дикого кабана – одна з найрозумніших тварин наших лісів. З-поза закруту глибокого, підмоклого яру з’явився чоловік із собакою. Пес раптом голосно загавкав і кинувся до заглибини під кущем. Звідти вискочив темний звір. Дикий кабан, масою приблизно 150 кг, блискавично зорієнтувався і рушив на пса. Атакуючий став атакованим! Сутичка ...

Ігор Дикий. Бембi, бiлохвостий олень

Певно, всім відоме оленятко Бембі з мультфільму Волта Діснея, знятого за однойменною книгою Фелікса Зальтена. Вона написана у Європі в 1923 році і розповідає про пригоди маляти європейської козулі. Однак, коли казка перемандрувала за океан в Америку, головного героя Бембі „адаптували” до реалій материка, і він став білохвостим оленем. Олень білохвостий (Odocoileus virginianus), або віргінський, ...

Анна Зайцева-Анциферова. Таємні супутники людини

Усе життя люди взаємодіють з різними видами ссавців. Вірними друзями ми називаємо собак та кішок, захоплюємося кіньми, розводимо свійських тварин. Проте справжніми супутниками людини впродовж тисячоліть були і залишаються миші. У будинках і садах, у лісах і на полях, у горах і на рівнинах – усюди ці хвостаті пристосуванці непомітно супроводжують людей. Європейці жартують: у ...

Марина Шквиря. За слідами рисі

Що спільного між містом Гомель у Білорусі, містом Екабпилс у Латвії та Живри-ан-Аргон у Франції? На гербах цих населених пунктів зображено велику кішку з китицями на вухах – рись. Адже колись рись була дуже поширена в світі. Різноманітні види цих тварин живуть у різних регіонах. Так, канадська та руда рись мешкають у Північній Америці, а ...

Анна Зайцева-Анциферова. Родинне дерево вовчків. Частина 3

У світовій фауні вовчків найчисельнішим є рід африканських вовчків Graphiurus, який нараховує 12–15 видів. Зрозуміло, що живуть вони на африканському континенті. А найпоширенішим видом серед них є вовчок савановий Graphiurus murinus (Desmarest, 1822). Невеликій за розміром тваринці (тіло завдовжки 10 см і такої ж довжини хвіст) вдалося заселити величезну територію південніше Сахари. Сіро-жовтому пухнастому звірку довелося пристосовуватися до різних умов існування. Цей вовчок успішно мешкає у лісі, знаходячи притулок у заростях акацій чи держи-дерева. Він полюбляє селитися у садах та на бананових плантаціях, де вистачає смачної соковитої поживи. Відповідно до своєї назви, тварина трапляється на відкритих просторах акацієвих саван, тримаючись чагарників чи кам’яних насипів. Місцеві мешканці часто знаходять цього гризуна поблизу своїх домівок та на окраїнах поселень. Вовчок савановий сплітає гніздо з сухих деревних волокон і розміщує у дуплах та порожнинах під корінням дерев, облаштовує захисток під дахом будинку та у щілинах стін. Дивною звичкою є гніздування у вуликах, куди звірок навідується і з „житлового питання” і поласувати смачним медом та африканськими бджолами. Цей вовчок зовсім не вегетаріанець. Його раціон – це комахи, яйця горобиних птахів та дрібні хребетні, хоча він не відмовиться від поживного насіння дерев та бананів. Вовчок савановий рідко впадає у зимову сплячку, але біологічно здатен до неї. Тому розмноження цього виду триває майже цілий рік. Його пік припадає на вологий сезон від жовтня до березня. Самка народжує нащадків раз чи двічі. ...